Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500
Справа № 279/6007/25
провадження №2/279/155/26
04 лютого 2026 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №279/6007/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що ОСОБА_1 уклала із Акціонерним товариством "ОТП Банк" кредитний договір №2033149061_CARD, який за правовою природою є змішаним договором, а саме кредитний договір та договір про надання банківських послуг, в якому містяться елементи різних договорів і надаються декілька різних видів послуг - кредитування та видача і обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток в межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .
14.03.2025 між АТ "ОТП Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу №14/03/25, відповідно до умов якого право грошової вимоги за вищезазначеним картковим рахунком, відкритим в межах кредитного договору №2033149061_CARD, укладеного між AT "ОТП Банк" та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ "ФК "ЄАПБ".
Відповідно до Реєстру боржників №2 до Договору факторингу ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 90618,27 грн., з яких: 44000 грн. - загальна сума боргу по тілу; 46618,27 грн. - загальна сума боргу по відсотках.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору №2033149061_CARD в сумі 90618.27 грн., з яких: - 44000 грн. - загальна сума боргу по тілу; - 46618.27 грн. - загальна сума боргу по відсотках.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 90618,27 грн. та судові витрати.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач належним чином повідомлялася про судовий розгляд справи (шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади), відзив на позов та інших заяв не подала.
Дослідивши письмові матеріалами справи та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:
Судом встановлено, що 06.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2033149061, згідно з умовами якого надано кредит на наступних умовах: загальний розмір кредиту 22199,00 грн. на придбання товару у продавця, строк кредитування 13 місяців, фіксована процентна ставка 0,01%. Комісія за управління кредитом 3% від суми кредиту.
Також у межах кредитного договору від 06.09.2020 №2033149061 банком відкрито картковий рахунок MC Gold, кредитна картка "Мані на кармані легка", з встановленим кредитним лімітом 6000,00 грн. (з можливістю збільшення відповідно до кредитного договору), на 36 місяців (з правом пролонгації), процентна ставка 0,01% річних.
14.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу №14/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ "ОТП Банк" передає ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "ОТП Банк" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №2 до Договору факторингу №14/03/25 від 14.03.2025, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за картковим рахунком № НОМЕР_1 в межах кредитного договору №2033149061_CARD від 06.09.2020 року в розмірі 90618, 27 грн., з яких: 44000,00 грн. - загальна сума боргу по тілу; 46618,27 грн. - загальна сума боргу по відсотках.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в кредит коштів зі сплатою відсотків за користування даним кредитом.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованіть перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за вищезазначеним кредитним договором, яка підлягає стягненню в розмірі 90618, 27 грн., з яких: 44000,00 грн. - загальна сума боргу по тілу; 46618,27 грн. - загальна сума боргу по відсотках.
Правильність нарахувань розміру заборгованості відповідачем на час розгляду справи не оспорена та не спростована.
Ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до положень ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Ч.2 ст.1081 ЦК України визначає, що грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Згідно з положеннями ст.1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання не сприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. У постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року в справі №753/20537/18 відображений правовий висновок згідно з яким належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Матеріали справи не містять доказів визнання судом договору факторингу недійсним. За таких обставин, діє презумпція правомірності правочину, оскільки його недійсність прямо законом також не встановлена. Отже, суд доходить висновку про те, що позивач набув право вимоги до відповідача за договорами на підставі та у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Ст.509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк, що встановлені договором. Крім того, відповідно до частини 1статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами цивільного законодавства передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов'язання відповідно до укладеного договору не виконує, до погашення заборгованості заходів не вживала, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за кредитним договором.
Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.205, 207, 509, 512, 514-517, 525-526, 599, 611, 625, 629, 1049-1050, 1054, 1077-1078, 1081, 1084 ЦК України,
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за картковим рахунком № НОМЕР_1 , в межах кредитного договору №2033149061_CARD в розмірі 90618 (дев'яносто тисяч шістсот вісімнадцять) гривень 27 копійок, з яких: 44000 (сорок чотири тисячі) гривень загальна сума боргу по тілу; 46618 (сорок шість тисяч шістсот вісімнадцять) гривень 27 копійок загальна сума боргу по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місце знаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Лісова, буд.2, поверх 4, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 від 01.02.2013 року, РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Волкова Н.Я.