Справа № 287/45/26
2-о/287/51/26
про залишення заяви без руху
03 лютого 2026 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ясинуватський міський відділ державної реєстрації цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, -
До Олевського районного суду Житомирської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ясинуватський міський відділ державної реєстрації цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Винару Л.В.
На запит суду від Олевської міської ради Житомирської області надійшла інформація про зареєстроване місце проживання заявника ОСОБА_1 .
Згідно ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Отже, заяви у справах окремого провадження повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним нормам процесуального законодавства, що врегульовують порядок вирішення судом порушеного питання, зокрема у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Проте, подана заява не відповідає зазначеним вимогам.
Зокрема, в порушення вимог ст. 175 ЦПК України у поданій заяві:
- відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи;
- відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- відсутнє підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви (заяв) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- заявник ОСОБА_1 у поданій заяві в якості заінтересованої особи зазначає Ясинуватський міський відділ державної реєстрації цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), проте згідно даних аналітичної системи Youcontrol станом на 02.02.2026 року статус вказаної юридичної особи «Припинено». Таким чином, в цій частині заяву слід уточнити.
Також, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява (заява) повинна містити виклад обставин, якими позивач (заявник) обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач (заявник) зобов'язаний додати до позовної заяви (заяви) всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги.
Стаття 318 ЦПК України визначає вимоги до заяви щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення. Так, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Натомість, в порушення вимог ст. 177 ЦПК України заявником до заяви не долучено доказів, на підтвердження його звернення до відповідної установи (організації) з метою встановлення родинних відносин та/або відмова в усуненні розбіжностей в написанні прізвища у документах, як то йдеться у заяві.
Також, з поданої ОСОБА_1 заяви про встановлення факту родинних відносин, вбачається, що встановлення факту родинних відносин йому потрібно для отримання виплати грошового забезпечення у зв'язку із зникненням безвісті сина ОСОБА_2 .
Правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних з соціальним захистом військовослужбовців, зниклих безвісти і членів їхніх сімей, визначається Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Частина шоста ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає, що грошове забезпечення виплачується у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - Порядок), та постановлено, що перерахунок розміру грошового забезпечення здійснюється Міністерством оборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів, а також правоохоронними органами спеціального призначення, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до п. 3 вищевказаного Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Згідно з п. 4. Порядку командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає заяву про виплату та додані до неї документи і приймає рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам або про відмову у виплаті грошового забезпечення.
Всупереч вищевказаного Порядку, заявником до заяви не долучено доказів, що він звертався з відповідною заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) і доказів отримання ним відповіді/відмови.
Крім того, слід звернути увагу, що статтею 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначено права близьких родичів та членів сім'ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
За ст. 1 цього Закону, до близьких родичів та членів сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, належать: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Члени сім'ї та батьки визначаються відповідно до норм Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Разом з тим, право на отримання членами сім'ї військовослужбовця грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти передбачено у ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та відповідно до ст. 23 цього Закону, фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.
На підставі наведеного, суд вважає, що заявником до участі в цій справі в якості заінтересованих осіб, слід залучити військову частину, якою направлено сповіщення про безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 та Міністерство оборони України.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, зокрема, з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
У зв'язку з чим, визначаючи коло третіх (заінтересованих) осіб в межах даної справи, заявнику належить виходити саме з цих положень.
Суд звертає увагу, що подані матеріали не містять жодної інформації щодо інших членів родини зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_2 , крім заявника та його матері ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин з яким просить заявник.
У разі залучення всіх належних третіх осіб до участі у справі, заявнику необхідно зазначити дані цих осіб відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України та долучити до матеріалів заяви копій заяви з додатками до них для направлення вказаним третім особам по справі.
Крім того, частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Заявник звертаючись до суду посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими заявник звернувся у цій справі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) вказано, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні».
У Постанові Верховного суду від 19 липня 2023 року у справі № 210/910/23, провадження № 61-6499св23 вказано про те, що посилання заявника на те, що він як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору за подання даної заяви, суд не приймає до уваги, оскільки учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільнені від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. У цьому випадку заяву подано у цивільній справі про встановлення факту родинних відносин з метою оформлення спадкових прав, тобто зазначений спір не пов'язаний із захистом порушених прав заявника, як учасника бойових дій.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
З поданої заяви вбачається, що заявник просить встановити два юридичні факти, а саме: факт того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_1 , зазначений у свідоцтві про народження ОСОБА_2 та у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо підтвердження дошлюбного прізвища, актовий запис №197 від 27.08.1984 року, є однією і тією ж особою та що ОСОБА_2 є сином заявника.
З урахуванням наведеного заявнику слід сплатити судовий збір в розмірі 1331,20 грн за дві вимоги окремого провадження та надати суду підтверджуючі документи.
При постановленні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи положення статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 293, 317 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ясинуватський міський відділ державної реєстрації цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.В. Винар