Справа № 243/10325/25
Провадження № 2/243/268/2026
04 лютого 2026 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Фалін І.Ю.,
за участю
секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,
Позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію.
В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначив, що Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» є обласним теплопостачальним підприємством, яке виробляє теплову енергію для забезпечення споживачів послугами з централізованого опалення. Позивач в спірний період надавав теплову енергію за адресою АДРЕСА_1 , в якому розташоване нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 81,30 кв.м, та власником якого є відповідач. Багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії, який прийнято позивачем до обліку в якості комерційного. Вузол комерційного обліку враховує всю теплову енергію, витрачену на опалення будівлі. Приміщення відповідача не обліковується як таке, що відключене від мереж централізованого теплопостачання. Нежитлове приміщення відповідача оснащено вузлом розподільного обліку, який не пройшов обов'язкову періодичну повірку у 2021 році та після 2021 року та по теперішній час. А тому відповідачу здійснюються нараховування як і споживачам, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку. Співвласники житлового будинку за вищевказаною адресою не уклали з позивачем відповідний договір у визначений законом строк. Тому вважається, що з відповідачем укладено індивідуальний договір, який є публічним договором приєднання. У зв'язку з чим, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за теплову енергію за період з 01.10.2021 до 01.04.2023 в сумі 48880,10 грн.; заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.02.2021 до 01.04.2023 в сумі 558,19 грн., що рахується по нежилому приміщенню загальною площею 81,30 м.кв за адресою: АДРЕСА_1 ; поштові витрати, пов'язані з поштовим відправленням відповідачу документів у справі в розмірі 45,00 грн.; витрати, пов'язані з формуванням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідача у справі в розмірі 41,00 грн.; понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 14.11.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Сторони повідомлялись належним чином про дату, час та місце проведення судового засіданні, проте, в судовому засіданні не брали участі. Від представника позивача в матеріалах справи міститься заява з проханням розглядати справу без її участі за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи виходить з наступного.
Так, згідно з частиною першою статті 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема : справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини 1 статті 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право закріплено й у ст. 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб'єкта господарювання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2307465 від 04.02.2026 року. Актуальний стан на фактичну дату та час формування: зареєстровано.
Разом з тим, з вищевказаної відповіді вбачається, що ОСОБА_1 здійснює, зокрема, такий вид економічної діяльності, як код КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Дата державної реєстрації: 02.10.2014.
З інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 427531129 від 19.05.2025, слідує, що ОСОБА_1 є власником вбудованого нежитлового приміщення площею 81,3 м.кв за адресою: АДРЕСА_1 , за яким утворилась заборгованість за теплову енергію і на підставі чого виникли спірні правовідносини.
Таким чином, фактично позов ініційовано у зв'язку з існуванням спору між Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго», як постачальником послуг з забезпечення споживачів тепловою енергією, та споживачем ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем щодо користування такими послугами в межах здійснення відповідачем підприємницької діяльності у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , в яке позивач надає відповідні послуги.
Доказів того, що вищезазначене нежитлове приміщення не використовується відповідачем у підприємницькій діяльності, матеріали справи не містять.
Аналізуючи обставини справи, правовідносини, які склалися між сторонами, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах ОСОБА_1 приймає участь як фізична особа - підприємець, а не як фізична особа, тому цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 255, 256 ЦПК України, суд -
Провадження у справі за позовною заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію - закрити, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу що спір, який виник між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 04.02.2026.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області І.Ю. Фалін