Справа № 629/954/26
Провадження № 1-кс/629/193/26
05 лютого 2026 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12026221110000090 від 25.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, -
встановив:
Старший слідчий СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором Лозівської окружної прокуратури, про накладення арешту на 5 (п'ять) банкнот номіналом 500 та 1000 гривень, на загальну суму 3 тисячі гривень, з номерами та серіями: ЦБ 4319617, МВ 9426132, ЕГ 4947610, АА 7532528, АГ 1271133, які було вилучено в ході огляду місця події 30 січня 2026 року, з метою позбавлення будь-яких осіб можливості відчужувати, розпоряджатися, користуватися та проводити будь-які дії з даним майном.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 25 січня 2026 року до чергової частини Лозівського ВП ГУ НП в Харківській області надійшов рапорт начальника СП Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 про те, що 24.01.2026 року до нього звернувся громадянин ОСОБА_5 з пропозицією надання неправомірної вигоди за вирішення питання щодо адміністративного протоколу складеного відносно нього .
За даним фактом слідчим СВ Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області 25.01.2026 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221110000090 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
30 січня 2026 року на підставі ухвали Харківського апеляційного суду було проведено НСРД, в ході яких зафіксовано факт надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 начальникові СП Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6
30 січня 2026 року в ході огляду місця події у ОСОБА_4 вилучено 5 банкнот гривні на загальну суму 3 тисячі гривень купюр, які з його слів в кабінеті № 9 адміністративної будівлі Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області за адресою: м.Лозова вул. 0Абросимова б.11 громадянин ОСОБА_5 надав йому як неправомірну вигоду за вирішення питання стосовно нього а саме не направлення адміністративного протоколу до суду .
30 січня 2026 року постановою слідчого 4 банкноти номіналом 500 гривень з номером та серією ЦБ 4319617 , МВ 9426132, ЕГ 4947610, АА 7532528 та 1 банкноту номіналом 1 тисяча гривень з серією та номером АГ 1271133 було визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження .
Слідчий та власник майна до суду не з'явились, надали заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Відповідно до ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна за їх відсутності.
Дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Як вбачається з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя враховує, що зазначене у клопотанні майно може бути доказом у кримінальному провадженні, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є об'єктом кримінально протиправних дій.
Враховуючи, що майно, вилучене в ході огляду місяця події, має істотне значення для досудового розслідування даного кримінального провадження, з урахуванням правової підстави для арешту майна - з метою забезпечення його збереження, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно.
Керуючись ст.170,172,173 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання старшого слідчого про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на 5 (п'ять) банкнот номіналом 500 та 1000 гривень, на загальну суму 3 тисячі гривень, з номерами та серіями: ЦБ 4319617, МВ 9426132, ЕГ 4947610, АА 7532528, АГ 1271133, які було вилучено в ході огляду місця події 30 січня 2026 року, з метою позбавлення будь-яких осіб можливості відчужувати, розпоряджатися, користуватися та проводити будь-які дії з даним майном.
Зберігання арештованого майна, здійснювати відповідно до «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду» затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України №51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення слідчим та/або прокурором.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 5-денний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_7