Справа № 355/2612/25
Провадження № 2/355/355/26
20 січня 2026 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з поверненню боргів» Какун Анни Станіславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До суду звернувся представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Какун А.С. з позовною заявою у якій просить стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №22374498-0 від 06 жовтня 2023 року в розмірі 13271,33 гривень з яких 5750,00 гривень, загальна заборгованість по тілу кредиту; 0.33 гривень загальна заборгованість по відсоткам, 7521,00 гривень загальна заборгованість по комісії.
За кредитним договором №9148771 в розмірі 13576,74 гривень, з яких: 4100,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 9476.74 гривень сума заборгованості за відсотками.
Всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі: 45907,85 гривень. Крім того просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 гривень.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1 уклав з АТ «ТАСКОМБАНК» договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №22374498-0 від 06 жовтня 2023 року підписання якого акцептував публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на веб-сайті банку www.tascombank.com.ua та беззастережно приєднався до умов договору. Строк дії кредитного ліміту за кредитним договором становить 365 днів з моменту повідомлення банком про факт встановлення кредитного ліміту. При цьому після закінчення зазначеного періоду, строк дії кредитного ліміту автоматично пролонгується, окрім випадків: якщо банк прийняв рішення не продовжувати строк дії кредитного ліміту, направлення клієнтом до банку письмової заяви про відмову від користування лімітної кредитної лінії та/або про закриття поточного рахунку. 26 травня 2025 року між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/29-Ф від 26 травня 2025 року у відповідності до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується сплатити АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги. Відповідно до додатку №1 до договору факторингу №НІ/11/29-Ф від 26 травня 2025 року права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненню боргів» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 13271,33 гривень, з яких: 5750,00 гривень загальна заборгованість по тілу кредиту; 0,33 гривень загальна сума заборгованості по відсоткам; 7521,00 гривень загальна заборгованість по комісії.
25 вересня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9148771. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній формі системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п.6 кредитного договору, порядок укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника. Відповідно до п.2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Згідно з п.1. кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2 кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1 кредитного договору. Підписання кредитного договору відповідачем підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтверджує, що умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником сумі фінансової послуги без нав'язування її придбання.
26 грудня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №26122023 у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає(відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Згідно п.1. договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників включаючи суму основного зобов'язання плату за кредитом. Пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі. Право на одержання яких належить клієнту. Згідно п.1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідно права вимоги. Відповідно до реєстру боржників №1 від 26 грудня 2023 року до договору факторингу№26122023 від 26 грудня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 13576,74 гривень. з яких 4100 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 9476.74 сума заборгованості за відсотками. Відповідно до матеріалів справи кредитні кошти перераховані на карту відповідача НОМЕР_1 емітовану банком України.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, однак повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги підтримує просить задовольнити. У разі неявки до судового засідання відповідача не заперечує проти розгляду справи заочно.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, була належно повідомлена про час, місце розгляду справи на 20 січня 2026 року о 09 годині 15 хвилин. Причину неявки не повідомила, яку слід вважати неповажною. Відзиву з стосовно позовних вимог надано не було.
Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.
Відповідно до положень ч.1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі.
Судом досліджені матеріли справи у повному обсязі, а саме:
Копію заявим-договір про надання споживчого кредиту на платіжну картку банку України №22374498-0 від 06 жовтня 2023 року з якої слід, що відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ «ТАСКОМБАНК» про надання її споживчого кредиту в сумі 5750,00 гривень.(а.с.6-9)
Копію паспорта споживчого кредиту за продуктом «Зручна Готівка Максимум» з якого слід, що відповідач була ознайомлена з умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо реальної річної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту.(а.с.10)
Копію графіку платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит №22374498-0 від 06/10/2023 додаток до заяви про споживчий кредит(а.с.11)
Копію розрахунку заборгованості по кредитному договору №22374498-0 від 06 жовтня 2023 року укладеному з позичальником ОСОБА_1 станом на 26 травня 2025 року слід, що заборгованість за тілом кредиту становить 5750,00 гривень, заборгованість за відсотками 0.33 гривень, заборгованість за щомісячними процентами 7521, гривень, всього 13271,33 гривень(а.с.12-13)
Копія виписки по особовим рахункам кредитного договору 22374498-0 відповідача ОСОБА_1 з 06 жовтня 2023 року по 26 травня 2025 року АТ «ТАСКОМБАНК» слід, що відповідач ОСОБА_1 на свій рахунок отримала 5750,00 гривень за договором №22374498-0 від 06 жовтня 2023 року(а.с.15-17)
Копію договору факторингу №НІ/11/29-Ф від 26 травня 2025 року стосовно якого АТ «ТАСКОМБАНК» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненню боргів» право вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначені в реєстрі прав вимог, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною цього договору. За п.2.2 фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі фактором у клієнта прав вимоги та набуття фактором прав вимоги на борг. За п.2.3 відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі реєстру прав вимог згідно додатку №2, але не раніше здійснення оплати фактором згідно п.3.1 цього договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому передачі реєстру прав вимог- підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги боргу та є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п.3.1 Фактор зобов'язаний в день укладення сторонами цього договору сплатити клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 3974947,56 гривень. (а.с.18-23)
Копію акту прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу №НІ/11/29-Ф від 26 травня 2025 року складеного 26 травня 2025 року з якого слід, що фактор ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та клієнт АТ «ТАСКОМБАНК» уклали даний акт про те, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимоги кількості 17739. Після чого з урахуванням п.2.1 договору факторингу від клієнта до фактора переходять права вимоги боргу від позичальників і фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргів. Загальна сума боргу складає 107431015,08 гривень. Реєстр прав вимоги передано в повному обсязі відповідно до умов договору факторингу будь яких зауважень до зазначеного реєстру не було. (а.с.24)
Копію платіжної інструкції №22817 від 26 травня 2025 року слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перерахувала на рахунок АТ «ТАСКОМБАНК» згідно договору факторингу 3974947,56 гривень.(а.с.25)
Копію реєстру прав вимог від 26 травня 2025 року додаток№1 до договору факторингу №НІ/11/29-Ф від 26 травня 2025 року слід, що відповідач ОСОБА_1 знаходиться в цьому реєстрі під номером 1680, сума кредиту за кредитним договором 5750,00 гривень, заборгованість по відсотках 0,33 гривень, загальна заборгованість по комісії 7521,00гривень загальна сума боргу становить 13271, 33 гривень, прострочено днів 560.(а.с.26)
Копію заяви на отримання кредиту№9148771 від 25 вересня 2023 року з якого слід, що відповідач ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Мілоан» про надання кредиту для задоволення особистих потреб, що не суперечать закону, на наступних умовах сума кредиту 4100,00 гривень, загальний строк кредитування 104 днів, з них пільговий період 14 днів, поточний період 90 днів, денна процентна ставка протягом періоду; 0.01% протягом поточного періоду 3%, платіжна картка позичальника VISA DEBIT CLASSIC НОМЕР_1 . Банк, що відпустив картку : НОМЕР_2 . Позивачем були залишені реквізити номер мобільного телефону, паспорту, місце проживання та майновий стан .(а.с.38)
Копію анкети-заяви №9148771, яка створена 25 вересня 2023 року відповідач ОСОБА_1 залишив свої анкетні дані, вказано номер телефону , місце проживання вказавши суму кредиту 4100,00 гривень, строк кредиту 14 днів з 25 вересня 2023 року дата повернення 09 жовтня 2023 року, сума до повернення 4105,74 гривень.(а.с.39)
Копію договору про споживчий кредит №9148771 від 25 вересня 2023 року з якого слід, що ТОВ «Мілоан» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит. Відповідно до п.1.1 кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеної п.1.2 договору. Позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4 договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаного з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Тип кредиту є кредит. Відповідно до п.1.2 сум (загальний розмір) кредиту становить 4100,00 гривень. За пунктом 1.3 кредит надається загальним строком на 104 днів з 25 вересня 2023 року і складається з пільгового та поточного періодів. Згідно п.1.3.1 пільговий період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершиться 09 жовтня 2023 року. Згідно п.1.3.2 поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду закінчується 07 січня 2024 року. Відповідно п.1.4 позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 09 жовтня 2023 року, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 07 січня 2024 року. За п.1.5 загальна витрати позичальника за пільговий період складають 5,74 гривень в грошовому виразі та 4 відсотків річних у процентному значені загальні витрати позичальника за кредитом складають 11075,74 гривень в грошовому виразі та 9780,00 відсотків річних у процентному значені. Орієнтована загальна процентна вартість кредиту для позичальників за пільговий період 4105,74 гривень. Орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника складає 15175,74 гривень всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовану реальну річну процентну ставку, орієнтовану загальну вартість для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що позичальник отримує кредитні кошти в день укладення цього договору а строк кредитування залишається незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строк визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п.1.4 договору позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань. Відповідно до п.2.1 кредитні кошти надаються позичальнику безготівкою на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . (а.с.31-36)
Копію паспорта споживчого кредиту № 9148771 додаток №2 до договору про споживчий кредит №9148771 від 25 вересня 2023 року слід, що відповідач була ознайомлена з умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту.(а.с.37)
Копію платіжного доручення 111045207 від 25 вересня 2023 року з якого слід. що ТОВ «Мілоан» через ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» перерахувало 4100,00 гривень відповідачу ОСОБА_1 згідно договору 9148771 на кредитний рахунок НОМЕР_1 .(а.с.40)
Копію договору факторингу №26122023 від 26 грудня 2023 року з якого слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненню боргів» та ТОВ «Мілоан» уклали цей договір стосовно чого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою) пеню за порушення грошових зобов'язань та платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників суми грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п.1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідній права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників-підтверджується факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п.3.1 загальна сума прав вимоги, що відступають за цим договором ціна продажу та одинична ціна визначаються в день передачі по акту прийому-передачі реєстру боржників який складається та підписується в день укладення даного договору. Відповідно до п.3.2 загальна сума прав вимоги, що відступаються за договором становить 86412365,70 гривень та включає суму прав вимоги згідно реєстру боржників №1 у розмірі 47335966,71 гривень, суму прав вимоги згідно реєстру боржників №2 у розмірі 39076398,99 гривень Відповідно до п.2.3 ціна продажу за договором включає у себе ціну продажу згідно реєстру боржників №1 та реєстру боржників №2 та становить 2038050,89 гривень.(а.с.44-48)
Копію акту прийому передачі реєстру боржників №1 за договором факторингу №26122023 від 26 грудня 2023 року складеного 26 грудня 2023 року відповідно якого фактор ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан» уклали цей акт про те, що на виконання п.1.2 договору факторингу №26122023 від 26 грудня 2023 року укладено між клієнтом та фактором про наступне: клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників №1 кількістю 2723 після чого з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу від клієнта до - фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 47335966,71 гривень. Реєстр боржників передано в повному об'ємі відповідно до умов договору факторингу, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (а.с.49)
Копію платіжної інструкції №20643 від 28 грудня 2023 року слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перерахувало ТОВ «Мілоан» 2038050,89 гривень, оплата за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №26122023 від 28 листопада 2023 року.(а.с.50)
Копію реєстру боржників №1 додаток №1 до договору факторингу №26122023 від 26 грудня 2023 року складеного 26 грудня 2023 року з якого слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненню боргів» згідно договору факторингу отримало від ТОВ «Мілоан» реєстр боржників в якому відповідач ОСОБА_1 знаходиться за номером 206 сума заборгованості за основною сумою боргу становить 4100,00 гривень, сума заборгованості за відсотками 9476,74 гривень, сума заборгованості разом 13576,74 гривень, 77 днів прострочення виконання кредитними зобов'язань.(а.с.51)
Згідно ухвали суду було витребуваний рух коштів по картці від 13 грудня 2025 року клієнта ОСОБА_1 слід, що на ім'я ОСОБА_1 АТ «Універсал Банк» було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , 25 вересня 2023 року на картку відповідача ОСОБА_1 було перераховано 4100,00 гривень.(а.с.79)
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно п.п.5,6,7 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
За ч.1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як слід з ст.536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладених договорів отримав кредитні кошти які використовував на свій розсуд. Сторона позивача уклала договір факторингу з кредитором відповідача ОСОБА_1 на підставі яких фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступлять факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом проценти.
Як слід за ст. 1077 ЦПК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
З ст.514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст.1082 ЦК України слід, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Отже, сторона позивача, яка має право на господарську діяльність з надання фінансових послуг, отримавши право на витребування кредитних коштів в праві вимагати від відповідача ОСОБА_1 їх повернення. Сторона позивача скористалась своїм правом на отримання також і процентів за використання цими коштами в цій частині позовних вимог слід задовольнити частково, яка складається за кредитним договором №22374498-0 від 06 жовтня 2023 року в розмірі 5750 гривень загальна заборгованість по тілу кредиту+0.33 гривень по відсоткам = загальна заборгованість 5750,33 гривень. За договором №9148771 від 25 вересня 2023 року в цій частині позовних вимог слід задовольнити повністю в розмірі 13576,74 гривень, яка складається = 4100 гривень сума основного боргу + сума заборгованості за відсотками 9476,74 гривень.
Стосовно 7521,00 гривень як загальна заборгованість по комісії слід відмовити з таких підстав:
Стосовно цього питання у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зроблено правовий висновок: «10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч.1 ст. 1 та ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (надалі також Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно із частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне управління кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч.1та ч.2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.1 щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за управління кредиту без конкретного переліку які саме послуги надаються є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).
Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно 19059,78 гривень також не підлягає задоволенню, оскільки стороною позивача не було доведено виникнення цих грошових суми, які заявлені для стягнення у совокупності за позовними вимогами
Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 3028 гривень позовні вимоги стосувались 45907.85 гривень, було задоволено частина позовних вимог яка складається 5750.33+13576.74=19327.04 гривень, (19327.04х100%):45907.85 =30.30%, судовий збір 3028 гривень задоволено 30.30%, (3028х30.30%):100%= 917.48 гривень, що підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052,1054,1082 ЦК України,-
Позовні вимоги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з поверненню боргів» Какун Анни Станіславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м.Київ вулиця Симона Петлюри 30 реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості:
за кредитним договором №22374498-0 від 06 жовтня 2023 року в розмірі 5750 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень 33 копійок
за кредитним договором №9148771 від 25 вересня 2023 року в розмірі 13576 (тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят шість), з яких:
-4100 (чотири тисячі сто) гривень 00 копійок заборгованість за основною сумою боргу,
-9476 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят шість) гривень 74 копійок заборгованість за відсотками.
В іншій частині заявлених позовних вимог у сумі 26848 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок вісім) гривень 07 копійок, відмовити як необґрунтовано заявлену з яких 7521 (сім тисяч п'ятсот двадцять одна) гривень як сума заборгованості за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м.Київ вулиця Симона Петлюри 30 реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк») понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) гривень 50 копійок .
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 26 січня 2026 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов