Справа № 357/1531/26
1-кс/357/286/26
04 лютого 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Біла Церква клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111030000182 від 30.01.2026 року,
Старший слідчий СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням, про арешт тимчасово вилученого майна, по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111030000182 від 30.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що 30 січня 2026 року приблизно о 18 год. 40 хв. ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 спільно перебували у кухні житлової квартири АДРЕСА_1 .
У вказаний час та у вказаному місці на ґрунті раптово виниклих неприязних-відносин, між ОСОБА_5 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт. В ході вказаного конфлікту ОСОБА_6 перебуваючи на кухні взявши до рук скляну пляшку наніс один удар по голові ОСОБА_5 .
Після вказаного удару, конфлікт продовжився словесною перепалкою під час якої ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, припускаючи можливість спричинення шкоди здоров'ю потерпілому, взявши в руку ніж, умисно наніс ножем чорити удари в область живота та тулуба потерпілого ОСОБА_6 , спричинивши при цьому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням великого сальника, непроникаючого колото-різаного поранення передньої грудної клітини, різаної рани лівого передпліччя, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.
30.01.2026 проведеного огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: кухонний ніж з рукояткою чорного кольору, кухонний ніж з рукояткою сіро-білого кольору, 4 скляних фрагменти пляшки прозорого кольору, бинт білого кольору з речовиною червоно-бурого кольору, кофта-термо чорного кольору та футболка сірого кольору просочені речовиною червоно-бурого кольору.
30.01.2026 року проведено огляд приміщення на території КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» за адресою: Київська область, м. Біла Церква, м. Біла Церква, вул. І. Зінича, 9, в ході якого виявлено та вилучено: джинсові штани зі слідами бурого кольору, труси чорного кольору, спортивні штани чорного кольору т куртку червоного кольору зі слідами бурого кольору.
30.01.2026 року в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
31.01.2026 року в ході особистого обшуку ОСОБА_5 вилучено: спортивні штани чорного кольору, кофта темно-синього кольору.
31.01.2026 року постановою слідчого вилучене речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
На даний час у слідства є достатні підстави вважати, що вилучені в ході оглядів речі та мають суттєве значення для досудового розслідування, встановлення істини у справі, може бути доказом у кримінальному провадження, а тому прокурор простить накласти арешт на вилучені в ході оглядів речі.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучене. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Клопотання про арешт майна надійшло до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 02.02.2026 року, тобто в перший робочий день після вилучення майна, тобто клопотання подано з дотриманням вимог, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про розгляд клопотання повідомлені належним чином.
Через канцелярію суду надійшла заява слідчого ОСОБА_7 , в якій останній просить розгляд клопотання проводити без його участі, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі.
Крім того, надійшли заяви від власників майна ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в яких останні не заперечують щодо накладення арешту на вилучене майно та просять розгляд клопотання проводити без їх участі.
Також, 03.02.2026 року надійшла заява адвоката ОСОБА_9 , який є захисником ОСОБА_5 , який не заперечує щодо накладення арешту на вилучене майно та просить розгляд клопотання проводити без його участі.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є, крім іншого, доказом кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховання, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя враховує, що обов'язок доведення існування підстав, передбачених статтею 132 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження покладається на прокурора та слідчого, який звертається з відповідним клопотанням.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, убачається, що слідчим відділом Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12026111030000182 від 30.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
30.01.2026 року, в період часу з 20.10 год. по 21.45 год. проведеного огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: кухонний ніж з рукояткою чорного кольору, кухонний ніж з рукояткою сіро-білого кольору, 4 скляних фрагменти пляшки прозорого кольору, бинт білого кольору з речовиною червоно-бурого кольору, кофта-термо чорного кольору та футболка сірого кольору просочені речовиною червоно-бурого кольору.
Крім того, 30.01.2026 року в період часу з 23.12 год. по 23.31 год. проведено огляд приміщення на території КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» за адресою: Київська область, м. Біла Церква, м. Біла Церква, вул. І. Зінича, 9, в ході якого виявлено та вилучено: джинсові штани зі слідами бурого кольору, труси чорного кольору, спортивні штани чорного кольору т куртку червоного кольору зі слідами бурого кольору.
Також, 30.01.2026 року в порядку ст. 208 КПК України в було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 31.01.2026 року, в ході особистого обшуку ОСОБА_5 , вилучено: спортивні штани чорного кольору, кофта темно-синього кольору.
Постановою старшого слідчого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 від 31.01.2026 року, вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026111030000182 від 30.01.2026 року.
Також слід зазначити, що арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
Враховуючи, що у разі не накладення арешту на тимчасово вилучене майно можуть бути втрачені сліди кримінального правопорушення, для чого слід забезпечити наявність вилученого майна, так як відсутність майна, яке являється речовим доказом у справі, може перешкодити кримінальному провадженню, так як тільки у випадку накладення арешту на вказане майно може бути виконане завдання щодо забезпечення збереження слідів кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності задоволення клопотання.
Керуючись статтями 98, 168, 170-173, 175, 309, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111030000182 від 30.01.2026 року, - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 30.01.2026 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , майно, а саме на: кухонний ніж з рукояткою чорного кольору, кухонний ніж з рукояткою сіро-білого кольору, кофту-термо чорного кольору та футболку сірого кольору просочені речовиною червоно-бурого кольору, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом заборони користування та розпорядження вказаним майном.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 30.01.2026 в ході огляду приміщення на території КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» за адресою: Київська область, м. Біла Церква, м. Біла Церква, вул. І. Зінича, 9, майно, а саме на: джинсові штани зі слідами бурого кольору, труси чорного кольору, спортивні штани чорного кольору, куртку червоного кольору зі слідами бурого кольору, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони розпорядження та користування вказаним майном.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 31.01.2026 року в ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно, а саме на: спортивні штани чорного кольору, кофту темно-синього кольору, які належать останньому, шляхом заборони розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддяОСОБА_10