Справа №278/2909/25
1-кп/295/334/26
04.02.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілих ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025065610000039 від 16.03.2025, про обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.127, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.127 КК України,-
встановив:
В судовому засіданні прокурор клопотав про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Необхідність продовження вказаним обвинуваченим виняткового запобіжного заходу обґрунтував тим, що строк дії попередньої ухвали суду, на підставі якої ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наразі утримуються під вартою, спливає 19.02.2026, однак, до вказаної дати розгляд кримінального провадження завершити неможливо, а ризики щодо переховування від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих, а також вчинення інших злочинів, які були підставою для обрання даного запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати. При цьому, інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним вище ризикам, а також забезпечити виконання покладених на обвинувачених обов'язків. З огляду на наведене, просив продовжити обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Представник потерпілих клопотання прокурора підтримав, зазначив, що дії, які інкримінують обвинуваченим, останні вчинили в період комендантської години, в іншому населеному пункті, аніж місце проживання обвинувачених, також озвучив позицію потерпілих, висловлену в попередніх судових засіданнях, про те, що вони побоюються за своє життя та здоров'я, а також життя і здоров'я своїх близьких, у разі звільнення обвинувачених з-під варти. Тому вважає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та запобігти вищевказаним ризикам.
Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та їх захисник, а також захисники інших обвинувачених та обвинувачений ОСОБА_9 щодо задоволення клопотань прокурора заперечували, просили змінити обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обраний запобіжний захід на більш м'який, а у випадку неможливості зміни запобіжного заходу на більш м'який - просили визначити розмір застави у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо кожного з обвинувачених.
Заслухавши клопотання прокурора, думки сторін кримінального провадження з приводу заявлених прокурором клопотань, колегія суддів дійшла такого висновку.
Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Надаючи оцінку заявленим у клопотаннях прокурора ризикам, колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються, у тому числі, у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які відповідними частинами та статтями КК України передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі, відповідно, на строк від 5 до 10 років та від 8 до 15 років, з додатковим покаранням у виді конфіскації майна. З огляду на наведене, на переконання колегії суддів, можливість бути засудженими до зазначеного виду покарання на досить тривалий строк з додатковим безальтернативним покаранням, у разі доведення стороною обвинувачення вини обвинувачених, а також відсутність у вказаних обвинувачених міцних соціальних зв'язків, доводить, що заявлений прокурором ризик щодо можливості переховуватися обвинуваченими від суду продовжує існувати та є достатньо високим.
На даний час розгляд кримінального провадження по суті триває, проте учасники судового провадження колегією суддів безпосередньо ще не допитувались, а тому ризик незаконного впливу обвинувачених на потерпілих та свідків, у разі звільнення останніх з-під варти, також продовжує існувати.
Відповідно до пред'явленого прокурором обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні 3-х епізодів кримінально- протиправної діяльності, які посягають на різні суспільні відносини, та, два з яких, є тяжким та особливо тяжким злочинами, а тому, на переконання колегії суддів, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення також не зник.
Вирішуючи питання про необхідність продовження обвинуваченим виняткового запобіжного заходу, суд також враховує позицію потерпілих, висловлену в попередніх судових засіданнях, які наполягали на продовженні вказаного виду запобіжного заходу обвинуваченим, оскільки побоюються за своє життя та здоров'я, а також життя і здоров'я своїх близьких, у разі звільнення обвинувачених з-під варти.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ризики, які були встановлені у попередніх ухвалах суду при продовженні запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також в ухвалах Житомирського апеляційного суду під час перегляду ухвал про продовження запобіжного заходу обвинуваченим, не зменшились та продовжують існувати на даний час.
Таким чином, за результатами встановлених в судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов до переконання про доведеність чинників, які передбачені ч.1 ст.194 КПК України, і є достатніми для прийняття судом рішення про подальше застосування до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України.
Інші, більш м'які запобіжні заходи, на думку колегії суддів, на даному етапі розгляду кримінального провадження не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а тому підстави для зміни виду запобіжного заходу на даний час відсутні.
Керуючись ст. ст. 199, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів - до 04.04.2026 включно.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 60 днів - до 04.04.2026 включно.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 , обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу чи визначення розміру застави - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_14
Судді ОСОБА_15
ОСОБА_16