Ухвала від 04.02.2026 по справі 922/310/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"04" лютого 2026 р.м. ХарківСправа № 922/310/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

розглянувши матеріали

позовної заяви Комунального підприємства "Сучасне місто", м. Харків

до Фізичної особи-підприємця Переметчик Алли Сергіївни, м. Харків

про стягнення 69 141,06 грн

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Сучасне місто" (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області 30 січня 2026 року із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Переметчик Алли Сергіївни (надалі - Відповідач) загальної суми заборгованості у розмірі 69 141,06 грн, яка складається з заборгованості за договорами тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об'єктів підприємницької та іншої діяльності, а саме:

- за договором № 5888/Л7/24 від 26.07.2024, яка складається із суми заборгованості у розмірі 54 300,02 грн, пені у розмірі 8 548,66 грн, інфляційних втрат у розмірі 2 511,22 грн, 3% річних у розмірі 863,64 грн.

- за договором № 9496/В9/25 від 18.09.2025, яка складається із суми заборгованості у розмірі 2045,81 грн, пені у розмірі 710,15 грн, інфляційних втрат у розмірі 92,84 грн, 3% річних у розмірі 68,72 грн.

Також просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 324,80 грн.

Крім того, Позивач не заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем своїх зобов'язань за за договором тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об'єктів підприємницької та іншої діяльності № 5888/Л7/24 від 26.07.2024 (Договір-1) в частині внесення щомісячного розміру плати за експлуатацію (управління) окремого елементу благоустрою, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 54 300,02 грн та нараховано пеню у розмірі 8 548,66 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 511,22 грн, 3% річних у розмірі 863,64 грн.

На підставі Договору № 5888/Л7/24 від 26.07.2024 Відповідачем використовувався окремий елемент благоустрою комунальної власності, а саме: сполучені павільйони з логотипом «ТАНДЕМ», з функціональним призначенням об'єкта - продаж пива, площею 40, 00 кв.м., за адресою м. Харків, вул. Танкопія, 14, строком дії з 16.07.2024 по 15.07.2025 включно. Надалі, відповідно до Додаткової угоди від 16.07.2025 до Договору № 5888/Л7/24 від 26.07.2024, строк дії вказаного договору було продовжено до 15.07.2026 включно. Як стверджує Позивач, 22.01.2026 Договір-1 припинено в односторонньому порядку.

Крім того, в обґрунтування позову Позивач посилається на порушенням Відповідачем своїх зобов'язань за за договором тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об'єктів підприємницької та іншої діяльності № 9496/В9/25 від 18.09.2025 (Договір-2) в частині внесення щомісячного розміру плати за експлуатацію (управління) окремого елементу благоустрою, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2045,81 грн та нараховано пеню у розмірі 710,15 грн, інфляційні втрати у розмірі 92,84 грн, 3% річних у розмірі 68,72 грн.

Відповідно до Договору № 9496/В9/25 від 18.09.2025 Відповідачем використовувався окремий елемент благоустрою комунальної власності, а саме: павільйон з логотипом «Hamster Coffe», з функціональним призначенням об'єкта - продаж квітів та інших продовольчих та не продовольчих товарів, садово-городнього інвентарю, площею 22, 27 кв.м., за адресою м. Харків, вул Каденюка, 14 строком дії з 16.08.2025 по 15.08.2026 включно. Як стверджує Позивач, 22.01.2026 Договір-2 припинено в односторонньому порядку.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що їх подано з порушенням приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду, відповідно до п.2 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Так, частиною 1 статті 173 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Позивачем заявлено вимоги до Відповідача, що ґрунтуються на двох окремих договорах тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об'єктів підприємницької та іншої діяльності № 5888/Л7/24 від 26.07.2024 та № 9496/В9/25 від 18.09.2025.

Таким чином, Позивачем в одній позовній заяві об'єднано вимоги про стягнення суми боргу та штрафних санкцій за двома різними Договорами, у зв'язку з чим для встановлення обставин справи при розгляді такої позовної заяви, судом має бути досліджено два окремих договори, обставини виконання кожного з яких сторонами підтверджується різними доказами та крім того, при вирішенні спору судом мають бути оцінені на предмет документального підтвердження та відповідності чинному законодавству заявлені позивачем до стягнення суми основної заборгованості та нараховані штрафні санкції за двома різними договорами.

Отже, підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад та правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються виконання окремих обсягів наданих послуг.

Суд зазначає, що спільний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме встановленню усіх обставин справи, з'ясуванню спірних правовідносин сторін, оскільки позов подано на підставі двох договорів, кожен з яких має окреме коло фактичних обставин спору та доказів, які необхідно буде дослідити окремо, здійснити аналіз кожного окремого договору, надати їм правову оцінку, також необхідно перевірити порядок здійснених розрахунків щодо стягнення розміру заявленого позивачем до стягнення розміру заборгованості та штрафних санкцій.

В даному випадку, під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання Відповідачем кожного договору окремо, є необхідним з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з'ясування обставин щодо належного/неналежного виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами, наявності підстав для стягнення заборгованості та штрафних санкцій за кожним з договорів окремо; судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов'язання, і в свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по двом договорам, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов'язань підставою вважати їх такими, що виникли з договорів тощо.

При цьому, сам факт наявності правовідносин в одному складі учасників, подібність умов укладених правочинів та документів, які мають бути доказами на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, жодним чином не унеможливлює вирішення питання щодо наявності правових підстав для стягнення заборгованості за кожним договором окремо.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості, яка утворилась внаслідок невиконання зобов'язань Відповідачем за двома договорами, не є такими, що пов'язані один з одним ані підставами виникнення, ані поданими доказами в їх обґрунтування, що виключає можливість застосування положень статті 173 ГПК України щодо об'єднання даних позовних вимог в одній позовній заяві.

Одночасно суд наголошує, що відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 ГПК України).

Суд зазначає, що об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки, оскільки перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору через те, що у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених договорів та правової природи кожного з них, а також встановити обставини щодо виконання/невиконання сторонами умов вказаних договорів, мети та обставин укладення договорів, дотримання їх умов сторонами, а також правомірність заявлених вимог про стягнення заборгованості та штрафних санкцій. Об'єднання позовних вимог у даному позові свідчить про те, що по кожному з договорів та по кожному окремому факту щодо невиконання зобов'язань Відповідачем, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов'язаних зі встановленням обставин, на які посилається Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво ускладнює вирішення спору в межах однієї справи.

Для вирішення по суті спору, суд повинен буде дослідити та вивчити кожний зі спірних договорів та правовідносини сторін, що виникли на їх підставі, встановити наявність або відсутність підстав для стягнення окремо по кожному з договорів.

Правочином (договором) у розумінні ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, позивач Повинен обґрунтувати підставу позову окремо по кожній вимозі та вказати конкретні докази у підтвердження викладених обставин - по кожному з договорів.

Отже, в даному випадку з відомостей, викладених у позовній заяві, та з доданих до заяви документальнихї доказів не вбачається підстав для висновку про можливість об'єднання у одній позовній заяві різних позовних вимог, які виникли з різних правових та фактичних підстав.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Відповідно до частини 6 статті 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно частини 7 статті 174 ГПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

На підставі викладеного та враховуючи те, що Позивачем порушено правило об'єднання позовних вимог, а підстави для застосування ст. 173 ГПК України відсутні, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви та доданих до неї документів Позивачу.

Згідно із ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Суд звертає увагу, що дану позовну заяву було подано через систему Електронний суд, а отже повернення позовної заяви вважається процесуальна дія, а не роздруковані судом документи.

Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись п.2 ч.5 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Комунального підприємства "Сучасне місто" (вх. № 310/26 від 30.01.2026) до Фізичної особи-підприємця Переметчик Алли Сергіївни про стягнення 69 141,06 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 255-257 ГПК України, до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 04.02.2026.

Суддя Жигалкін І.П.

Попередній документ
133834394
Наступний документ
133834396
Інформація про рішення:
№ рішення: 133834395
№ справи: 922/310/26
Дата рішення: 04.02.2026
Дата публікації: 06.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (04.02.2026)
Дата надходження: 30.01.2026
Предмет позову: стягнення коштів
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЖИГАЛКІН І П
відповідач (боржник):
Фізична особа-підприємець Переметчик Алла Сергіївна
позивач (заявник):
Комунальне підприємство "Сучасне місто"
представник позивача:
Удянська Ангеліна Анатоліївна