Справа № 295/14951/25
Номер рядка звіту 17
іменем України
"02" лютого 2026 р. селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Заполовського В.В.
за участю секретаря с/з Дідус Т.В.
розглянувши, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 20183,76 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 14.05.2024 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. Також відповідачем підписано заяву щодо встановлення кредитного ліміту, на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.
Однак відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, як наслідок, станом на 23.10.2025 року має заборгованість у розмірі 20183,76 грн., яка складається з 9911,53 грн. - заборгованість за кредитом, 9122,23 грн. - заборгованість за відсотками, 1150,00 грн. - пеня.
З метою захисту своїх прав позивач змушений звернутись до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача, а також вказав, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, суд у відповідності до вимог ст.ст.280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Встановлено, що 14.05.2024 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку та заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком (а.с. 11 зворотній бік-12).
14.05.2024 року ОСОБА_1 підписав заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.
На підставі укладеного Договору відповідачу було відкрито поточний рахунок у гривні, видано платіжну картку, на якій встановлено кредитний ліміт від 1000 грн до 200000 грн з пільговим періодом 62 днів з базовою процентною ставкою 40,8% в рік (3,4% на місяць, 0,06% в день). (а.с. 12 зворотній бік-14).
Згідно наявної в матеріалах справи довідки за картами АТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 , строком дії до грудня 2031 року. (а.с. 20).
Відповідно до довідки за лімітами, встановленими відповідачу за кредитним договором №б/н від 14.05.2024 року, 14.05.2024 ОСОБА_1 встановлено суму кредитного ліміту у розмірі 7000,00 грн., який в подальшому збільшувався та зменшувався і 23.10.2025 року був встановлений у розмірі 10000,00 грн. (а.с. 19 зворотній бік).
На підтвердження заявлених вимог позивачем додано до позову виписку щодо руху коштів по картці ОСОБА_1 за період з 14.05.2024 року по 23.10.2025 року, з якої встановлено, що останній постійно користується наданими АТ «Акцент-Банк» кредитними коштами. (а.с. 17-19).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 належним чином умови договору не виконує, внаслідок чого у останнього станом на 23.10.2025 утворилася заборгованість у загальному розмірі 20183,76 грн., яка складається із 9911,53 грн. - заборгованість за кредитом, 9122,23 грн. - заборгованість за відсотками, 1150,00 грн. - пеня.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідачем доводи позивача щодо невиконання ним зобов'язань за договором не спростовані, що було процесуальним обов'язком останнього відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України.
У зв'язку із тим, що відповідач отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені суд зазначає наступне.
Відповідно до п.18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п.18 Перехідних положень ЦК України.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, суд вважає, що нарахування неустойки в сумі 1150,00 грн. за невиконання грошового зобов'язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.
З відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачений ним при подачі позовної заяви, судовий збір.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог згідно ст.141 ЦПК України. Позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» суд задовольняє на 94,30%.
Враховуючи наведене, сума судового збору, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача становить 2284,32 грн. (2422,40 х 94,30% = 2284,32 грн.).
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 527, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1054 ЦК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: Житомирська область, Звягельський район, с. Забаро-Давидівка, ІПН НОМЕР_3 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, рах. № НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором договору №б/н від 14.05.2024 року в сумі 19033 (дев'ятнадцять тисяч тридцять три) грн. 76 коп. та судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2284 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 32 коп.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Ємільчинським районним судом Житомирської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В. В. Заполовський