Справа № 243/344/26
Провадження № 3/243/534/2026
Іменем України
02 лютого 2026 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Гончарова А.О, розглянувши матеріали, які надійшли з тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 (командира 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військовій частині НОМЕР_2 , капітан), мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
03.01.2026 перебуваючи у АДРЕСА_2 , капітан ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді командира 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військовій частині НОМЕР_2 , тобто за своїм військовим званням та посадою наділений організаційно-розпорядчими та адміністратвино-господарськими функціями та являється військовою службовою особою, під час дії особливого періоду, всупереч вимогам ст.ст.11,16,49,58,59,119,120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1,4 Дисциплінарного Статуту Збройних сил України, не організував та не забезпечив такого внутрішнього порядку у підпорядковому йому підрозділі, який гарантував би неухильне дотримання військової дисципліни підпорядкованими його військовослужбовцями 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військовій частині НОМЕР_2 , чим допустив вживання алкогольних напоїв старшим солдатом ОСОБА_2 та солдатом ОСОБА_3 , внаслідок чого 03.01.2026 близько о 03-00 год. на фоні вживання алкогольних напоїв між старшим солдатом ОСОБА_2 та солдатом ОСОБА_3 трапилась суперечка, в ході якої солдат ОСОБА_3 здійснив два постріли із закріпленої за ним зброї 7,62 мм автомата АКМС (НН№10451) в бік старшого солдата ОСОБА_2 , внаслідок чого останній отримав вогнепальні кульові поранення ніжних кінцівки. В подальшому солдат ОСОБА_2 з метою самозахисту здійснив у бік солдата ОСОБА_3 постріл із закріпленої за ним зброї 7,62 мм автомата АКМС (КТ №13425) в область тулуба. Від отриманого поранення солдат ОСОБА_3 загинув на місці події. Так, капітан ОСОБА_1 не здійснював обхід особового складу та місць несення служби, не перевіряв наявність зв'язку з особовим складом та не здійснював контроль за особовим складом, чим суттєво підірвав мобілізаційну та бойову готовність ввіреному йому підрозділі, в умовах особливого періоду, таким чином допустив недбале ставлення до обов'язків військової служби в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення про фактичні обставини, щодо факту вчиненого правопорушення, зазначив, що перебуваючи на посаді командира 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військовій частині НОМЕР_2 , у підпорядкуванні якого перебувають військовослужбовці на 46 позиціях, він щодня проводить інструктаж щодо поводження зі зброєю та заборони вживання алкогольних напоїв, але з підстав великої чисельності таких осіб, враховуючи їх вік та особисті якості, він фізично не встигав здійснювати обхід особового складу та місць несення служби щодня. Додатково ствердив, що прямого умислу щодо порушення контролю за особовим складом у нього не було, крім того зауважив на кадровий голод, особливо щодо фахівців у бойових підрозділах, що обумовлено об'єктивними причинами. Зазначив, що багато військовослужбовців, з якими він, як командир проводить інструктаж мають судимість за тяжкі злочини, через що не завжди вони сприймають інструктаж командира, як у випадку з солдатом ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_4 , який перебуває на посаді командира НОМЕР_3 батальйону охорони військовій частині НОМЕР_2 суду пояснив, що капітан ОСОБА_1 безпосередньо підпорядковується йому. Зазначив, що за своїми військовими якостями капітан ОСОБА_1 характеризується відмінно, має заохочення, за час проходження військової служби зарекомендував себе як дисциплінований та сумлінний офіцер, дотримується статутних правил та норм поведінки військовослужбовця, знає ділові, моральні та психологічні якості особового складу роти, постійно проводить з ними індивідуальну роботу з виконання та удосконалення підготовки. Додатково зауважив, що на теперішній час не вистачає фахівців у бойових підрозділах, зокрема у його безпосередньому підпорядкуванні перебувають 420 чоловік особового складу на 97 об'єктах, що спричиняє велику завантаженість без посередньо на ротних командирів, зокрема на капітана ОСОБА_1 , що і послугувало вчиненому, та який не зважаючи на такі об'єктивні причини всіляко намагається підтримувати бойову готовність та дисципліну з особовим складом.
Дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Питання адміністративної відповідальності військовослужбовців Збройних Сил України регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Кодекс України про адміністративні правопорушення містить норму про адміністративну відповідальність військовослужбовців за правопорушення на загальних підставах та норму, яка відсилає до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність в загальному порядку відповідно до глави 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність (ч. 4 ст.15КУпАП).
Частина 2 ст.172-15КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Стаття перша Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на всій території нашої держави з 24.02.2022 введено воєнний стан, який систематично подовжується, діяв на час вчинення адміністративного правопорушення та продовжує діяти на теперішній час.
Диспозиція статті 172-15КУпАП містить спеціальний суб'єкт адміністративного правопорушення, як військова службова особа.
Згідно примітки до ст. 172-13 КУпАП, під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Положеннями ст.251КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Провина ОСОБА_1 , у скоєнні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом ДНК-2 № 0045 про військове адміністративне правопорушення від 03.01.2026 , з якого слідує, що 03.01.2026 перебуваючи у АДРЕСА_2 , капітан ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді командира 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військовій частині НОМЕР_2 , тобто за своїм військовим званням та посадою наділений організаційно-розпорядчими та адміністратвино-господарськими функціями та являється військовою службовою особою, під час дії особливого періоду, всупереч вимогам ст.ст.11,16,49,58,59,119,120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1,4 Дисциплінарного Статуту Збройних сил України, не організував та не забезпечив такого внутрішнього порядку у підпорядковому йому підрозділі, який гарантував би неухильне дотримання військової дисципліни підпорядкованими його військовослужбовцями 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військовій частині НОМЕР_2 , чим допустив вживання алкогольних напоїв старшим солдатом ОСОБА_2 та солдатом ОСОБА_3 , внаслідок чого 03.01.2026 близько о 03-00 год. на фоні вживання алкогольних напоїв між старшим солдатом ОСОБА_2 та солдатом ОСОБА_3 трапилась суперечка, в ході якої солдат ОСОБА_3 здійснив два постріли із закріпленої за ним зброї 7,62 мм автомата АКМС (НН№10451) в бік старшого солдата ОСОБА_2 , внаслідок чого останній отримав вогнепальні кульові поранення ніжних кінцівки. В подальшому солдат ОСОБА_2 з метою самозахисту здійснив у бік солдата ОСОБА_3 постріл із закріпленої за ним зброї 7,62 мм автомата АКМС (КТ №13425) в область тулуба. Від отриманого поранення солдат ОСОБА_3 загинув на місці події. Так, капітан ОСОБА_1 не здійснював обхід особового складу та місць несення служби, не перевіряв наявність зв'язку з особовим складом та не здійснював контроль за особовим складом, чим суттєво підірвав мобілізаційну та бойову готовність ввіреному йому підрозділі, в умовах особливого періоду, таким чином допустив недбале ставлення до обов'язків військової служби в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 2 ст. 172-15 КУпАП. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 останному були роз'яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, положення статті 63 Конституції України;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03.01.2026, щодо факту суперечки із застосування зброї 03.01.2026 близько о 03-00 год. на фоні вживання алкогольних напоїв між старшим солдатом ОСОБА_2 та солдатом ОСОБА_3 , внаслідок чого солдат ОСОБА_2 , отримав вогнепальні кульові поранення ніжних кінцівки, а солдат ОСОБА_3 загинув на місці події. Також зазначив, що постійно ним проводились перевірки особового складу. Додатково зазначив, що у солдата ОСОБА_3 який відбував покарання за тяжкий злочин, відмічалась неадекватна поведінка та який вже піддався впливу;
- письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 03.01.2026 щодо обставин зазначених у фабулі протоколу ДНК-2 № 0045 про військове адміністративне правопорушення від 03.01.2026;
- письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 03.01.2026, відповідно до яких 03.01.2026 до ПХТ доставлено військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп'яніння та який отримав поранення на позиціях поблизу м.Миколаївка;
-довідкою № 5 про загибель та поранення в/с ЗСУ у період з 00:00 -03.01.2026- 00:00-04.01.2026 та фото у додатку;
- посвідченням офіцера серії НОМЕР_4 , яким підтверджується перебування ОСОБА_1 на військовій службі в ДССТ;
- копією протоколу серії ДНК/С № 0044 від 03.01.2026 та додатками до нього, про притягнення солдата ОСОБА_2 до адмінвідповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП;
-фототаблицею місця події;
-витягом з ЄРДР № 12026052510000016 від 03.01.2026;
- лікарським свідоцтвом про смерть № 5 від 03.01.2026, на ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-службовою характеристикою, відповідно до якої ОСОБА_1 характеризується добре;
-службовою карткою щодо заохочення військовослужбовця каптана ОСОБА_1 . Статтею 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обв'язки визначаються статутами ЗСУ, а також відповідними законами, посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст.ст. 58 - 59 ЗУ «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Командир (начальник) зобов'язаний: планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами.
Згідно ст.ст. 119- 120 ЗУ «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», командир взводу (групи, башти) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу (групи, башти) та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу (групи, башти), за підтримання внутрішнього порядку у взводі (групі, башті). Командир взводу (групи, башти) підпорядковується командирові роти (бойової частини) і є прямим начальником усього особового складу взводу (групи, башти).
Командир взводу (групи, башти) зобов'язаний: підтримувати особовий склад взводу (групи, башти), озброєння і техніку в постійній бойовій готовності; проводити з особовим складом взводу (групи, башти) заняття з бойової підготовки і керувати навчанням рядового складу, що проводять командири відділень (старшини команд), вести облік бойової підготовки взводу (групи, башти).
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи зазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, застосовуючи критерії доведення «поза розумним сумнівом», суд дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 ч. 2 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, судом є визнання вини.
Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП, судом не встановлені.
У відповідності до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
У разі, коли суд дійде висновку про необхідність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення, він повинен умотивувати своє рішення з посиланням у постанові на відповідні обставини.
Також, Пленум Верховного Суду України в п. 17 постанови від 3 червня 2005 р. № 8 роз'яснив, що, вирішуючи питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, суди повинні враховувати як вартість, так і кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.
Відповідно до примітки до цієї статті положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п'ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу.
Отже, законодавець не встановив перешкод для можливості на підставі ст. 22 КУпАП звільнення особи від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, і обмеження усним зауваженням через малозначність вчиненого правопорушником.
Враховуючи викладене, беручи до уваги особу правопорушника, те що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вину у вчиненому визнав, обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено, обставиною, що пом'якшує його відповідальність суд визнає щире каяття, а також те, що ОСОБА_1 неодноразово був заохоченим: відзнака МІУ 10 років сумлінної служби, відзнака «За участь в АТО», грамота з відзнакою 3 ступеня, відзнака МОУ «Хрест Держспецтрансслужби», діяння вчинене ним, містило в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, однак внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, дії правопорушника суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись ст. 22, 280, 283-284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 172-15 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП.
Оголосити ОСОБА_1 усне зауваження.
Провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Повний текст постанови виготовлений 05.02.2026.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області Аліна Олександрівна Гончарова