Справа № 643/1966/26
Провадження № 1-кс/643/1391/26
05 лютого 2026 року слідчий суддя Салтівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025220000000554 від 19.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.114-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, 2010 р.н., 2015 р.н., працюючого на посаді директора Підприємства «Центр СПБ», ЄДРПОУ 36814997, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 -
Слідчим відділом ХРУП №2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025220000000554 від 19.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.114-1 КК України., в якому 05.02.2026 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.114-1 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, а саме: долученими до матеріалів провадження копіями документів та відомостями відносно Підприємства «Центр СПБ», ЄДРПОУ 36814997, які містять данні із зазначенням основного виду економічної діяльності вказаного підприємства згідно з кодом КВЕД 85.32 «Професійно-технічна освіта», яке зареєстроване в Єдиній Державній електронній базі з питань освіти, має відповідне Свідоцтво про атестацію Міністерства освіти і науки України, а також ліцензію на провадження освітньої діяльності з підготовки професії «Охоронник», код професії 5169, в якому ОСОБА_5 з 12.03.2025 по теперішній час займає посаду директора; долученими до матеріалів провадження відомостями з ГУ ПФУ в Харківській області від 18.07.2025 відповідно до яких на Підприємстві «Центр СПБ», ЄДРПОУ 36814997, за період з липня 2024 року по теперішній час, на різний період часу, офіційно працевлаштовано більше 100 осіб чоловічої статі призовного віку, які, згідно даних Управління СБ України в Харківській області, отриманих в ході виконання доручення слідчого та долучених до матеріалів провадження, фактично не виконують свої функціональні обов'язки та отримали відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в органах ТЦК та СП; розсекреченими матеріалами про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст.ст. 263, 264 КПК України, в яких зафіксовані обставини вчинення вищевказаної злочинної діяльності ОСОБА_5 та іншими особами; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
На сьогоднішній день органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Така потреба обумовлена наявністю в ході досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
- переховуватися від органу досудового розслідування або суду, оскільки інкримінований ОСОБА_5 злочин є тяжким, проти основ національної безпеки України, та у випадку визнання останнього винним, передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, тому знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, розуміючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, може вчинити дії направлені на переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність вищевказаного ризику;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою спонукання давати неправдиві показання, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється існує на тій підставі, що ОСОБА_5 може вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема проти основ національної безпеки України, в тому числі з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом вчинення кримінального правопорушення, оскільки, за вчинення вищевказаних злочинних дій останній отримував неправомірну вигоду від осіб, які мають намір ухилитися від виконання військового обов'язку, в тому числі від призову на військову службу під час мобілізації. Крім того, ОСОБА_5 на даний час є директором Підприємства «Центр СПБ», що свідчить про можливість останнього продовжити вищевказану протиправну діяльність.
У судовому засіданні прокурор, підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що підозра не обґрунтована, вину у скоєному не визнає, вказав, що на посаді директора працює з березня 2025 року. За час його керівництва особи, які були працевлаштовані, але які фактично не працювали, були звільнені. Загалом це близько 40 осіб. Громадянина Захарова він не знає, з ним не спілкується. Проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати стосовно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки має стійкі соціальні зв'язки, а саме одружений, має двох неповнолітніх дітей, має постійне зареєстроване місце проживання у місті Харкові, працює, не веде аморальний образ життя, нагороджений чисельними грамотами та подяками, з початку війни не виїжджав з міста.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Судом встановлено, що слідчим відділом ХРУП №2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025220000000554 від 19.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.114-1 КК України., в якому 05.02.2026 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.ч.6, 7 ст.176 цього Кодексу.
При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.
Слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.
Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007).
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я чи з інших підстав слідчому судді не надано.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; наявність соціальних зв'язків; розмір спричиненої шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, наявність ризиків.
У відповідності до положень ч.4 ст.183 КК України, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави, оскільки під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо злочину, передбаченого ст.114-1 КК України.
Частина друга статті 197 КПК України регламентує, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись ст.ст.176-178,182-184,186,193-194,196,197,376 КПК України, суд,-
Клопотання старшого слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з моменту затримання.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання - з 17.05 години 05.02.2026.
Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 17.05 години 05.04.2026.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_5 родичів останнього.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію ухвали отримав: «_____» ______2026року _________________________________