30 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/5127/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Кондратова І.Д., Губенко Н.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Регіональної філії "Придніпровська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мілєва І.В.)
від 19.03.2025
та на постанову Центрального апеляційного господарського суду (Чередка А.Є., суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.)
від 24.11.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілбуд", м. Харків
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 246 819,74 грн
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілбуд" (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - Відповідач, Скаржник) про стягнення 246 819,74 грн.
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2025 р., залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2025 у справі № 904/5127/24, позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 249 781,58 грн, а саме: 246 819,74 грн основного боргу, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2961,84 грн. Рішення суду мотивовано обставинами неналежного виконанням відповідачем умов договору № ПР/П-22547/НЮ від 21.12.2022 в частині повної та своєчасної оплати за виконані та прийняті роботи з ремонту асфальтобетонного покриття.
3. 02 грудня 2025 року Скаржник, із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:
- прийняти її та відкрити касаційне провадження;
- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2025 та передати справу на новий розгляд;
- витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
4. Підставами для касаційного оскарження Скаржник зазначає п. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, підпункт а) п. 2 ч. 3 ст.287 ГПК України та п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК України.
5. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
6. Частиною першою статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
7. Частиною сьомою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
8. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3 028 грн.
9. Предметом позову в цій справі (№904/5127/24) є вимога майнового характеру - стягнення грошових коштів у загальному розмірі 246819, 74 грн. Отже, ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік - 302 800,00 грн (100 х 3028 грн).
10. Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).
11. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
12. На обгрунтування підстав касаційного оскарження, а саме підпункту а) п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України Скаржником зазначено, що оскаржуваними судовими рішеннями замовника робіт (відповідача) фактично позбавлено можливості заперечувати щодо обсягу, вартості виконаної роботи та, як наслідок, зменшити ціну робіт згідно ст. 858 ЦК України. Адже єдиним належним способом встановлення фактичного обсягу вартості та якості виконаних робіт, є проведення судової будівельно-технічної експертизи, у якій було відмовлено. Вказане йде в розріз з наявною судовою практикою.
Враховуючи вищевикладене та те, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень договірні спори є множинними, а відтак, актуальними, дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
13. Верховний Суд виходить з того, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
14. Однак Скаржник, вказуючи на фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, не навів обґрунтувань, які дозволяють дійти висновку, що при перегляді оскаржуваного судового рішення у даній справі має бути усунута невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися, що питання має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, або існує необхідність вирішити питання застосування аналогії закону чи права; існує необхідність забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.
15. Водночас Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, тому що в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
16. Отже, в касаційній скарзі Скаржником належним чином не обґрунтовано та не доведено обставин, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію підпункту "а" п. 2 ч. 3 статті 287 ГПК України.
17. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Регіональної філії "Придніпровська залізниця "Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2025 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2025 у справі №904/5127/24 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 цього Кодексу, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись частиною п'ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Регіональної філії "Придніпровська залізниця "Акціонерного товариства "Українська на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2025 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2025 у справи №904/5127/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді
Н. Губенко
І. Кондратова