Справа № 308/4475/20
30 січня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський місьрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Ужгород, заяву представника заявника Лященко Аліни Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , інша особа ОСОБА_2 , про зміну способу виконання рішення,-
У січні 2026 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування автомобіля.
Заявниця посилається на те, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково. Витребувано від ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) автомобіль марки «Toyota Camry» (державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_4 , 2014 року випуску, білого кольору). У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати за подання позову і заяви про забезпечення позову в загальному розмірі 3801 (три тисячі вісімсот одна) грн. 65 коп. 04 січня 2024 року вказане судове рішення набрало законної сили. 05 березня 2024 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області було видано виконавчі листи на примусове виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 грудня 2023 року. Представником позивача 29 квітня 2024 року було надіслано приватному виконавцю виконавчого округу Закарпатської області Роману Р.М. оригінали виконавчих листів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 березня 2024 року по справі 308/4475/20. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Р.М. від 01 травня 2024 року відкрито виконавче провадження. Проте, станом на день подання цієї заяви, відповідач судове рішення не виконав.
Враховуючи вказане, сторона позивача змушена звернутися до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду, а саме стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) кошти в розмірі 306 535 грн. (триста шість тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривнь).
В судове засідання заявник та його представник не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, жодних заяв, клопотань до суду не надходило.
В судове засідання інша особа та його представник не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, жодних заяв, клопотань до суду не подав. Пояснень по суті заяви суду не надав.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи суд приходить до наступного висновку.
19 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» № 4094-IX від 21.11.2024. Зазначеним законом було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства, які спрямовані на удосконалення судового контролю за виконанням судових рішень та рішень інших органів.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення чи зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У частині першій статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Така ж норма міститься і в ст. 435 ЦПК України.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Аналіз змісту ст. 435 ЦПК України свідчить про те, що підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні доказами.
Заявник зазначає як підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2023 року по справі № 308/4475/20, що судом вирішено витребувати від ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) автомобіль марки «Toyota Camry» (державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_4 , 2014 року випуску, білого кольору). Проте боржник ОСОБА_2 ухиляється від виконання судового рішення, жодних дій, спрямованих на добровільне повернення транспортного засобу законному власнику не вчиняє. Фактична поведінка боржника свідчить про відверте ігнорування обов'язку виконати рішення суду та створює перешкоди для реального відновлення порушеного права стягувача. Крім того, наразі навіть невідомо де перебуває автомобіль.
Відповідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Тлумачення ст. 1213 ЦК України дає підстави для висновку, що відшкодування вартості безпідставно збереженого майна застосовується у випадку встановлення неможливості повернення майна в натурі, що може бути пов'язане зі знищенням речі, її переробленням, втратою, протиправною передачею третій особі тощо.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже суд, дослідивши доводи викладені у заяві, приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 не підтверджені, вимоги заявника спрямовані на фактичну зміну резолютивної частини рішення суду, на зміну способу захисту, обраного позивачем при зверненні до суду із позовом. Враховуючи викладене, обставини викладені заявником на обгрунтування заяви про зміну способу виконання рішення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, Закону України "Про виконавче провадження",суд,
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , інша особа ОСОБА_2 , про зміну способу виконання рішення - відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Дата складання повного тексту ухвали 05.02.2026
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.І. Бедьо