18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"03" лютого 2026 р. Черкаси справа №925/7/24
Вх.суду №18415/25 від 10.12.2025
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., розглянувши заяву від 10.12.2025 №10/12/25-1,
заявника, боржника у особі ліквідатора банкрута,
про витребування від АТ "Укргазбанк" відомостей про відкриті рахунки боржника, про залишок коштів на них, виписок про рух грошових коштів
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк",
до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Денер трейд",
про банкрутство юридичної особи
1. Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Глеваського В.В., у межах справи про банкрутство подано заяву від 10.12.2025 №10/12/25-1 з вимогами про витребування Акціонерного товариства "Укргазбанк" (далі - Розпорядник інформації) відомостей про відкриті рахунки боржника, про залишок коштів на них, виписок про рух грошових коштів за весь період з дати відкриття рахунків.
2. Ліквідатор банкрута у клопотанні на обґрунтування заявлених вимог пояснив,
що відповідно до ст.12 і 12-1 Кодексу України з процедур банкрутства звернувся до Розпорядника інформації із запитом від 18.09.2025 №18/09/25-9, у якому просив надати йому відомості про відкриті рахунки боржника, про залишок коштів на них, виписки про рух грошових коштів за весь період з дати відкриття рахунків по дату запиту;
що у відповіді Розпорядник інформації відмовив посилаючись на те, "що запитувана інформація є банківською таємницею";
що витребувана інформація необхідна для здійснення ліквідаційної процедури;
що просить витребувати вказані інформацію і документи відповідно до ст.81 ГПК України;
6. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства
7. Дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.
25.01.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.
22.01.2025 постановою суду боржника визнано банкрутом.
18.09.2025 за №18/09/25-9 ліквідатор банкрута звернувся до Розпорядника інформації із запитом, у якому просив надати інформацію і копії документів, які є предметом вимоги. У запиті ліквідатор банкрута посилається на його право на отримання вказаної інформації і документів відповідно до ст.12, 12-1 Кодексу України з процедур банкрутства та вказує на додання до нього копії постанови суду від 22.01.2025 у цій справі. На доказ направлення запиту електронною поштою надано фотографічне зображення текстової інформації на моніторі (скриншот).
10.09.2025 за №148/31357/2025 АТ "Укргазбанк" надіслало відповідь ліквідатору банкрута з відмовою у наданні витребуваних інформації і доказів, яку мотивовано тим,
що відповідно до п.13 ч.1 ст.62 Закону України "про банки і банківську діяльність і ст.12-1 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор банкрута має право на отримання такої інформації;
що ліквідатор банкрута при документуванні діяльності має дотримуватись вимог наказу Міністерства юстиції від 10.01.2020 №93/5, зокрема, щодо додання до запиту посвідченої ним копії судового рішення про призначення ліквідатором банкрута та щодо складання і підписання документів та їх копій;
що у задоволенні запиту відмовлено оскільки він "не скріплений кваліфікованим електронним підписом арбітражного керуючого", у зв'язку з чим банк не має можливості ідентифікувати автора електронного документа.
6. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства";
ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
ч.1, 4 7-9 ст.81 ГПК України: учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом;
ч.2 ст.81. Сторона, яка подає клопотання про витребування судом доказів, повинна вказати: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:
ч.1 ст.2. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;
п.1, 5 ч.1 ст.12. Арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: звертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом; звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до (...) фізичних осіб;
ч.8 ст.12. Під час виконання повноважень арбітражний керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, що міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.
ч.1-3 ст.12№. Запит арбітражного керуючого - це письмове або у формі електронного документа звернення арбітражного керуючого, призначеного господарським судом розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реструктуризацією, керуючим реалізацією, до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб про надання інформації, копій документів, необхідних арбітражному керуючому для здійснення повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) щодо боржника, а також членів сім'ї боржника - фізичних осіб, визначених абзацом другим частини п'ятої статті 116 цього Кодексу, стосовно якого арбітражний керуючий здійснює повноваження розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацію або керуючого реалізацією.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким направлено запит арбітражного керуючого, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати арбітражному керуючому відповідну інформацію, у тому числі таку, що становить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг або емітента електронних грошей, крім таємної та/або службової інформації та копій документів, у яких міститься таємна та/або службова інформація, копії документів.
Відмова в наданні інформації на запит арбітражного керуючого, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації тягнуть за собою відповідальність згідно із законом, крім випадків відмови в наданні таємної та/або службової інформації;
ч.1 ст.61. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: (...) аналізує фінансовий стан банкрута (...); заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості (...); вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб (...).
7. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
7.1. Як вбачається з установлених обставин Розпорядник інформації відмовив не з тих мотивів, "що запитувана інформація є банківською таємницею", як вказує ліквідатор банкрута, а з тих мотивів, що запит "не скріплений кваліфікованим електронним підписом арбітражного керуючого", у зв'язку з чим банк "не має можливості ідентифікувати автора електронного документа".
Суд вважає вказану банком підставу відмови законною, тому у задоволенні заяви ліквідатора банкрута слід відмовити.
7.2. При цьому суд виходить з наступних мотивів та звертає увагу на таке.
7.2.1. Заява ліквідатора банкрута не містить відомостей про те, копії яких саме доказів він додає на підтвердження викладених обставин (письмових чи електронних та у кого знаходиться оригінал доказу).
Крім того, ліквідатор банкрута вказує на додання до заяви "доказу надсилання" запиту до Розпорядника інформації, однак не вказує якого - додане ж до заяви роздруковане ліквідатором банкрута на папері фотографічне зображення інформації з монітора комп'ютера /скриншот/ про надіслання електронною поштою листа з додатками, суд не визнає доказом надіслання і вручення цього належних документів (запиту і додатків) Розпоряднику інформації,
оскільки, текстова інформація на екрані монітора, фотографічне зображення якої здійснено, не існує у формі матеріального об'єкта - чи електронного документа, чи бази даних чи іншого електронного доказу, який може бути пред'явлений суду в оригіналі. У будь-якому випадку про існування такого електронного доказу ліквідатором банкрута відповідно до ч.4 ст.96 ГПК України суду не вказано.
оскільки підписання ліквідатором банкрута своїм електронним підписом скриншота (фотографічного зображення інформації на моніторі комп'ютера) не призводить до створення оригіналу документа, тому такий скриншот не є доказом;
оскільки відсутні відомості про виготовлення "доказу надсилання" з існуючого документа та про наявність цього документа в оригіналі у заявника, який може бути приєднано до справи;
оскільки неможливо встановити, які саме вкладення (документи) надсилав відправник-заявник та їх відповідність правилам оформлення документів і додатків;
оскільки додатки до електронного листа неможливо ідентифікувати;
оскільки належним є надіслання на адресу, яка офіційно зареєстрована за Розпорядником інформації (хоча в даному випадку дана обставина значення не має у зв'язку з визнанням банком надходження електронної пошти).
Надіслання документів на адресу електронної пошти не виключає обов'язку ліквідатора банкрута надсилати саме "документи" (а не електронні тексти), тобто електронні документи у формі електронного файлу, підписаного електронним підписом ліквідатора банкрута, доказів чого не надано.
7.2.2. Закон визначає певні правила щодо доказів у справі: 1) доказ повинен існувати в натурі як матеріальний об'єкт (ч.2 ст.73, ч.4 ст.74, ст.92 ГПК України - нематеріальний об'єкт не можна "подати", відтворити повторно); 2) до суду подаються оригінали або належним чином засвідчені копії оригіналів (ч.2 ст.91 і ч.2 ст.96 ГПК України), які мають бути пред'явлені суду на його вимогу (ч.6 ст.91 ГПК України і ч.5 ст.96 України); 3) копія може бути виготовлена лише з оригіналу його володільцем (крім засвідчення копії з копії нотаріусом згідно із ст.?76 Закону України «Про нотаріат»); 4) належною є копія, яка засвідчена особою-володільцем оригіналу і яка містить необхідні реквізити для її засвідчення, зокрема: а) письмові докази, які подаються до суду у паперовій формі, мають відповідати вимогам ст.80, 91 ГПК України і п.2.2 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 №18; подані суду копії посвідчуються написом "згідно з оригіналом" і зазначенням посади, прізвища, дати та підпису особи, яка має оригінал доказу; б) електронні докази мають відповідати вимогам ст.80, 96 ГПК України і подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом; в) електронні копії паперових доказів мають бути виготовлені з наявного в учасника (заявника) оригіналу доказу.
За таких обставин у суду відсутні докази порушення Розпорядником інформації вимог ст.12 і 12-1 КУзПБ, у зв'язку з чим вимога задоволенню не підлягає.
7.2.3. Підставами для вимоги заявником вказано ст.81 ГПК України. Однак, у межах справи про банкрутство відсутнє будь-яке відкрите і призначене до розгляду у судовому засіданні провадження (процедурне чи позовне), у якому б здійснювався розгляд вимог заявника до будь-якої іншої особи та у якому б існувала потреба у витребовуванні доказів, або учасником якого був би заявник. Тому підстав для застосування ст.81 ГПК України для отримання доказів на підтвердження таких не розглянутих судом вимог немає.
Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Глеваського В.В. від 10.12.2025 №10/12/25-1 (вх.суду №18415/25 від 10.12.2025).
Ухвала суду набрала законної сили 29.01.2026. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 03.02.2026.
Направити цю ухвалу ліквідатору банкрута, АТ "Укргазбанк".
С у д д я Хабазня Ю.А.
Х-3