Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/3747/25
Провадження №: 2-а/332/4/26
05 лютого 2026 р.
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
Головуючого судді - Марченко Н.В.,
при секретарі - Петракей Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Рощупкіна Сергія Вікторовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення.
23.07.2025 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Рощупкіна С.В. звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 3197 від 07.07.2025 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 17 000 грн. з підстави того, що 30.06.2025року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В процесу звіряння облікових даних встановлено, що позивач не уточнив свої військово-облікові дані протягом 60 днів, починаючи з 18.05.2024 по 16.07.2024, чим порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024, а саме - не уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, за наявності адресу електронної пошти та інші персональні дані. На думку позивача, оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних і допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення. Мотивуючи тим, що він в межах строку, встановленого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» уточнював свої персональні дані у ІНФОРМАЦІЯ_4 де перебував на обліку). Зазначений факт підтверджується відміткою (штампом) ІНФОРМАЦІЯ_3 з вхідним № 817/2 від 11.06.2024, проставленому на довідці військово-лікарської комісії № 1755 від 28.05.2024 виданої за результатами проходження позивачем військово-лікарської комісії 28.05.2024 року. Водночас, підтвердити зазначене твердження позивач був позбавлений можливості з огляду на те, що у його розпорядженні були відсутні відповідні докази, окрім копії довідки військово-лікарської комісії № 1755 від 28.05.2024 з карткою обстеження та медичного огляду, з відміткою (штампом) ІНФОРМАЦІЯ_3 , другий примірник якої зберігається у Позивача. Відсутність у позивача інших доказів вчасного уточнення своїх персональних даних пояснюється тим, що відповідні докази (особові картки, справи тощо) зберігаються виключно у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, де особа перебуває на військовому обліку. Як доказ вини позивача відповідач послався на відсутність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про уточнення позивачем у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 своїх персональних даних. Наголошує, що не уточнення даних про особу позивача в базі даних «Оберіг» сталося не з його вини.
Разом із цим, представник позивача звертає увагу на те, що згідно протоколу № 3197 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, складеного 30.06.2025 відносно позивача офіцером ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенантом ОСОБА_3 , 07.07.2025 о 10 год. 00 х приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , каб. № 30, мав відбутись розгляд справи про вказане адміністративне правопорушення. В рамках надання професійної правничої допомоги згідно з укладеним з позивачем договором про надання правової (правничої) допомоги № 04/07/25-1 від 04.07.2025 він як захисник, завчасно прибув до відповідача з метою участі у розгляді вказаної справи. Через оголошення на території м. Запоріжжя повітряної тривоги з 09 год. 29 хв 10 год. 47 хв. доступ до приміщення відповідача був забороненим. Одразу після закінчення повітряної тривоги представник позивача повідомив черговому відповідача, що прибув на розгляд справи про адміністративне правопорушення та, як того вимагає стаття КУпАП, пред'явив йому документи, що посвідчують його повноваження.
У той же час, відповідачем йому було відмовлено у доступі до відповідного приміщення, що позбавило представника позивача можливості взяти участь у розгляді вищевказаної справі відповідно, надати професійну правничу (правову) допомогу позивачу. Причиною відмови у наданні доступу до приміщення відповідача, яку озвучив черговий, стало розпорядження керівництва про заборону надання доступу до відповідного приміщення адвокатам та іншим фахівцям у галузі права, які за законом мають право надання правової допомоги. З метою з'ясування дійсних причин недопуску представника позивача до участі у розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у цей же день (07.07.2025) представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом у якому прохав надати інформацію:
- про причини його недопуску до відповідача для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, оформлене протоколом № 3197 про адміністративне правопорушення, складеним 30.06.2025 офіцером першого відділу відповідача лейтенантом ОСОБА_3 ;
- про результати розгляду відносно позивача справи про адміністративне правопорушення, оформлене протоколом № 3197 про адміністративне правопорушення, складеним 30.06.2025 офіцером першого відділу Відповідача лейтенантом ОСОБА_3
12.07.2025 представник позивача отримав відповідь від відповідача (вих. № 10/8994) на вказаний адвокатський запит, якою відповідачем проігноровано прохання представника позивача щодо надання інформації про причини його недопуску до приміщення відповідача для участі у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а також повідомлено про те, що позивач не прибув на розгляд відносно нього відповідної справи. У зв'язку з цим, справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була розглянута без його участі. Недопуск адвоката до участі у справі про адміністративне правопорушення за складеними відносно позивача матеріалами, є очевидним грубим порушенням відповідачем таких законодавчо встановлених гарантій позивача, що позбавило останнього, зокрема, можливості долучити до матеріалів справи докази, які спростовують його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення. За таких підстав, просить скасувати вищевказану постанову.
Ухвалою судді від 30.10.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 10.12.2025 року з клопотанням представника позивача - адвоката Рощупкіна С.В. витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином завірену копію особової справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на підставі яких, 07.07.2025 було винесено начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 постанови № 3197 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав. Документів на виконання ухвали суду від 10.12.2025 року про витребування у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на підставі яких, 07.07.2025 було винесено начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 постанови № 3197 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення на адресу суду не надіслано.
30.01.2026 року через канцелярію суду на виконання ухвали суду від 10.12.2025 року про витребування у ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином завірену копію особової справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 надіслав повідомлення про те, що особові справи на військовозобов'язаних осіб не заводяться, тому у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_3 запитуємі судом докази відсутні.
05.02.2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд»від представника позивача - адвоката Рощупкіна С.В. надійшло клопотання про доповнення позовної заяви та про повернення надмірно сплаченого судового збору.
У судове засідання представник позивача - адвокат Рощупкін С.В. не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити з підстав вказаних у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений вчасно та належним чином.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи на підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступного висновку.
Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку із військовою агресією рф проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено про загальну мобілізацію.
Період з моменту оголошення рішення про мобілізацію чи з моменту введення воєнного стану в Україні визначається як особливий період (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).
Згідно зі статтями 1,3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку передбачена статтею 210 КУпАП.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 3197 від 07.07.2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 17 000 грн. з підстави того, що 30.06.2025року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В процесу звіряння облікових даних встановлено, що позивач не уточнив свої військово-облікові дані протягом 60 днів, починаючи з 18.05.2024 по 16.07.2024, чим порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024, а саме - не уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, за наявності адресу електронної пошти та інші персональні дані.
Згідно із Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно із п.п. 1 п. 2 розд. ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 № 3633-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією № 3.
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Згідно із п. 3 розд. ІІ Інструкції № 3, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Інструкції № 3, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210,210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Судовим розглядом встановлено, що оскаржуваною постановою про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 30.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 прибув військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в процесі звіряння облікових даних встановлено, то військовозобов'язаний ОСОБА_1 , порушує правила військового обліку визначені п, 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пп.І п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби. мобілізації та військового обліку» .V- 3633-1Х, а саме не уточнив свої персональні дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно, за що передбачена адміністративна відповідальність.
Громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
Текст протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП №3197 від 30.06.2025 р. повністю дублює текст оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд зазначає, що особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до вимог статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 211 КАС України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
З огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, водночас, в установлений строк без поважних причин не подав відзив із долученням належних доказів в обгрунтування вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, суд кваліфікує вказані дії як визнання позову.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач не довів, що оскаржувана постанова від 07.07.2025 № 3197 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП винесена правомірно. Тому, суд вважає, що постанова підлягає скасуванню та відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України провадження у справі за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає закриттю.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП встановлено обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, в тому числі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП , а саме відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору.
Згідно з ч. ч. 1, 7, 9 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 сформована правова позиція щодо необхідності сплати судового збору у справах про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до якої чинне законодавство (Закон № 3674-VI) містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення мав бути сплачений судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові від 18 березня 2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, з огляду на необхідність неоднакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн.20 коп.
Однак, ставка судового збору за подання позовної заяви складає 605 грн. 60 коп.
У зв'язку з цим, надлишок сплаченого розміру судового збору підлягає поверненню, згідно приписів Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а відтак, клопотання представника позивача про повернення надміру сплаченого судового збору позивачу підлягає задоволенню.
Також, у порядку ст. 139 КАС України з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.139, 243-246 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Рощупкіна Сергія Вікторовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 3197 від 07.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 17000 гривень скасувати, та провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 надмірно сплачений судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на р/р UA 348999980313191206000008510, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄРДПОУ отримувача: 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Заводс./22030101 Державна судова адміністрація України, 050, згідно ID транзакції № 1514574775 АТ «Укрпошта», МФО 313957 від 17.07.2015 року на суму 1211 гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Н.В. Марченко