Справа № 642/8161/25
Провадження № 3/642/8/26
Іменем України
02 лютого 2026 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності, який надійшов до суду з Управління патрульної поліції ДПП в Харківській області у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючого ТОВ «Сана-мед», директором, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_2 , працюючого «GloboMagic», інженер-програміст, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 . за ст. 124 КУпАП,-
20 листопада 2025 року о 20 год. 16 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «AUDI Q7» державний номерний знак НОМЕР_3 , в м. Харкові по вул. Велика Панасівська, 82А, при виїзді з АЗС не надав переваги в русі транспортному засобу «BMW» державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та допустив з ним зіткнення, чим порушив п.10.2 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та їх власникам завдано матеріальних збитків.
20 листопада 2025 року о 20 год. 16 хв., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «BMW» державний номерний знак НОМЕР_4 , в м. Харкові по вул. Велика Панасівська, 82А, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку під час виникнення небезпеки, почав змінювати напрямок руху не впевнившись в безпечності та здійснив зіткнення з автомобілем «AUDI Q7» державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , чим порушив п.12.1, п.10.1 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та їх власникам завдано матеріальних збитків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину в скоєному ДТП не визнав. Пояснив, що 20.11.2025 близько 20 год. 04 хв. він, керуючи автомобілем «AUDI Q7» д.н.з НОМЕР_3 виїжджав з АЗС «БРСМ», яка розташована по вул. Велика Панасівська, 82-А в м. Харкові на дорогу Новоіванівського мосту, яка має три смуги в одному напрямку. Виїжджаючи із АЗС йому потрібно було перетнути ці смуги з метою заїзду у місце розвороту автомобілів з подальшим рухом в бік вулиці Озерянської. При виїзді з АЗС жодних забороняючих знаків чи то дорожньої розмітки, для руху в такому напрямку, як він рухався не було. Виїхавши від заправних колонок АЗС, він доїхав до межі лінії дороги Новоіванівського мосту за напрямком руху автомобіля «BMW» д.н.з НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , подивився ліворуч, щоб надати дорогу водіям, всі автомобілі знаходились на відстані 100-120 м., стояли на світлофорі В жодній із трьох смуг для руху ліворуч від нього не було жодного автомобіля, яким він міг би створити небезпеку при їх прямолінійному русі, здійснюючи свій маневр проїзду під кутом. Він рухався з невеликою швидкістю 8-10 км/год., проїхав крайню праву смугу для руху, повністю габаритами автомобіля, заїхав у середню смугу для руху своїм автомобілем і тільки виїхавши своєю передньою частиною в крайню ліву смугу для руху відбулося зіткнення автомобілів, їх передніми частинами, під його керуванням та під керуванням водія ОСОБА_2 . На момент зіткнення права крайня смуга була повністю вільною. Водій автомобіля «BMW» ОСОБА_2 рухався на великій швидкості, приблизно 80 км/год. Вважає, що ДТП відбулося з вини водія автомобіля «BMW» ОСОБА_2 , винним в ДТП себе не вважає.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Бабаскін К.С. підтримав пояснення ОСОБА_1 . Вважає, що в діях водія ОСОБА_1 не вбачається порушень Правил дорожнього руху України, на його думку винним в дорожньо-транспортній пригоді є водій ОСОБА_2 . Просив провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_2 в судовому засіданні свою провину в скоєному ДТП не визнав, та пояснив, що 20.11.2025 о 20 год. 04 хв. він, керуючи автомобілем «BMW» д.н.з НОМЕР_4 , рухаючись по Новоіванівському мосту в м. Харкові, переїхавши перехрестя з вулицею Панасівською, по крайній правій смузі руху на безпечній швидкості до 50 км/год, побачив, що автомобіль «AUDI Q7» д.н.з НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 виїжджає з прилеглої території АЗС на крайню праву смугу руху Новоіванівського мосту, тобто створив перешкоду та небезпеку для його автомобіля «BMW». Він побачив, що автомобіль «AUDI Q7» виїжджає з АЗС на відстані 30-40 метрів. Коли автомобіль під керування водія ОСОБА_1 перегородив крайню праву смугу руху, він вже пересік пішохідний перехід, рухався біля АЗС, тобто вже був поряд, тому вимушено, через створення аварійної ситуації водієм ОСОБА_1 , він негайно вжив заходів для об'їзду перешкоди, що було безпечно для інших учасників руху, він намагався поміняти смугу, щоб уникнути удару. У цей час водій автомобіля «AUDI Q7» ОСОБА_1 продовжував здійснювати пересічний переїзд прилеглої території Новоіванівського мосту, тому він негайно вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, метрів за 15 почав гальмувати, але зіткнення не вдалося уникнути. Вважає, що винним в дорожньо-транспортній пригоді є водій ОСОБА_1 , оскільки саме він, виїжджаючи з прилеглої території здійснював пересічний переїзд через три смуги руху, не надавши переваги в русі автомобілю під його керуванням.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Беркута Н.М. в судовому засіданні підтримала думку ОСОБА_2 , вважає, що винним в дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля «AUDI Q7» ОСОБА_1 , який порушив п.10.2 Правил дорожнього руху України та просила закрити провадження по справі відносно ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Суд, вислухавши пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, захисника ОСОБА_1 - адвоката Бабаскіна К.С., захисника ОСОБА_2 - адвоката Беркута Н.М. а також дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП учасник дорожнього руху притягується до адміністративної відповідальності серед іншого, за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
При цьому, доведенню підлягають обставини керування особою транспортним засобом, порушення ПДР, вчинення ДТП, та наявність пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.
З цього слідує, що диспозиції вказаної норми являється бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів правил, положень, інструкцій.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань) регулюються та визначаються положеннями Закону України «Про дорожній рух» (ст. 1 Закону).
Одночасно, статтею 2 Закону України «Про дорожній рух» закріплено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього, зокрема, ПДР України, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Положеннями ст.14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Згідно вимог п. 1.5 Правил дорожнього руху України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Згідно вимог п. 2.3 Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 10.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п.10.2 Правил дорожнього руху України, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Згідно вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним..
Пунктом 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередньо участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В судовому засіданні були допитані водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було досліджено протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 537904 від 11.12.2025 року та серії ЕПР1 № 537607 від 11.12.2025 року; схема дорожньо-транспортної пригоди від 20.11.2025 якою зафіксовано місце ДТП та характер ушкоджень, отриманих транспортними засобами внаслідок ДТП. Схема ДТП підписана учасниками ДТП без зауважень; письмові пояснення водіїв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; рапорт інспектора взводу 1 роти 3 батальйону 1 УПП в Харківській області ДПП Богуш Ф. від 20.11.2025; рапорт старшого інспектора чергового Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП Новицького С.О. від 21.11.2025; схема дислокації дорожніх знаків при виїзді автотранспорту на Новоолександрівський міст(Новоіванівський міст) з АЗС «БРСМ» у м. Харків; відеозапис з місця ДТП, на якому зафіксовані викладені в протоколі обставини та який було переглянуто в судовому засіданні.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №537904 від 11.12.2025 ОСОБА_1 ставиться в провину порушення вимог п.10.2 ПДР, що спричинило ДТП та пошкодження транспортних засобів учасників. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 537607 від 11.12.2025 ОСОБА_2 ставиться в провину порушення вимог п.12.1, п.10.1 ПДР, що спричинило ДТП та пошкодження транспортних засобів учасників.
До вищевказаних протоколів водії транспортних засобів будь яких зауважень чи заперечень щодо порядку їх оформлення працівниками поліції не зазначали, із заявами про неправильність дій чи порушення їх прав до компетентних органів не звертались і матеріали справи таких не містять.
Крім того, викладені в адмінпротоколах обставини ДТП за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , унаслідок чого були пошкоджені їх транспортні засоби, узгоджуються зі схемою місця ДТП, де зазначено про порушення учасниками дорожнього руху відповідних пунктів ПДР; характерно, що дана схема підписана обома водіями без жодних зауважень.
Отже, вищевказані протоколи про адміністративне правопорушення є документами, що офіційно засвідчують факт учинення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 неправомірних дій, і поряд зі схемою ДТП, фотознімками, відеозаписом, поясненнями водіїв є джерелами доказів згідно з ч.1 ст.251 КУпАП, які відповідають критеріям належності й допустимості.
Одночасно суд зауважує, що причинний зв'язок в автотранспортних деліктах характеризується тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями Правил дорожнього руху й відповідними наслідками. Причинний зв'язок це об'єктивний зв'язок між дією (бездіяльністю) тієї чи іншої особи і певним наслідком. Встановити причини означає дати відповідь на запитання про те, чому явище відбувається, чим воно викликане, що знаходиться в його основі.
Відтак, оцінюючи наявні в справі докази у їх сукупності, суд погоджується з версією інспектора поліції, викладеною ним в адмінпротоклах, щодо обоюдної вини водіїв-учасників ДТП, а саме: причиною та умовою виниклої ДТП стало як порушення вимог п.10.2 ПДР з боку водія автомобіля «AUDI Q7» д.н.з НОМЕР_3 ОСОБА_1 , який при виїзді з АЗС не надав переваги в русі транспортному засобу «BMW» д.н.з НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та допустив з ним зіткнення, так і не дотримання вимог п.12.1, п.10.1 ПДР водієм автомобіля «BMW» д.н.з НОМЕР_4 ОСОБА_2 , який не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку під час виникнення небезпеки, почав змінювати напрямок руху не впевнившись в безпечності та здійснив зіткнення з автомобілем «AUDI Q7» д.н.з НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Також суд зазначає, що приписи ст.14 Закону України «Про дорожній рух», п.1.3 ПДР зобов'язують учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь яка особа, яка володіє чи керує транспортними засобами, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання їх є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У даній дорожній ситуації за варіантом розвитку подій у силу приписів п.1.4 ПДР кожен з учасників дорожнього руху міг і повинен був розраховувати на те, що й інший учасник дорожнього руху виконає ці Правила, в зв'язку з чим ДТП не станеться, а хто кого з транспортних засобів ударив (як то стверджує кожен із водіїв) не впливає на вирішення справи.
Відтак, враховуючи вищевказані обставини справи, суд вважає, що порушення обома учасниками дорожнього руху відповідних пунктів ПДР знаходиться в причинному зв'язку з наслідками у вигляді пошкодження їх транспортних засобів, а невизнання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 своєї винуватості суд розцінює як спосіб уникнення від адміністративної відповідальності за вчинені протиправні дії.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, суд вважає, що з огляду на стандарт «доведеності вини поза розумним сумнівом» у діях ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і вони підлягають адміністративній відповідальності.
При накладенні стягнення суд з огляду на приписи ст.33 КУпАП враховує обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь вини порушників, їх особи, ставлення до вчиненого, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Тому, з метою виховного впливу та запобігання скоєння аналогічних правопорушень у подальшому, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню по 665 грн.60 коп. судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 124, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень (отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA168999980313020149000020001, код 21081300, ЄДРПОУ 37874947).
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень (отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA168999980313020149000020001, код 21081300, ЄДРПОУ 37874947).
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - ні пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
•подвійний розмір штрафу 1700 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код 22030106, ЄДРПОУ 37993783).
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код 22030106, ЄДРПОУ 37993783).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя В.В. Вікторов