Справа № 541/3810/25
Провадження № 2-п/541/10/2026
іменем України
02 лютого 2026 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Морозовської О.А.,
за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 541/3810/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
19 січня 2025 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з заявою про перегляд заочного рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 грудня 2025 року по цивільній справі № 541/3810/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить суд скасувати заочне рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 грудня 2025 року та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на те, що вже певний період часу не проживає за своїм зареєстрованим місцем проживання, тому фізично не міг отримати копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами, ознайомитися з ними, а також отримати судову кореспонденцію. Таким чином, відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати свої процесуальні права: заперечувати проти позову та подати докази на підтвердження своїх заперечень. Щодо заперечень по суті спору зазначає, що позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження факту перерахування первісним кредитором на рахунок відповідача кредитних коштів у розмірі 6000,00 грн, від якого у подальшому позивач набув права вимоги за кредитним договором від 17 травня 2021 року № 4913872. Зазначає, що сума заборгованості за відсотками є непропорційно великою, порівнюючи з основною сумою боргу за тілом кредиту, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» як фінансові установи, скориставшись необізнаністю відповідача, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукали його у такий спосіб на укладення кредитного договору на вкрай невигідних для нього умовах, які він не міг оцінити належно. Заочним рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 грудня 2025 року з відповідача також стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 гривень, з розміром яких відповідач не погоджується, оскільки витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень становлять четверту частину загальної суми заборгованості за кредитним договором, що аж ніяк не є співмірним зі складністю справи, часом й обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. У зв'язку з викладеним, відповідач вважає, що заочне суду рішення підлягає перегляду для реалізації його прав, наданих процесуальним законодавством України, яке охороняється Конституцією та положеннями Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка ратифікована Україною в законному порядку, що надає право людині на справедливий судовий розгляд і законний захист прав.
27 січня 2026 року в системі «Електронний суд» позивачем ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» подано додаткові пояснення у справі, відповідно до яких вважають заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення безпідставною та необґрунтованою та просять залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення (а.с. 61-81).
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
У судове засідання заявник/відповідач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник позивача по справі ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в додаткових поясненнях у справі просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу III «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Дослідивши матеріали додані до заяви, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебувала цивільна справа № 541/3810/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 4913872 від 17 травня 2021 року у загальному розмірі 20015 (двадцять тисяч п'ятнадцять) гривень 00 копійок, яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000 гривень 00 копійок; суми заборгованості за відсотками в розмірі 15015 гривень 00 копійок, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з відповіді № 1831759 від 30.09.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою направлялась судова кореспонденція, в тому числі і судові повістки, які повернулися до суду з відміткою, що адресат відсутній (а.с. 20, 28-29). Також, виклик судом ОСОБА_1 як відповідача у справі здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України 07.11.2025 року (а.с. 21, 25).
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, суд належним чином виконав всі вимоги норм процесуального права щодо виклику відповідача до суду у судове засідання, і будь-яких порушень цивільно-процесуального законодавства не вчиняв.
Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов'язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання.
Згідно чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинні бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Слід зазначити, що судом було вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, зокрема, було направлено рекомендовані листи за адресою реєстрації місця проживання відповідача, також виклик відповідача у справі здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, а тому неявка в судове засідання без повідомлення поважних причин такої неявки свідчить про його навмисне ухилення від розгляду справи.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач у справі в порядку ст. 128 ЦПК України був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
Разом із тим, в заяві про перегляд заочного рішення, суд вбачає відсутність зазначення про докази на які відповідач мав би посилатись, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Правом подачі відзиву відповідач не скористався.
Відповідачем не надано доказів, які б могли вплинути на зміст рішення по суті, як це передбачено ст. 285 ЦПК України, а що ж стосується наведених у заяві аргументів, зокрема, що позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження факту перерахування первісним кредитором на його рахунок кредитних коштів у розмірі 6000,00 грн., від якого у подальшому позивач набув права вимоги за кредитним договором від 17 травня 2021 року № 4913872 та того, що ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» як фінансові установи, скориставшись його необізнаністю, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукали відповідача у такий спосіб на укладення кредитного договору на вкрай невигідних для нього умовах, які він не міг оцінити належно, то відповідачем не надано і не зазначено доказів на їх підтвердження, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання по суті, суд зазначає, що зазначені твердження відповідача не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, і разом з тим, відповідач своїм правом взяти участь у судовому засіданні та надати докази безпосередньо в суді не скористався, в судове засідання не з'явився.
Суд звертає увагу, що всі матеріали по справі були ретельно досліджені і в судовому засіданні та стосовно них в рішенні суду чітко відображена правова позиція з урахуванням норм матеріального права та наявних у справі документів.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, нехтуючи своїми правами та обов'язками, не з'явився до суду, що дало суду можливість ухвалити заочне рішення у справі, за згодою представника позивача, що відповідало положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Таким чином, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на обставини, які є підставою для перегляду та скасування заочного рішення. Одне лише посилання на неналежне повідомлення про розгляд справи не може бути підставою для скасування заочного рішення. Враховуючи не зазначення відповідачем жодних інших доказів, які б могли мати значення для розгляду справи на час її розгляду та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.
З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.
Керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, суд
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 541/3810/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Роз'яснити відповідачу, що у разі непогодження з висновком суду, він має можливість оскаржити рішення до Полтавського апеляційного суду в загальному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О. А. Морозовська