Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/214/26
Провадження № 3/542/101/26
04 лютого 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання -Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Нові Санжари в залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і матеріали справи, додані до нього, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
02 лютого 2026 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал, що містив протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2КУпАП, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О.
З протоколу від 22 січня 2026 року серії ВАД № 396489 (а.с. 4), складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП, вбачається наступне.
31 грудня 2025 року о 20 год 30 хв у АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини гр. ОСОБА_2 , а саме: погрожував фізичною розправою, обзивав нецензурною лексикою, принижував, що завдало шкоди психічному здоров'ю гр. ОСОБА_2 , а саме: з'явився страх, відчуття пригніченості та неповноцінності. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 173-2 КУпАП.
У судове засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення 04 лютого 2026 року ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду телефонограму, за змістом якої просив протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно нього розглянути без його участі (а.с. 32).
Оскільки обов'язкова участь у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 нормами КУпАП не передбачена, суд вирішив розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів.
Надаючи оцінку викладеним у протоколі обставинам разом із наданими до нього доказами, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 3 статті 173-2 КУпАП, передбачає, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Ця форма домашнього насильства з об'єктивної сторони повинна характеризуватися діянням, наслідками та причинним зв'язком між ними.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП, ініціатором складення протоколу надані наступні матеріали:
- протокол про адміністративне правопорушення від 22 січня 2026 року серії ВАД № 396489, у якому ОСОБА_1 зазначив, що з протоколом не згоден (а.с. 4);
- рапорт про отримання заяви та реєстрацію її в ЄО за № 7550 від 31.12.2025 як домашнє насильство (а.с. 5);
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 31 грудня 2025 року, в якому заявник ОСОБА_2 просила притягнути до адміністративної відповідальності колишнього чоловіка гр. ОСОБА_1 ,який 31 грудня 2025 року вчинив відносно неї насильство у сім'ї психологічного характеру, вижарався нецензурною лайкою, стукав у вікно, викрикуючи, щоб вона покинула будинок (а.с.6);
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 31 грудня 2025 року, в яких ним зазначено, що 31.12.2025 близько 20 год 30 хв. він перебував в котельні (прибудова) за адресою свого мешкання, оскільки світла не було, а він хотів увімкнути генератор, але виявив, що останній не працює, тому почав його ремонтувати і з цього моменту до будинку не заходив та із ОСОБА_2 не спілкувався. Зазначив, що із колишньою дружиною не спілкувався з моменту винесення 26.12.2025 ТЗП. Однак ОСОБА_2 систематично заходила до його кімнати, намагалась спровокувати на конфлікт. Вказав, що ніяких протиправних дій та домашнього насильства не вчиняв. Жінка систематично телефонує на лінію «102» для того, щоб його осудили, маючи корисливі цілі (а.с. 15);
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 31 грудня 2025 року, в яких нею зазначено про те, що її колишній чоловік 31.12.2025, з невідомих їй причин почав стукати у вікно та кричати на неї, ображаючи нецензурною лайкою та вимагаючи, щоб вона покинула їхнє спільне домогосподарство. На її прохання припинити такі дії, він не реагував, тому вона викликала поліцію (а.с. 8);
- письмові пояснення ОСОБА_3 від 31 грудня 2025 року, в яких вона зазначила, 31.12.2025 її батько, перебуваючи надворі, почав стукати у вікно та кричати нецензурною лайкою в бік матері, щоб вона із донькою покинули домогосподарство. На їх прохання припинити такі дії, він не реагував, тому вони викликала поліцію (а.с. 26);
- копія постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 червня 2025 року у справі № 542/1101/25 (провадження № 3/542/270/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 22-25);
- довідка-характеристика Драбинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 26 січня 2026 року № 18, в якій, зокрема, зазначено, про надходження скарг про сварки вдома від колишньої дружини ОСОБА_2 , вказано, що між колишнім подружжям проводились бесіди про взаєморозуміння та повагу один до одного. Також, у такій довідці вказано, що ОСОБА_1 в 2022 році був мобілізований до лав ЗСУ, в 2023 році був комісований в зв'язку з інвалідністю внаслідок війни, має 2 групу інвалідності, учасник бойових дій (а.с. 21);
- рецепт № 043392 від 11.01.2026 на ім'я хворого - ОСОБА_4 , 41 рік, виписаний лікарем ОСОБА_5 (а.с. 14).
Обов'язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за домашнє насильство є шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Дослідивши відповідні матеріали, суд зазначає, що надані ініціатором складення протоколу про адміністративне правопорушення докази, не підтверджують того факту, що внаслідок дій психологічного характеру, вчинених ОСОБА_1 31 грудня 2026 року, була завдана шкода психічному чи фізичному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 .
Окрім констатації вказаної обставини у протоколі про адміністративне правопорушення про вчинення психологічного насильства, внаслідок чого у потерпілої з'явився страх, відчуття приниженості та неповноцінності, працівниками поліції не надано доказів, що таке погіршення здоров'я, дійсно, мало місце.
Факт завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої не відображений навіть у її письмових поясненнях.
На підтвердження завданої шкоди ініціатором складення протоколу наданий рецепт № 043392 від 11.01.2026 на ім'я хворого - ОСОБА_4 , 41 рік, виписаний лікарем ОСОБА_5 . Надаючи оцінку такому доказу заподіяної шкоди ОСОБА_2 суд зазначає, що з такого лікарського документа не вбачається за можливе визначити діагноз пацієнта, у зв'язку з яким виписані необхідні ліки. Також, рецепт виписаний на ім'я « ОСОБА_4 », в той час як потерпіла - ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для висновку про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо ОСОБА_2 , оскільки відсутні доказі на підтвердження заподіяної шкоди останній.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
За змістом вимог статті 256, частини 1 статті 257 КУпАП, питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Частина 3 статті 62 Конституції України передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки, адміністративна відповідальність за частиною 3 статті 173-2 КУпАП настає, зокрема, за вчинення повторно протягом року домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 у даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП, так як не доведений факт завдання шкоди здоров'ю ОСОБА_2 .
У зв'язку з цим, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що провадження щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 173-2 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 173-2, 247, 283 та 284 КУпАП,
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва