29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"04" лютого 2026 р.Справа № 924/1050/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі
за позовом ОСОБА_1 , м. Хмельницький
до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Подільський", м. Хмельницький
про зобов'язання вчинити дії
за участю представників:
позивача: Ткач Я. С. - згідно ордера від 07.03.2024
відповідача (заявника): не з'явився
У засіданні оголошено вступну і резолютивну частини ухвали.
встановив: рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.02.2025, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025, задоволено позов ОСОБА_1 , м. Хмельницький до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Подільський", м. Хмельницький про зобов'язання вчинити дії. Зобов'язано об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Подільський" надати ОСОБА_1 для ознайомлення, з можливістю зробити виписки, копії (фотокопії), документи (з вилученням з них персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації): статут ОСББ "Подільський" в усіх редакціях; протоколи загальних зборів ОСББ "Подільський" за весь період діяльності, починаючи з дати створення (реєстрації) цієї юридичної особи (04.03.2019) по 20.11.2024 включно; протоколи та рішення правління ОСББ "Подільський" за весь період діяльності, починаючи з дати створення (реєстрації) цієї юридичної особи (04.03.2019) по 20.11.2024 включно; фінансові звіти ОСББ "Подільський" за весь період діяльності, починаючи з дати створення (реєстрації) цієї юридичної особи (04.03.2019) по 20.11.2024 включно; розгорнуті банківські виписки про рух коштів ОСББ "Подільський" за період з 04.03.2019 по 20.11.2024 включно; документи діяльності ревізійної комісії ОСББ "Подільський" за весь період, починаючи з дати створення (реєстрації) цієї юридичної особи (04.03.2019) по 20.11.2024 включно; інформацію про кількість працевлаштованих осіб в ОСББ "Подільський" та розмір отриманої ними заробітної плати, починаючи з моменту їх працевлаштування по 20.11.2024 включно.
На виконання рішення суду 03.12.2025 видано відповідний наказ.
27.01.2026 на адресу суду від об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Подільський" (далі - ОСББ "Подільський" надійшла заява (від 23.01.2026) про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, у якому, посилаючись на ст. ст. 117, 160, 328 ГПК України, просить визнати судовий наказ Господарського суду Хмельницької області №924/1050/24 від 03.12.2025 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування поданої заяви ОСББ "Подільський" зазначає, що копію судового наказу та постанови про відкриття виконавчого провадження №79829610 голова ОСББ ОСОБА_2 отримав наручно у Першому відділі ДВС м. Хмельницького 23.12.2025. Повідомляє, що оскільки у липні 2024 року невстановленими особами за невстановлених обставин було викрадено yci документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності ОСББ "Подільський", зазначений судовий наказ не може бути виконано. Також зауважує, що з приводу наведених обставин на сьогоднішній день проводиться досудове розслідування у межах кримінального провадження №12025243060000087.
Ухвалою суду від 28.01.2026 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 11:00 год 04 лютого 2026 року.
ОСББ "Подільський" повноважного представника в засідання суду не направило, проте на адресу суду від представника ОСББ "Подільський" Яворської В. М. надійшла заява від 04.02.2026, в якій, зокрема, просить відкласти засідання на іншу дату, оскільки нею підписано угоду про надання правової допомоги з ОСББ "Подільський" і в неї відсутній доступ до матеріалів електронної справи.
Представник позивача щодо поданої заяви звернула увагу на те, що відповідний представник подавала за своїм підписом заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню і їй відповідно відомі матеріали справи.
Вищезазначена заява представника відповідача про відкладення судового засідання судом залишена без задоволення. При цьому судом враховано встановлені ч. 3 ст. 328 ГПК України строки розгляду такої заяви - десятиденний строк з дня її надходження, наявність в матеріалах справи заяви ОСББ "Подільський " від 17.01.2026 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню за підписом Яворської В. М. (як представника), поданої через систему "Електронний суд ", зміст та додатки якої аналогічні заяві від 23.01.2026, ордеру від 16.01.2025 на надання правничої допомоги ОСББ "Подільський" адвокатом Яворською В. М. на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 12.01.2024, зокрема у Господарському суді Хмельницької області, можливість представництва ОСББ "Подільский" відповідно до ст. 56 ГПК України. Крім того, суд не визнавав явку представників сторін в засідання суду обов'язковою, та відповідно до положень ч. 3 ст. 328 ГПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Разом з тим, відповідач - ОСББ "Подільський", зареєструвавши електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС, як сторона у справі, відповідно має доступ до матеріалів справи, та ознайомлення з ними та відповідно надання інформації представнику для забезпечення вчасного та належного представництва своїх інтересів в суді.
Представник позивача у засіданні заперечила проти заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, вказавши на відсутність підстав для її задоволення. Зазначила про штучне створення кримінального провадження щодо викрадення документів, про те, що відповідно до рішення документи витребовувались з 2019 року по листопад 2024 року, в той час як у заяві про вчинення кримінального правопорушення, яка подана лише у березні 2025, вказується про викрадення документів у липні 2024 року. Крім того, вважає що такі витребовувані за рішенням суду документи як банківські виписки, протоколи загальних зборів ОСББ, установчі документи, інформація про працевлаштованих осіб підлягають відновленню ОСББ шляхом звернення до банківських установ, органів ДПС, ПФУ, так як ОСББ продовжує здійснювати свою діяльність. Повідомила, що під час судового розгляду справи відповідач надсилав позивачу запрошення для ознайомлення з документами. Також звернула увагу на передбаченому Конституцією України принципі обов'язковості виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Розглянувши подану заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 18, ст. 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
За приписами ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Загалом, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після видачі виконавчого документа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього документа до виконання (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц, від 13.03.2019 у справі №755/388/15-ц).
Сутність процедури визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність дослідження питань щодо наявності чи відсутності обов'язку виконання судового рішення. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.06.2020 у справі №520/1466/14-ц, від 09.09.2021 у справі №824/67/20, від 09.06.2022 у справі №2-118/2001, які підтримані в постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 824/85/21.
У заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, боржник як на підставу визнання наказу таким, що не підлягає виконанню посилається на неможливість його виконання, оскільки, за його словами, у липні 2024 року невстановленими особами, за невстановлених обставин було викрадено yci документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності ОСББ "Подільський", про що відкрито кримінальне провадження.
Однак, судом критично оцінуються такі аргументи відповідача щодо підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки з поданих документів не вбачається, які саме конкретно документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності ОСББ "Подільський", діяльності правління та ревізійної комісії ОСББ "Подільський" були викрадені невстановленою особою, чи були серед тих документів, документи, які відповідно до рішення суду зобов'язано надати для ознайомлення позивачу. При цьому, як зазначено в інформації про реєстрацію кримінального провадження, документи викрадені в період часу з 21 по 31 липня 2024 року, натомість рішенням суду зобов'язано відповідача надати позивачу для ознайомлення документи за період з 04.03.2019 по 20.11.2024, що охоплює частину документів в часовому проміжку після викрадення документів (як зазначає відповідач у заяві).
Окрім того, судом звертається увага, що під час розгляду справи №924/1050/24, за результатами якого прийнято рішення 13.02.2025, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025, відповідач не повідомляв суд про викрадення документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності ОСББ "Подільський", хоча у поданій заяві вказав, що документи викрали ще у липні 2024. Водночас в рішенні суду від 13.02.2025 у справі №924/1050/24 зазначено, що адвокат позивача та позивач зверталися до ОСББ "Подільський" із відповідними заявами про надання для ознайомлення документів, що стосуються діяльності ОСББ "Подільский" (від 21.06.2024, 27.08.2024, 10.10.2024, 05.11.2024), однак відповіді не отримано. При цьому, суд звертає увагу, що позивача не було повідомлено про викрадення документів. Натомість, як вбачається із змісту рішення суду від 13.02.2025 відповідачем в матеріали справи надано повідомлення, адресовані ОСОБА_1 , з пропозицією ознайомитися з фактично наявними у розпорядженні документами.
Також суд звертає увагу, що заява про вчинення кримінального правопорушення (щодо викрадення у період з 21 по 31 липня 2024 року невстановленими особами в невстановленому місці документів) подана лише 15.03.2025.
Окрім того, суд вважає слушним аргументи представника позивача з приводу того, що такі витребовувані за рішенням суду документи як банківські виписки, протоколи загальних зборів учасників ОСББ, установчі документи, інформація про працевлаштованих осіб підлягають відновленню ОСББ шляхом звернення, зокрема, до банківських установ, реєстраційної служби, органів ДПС, ПФУ, так як ОСББ продовжує здійснювати свою фінансово - господарську діяльність.
Зазначене у сукупності свідчить про суперечливу, непослідовну поведінку відповідача у спірних правовідносинах.
У контексті наведеного, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Принцип добросовісності - це загально правовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Верховний Суд у своїх постановах зазначає, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contrafactum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contrafactum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 10.04.2019 по справі №390/34/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 по справі № 147/66/17)
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 по справі №513/879/19 окреслила критерії добросовісної поведінки: "вона має бути очікуваною, характерною для інших учасників цивільних правовідносин за порівнянних обставин; поведінка учасника цивільно-правових відносин не повинна обмежувати право чи позбавляти права інших осіб та має враховувати права, законні інтереси іншої сторони правовідносин; поведінка сторони має бути законною, зокрема не допускаються дії виключно з протиправною метою або з наміром заподіяти шкоду іншій особі; учасники цивільних правовідносин повинні сприяти своєму контрагенту різними способами, у тому числі через отримання необхідної інформації".
Проаналізувавши та дослідивши заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з доданими документами, суд зазначає, що ОСББ "Подільський" не наведено та не надано, як то передбачено ст. ст. 73, 74, 76-78 ГПК України доказів, які б підтверджували наявність обставини передбачених ч. 2 ст. 328 ГПК України, які б слугували підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
З врахуванням наведеного, за відсутні правових підстав для визнання судового наказу Господарського суду Хмельницької області від 03.12.2025 у справі №924/1050/24 таким, що не підлягає виконанню, у задоволенні заяви ОСББ "Подільський" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню необхідно відмовити.
Окрім того, суд звертає увагу, що основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов'язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").
Відповідно до п. 4.2 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
У Рішенні від 26 червня 2013 р. №5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень п. 2 ч. 2 ст. 17, п. 8 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження") Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 п. п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок.
Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Подільський" (від 23.01.2026) про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовити.
Ухвала набирає законної сили 04.02.2026 та може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 05.02.2026.
Суддя В.В. Виноградова