Рішення від 04.02.2026 по справі 567/1839/25

Справа №567/1839/25

Провадження №2/567/109/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Пономаренко Р.А.

з участю

відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР П" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №16/02799/11/20 від 26.11.2020 в розмірі 80255 грн. звернулося ТОВ "ФАКТОР П".

В обґрунтування позову зазначає, що 26.11.2020 між ТОВ "Просто Позика", правонаступником якого є ТОВ "ФАКТОР П", та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №016/02799/11/20, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику в кредит грошові кошти в сумі 50000 грн., а позичальник зобов'язалась повернути кредит, сплатити проценти, відповідно до умов, зазначених у договорі.

Вказує, що позикодавець виконав зобов'язання за вказаним договором, перерахувавши на картковий рахунок відповідачки кредит у розмірі 50000 грн. строком на 270 днів, зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 161,6561% річних від суми кредиту з 1 по 11 платіж та 2578,5011% річних з 12 до останнього платежу. Вказує, що відповідно до п.4.1.7 договору, загальна сума всіх платежів з врахуванням процентів становить 111168 грн, а реальна процентна ставка - 248,6867%.

Зазначає про те, що відповідачка не повернула суму кредиту та не сплатила відсотки за користування кредитом, чим порушила умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 06.08.2025 становила 80255 грн. та складалась з 33669,06 грн. залишку суми кредиту і 46585,94 грн. залишку процентів за користування кредитом.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 16.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам було встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Відповідачка правом подати відзив на позовну заяву не скористалася.

В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала та пояснила, що 26.11.2020 вона уклала кредитний договір з ТОВ "Просто Позика", на умовах якого їй було видано кредитні кошти, розміру яких вона не пам'ятає. Вказує, що даний кредитний договір був укладений з метою погашення кредитної заборгованості її матір'ю та фактично позичальником вона не була.

Зазначила, що її було повідомлено про те, що вказаними кредитними коштами буде погашено заборгованість матері, та запевнено, що в подальшому буде укладено ще один кредитний договір з матір'ю на погашення її заборгованості.

Вказує, що станом на даний час їй не було відомо про існування у неї кредитних зобов'язань.

Пояснила, що з метою підписання вказаного кредитного договору вона їздила в м.Рівне у ТОВ "Просто Позика". На даний час вона не пам'ятає розміру виданих кредитних коштів та відсотків за його користування (однак, їй здається, що умовами кредитного договору їх розмір було обумовлено). Зазначає, що за умовами кредитного договору вона мала два рази на місць сплачувати приблизно по 2500 грн., однак грошових коштів вона не вносила.

Крім того пояснила, що умовами кредитного договору не було визначено того, що кредитні кошти передаються на погашення боргу матері, а зазначена домовленість була усною.

Зазначила, що під час укладення вказаного кредитного договору підписувала ряд документів, але які саме документи нею було підписано вона не пам'ятає.

Суд, заслухавши пояснення відповідачки, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні з кредитного договору №016/02799/11/20 встановлено, що 26.11.2020 між ТОВ "Просто Позика" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до якого товариство надало їй в кредит грошові кошти в сумі 50000 грн, а позичальник зобов'язалася повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю (п.2.1). Сума кредиту надається позичальнику у безготівковій формі на рахунок позичальника (п.2.2 договору). Кредит повертається позичальником кредитодавцю шляхом виплат кожні 15 календарних днів (п.2.4 договору).

Згідно з п.4.11 договору, перебіг строку кредитування розпочинається з дати підписання цього договору, перерахування коштів позичальнику і складає 270 календарних днів.

Сума щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів та сплати процентів визначається графіком платежів. З урахування ануїтетного характеру платежів за користування кредитом, позичальник сплачує кредитодавцю 161,6561% річних від суми кредиту з першого по 11 платіж та 2578,5011% річних з 12 до останнього платежу згідно з графіком платежів, у розрахунку зі сплатою кожні 15 днів - 6,6434% з першого по 11 платіж та 105,9658% з 12 до останнього платежу, за період дії договору - 248,6867%. (п.4.1.4 договору).

Пунктом 4.1.5 договору визначено дату першого платежу - 11.12.2020.

Кредитний договір №016/02799/11/20 від 26.11.2020 є письмовим правочином та відповідає формі визначеній ст.207, 208, 1055 ЦК України.

Даний договір відповідає вимогам ст.1054 ЦК України і доказів того, що він оспорювався відповідачкою не подано.

З видаткового касового ордеру від 26.11.2020 встановлено, що на підставі кредитного договору №016/02799/11/20 від 26.11.2020 Шевелюк (на даний час ОСОБА_1 ) отримала 50000 грн., про що свідчить її підпис у вказаному документі.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Згідно ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Частиною 1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 отримала кредит в ТОВ "Просто Позика", але належним чином не виконала свої обов'язки за договором.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Кредитним договором визначено, що ОСОБА_3 отримала в кредит грошові кошти зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачкою умови договору не виконано, проценти за користування кредитом не сплачено.

З наданого розрахунку вбачається, що відповідачкою на погашення заборгованості жодних платежів здійснено не було. Зазначене підтверджується і поясненнями ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Враховуючи встановлені судом обставини, оскільки ОСОБА_4 свої зобов'язання за договором не виконала, при цьому розмір заборгованості, заявлений позивачем до стягнення, не спростований жодними належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що позивачем доведено порушення позичальником умов кредитного договору, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

31.12.2021 між ТОВ "Просто Позика" та ТОВ "ФАКТОР П" укладено Договір факторингу №27-ФП-ПП-202102, згідно умов якого ТОВ "ФАКТОР П" набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являються боржниками ТОВ "Просто Позика", зокрема, ОСОБА_3 за кредитним договором №016/02799/11/20 від 26.11.2020, а отже ТОВ "ФАКТОР П" має право вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачка порушила свої зобов'язання за кредитним договором, а тому з неї підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором №016/02799/11/20 від 26.11.2020 у розмірі 80255 грн.

За приписами ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.5, 12, 13, 141, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР П" 80255 грн. заборгованості за кредитним договором, 2422 грн. 40 коп. витрат на сплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР П" (місцезнаходження: м.Київ, пр-кт Леоніда Каденюка, 23, код ЄДРПОУ 41921531),

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено 05.02.2026.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.

Попередній документ
133839355
Наступний документ
133839357
Інформація про рішення:
№ рішення: 133839356
№ справи: 567/1839/25
Дата рішення: 04.02.2026
Дата публікації: 09.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Острозький районний суд Рівненської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.02.2026)
Дата надходження: 20.10.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
02.02.2026 10:00 Острозький районний суд Рівненської області