Справа № 694/2465/25
Провадження №1-кп/694/58/26
29.01.2026 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження № 12025255310000335 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кременчук Полтавської області, із середньою-спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , що має одну неповнолітню дитину 2017 року народження, є особою з інвалідністю ІІІ групи по зору, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Приблизно о 12 год. 00 хв. 04.08.2025 року ОСОБА_3 , перебуваючи в подвір'ї будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , наніс один удар кулаком правої руки в обличчя, внаслідок чого потерпілий відповідно до висновку експерта № 05-11-11-01/112 від 12.08.2025 року отримав тілесне ушкодження, у вигляді синця лівої навколо очної ділянки та субконюнктивального крововиливу лівого ока, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю. Дав показання про те, що під час перебування в гостях у своїх друзів по АДРЕСА_2 04.08.2025 року у нього виник конфлікт з ОСОБА_6 , що перебував в стані алкогольного сп'яніння, з приводу мобільного телефону. В ході словесного конфлікту ОСОБА_7 хотів його вдарити, але він ухилився та у відповідь наніс потерпілому один удар кулаком правої руки в обличчя. Після цього потерпілий упав на землю та конфлікт між ними закінчився. В скоєному щиро розкаюється та готовий понести покарання у виді штрафу.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі. Призначити покарання на розсуд суду. Претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнанонедоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засноване на належній
критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та висловив жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується незадовільно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є особою з інвалідністю ІІІ групи по зору.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, за якою він обвинувачується у виді штрафу, оскільки на думку суду, призначення такого покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази в справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 377 КПК України, суд,
визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази в справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Звенигородський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1