вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
про відкладення розгляду справи
04 лютого 2026 року м. Рівне Справа № 918/1242/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська)
до відповідача Рівненської міської ради
про скасування рішення реєстратора про державну реєстрацію права власності на будівлю церкви
Секретар судового засідання Мамчур А.Ю.
Представники присутні у засіданні:
від позивача Дмитренко Р.П.
від відповідача Шпак А.А.
Релігійна громада Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради, у якому просить суд визнати недійсним, скасувати рішення реєстратора Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Салійчук Ілони Михайлівни, індексний номер: 76655937 від 17.12.2024 про державну реєстрацію права власності за Рівненською міською радою на об'єкт речових прав, номер 58041818 - будівлю церкви Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв. м. за адресою Рівненська область, м. Рівне, вул.Шевченка, буд. 113, що є пам'яткою архітектури національного значення, згідно постанови РМ УРСР від 06.09.1979 р. № 442 із скасуванням відповідного запису в Державному реєстрі речових прав.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Церква Успіння Богородиці 1756 року є пам'яткою національного значення і її використання можливе на умовах охоронного договору. Будівля церкви фактично перебуває в користуванні позивача, реєстрація права власності за органом місцевого самоврядування, порушує охоронювані законом права Релігійної громади та позбавляє можливості належним чином виконувати обов'язки за Охоронним договором. Охоронний договір на передачу релігійній громаді пам'ятки архітектури Успенської церкви є дійсними до цього часу. Релігійна громада УПЦ користується приміщенням храму з моменту його побудови - 1756 року, утримує церкву відповідно до покладених обов'язків у відмінному стані. Культова будівля передана виконкомом Рівненської обласної ради у безстрокове та безоплатне користування православній громаді згідно вказаного охоронного договору, на підставі акту передачі від 23.01.1979 року. На переконання позивача оскаржувані реєстраційні дії державного реєстратора вчинені з порушенням нормативних актів та за відсутності відповідного рішення органу охоронукультурної спадщини, що погоджує передачу у власність Відповідача пам'ятки архітектури національного значення.
Крім того, позивач вказує, що Рівненська міська рада втрутилась у діяльність Релігійної громади, шляхом безпідставного прийняття рішення обмежуючи набуте у межах чинного законодавства права на користування будівлею церкви, що унеможливлює реалізацію релігійних прав та задоволення духовних потреб. Рівненською міською радою оформлено права власності на будівлю церкви, без надання Міністерством культури України згідно Закону України "Про охорону культурної спадщини", дозволу на передачу з державної власності у комунальну власність Рівненської міської ради будівлі церкви Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв. м., за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка,113:, яка є пам'яткою архітектури національного значення, занесена до переліку пам'яток постановою РМ УРСР від 06.09.1979 р. № 442, охоронний № 1486/1.
Ухвалою від 09.01.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "04" лютого 2026 р. на 13:30 год.
03 лютого 2026 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (відповідь №08/113/159-25 від 04.12.2025 Міністерства культури України на адвокатський запит про відсутність погодження Міністерства культури України на передачу з державної власності у комунальну власність Рівненської міської ради будівлі церкви - Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв. м., за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка,113, яка є пам'яткою архітектури національного значення, згідно постанови РМ УРСР від 06.09.1979 р. № 442, охоронний № 1486/1 ).
Від Рівненської міської ради надійшли наступні документи:
1) 03 лютого 2026 року:
- відзив на позов;
- заява про неможливість подати докази на ухвалу суду та прохання витребувати означені докази у Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради;
- заява про розгляд питання про можливість залучення у якості співвідповідача Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради;
2) 04 лютого 2026 року заява про долучення доказу.
04 лютого 2026 року від позивача надійшли заперечення на заяви позивача про залучення співвідповідача та на заяву про неможливість подання документів.
У судовому засіданні 04.02.2026 суд розглянув питання про можливість залучення у якості співвідповідача Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, та зазначає таке.
Згідно частини 1 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Частиною 3 вищезазначеної статті встановлено, що після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Як вбачається зі змісту зазначених норм, суд має можливість залучити до справи співвідповідача виключно за відповідним клопотання лише позивача.
Тобто, відповідач процесуальним законом не наділений правом ініціювати питання залучення до справи співвідповідача, як і суд позбавлений права залучити співвідповідача за власною ініціативою, оскільки визначення складу відповідачеві є прерогативою позивача відповідно до принципу диспозитивності господарського судочинства, встановленого у статті 14 ГПК України.
Позивач в свою чергу, заяви/клопотання про залучення співвідповідача до суду не надав та висловив відповідні заперечення.
З огляду на зазначене, клопотання відповідача про залучення до справи співвідповідача не підлягає задоволенню.
Суд оголосив протокольну ухвалу від 04.02.2026 про відмову у задоволенні клопотання Рівненської міської ради про можливість залучення у якості співвідповідача Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради.
Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
З системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 ГПК України слідує, що з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 277 ГПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни судового рішення.
Тобто суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору.
Приписами статті 1, частини 1 статті 7, частини 1, 2, 7 статті 11, частин 1, 2 статті 30 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що реєстраційна справа - це сукупність документів у паперовій та/або електронній формі, що подавалися для проведення реєстраційних дій.
Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді, зокрема, документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі.
Державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, органи Бюро економічної безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їх посадові особи безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим Законом.
Витребування (вилучення) документів з реєстраційних справ здійснюється в порядку, визначеному законом.
Суб'єкт державної реєстрації, у якого зберігається реєстраційна справа, зобов'язаний зробити копії документів, що вилучаються з реєстраційної справи, у паперовій та електронній формі у разі їх відсутності в Єдиному державному реєстрі. Копії документів у паперовій формі повинні бути пронумеровані, прошиті та завірені печаткою. До реєстраційної справи долучаються копія судового рішення про витребування документів, супровідний лист або документ, яким суд уповноважив особу на їх одержання, а також копія опису вилучених документів.
В силу приписів вказаних норм закону суд не позбавлений можливості самостійно дослідити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема документи, на підставі яких такі відомості були внесені в реєстр, з метою вирішення питання наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, та доказів на їх підтвердження.
З метою виконання ухвали суду від 09.01.2026 та отримання документів, Рівненською міською радою було направлено відповідний лист до Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради.
У відповідь на лист Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг повідомив (лист № 12-01-1107/26 від 02.02.2026 додається), що департамент є суб'єктом зберігання реєстраційної справи щодо державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю церкви Успіння Богородиці за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, буд. 113.
Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 17 Закону № 1952-ІУ витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за рішенням суду.
Зі змісту ухвали Господарського суду Рівненської області від 09.01.2026 №918/1242/25 вбачається, що суд витребовує документи зазначеної вище реєстраційної справи у Рівненської міської ради, а тому у Департаменту відсутні законні підстави щодо її надання.
Тому відповідач просить суд витребувати у Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради документи відповідно до ухвали Господарського суду Рівненської області від 09.01.2026 у даній справі, як від суб'єкта в розпорядженні якого знаходяться матеріали реєстраційної справи.
Отже, враховуючи наведене, суд вважає за необхідне витребувати такі докази у Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради.
Зі змісту відомостей Єдиного державного реєстру щодо позивача слідує, що місце зберігання реєстраційної справи Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) (ЄДРПОУ 22560645) - Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради.
Виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на обставини, що входять до предмету доказування у справі, докази, наявні у матеріалах справи та зважаючи на приписи частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність витребування у Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради належним чином завіреної копії реєстраційної справи Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) (ЄДРПОУ 22560645).
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 81 ГПК України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
За змістом пунктів 1, 3 частини 2 статті 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З урахуванням обставин справи, з метою повного та всебічного встановлення обставин даної справи, суд дійшов висновку відкласти підготовче засідання на 03.03.2026 на 14:20 год.
Керуючись ст. ст. 183, 202, 234 та 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Підготовче засідання відкласти на "03" березня 2026 р. на 14:20 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Давидюка Тараса, 26А, в залі судових засідань № 09.
2. Витребувати у Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (33028, м.Рівне, майдан Просвіти, 2) завірені копії оригіналів документів реєстраційної справи Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) (ЄДРПОУ 22560645), у тому числі на підставі яких проведено реєстрацію права власності на будівлю церкви Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв. м., за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка,113:
- рішення органу місцевого самоврядування щодо об'єкту речового права: серія та номер - 86, виданий 10.10.2023 ;
- документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об'єкта у державній власності: серія та номер - 05-03-3049, виданий 11.11.2024 регіональним відділенням Фонду державного майна ;
- технічний паспорт (витяг з ЄДЕССБ), серія та номер: Т101: 5425-2234-5980-9713, виданий 27.09.2024;
- рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 76655937 від 17.12.2024, реєстратор Салійчук І.М.
Запитувані документи надати суду у строк до 27 лютого 2026 року. У разі неможливості подати докази письмово повідомити про це суд.
3. Суд звертає увагу сторін що подання доказів у справі здійснюється відповідно до ст.80 ГПК України.
4. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Бережнюк В.В.