Справа № 276/168/26
Провадження по справі 2-а/276/7/26
05 лютого 2026 року селище Хорошів
Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Бобер Д.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Барановський Ігор Іванович, до Головного управління національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
03.02.2026 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить: поновити пропущений строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26.11.2025 року серії ЕНА №6407075; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26.11.2025 року серії ЕНА №6407075, якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Розглянувши матеріали адміністративного позову суддя дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без руху на підставі ст.ст. 121, 123, 286 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 р. №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
За висновком Верховного Суду Суд таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Частиною другою та п'ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Згідно із статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Так, оскаржувану позивачем постанову серії ЕНА №6407075 винесено 26.11.2025, тобто десятиденний термін для оскарження закінчився 08.12.2025, в той час як із цим позовом до суду представник позивача - адвокат Барановський І.І. звернувся лише 03.02.2026, тобто після спливу двох місяців після її винесення.
Враховуючи вищевикладене, позивачем пропущено строк звернення із позовом до суду, передбачений ч.2 ст.286 КАС України.
Згідно зі ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Наведеними правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов'язаний в кожному випадку з'ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку.
Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві міститься клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови, яке обґрунтоване тим, що ним пропущено строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення з поважних причин, оскільки постанова ОСОБА_1 не вручалася; підписи, які містяться у оскаржувані постанові, які нібито належать ОСОБА_1 явно відрізняються, що видно «неозброєним» оком; з постановою захисник Мефанік І.І. ознайомився 23 січня 2026 року при ознайомленні зі справою №276/82/26, а тому вважає, що має право на поновлення 10-денного строку на судове оскарження постанови.
Натомість суд вважає, що зазначені позивачем причини пропуску строку оскарження постанови не підтверджуються доданими до справи матеріалами.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26.11.2025 року серії ЕНА №6407075, позивач був присутній при винесенні постанови, отримав її копію, йому було роз'яснено порядок її оскарження, про що свідчить наявний підпис особи в оскаржуваній постанові в графі 8 "Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз'яснено" та в графі 9 "Копію постанови мною отримано. Підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності...".
У матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази на підтвердження того, що в постанові від 26.11.2025 року серії ЕНА №6407075 підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не належить ОСОБА_1 . Так, позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви жодних підтверджень того, що ним вживалися заходи щодо встановлення недостовірності підпису, який міститься в оскаржуваній постанові. Зокрема, відсутні підтвердження звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів на предмет підробки її підпису та наявність розпочатого за вказаним фактом кримінального провадження.
При цьому посилання представника позивача на те, що підписи, які містяться у оскаржувані постанові, які нібито належать ОСОБА_1 явно відрізняються, що видно «неозброєним» оком, не відносяться до передбачених ч.2 ст. 72 КАС України засобів доказування. Окрім того, встановлення факту підробки підпису в офіційному документі та проведення з цією метою судової почеркознавчої (технічної) експертизи, не є предметом доказування у справі про неправомірність винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення, а є завданням кримінального провадження.
Отже, доводи позивача про те, що оскаржувану постанову від 26.11.2025 року серії ЕНА №6407075 безпосередньо після її винесення він не отримав, є необґрунтованими, доказів на підтвердженні вказаних обставини позивач не надав.
Окрім того, позивач вказує, що з оскаржуваною постановою захисник Мефанік І.І. ознайомився 23 січня 2026 року при ознайомленні зі справою №276/82/26, однак, жодних доказів вказаної обставини, зокрема ознайомлення зі справою саме 23.01.2026 року, матеріали позовної заяви не містять.
Оскільки наведені позивачем обставини поважності пропуску строку оскарження постанови не підтверджуються матеріалами позовної заяви, суд визнає такі підстави, вказані позивачем у заяві, неповажними та вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Таким чином, позивачу необхідно надати достатні докази поважності причин пропуску строку звернення до суду або ж вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду та надати відповідні докази цього.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на те, що причини пропуску позивачем процесуального строку оскарження постанови, які вказані позивачем у позовній заяві, не підтверджуються матеріалами позовної заяви, інших доказів поважності причин пропуску 10-денного строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення до позовної заяви не додано, суддя приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову без руху та надання позивачу строку для можливості усунути виявлені недоліки, що становить 10 календарних днів.
Керуючись ст.ст. 123,160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Барановський Ігор Іванович, до Головного управління національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення визначених в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Попередити позивача, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Д.О. Бобер