Справа № 357/1357/26
3/357/1077/26
03.02.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Федоркіна Андрія Володимировича,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969057 від 07.01.2026 вбачається, що ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов'язків щодо виховання малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 22.12.2025 приблизно о 12:00 год., перебуваючи на уроці математики у Білоцерківській гімназії № 3 ім. Т. Г. Шевченка за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченка, 22, висловлювався нецензурною лексикою на адресу вчителя математики ОСОБА_3 , що свідчить про неналежне виконання матір'ю обов'язків щодо виховання дитини та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вину не визнала та пояснила, що від виконання батьківських обов'язків щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не ухиляється, а навпаки бере активну участь у його вихованні, шкільному та позашкільному житті.
Вона підтвердила, що син дійсно вживав ненормативну лексику, однак зазначила, що такі висловлювання не були адресовані вчителю математики ОСОБА_3 , а були висловлені на адресу однокласників як емоційна реакція на те, що під час математичної гри на уроці його команді не було зараховано бал.
Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що як вона, так і її син вибачилися перед учителем, яка, зі слів останньої, зазначила, що претензій не має. Також ОСОБА_1 зазначила про наявність конфлікту з адміністрацією гімназії та висловила припущення, що саме цей конфлікт міг стати причиною складення щодо неї адміністративного матеріалу як прояву упередженого ставлення.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Федоркін А. В., підтримав позицію своєї підзахисної та зазначив, що до матеріалів справи не було долучено письмових пояснень малолітнього ОСОБА_2 , хоча у протоколі міститься посилання на їх відібрання. Крім того, адвокат наголосив, що такі пояснення, зі слів сторони захисту, були відібрані без участі матері дитини.
Також захисник вказав, що за обставин цієї справи належним реагуванням мали бути педагогічні заходи впливу, оскільки подія відбулася під час освітнього процесу, а підстав для притягнення матері до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов'язків немає. На завершення захисник зазначив, що подія мала місце 22.12.2025, тоді як протокол про адміністративне правопорушення було складено лише 07.01.2026 за місцем роботи ОСОБА_4 , тобто з порушенням вимог закону, зокрема поза межами встановленого 24-годинного строку з моменту виявлення події.
Суддя, розглянувши протокол та додані до нього документи, заслухавши в суді пояснення особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_4 , та її захисника, приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративна відповідальність за ч. 1ст. 184 КУпАП України настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення додано заяву та доповідну записку директора зазначеного навчального закладу ОСОБА_5 , доповідну ОСОБА_3 , характеристику учня зі школи.
При цьому належні та достатні докази того, що ОСОБА_4 було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, в матеріалах справи відсутні, а саме, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних доказів ухилення останньою від виконання батьківських обов'язків, а саме обов'язків щодо забезпечення необхідними умовами життя, навчання та виховання малолітнього сина.
Крім того, відповідно до вимог ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як убачається з матеріалів справи, подія, яка стала підставою для складання протоколу, мала місце 22.12.2025, тоді як протокол про адміністративне правопорушення було складено лише 07.01.2026 за місцем роботи ОСОБА_4 , що є порушенням ст. 254 КУпАП.
Враховуючи встановлені обставини, суддя приходить до висновку, що протокол не може бути належним доказом на підтвердження винуватості ОСОБА_4 , оскільки він був складений з порушенням вимог закону.
Таким чином, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_4 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 ч. 1 КУпАП.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 не доведена достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що на ОСОБА_4 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останньої.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 184 КУпАП, статтями 221, 245, 247, 266, 283, 254, 284 КУпАП, суддя,
Провадження по справі відносно ОСОБА_4 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ