Єд. унік. № 243/10256/25
Провадження № 2/243/226/2026
Іменем України
02 лютого 2026 м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Воронкова Д.В.,
за участю секретаря Яковенко Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, діючи з використанням власних технічних засобів на підставі наказу голови суду № 29 «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10.05.2022, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бондаренко Дмитро Валерійович, до Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку,
У листопаді 2025 представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, який уточнив в ході судового розгляду, обґрунтувавши свої вимоги тим, що позивач доводилася дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належали: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий №1414100000:01:010:1298, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та інше майно. Земельна ділянка належала сторонам на підставі державного акту на праві спільної сумісної власності без визначення часток. Після смерті чоловіка позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частку будинку та інше майно. Однак, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у зв'язку із тим, що у вказаному державному акті не визначено часток кожного з власників та містяться дописки кульковою ручкою. ОСОБА_1 успадкувала частину земельної ділянки після смерті чоловіка, але позбавлена можливості оформити спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину через вищевказані обставини. Також вказує, що внесення змін до правовстановлюючих документів на земельну ділянку не передбачено діючим законодавством та враховуючі, що частки спадкодавця ОСОБА_1 не визначені та визначити їх вже неможливо, просить визнати право власності за позивачем на вказану земельну ділянку.
Позивач та її представник до судового засідання не з'явилися, представник надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, наполягав на задоволені позову.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, рішення просив винести на розсуд суду.
Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступне.
ОСОБА_1 доводилася дружиною ОСОБА_2 , що вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.03.1990.
Як вбачається з копії державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДН № 046418 від 26.06.2002 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0529 га на підставі рішення виконкому Слов'янської міської ради від 21.06.2002 року №290, договору дарування від 26.03.2002 року ПУ-951. На вказаному акті запис про співвласника ОСОБА_2 зроблено від руки кульковою ручкою, відомості про частки співвласників також відсутні.
З витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку № НВ-9969698202025 від 04.07.2025 вбачається, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , має кадастровий номер № 1414100000:01:010:1298, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площа 0,0529 га належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , часток співвласників не зазначено.
Як вбачається з договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу, 25.03.2002 року реєстровий №748, зареєстрованого Слов'янським КП БТІ 22.05.2002 року реєстровий №12468 книга 40 1/2 ід.частки житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 . Пунктом 1 договору нотаріусом зазначено, що земельна ділянка на якій розташовано вказаний житловий будинок приватизована.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 успадкувала після ОСОБА_2 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль ГАЗ -24 1981 року, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 08.07.2025, зареєстровані в реєстрі за номерами 514, 516.
Інші спадкоємці відмовились від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , що вбачається з копії спадкової справи № 42/2025 від 07.04.2025, заведеної приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Зубковою А.О.
Як вбачається з архівного витязу Слов'янської МВА від 04.08.2023 №1 ОСОБА_1 передана у власність земельна ділянка площею 0.0264 Га, за адресою: АДРЕСА_1 . Площа земельної ділянки фактично відповідає 1/2 ід.частці всієї земельної ділянки.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.07.2025 нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку у зв'язку з тим, що державний акт на землю містить дописки та вказаним актом не визначені частки співвласників.
У відповідності зі ст. 328 ЦК України право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.
На підставі ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
За приписами ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Стаття 63 СК України, передбачає, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Частинами 2, 3 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
З огляду на викладене, оскільки з правовстановлюючих документів, що були проаналізовані судом раніше, вбачається, що право власності на спірну земельну ділянку виникло під час перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у шлюбі, то суд приходить до висновку, що вказана ділянка належала останнім у рівних частках - по кожному.
Згідно ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
За таких обставин, на основі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що оскільки позивач прийняла спадщину після померлого чоловіка, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом власності на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, а внесення змін до правовстановлюючих документів на землю неможливо, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 10, 12, 13, 81, 211, 213, 246, 247, 259, 265 ЦПК України, ст. 120 ЗК України ст.ст. 328, 392 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бондаренко Дмитро Валерійович, до Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку площею 0, 0529 га.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков