про роз'єднання позову
05 лютого 2026 року Справа № 915/1329/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши справу
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв, проспект Миру, буд. 62-А, м. Миколаїв, 54056 (код ЄДРПОУ 08029523)
до відповідача Фермерського господарства «АЛЕСЯ», вул. Шкільна, буд. 6А, село Кубряки, Миколаївський район, Миколаївська область, 57070 (код ЄДРПОУ 38094210)
про стягнення коштів у розмірі 2 258 357, 07 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернувся Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Фермерського господарства «АЛЕСЯ»:
- заборгованість за договором про спільний обробіток землі № 539/5 від 06.07.2016 за період лютий 2023 - серпень 2025 року в розмірі 671 705, 16 грн.;
- заборгованість за договором про спільний обробіток землі № 10 від 29.07.2016 за період січень 2022 - серпень 2025 року в розмірі 670 895, 64 грн.;
- грошові кошти за прострочення виконання зобов'язань за договором про спільний обробіток землі № 539/5 від 06.07.2016 за період лютий 2023 - квітень 2024 року, а саме:
пеня в розмірі 272 638, 63 грн.;
3 % річних в сумі 26 799, 87 грн.;
інфляційне збільшення боргу в сумі 91 344, 56 грн.
- грошові кошти за прострочення виконання зобов'язань за договором про спільний обробіток землі № 10 від 29.07.2016 за січень-грудень 2023 року, січень - грудень 2024 року, січень - квітень 2025 року, а саме:
пеня в розмірі 378 031, 53 грн.;
3 % річних в сумі 35 781, 26 грн.;
інфляційне збільшення боргу в розмірі 111 160, 42 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати на оплату судового збору у розмірі 27 100, 28 грн.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв та Фермерським господарством “АЛЕСЯ» договору № 539/5 від 06.07.2016 про спільний обробіток землі (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами № 1 від 16.08.2016, № 2 від 07.04.2017 та № 3 від 19.07.2018, № 4 від 30.11.2020), а саме зобов'язань з перерахування коштів (розміру внеску з урахуванням індексації) відповідно до умов п. 12.2 договору, внаслідок чого за період лютий 2023 - серпень 2025 утворилась заборгованість в розмірі 671 705, 16 грн.
За порушення виконання грошового зобов'язання за договором № 539/5 позивачем відповідно до приписів ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3 % річних та інфляційні втрати, а також відповідно до умов п. 11.4 договору - пеню. Нарахування здійснено за період лютий 2023 - квітень 2024.
Також підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв та Фермерським господарством “АЛЕСЯ» договору № 10 від 29.07.2016 про спільний обробіток землі (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами № 1 від 16.08.2016, № 2 від 07.04.2017 та № 3 від 19.07.2018, № 4 від 30.11.2020), а саме зобов'язань з перерахування коштів (розміру внеску з урахуванням індексації) відповідно до умов п. 12.2 договору, внаслідок чого за період січень 2022 - серпень 2025 виникла заборгованість в розмірі 670 895, 64 грн.
За порушення виконання грошового зобов'язання за договором № 539/5 позивачем відповідно до приписів ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3 % річних та інфляційні втрати, а також відповідно до умов п. 11.4 договору - пеню. Нарахування здійснено за періоди січень-грудень 2023 року, січень - грудень 2024 року, січень - квітень 2025.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 624, 625, 626 ЦК України, 173, 193 ГК України, 162, 173 ГПК України, судовою практикою та умовами договорів.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2025 позовну заяву (вх. № 12904/25 від 10.09.2025) Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до відповідача Фермерського господарства “АЛЕСЯ» про стягнення коштів у розмірі 2 258 357, 07 грн. залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 04.12.2025.
Судом встановлено, що в позовній заяві позивачем зазначено, що позовні вимоги ґрунтуються на 2 (двох) договорах, а саме: договорі № 539/5 від 06.07.2016 про спільний обробіток землі (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами № 1 від 16.08.2016, № 2 від 07.04.2017 та № 3 від 19.07.2018, № 4 від 30.11.2020) та договорі № 10 від 29.07.2016 про спільний обробіток землі (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами № 1 від 16.08.2016, № 2 від 07.04.2017 та № 3 від 19.07.2018, № 4 від 30.11.2020). Договори за своєю правовою природою є договорами про спільний обробіток землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Відповідно до ч. 6 ст. 173 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Відповідно до ч. 7 ст. 173 ГПК України про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п. 3.6 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18 та постанові Верхового Суду від 27.05.2021 року по справі № 904/886/21.
Зі змісту ч. 1 ст. 173 ГПК України також вбачається, що порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Окрім того, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п'ятій вказаної статті.
Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України.
У той же час аналіз пункту 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.
Отже, приписи частини шостої статті 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об'єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте, у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п'ятій статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об'єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов. Подібні висновки містять постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20 та від 31.03.2021 у справі № 910/16780/20.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме встановленню всіх обставин справи, з'ясуванню спірних правовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки позов подано на підставі шести договорів, кожен з яких має окреме коло фактичних обставин спору та доказів, які необхідно буде дослідити окремо, здійснити аналіз кожного окремого договору, надати їм правову оцінку.
Однак, наведені висновки судів попередніх інстанцій Верховний Суд вважає передчасними, оскільки необхідність об'єднання в позовній заяві декількох позовних вимог, що мають різні підстави виникнення, обґрунтовано позивачем пов'язаністю поданих до позовної заяви доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги і, на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог. При цьому, на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору (такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 918/1/18, від 10.05.2019 у справі № 905/2043/18, від 13.09.2019 у справі № 905/909/19).
Як вже було зазначено вище, підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову. Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (постанова Верхового Суду від 27.05.2021 року по справі № 904/886/21).
Враховуючи, що позивачем порушено правила об'єднання вимог, а саме об'єднано вимоги про стягнення сум боргу (основного богу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат), який виник з різних підстав, суд дійшов висновку про необхідність роз'єднання в порядку ст. 173 ГПК України позовних вимог, виділивши в самостійні провадження вимоги про стягнення з Фермерського господарства “АЛЕСЯ» заборгованості за договорами про спільний обробіток землі по кожному договору окремо.
Як вказано вище, аналіз п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами ст. 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.
Як вказано вище, ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі.
Враховуючи, що розгляд справи по суті на час прийняття рішення про роз'єднання позовних вимог ще не почато, суд дійшов висновку про необхідність роз'єднання позовних вимог.
Судом також встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат, виходячи з суми основного боргу та за періоди, по кожному договору про спільний обробіток землі окремо.
Судом здійснено роз'єднання позовних вимог та виділено в самостійні провадження вимоги про стягнення основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних, нараховані по кожному договору окремо за періоди, вказані позивачем.
Загальна сума нарахованих 3 % річних, інфляційних втрат та пені по кожному договору окремо відповідає заявленій в позовній заяві сумі.
Відповідно до абз. 3 ч. 6 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.
Керуючись ст. 173, 182, 233-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Роз'єднати позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв про стягнення з Фермерського господарства “АЛЕСЯ» заборгованості за договорами про спільний обробіток землі № 539/5 від 06.07.2016 та № 10 від 29.07.2016 у розмірі 2 258 357, 07 грн., виділивши в самостійні провадження позовні вимоги, а саме:
1) позовні вимоги про стягнення з Фермерського господарства “АЛЕСЯ» заборгованості за договором про спільний обробіток землі № 539/5 від 06.07.2016 за період лютий 2023 - серпень 2025 року в розмірі 671 705, 16 грн. та грошових коштів за прострочення виконання зобов'язань за договором про спільний обробіток землі № 539/5 від 06.07.2016 за період лютий 2023 - квітень 2024 року, а саме: пені в розмірі 272 638, 63 грн.; 3 % річних в сумі 26 799, 87 грн.; інфляційного збільшення боргу в сумі 91 344, 56 грн. розглядати у справі № 915/1329/25;
2) позовні вимоги про стягнення з Фермерського господарства “АЛЕСЯ» заборгованості за договором про спільний обробіток землі № 10 від 29.07.2016 за період січень 2022 - серпень 2025 року в розмірі 670 895, 64 грн. та грошових коштів за прострочення виконання зобов'язань за договором про спільний обробіток землі № 10 від 29.07.2016 за січень-грудень 2023 року, січень - грудень 2024 року, січень - квітень 2025 року, а саме: пені в розмірі 378 031, 53 грн.; 3 % річних в сумі 35 781, 26 грн.; інфляційного збільшення боргу в розмірі 111 160, 42 грн. виділити в самостійне провадження.
На веб-сторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).
Ухвалу підписано 05.02.2026.
Суддя Е.М. Олейняш