8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" лютого 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4294/25
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства медична лабораторія "Аналітика" (61118, м. Харків, проспект Тракторобудівників, буд. 100, ідентифікаційний код 30292293)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІАСТ МЕД" (61001, м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 40/42, ідентифікаційний код 43596569)
про стягнення 319 334,00 грн
без виклику учасників справи
Приватне підприємство медична лабораторія "Аналітика" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІАСТ МЕД" (відповідач) про стягнення основної заборгованості за договором № 16/11-2020 від 16.11.2020 у розмірі 319 334,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 16/11-2020 про надання медичних послуг від 16.11.2020 щодо оплати наданих послуг.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2025 для розгляду справи №922/4294/25 визначено суддю (суддю - доповідача) Жельне С.Ч.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4294/25. Вирішено розгляд справи № 922/4294/25 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство. Встановлено позивачу строк у п'ять календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подання відповіді на відзив у порядку, передбаченому статтею 166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк у п'ять календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подання заперечення у порядку, передбаченому статтею 167 ГПК України. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України).
У зв'язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_1 у зв'язку з призначенням на посаду судді Східного апеляційного господарського суду згідно Указу Президента України №932/2025 від 13.12.2025 розпорядженням керівника апарату суду від 23.12.2025 №219/2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 922/4294/25.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 для розгляду справи №922/4294/25 визначено суддю (суддю - доповідача) Чистякову І.О.
Ухвалою суду від 25.12.2025 прийнято справу №922/4294/25 до провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
З довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала" від 25.12.2025 по справі № 922/4294/25 (суддя Чистякова І.О.) було надіслано одержувачу Приватному підприємству медична лабораторія "Аналітика" до його Електронного кабінету 25.12.2025 о 15:52.
З довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 08.12.2025 по справі № 922/2354/25 (суддя Жельне С.Ч.) було надіслано одержувачу Приватному підприємству медична лабораторія "Аналітика" до його Електронного кабінету 08.12.2025 о 18:32.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отож датою вручення позивачу ухвали суду від 08.12.2025 про відкриття провадження у справі - є 09.12.2025.
Отже позивач повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Як вбачається з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" відповідач не зареєстрував "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.
Копію ухвали суду від 08.12.2025 про відкриття провадження у цій справі було надіслано судом за відомою адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61001, м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 40/42, проте відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор R067053292396) її не було отримано відповідачем та 14.12.2025 повернуто відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.
Крім того, копію ухвали суду від 25.12.2025 було надіслано судом за вказаною відомою адресою місцезнаходження відповідача, проте відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор R067069476632) її також не було отримано відповідачем та 10.01.2026 повернуто відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.
Суд зазначає, що порядок направлення та вручення судових рішень визначений у ст. 242 ГПК України.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч.5 ст.242 ГПК України).
У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.11 ст.242 ГПК України).
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч.6 ст.242 ГПК України).
Виходячи зі змісту ст. 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил №270 (в редакції на день видачі та направлення ухвали суду), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
Суд також зазначає, що вказана вище ухвала суду про відкриття провадження у справі оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
За таких обставин суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі та призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ураховуючи те, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2020 між відповідачем (Замовник) та позивачем (Виконавець) укладено договір № 16/11-2020 про надання медичних послуг із додатками та додатковими угодами (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначних цим Договором, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні послуги (надалі іменуються "послуги"): проведення лабораторних досліджень, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.
Згідно з п. 2.3. Замовник зобов'язаний: забезпечувати забiр крові i взяття мазкiв у дослiджуваних, пiдготовку їx до дослiдження Виконавця; приймати вiд Виконавця результати надання послуг у вiдповiдностi до положень п.3 Договору, якщо надані послуги вiдповiдають умовам Договору; забезпечувати Виконавця iнформацiєю, необхiдною для надання послуг; оплачувати за наданi послуги оплату в розмiрах i строки, що передбаченi цим Договором.
За умовами п. 2.4. Договору Замовник має право вiдмовитись вiд прийняття результатiв наданих послуг, якщо наданi послуги не вiдповiдають умовам Договору i вимагати вiд Виконавця вiдшкодування збиткiв, якщо вони виникли внаслiдок невиконання або ненапежного виконання Виконавцем взятих на себе обов'язкiв за цим Договором, за свiй рахунок, власними силами i в строки, визначенi в aкті про виявленi недолiки.
За умовами п. 3.1. Договору за надання передбачених Договором послуг Замовник виплачує Виконавцю витрати на виконання аналiзiв згiдно з Протоколом узгодження цiн, який є невiд'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 3.3 Договору здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін 1 раз на місяць, і оплачується протягом 3 (трьох) робочих днів після підписання Акту.
За умовами п. 3.4. Договору пiдписання Акту приймання-передачi наданих послуг представником Замовника є пiдтвердженням вiдсутностi претензiй з його боку.
Згідно з п. 6.1. Договору цей Договір вважається укладеним i набирає чинностi з моменту його пiдписання Сторонами та скрiплення печатками сторін.
Згідно з п.6.2. Договору строк цього Договору починає свiй перебiг у момент, визначений у п. 6.1 цього Договору та закiнчується 15.11.2021 року.
Відповідно до п. 6.3. Договору передбачено, що Договiр вважається пролонгованим терміном на 1 piк на тих самих умовах, якщо жодна iз сторін не заявила в письмовiй формi про його розiрвання не пiзнiше, нiж за мiсяць до його закiнчення.
За умовами п. 6.4. Договору закiнчення строку цього Договору не звiльняє Сторони вiд вiдповiдальностi за його порушення, яке мало мiсце пiд час дії цього Договору.
Позивач стверджує, що на виконання Договору надав відповідачу медичні послуги на загальну суму 349 334,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами без заперечень та зауважень актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за № 563 від 31.10.2021 на суму 103 640,00 грн, № 614 від 30.11.2021 на суму 86 300,00 грн, № 681 від 31.12.2021 на суму 44 615,00 грн, № 22 від 31.01.2022 на суму 63 224,00 грн, а також підписаним лише з боку позивача актом здачі-приймання робіт (надання послуг) за № 98 від 28.02.2022 на суму 51 555,00 грн.
За твердженням позивача, відповідач в порушення умов Договору оплатив лише частково у сумі 30 000,00 грн послуги, надані за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 563 від 31.10.2021 на суму 103 640,00 грн, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за 01.01.2021 - 24.10.2025, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за договором у розмірі 319 334,00 грн.
Підписаний позивачем акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 98 від 28.02.2022 на суму 51 555,00 грн неодноразово направлявся на адресу відповідача засобами поштового зв'язку АТ "УКРПОШТА" цінним листом з описом вкладення, що підтверджується вимогою вих. № 10/10-В від 10.10.2023 (номер поштового відправлення 6105249364418), претензією вих. № 01/12-П від 01.12.2023 (номер поштового відправлення 3600701913041) та вимогою вих. № 23/06-В від 23.06.2025 (номер поштового відправлення 6105250386174), в яких позивач просив відповідача: сплатити заборгованість за договором № 16/11-2020 від 16.11.2020 у розмірі 319 334,00 грн; протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту отримання цієї вимоги підписати акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.10.2020 - 09.10.2023 за договором № 16/11-2020 від 16.11.2020 та повернути підписані екземпляри ПП МЛ "Аналітика"; протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту отримання цієї вимоги підписати акт приймання-передачі наданих послуг № 98 від 28.02.2022 за договором № 16/11-2020 від 16.11.2020 та повернути підписаний екземпляр ПП МЛ "Аналітика".
Також, у вимозі вих. № 10/10-В від 10.10.2023 було зазначено, що у разі відсутності письмової аргументованої відмови від підписання вищевказаних акту приймання-передачі наданих послуг та акту звірки протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту отримання, такі акти вважаються підписаними ТОВ "ЛІАСТ МЕД", є дійсними та такими, що мають чинність.
За твердженням позивача, відповідач відповіді на вказані вимоги та претензію не надав, заборгованість не сплатив, письмову аргументовану відмову від підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 98 від 28.02.2022 на суму 51 555,00 грн не надав, тому вказаний акт є дійсним та таким, що має чинність.
На підтвердження надання позивачем відповідачу послуг за вказаним актом позивачем надано додаток до листа ТОВ "ТЕРРАЛАБ СУПРОВІД" вих. №15/10-01 від 15.10.2025, згідно якого загальна сума досліджень за замовленням ТОВ "ЛІАСТ МЕД" у період з 01.02.2022 по 28.02.2022 становить 51 555,00 грн.
Крім того, на підтвердження виконання послуг за Договором у період з 01.02.2022 по 28.02.2022 позивачем надано результати досліджень (з метою захисту медичної таємниці пацієнтів показники результатів видалені).
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 319 334,00 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, позовні вимоги позивача не спростував.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Судом установлено, що згідно відомостей, що містяться у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІАСТ МЕД" (ідентифікаційний код 43596569) знаходиться в стані припинення з 13.06.2022, номер запису 1004801100003084497, Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про звернення позивача до відповідача із заявою про включення його грошових вимог до реєстру вимог кредиторів з дотриманням строків, встановлених чинним цивільним законодавством.
Згідно з ч. 6 ст. 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно з ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Так, статтею 112 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Отже, з часу початку процедури ліквідації юридичної особи порядок задоволення кредиторами своїх вимог (погашення заборгованості) має певні особливості, встановлені вищенаведеними нормами законодавства, які є спеціальними для регулювання цих правовідносин.
Ураховуючи, що відповідач з 13.06.2022 перебуває у процедурі припинення, кредиторські вимоги позивачем мають заявлятися до ліквідаційної комісії для включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову, звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (юридичної особи в особі ліквідаційної комісії), як зазначено у частині третій ст. 112 ЦК України, про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу.
Примусове стягнення спірної заборгованості з відповідача призведе до порушення порядку черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої ст. 112 ЦК України, та порушення законодавчо встановленої процедури заявлення та задоволення таких кредиторських вимог у процедурі ліквідації.
За положеннями статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Ураховуючи характер спірних правовідносин, позивач звернувся до господарського суду за захистом порушеного права, обравши неналежний спосіб захисту.
Обраний в даному випадку позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів призводе до порушення, встановленої ст. 112 ЦК України процедури заявлення та задоволення кредиторських вимог у процедурі ліквідації.
Невірно обраний позивачем спосіб захисту є підставою для відмови у позові.
Дана правова позиція узгоджується із висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 487/3335/13-ц та постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 924/478/16, від 26.07.2018 у справі № 910/18289/16, від 27.11.2018 у справі № 918/360/18, від 20.01.2020 у справі № 922/416/19 і ін.
У пункті 42 постанови Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 922/416/19 Верховний Суд зазначає: "У постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у подібній справі № 924/478/16 суд погодився з висновками місцевого та апеляційного господарського судів щодо того, що позивачем відповідно до вимог статті 112 ЦК та з урахуванням приписів частини другої статті 16 ЦК України обраний не вірний спосіб захисту, оскільки жодна норма цивільного законодавства не вимагає додаткового звернення кредитора до суду з позовом про стягнення заборгованості до звернення з позовом про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу боржника. Належним способом захисту прав кредитора у даному випадку є вимога про зобов'язання включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника визнаних ним вимог, а не про стягнення з боржника грошових коштів. Звернення кредитора з позовом про стягнення заборгованості з боржника не вирішить спору щодо наявності чи відсутності підстав для включення цих вимог до ліквідаційного балансу особи, що припиняється.
Відомості про ліквідацію юридичної особи та строк пред'явлення вимог кредиторів в обов'язковому порядку вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є публічно доступними.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суд зазначає, що з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 145 рішення від 15 листопада 1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства") Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Конвенцією визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги те, що відповідач перебуває у стані припинення, ураховуючи відсутність доказів звернення до ліквідаційної комісії відповідача з кредиторськими вимогами та відмови у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду, з урахуванням приписів частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позивач обрав невірний спосіб захисту, а звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 16/11-2020 від 16.11.2020 у розмірі 319 334,00 грн не вирішить спору щодо наявності чи відсутності підстав для включення цих вимог до ліквідаційного балансу.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивачем у даному конкретному випадку неправильно обрано спосіб захисту, оскільки жодна норма цивільного законодавства не вимагає додаткового звернення кредитора до суду з позовом про стягнення заборгованості до звернення з заявою про включення кредиторських вимог, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 16/11-2020 від 16.11.2020 у розмірі 319 334,00 грн не підлягають задоволенню.
Ураховуючи те, що суд відмовив у позові повністю, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 15, 16, 105, 110-112, 525, 526, 626, 629, 530, 599, 901, 903 Цивільного кодексу України та ст. 73, 74, 77, 86, 91, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "05" лютого 2026 р.
СуддяІ.О. Чистякова