вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
26 січня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/508/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
за участі секретаря судового засідання: Василишин О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБЕТОН", Україна, 09230, м. Ржищів, вул. Ярослава Мудрого, 70, код ЄДРПОУ 38609634
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ АГРО КОМ", Україна, 47831, Тернопільська обл., Підволочиський р-н, с. Коршилівка, вул. Центральна, 7-Є, код ЄДРПОУ 41515929
про: стягнення 417 516,86 грн, з яких: 198 080,84 грн - сума основного боргу, 69 328,00 грн - штраф, 24 176,61 грн - 3% річних, 125 931,41 грн - інфляційні втрати та 6 262,75 грн -судового збору.
За участю представників:
- позивача: не з'явився;
- відповідача: не з'явився.
Зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБЕТОН" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ АГРО КОМ" про стягнення 198 080,84 грн боргу за отриманий товар згідно Договору №14 від 01.04.2021, 69 328,00грн штрафу, 24 176,61 грн 3% річних, 125 931,41 грн інфляційних втрат та судового збору в розмірі 6 262,75 грн.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ АГРО КОМ" умов Договору поставки №14 від 01.04.2021 щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.
Позиція відповідача.
До матеріалів справи відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву.
Заперечення позивача щодо відзиву відповідача.
Від позивача до матеріалів справи відповідь на відзив не поступала.
Рух справи.
Ухвалою від 01.09.2025 позовну заяву № без номера від 25.08.2025 (вх.№575 від 27.08.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБЕТОН" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків шляхом надання суду, з доказами надіслання копій відповідачу шляхом надання обгрунтованого розрахунку заборгованості суми боргу із зазначенням вартості товару (видаткових накладних, номер, дата), строку оплати, дати та суми часткової оплати (документи що її підтверджують), суми боргу на певну дату та заборгованість станом на дату звернення з позовом до суду, доказів часткової оплати відповідачем за поставлений товар відповідно до Договору поставки №14 від 01.04.2021 та доказів надіслання Товариству з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ АГРО КОМ" копії позовної заяви від 25.08.2025 та доданих до неї документів.
Ухвалою від 18.09.2025 прийнято позовну заяву № без номера від 25.08.2025 (вх.№575 від 27.08.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБЕТОН" до розгляду та відкрито провадження у справі №921/508/25 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 15.10.2025.
Ухвалою від 15.10.2025 відкладено підготовче засідання на 27.10.2025.
Ухвалою від 27.10.2025 відкладено підготовче засідання на 17.11.2025.
Ухвалою від 17.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/508/25 до судового розгляду по суті на 17.12.2025.
Ухвалою від 17.12.2025 відкладено судовий розгляд справи по суті на 14.01.2026.
Ухвалою від 14.01.2026 відкладено судовий розгляд справи по суті на 26.01.2026.
26.01.2026 відкрито судове засідання по розгляду справи по суті.
Явка сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
26.01.2026 представник позивача подала Заяву № 26/26 документ сформований в системі "Електронний суд" 26.01.2026 ( вх.№629 від 26.01.2026), в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд судове засідання здійснити без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Ухвала від 18.09.2025 про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією, з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: 47831, Тернопільська обл., Підволочиський р-н, с. Коршилівка, вул. Центральна, 7-Є, однак повернута на адресу суду з поштовим конвертом з відміткою пошти в довідці ф.20: «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Ухвали від 15.10.2025 та 27.10.2025 вручені відповідачу 15.11.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвали від 17.11.2025 та від 17.12.2025 надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією, з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: 47831, Тернопільська обл., Підволочиський р-н, с. Коршилівка, вул. Центральна, 7-Є, повернуті на адресу суду з поштовим конвертом з відміткою пошти в довідці ф.20: «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформація про іншу адресу відповідача у суду відсутня.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Частиною 1 статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області, а також що відповідачу було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті її розгляду та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи по суті за наявними в справі матеріалами.
Розгляд заяв та клопотань.
Заяви та клопотання від учасників справи до матеріалів справи не поступили.
Технічна підтримка.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ).
Господарський процес.
У зв'язку із відсутністю представників сторін судом не оголошувалося скорочене рішення (вступна та резолютивна частини рішення).
Суд, розглянувши наявні матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини.
01 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБЕТОН" (надалі - Постачальник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ АГРО КОМ" (надалі - Замовник за Договором) був укладенийДоговір поставки №14 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується виготовити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти оплатити в порядку, на умовах і в строки, передбачені даним Договором, залізобетонні вироби, далі по договору Товар, у відповідності з додатками, які являються невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно з п.п. 3.1, 3.2. та 3.3 Договору кількість і ціна на партію товару, яка буде поставлена постачальником в межах терміну дії договору, вказується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору і діють до моменту зміни ціни у постачальника. Транспортні витрати по поставці товару до пункту доставки не включені в ціну, обумовлену в специфікації. В разі доставки товару за рахунок постачальника покупець зобов'язаний відшкодувати постачальнику 100% витрат від вартості поставки товару. Загальна сума договору складає сукупність вартості партії товару, переданого за видатковими накладними.
За умовами п.8.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року.
Відповідно до Додатку №2 від 01.04.2021(Специфікація №1) до Договору поставки №14 від 01.04.2021 загальна вартість поставленого товару складає 275 212,80 грн.
Згідно з абзацом 3 пункту 3 Додатку №2 до Договору №14 від 01.04.2021 покупець має здійснити оплату наступним чином:
-післяплата 100% від вартості всієї партії товару в сумі 275 212,80 грн, в тому числі ПДВ, протягом трьох місяців з дня відвантаження кожної партії товару, але не пізніше 20.07.2021.
Пунктом 3 Додатку №2 передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар у розмірі 100% не пізніше 20.07.2021, а у разі прострочення сплати платежу покупець сплачує штрафні санкції у розмірі 35% від вартості і кожної поставленої партії.
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБЕТОН" здійснило відвантаження та поставку Товариству з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ АГРО КОМ" товару на загальну суму 275 212,80 грн, що підтверджується видатковими накладними №94 від 01.04.2021 на суму 68803,20грн, №95 від 02.04.2021 на суму 68 803,20грн., №96 від 02.04.2021 на суму 68803,20грн та №97 від 02.04.2027 на суму 68803,20грн та Товаро-транспортних накладних №94 від 01.04.2021 на суму 68803,20грн, №95 від 02.04.2021 на суму 68 803,20грн., №96 від 02.04.2021 на суму 68803,20грн та №97 від 02.04.2027 на суму 68803,20грн. Видаткові накладні та товаро-транспортні накладні, підписані представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками товариств.
Як стверджує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ АГРО КОМ" частково сплатило за поставлений товар, що підтверджується Актами звірки та випискою банку, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ АГРО КОМ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБЕТОН" утворилася заборгованість в сумі 198080,84грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБЕТОН" направило відповідачу претензію №40 від 11.06.2025, яка отримана відповідачем 21.06.2025, про що свідчить підпис про отримання працівника Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ АГРО КОМ" в рекомендованому повідомленні.
Вищевказана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав, шляхом стягнення 198 080,84 грн боргу, 69 328,00 грн - штрафних санкцій погоджених сторонами у розмірі 35% від вартості кожної поставленої партії товару від суми несплаченого товару, а також нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України 24 176,61 грн - 3% річних, 125 931,41 грн - інфляційних втрат.
Оцінивши подані позивачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли зобов'язання за договором поставки.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Приписами ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України на покупця покладається обов'язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; при цьому, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч.1 ст. 691 ЦК України).
Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ч.1 ст. 694 ЦК України).
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).
Нормою ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджено, що 01.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБЕТОН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ АГРО КОМ" укладений Договір поставки №14.
Позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних №94 від 01.04.2021, №95 від 02.04.2021, №96 від 02.04.2021, №97 від 02.04.2025 та Товаро-транспортних накладних №94 від 01.04.2021, №95 від 02.04.2021, №96 від 02.04.2021, №97 від 02.04.2025 на загальну вартість 275 212,80 грн.
Як стверджує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ АГРО КОМ" частково сплатило за поставлений товар, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ АГРО КОМ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБЕТОН" утворилася заборгованість 198080,84 грн.
Доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару отриманого за договором №14 в розмірі 198080,84 грн матеріали справи не містять.
На підставі вищевикладеного, та зважаючи на відсутність доказів оплати відповідачем щодо оплати товару отриманого за договором №14 в розмірі 198080,84грн, позовна вимога про стягнення заборгованості у сумі 198080,84 грн підлягає задоволенню.
Позивач відповідно до умов Додатку № 2 від 01.04.2021 до Договору №14 (Специфікація №1) нарахував відповідачу штраф у розмірі 35% від вартості кожної поставленої партії в сумі 69 328,00грн.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч. 2 ст. 549).
Здійснивши перерахунок нарахованої позивачем суми штрафу, суд дійшов до висновку, що такий нарахований позивачем вірно, та становить 69 328,00грн.
Також, у зв'язку з порушенням виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути нараховані в порядку ст. 625 ЦК України 125 931,41 грн інфляційних нарахувань за період з серпень 2021 по липень 2025 та 24 176,61 грн 3% річних за період з 20.07.2021 по 15.08.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивачем безпідставно у період нарахування 3% річних включено 20.07.20121, оскільки пунктом 3 Додатку №2 передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар у розмірі 100% не пізніше 20.07.2021, таким чином період прострочення зобов'язання починається з 21.07.2021.
Здійснивши перерахунок трьох процентів річних, сума трьох процентів річних за вказаний період з 21.07.2021 по 15.08.2025 становить 24 193,00 грн.
Враховуючи принцип диспозитивності, заявлені до стягнення позивачем 24 176,61 грн., суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині та стягнути з відповідача на користь позивача 24 176,61 грн 3% річних.
Також здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань, сума таких інфляційних нарахувань за період прострочення з серпня 2021 по липень 2025 становить 125 931,41 грн.
А тому, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача заявлених 125 931,41 грн інфляційних нарахувань.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судовий збір.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином сума судового збору становить 6262,75 грн (417 516,86 грн * 1,5% = 6262,75 грн), оплата якого підтверджується платіжною інструкцією №588 від 20.08.2025.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
З врахуванням п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені витрати, пов'язані зі сплатою судового збору на суму 6262,75 грн, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБЕТОН".
Витрати на правову допомогу.
В позовній заяві позивач зазначає про те, що ним будуть понесені витрати на правову допомогу, точний розмір яких буде встановлено в ході розгляду справи. Проте доказів на підтвердження понесених фактичних витрат позивачем до матеріалів справи не надано.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, ст.ст.236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ АГРО КОМ" ( Україна, 47831, Тернопільська обл., Підволочиський р-н, с. Коршилівка, вул. Центральна, 7-Є, код ЄДРПОУ 41515929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБЕТОН" (Україна, 09230, м. Ржищів, вул. Ярослава Мудрого, 70, код ЄДРПОУ 38609634):
- 198 080 (сто дев'яносто вісім тисяч вісімдесят) грн 84 коп. - основного боргу;
- 69 328 шістдесят дев'ять тисяч триста двадцять вісім) грн 00 коп. - 35% штрафу;
- 24 176 (двадцять чотири тисячі сто сімдесят шість) грн 61 коп. - 3% річних;
- 125 931 ( сто двадцять п'ять тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн 41 коп. - інфляційних нарахувань;
- 6 262 ( шість тисяч двісті шістдесят дві) грн 75 коп судового збору в повернення сплачених судових витрат.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати:
- позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБЕТОН" в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд";
- відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ АГРО КОМ" (Україна, 47831, Тернопільська обл., Підволочиський р-н, с. Коршилівка, вул. Центральна, 7-Є, код ЄДРПОУ 41515929) - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБЕТОН" (Україна, 09230, м. Ржищів, вул. Ярослава Мудрого, 70, код ЄДРПОУ 38609634).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ АГРО КОМ" (Україна, 47831, Тернопільська обл., Підволочиський р-н, с. Коршилівка, вул. Центральна, 7-Є, код ЄДРПОУ 41515929).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано: 05 лютого 2026 року.
Суддя С.О. Хома