Справа № 161/20249/25
Провадження № 2/161/477/26
19 січня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" звернулося до суду з позовною заявою, поданою через систему "електронний суд" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Позов обґрунтовано тим, що 06.10.2021 між ТОВ "Маніфою" та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 3289895, за умовами якого, відповідач отримала кредит в розмірі 12 000 грн. строком до 1 листопада 2021 року (26 днів), з фіксованою процентною ставкою 1,99% від суми кредиту за день, який зобов'язалася повернути та сплатити відсотки за користування ним.
09.02.2022 було укладено договір №09/02-2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО
З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором№3289895. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3289895. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3289895.
08.10.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4991156, за умовами якого, відповідач отримала кредит в розмірі 20 000 грн. строком на 24 дні,термін повернення 01.11.2021 року, стандартна процентна ставка 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту 2000 грн., яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово, який зобов'язалася повернути та сплатити відсотки за користування ним.
13.01.2022 було укладено договір №13-01/2022-79 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4991156.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4991156. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4991156.
26.09.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 102742736, за умовами якого, відповідач отримала кредит в розмірі 16 600 грн. строком на 20 днів,термін повернення 16.10.2021 року, стандартна процентна ставка 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту 1660 грн., яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово, який зобов'язалася повернути та сплатити відсотки за користування ним.
29.12.2021 було укладено договір №29-12/2021-45 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №102742736. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №102742736. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №102742736.
22.10.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 3159622922-134941 «Проста позика», за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 1 000,00 грн. на строк 14 днів з22.10.2021 року по 05.11.2021 року, та зі сплатою відсотків за користування позикою у розмірі 1,95% на день.
15.02.2022 було укладено договір №15-02/22 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3159622922-134941. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3159622922-134941. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3159622922-134941.
Відповідачем належним чином зобов'язання за кредитними договорами не виконувались, чим остання порушила умови Договорів у зв'язку з чим, Станом на день подання позову, заборгованість за кредитними договорами становить:
- за Договором №3289895 від 06.10.2021 р. - 37966,80 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 12000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -25966,80 грн.;
- за Договором №4991156 від 08.10.2021 р. - 130000,00 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 20000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -108000,00 грн.; заборгованість за комісіями - 2000,00 грн.;
- за Договором №102742736 від 26.09.2021 р. - 86648,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 16600,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -70048,00 грн.
- за Договором №3159622922-134941 від 22.10.2021 р.,- 5609,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 1000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -4609,00 грн..
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 260223,80 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 49600,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 208 623,80 грн.; заборгованість за комісіями - 2000,00 грн.
Посилаючись на те, що позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання по своєчасному погашенню заборгованості за кредитами, позивач просить суд стягнути з відповідач на свою користь заборгованість у загальному розмірі 260223,80 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3122,69 грн. та понесені витратити на правову допомогу у розмірі 25 000 грн.
Ухвалою судді від 03 жовтня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Станом на 19 січня 2026 року відзив на позов від відповідача до Луцького міськрайонного суду Волинської області не надійшов.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. В прохальній частині позовної заяви представник позивача просить суд розглянути справу за його відсутності на підставі ч.3 ст.221 ЦПК України, проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи. Встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з доданими документами, надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Адресоване відповідачу поштове відправлення повернулось на адресу суду неврученим адресату з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.
Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, незалежно від того чи отримав відповідач адресовану їй кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з'явився в судове засідання, відзиву на позов не подав та враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд установив, що 06.10.2021 між ТОВ "Маніфою" та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 3289895, який відповідач підписала електронним підписом, одноразовим ідентифікатором h53731.
Пунктами 2.3, 2.3.3, 2.3.4 Договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; сума позики: 12000 грн., строк позики до 01 листопада 2021 року (26 днів).
Згідно п 2.4.2 Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1,09450% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Відповідно до п. 2.4.3 Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою (п. 2.4.4 Договору).
Розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою (п. 2.5 Договору).
Позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору (п. 2.6 Договору).
Пунктами 3.1 та 3.2 Договору позики визначені проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику.
Згідно п. 3.10. Договору позики, керуючись ст. 1048 ЦК України позикодавець має право нараховувати проценти відповідно до умов цього договору до дня повернення позики.
Підписанням Договору відповідач також підтвердила, що вона вивчила та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ» (далі - Правила), які є невід'ємною частиною договору; вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики (пп. 8.3.5 та 8.3.6 Договору позики).
Також електронним підписом позичальник ОСОБА_1 підписала розрахунок за договором позики, паспорт позики.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «МАНІФОЮ» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 12 000 грн. відповідно до умов укладеного договору позики № 3289895.
Отже, судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.
09.02.2022 було укладено договір №09/02-2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО
З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором№3289895.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №09/02-2022 від 09.02.2022 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3289895. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до ОСОБА_1 за договором №3289895.
Згідно розрахунку заборгованості наданим ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10 січня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 3289895 становить 37 966,80 грн., з яких: 12000 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 24148,80 ГРН. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 1 818 грн. - нараховані відсотки за період з 09.02.2022 року по 23.02.2022 року.
Згідно розрахунку заборгованості наданим ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 24 вересня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 3289895 становить 37 966,80 грн., з яких: 12000 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 25 966,80грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.
Також, суд установив, що 08.10.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про споживчий кредит № 4991156, за умовами якого, відповідач отримала кредит в розмірі 20 000 грн. строком на 24 дні,термін повернення 01.11.2021 року, стандартна процентна ставка 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту 2000 грн., яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово.
За змістом п.6.1, п.7.1 договору, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п.6.4 договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).
На виконання умов укладеного договору, ТОВ «Мілоан» було перераховано ОСОБА_1 на її банківську картку 20 000,00 грн.
Отже, судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.
13.01.2022 було укладено договір №13-01/2022-79 відповідно до якогоТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило накористь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4991156.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4991156. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4991156.
Згідно розрахунку заборгованості наданим ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10 січня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 4991156 становить 130 000 грн., з яких: 20 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 66 000 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 42 000 грн. - нараховані відсотки за період з 13.01.2022 року по 23.02.2022 року, заборгованість з комісії - 2000 грн.
Згідно розрахунку заборгованості наданим ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 24 вересня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 4991156 становить 130 000 грн., з яких: 20 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 108 000 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, заборгованість з комісії - 2000 грн.
Також, суд установив, що 26.09.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 102742736, за умовами якого, відповідач отримала кредит в розмірі 16 600 грн. строком на 20 днів,термін повернення 16.10.2021 року, стандартна процентна ставка 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту 1660 грн., яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово.
За змістом п.6.1, п.7.1 договору, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п.6.4 договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).
На виконання умов укладеного договору, ТОВ «Мілоан» було перераховано ОСОБА_1 на її банківську картку 16 600,00 грн.
Отже, судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.
29.12.2021 було укладено договір №29-12/2021-45 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №102742736. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №102742736. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №102742736.
Згідно розрахунку заборгованості наданим ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10 січня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 102742736 становить 86 648 грн., з яких: 16 600 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 22 738 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 47 310 грн. - нараховані відсотки за період з 29.12.2021 року по 23.02.2022 року.
Згідно розрахунку заборгованості наданим ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 24 вересня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 102742736 становить 86 648 грн., з яких: 16 600 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 70 048грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.
Також суд установив, що 22.10.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 3159622922-134941. «Проста позика», який підписаний електронним підписом відповідачки шляхом відтворення одноразового ідентифікатора U8СU4V6D. за умовами якого відповідач отримаkf кредит у розмірі 1 000,00 грн. на строк 14 днів з 22.10.2021 року по 05.11.2021 року, та зі сплатою відсотків за користування позикою у розмірі 1,95% на день.
Відповідно до п.2.1 Договору, Товариство приймає на себе зобов'язання надати, а позичальник має право отримати та зобов'язати повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів, за фактичний строк користування кредитом, у порядку встановленому цим договором.
Із матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «ФК «Інкасо Фінанс» на виконання умов укладеного договору, перерахувало ОСОБА_1 на її банківську картку 1 000 грн.
Отже, судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.
15.02.2022 було укладено договір №15-02/22 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3159622922-134941. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3159622922-134941. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3159622922-134941.
Згідно розрахунку заборгованості наданим ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10 січня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 3159622922-134941 «Проста позика»становить 5 609,00 грн., з яких: 1 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 4 258,00 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 351 грн. - нараховані відсотки за період з 05.11.2021 року по 14.02.2022 року.
Згідно розрахунку заборгованості наданим ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 24 вересня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 3159622922-134941 «Проста позика»становить 5 609,00 грн., з яких: 1 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 4 609,00 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.
Надаючи правову оцінку правовідносинам у даній справі, суд зазначає таке.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст.639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно ізстаттею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку були укладені договори про надання кредитів в електронній формі, на підставі яких між ними виникли відповідні договірні правовідносини.
Зі встановлених судом обставин слідує, що позивач дійсно порушила свої зобов'язання за договорами, а саме не повернула кредити та позику повністю у строк, встановлений договором, чим порушила приписи частини першої статті 526 ЦК України, а тому позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту (позики) за договором позики № 3289895 від 06.10.2021 року у розмірі 12 000 грн., за договором про споживчий кредит № 4991156 від 08.10.2021 року у розмірі 20 000 грн., за Договором про споживчий кредит № 102742736 від 26.09.2021 року у розмірі 16 600 грн., за договором позики № 3159622922-134941. «Проста позика» від 22.10.2021 року у розмірі 1 000 грн., що у загальному розмірі становить 49600 грн. підлягають до задоволення.
Також, за договором про споживчий кредит № 4991156 від 08.10.2021 року за надання кредиту передбачена комісія у п. 1.5.1 кредитного договору у розмірі 2 000 грн.
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, зокрема за надання кредиту.
З Кредитного договору вбачається, що кредитором встановлена одноразова комісія саме за надання кредиту, а не за його обслуговування, відповідач, підписуючи кредитний договір, погодився з цією умовою договору, а тому виходячи із положень чинного законодавства та існуючої судової практики Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення вимог позову в частині стягнення комісії за надання кредиту за договором про споживчий кредит № 4991156 від 08.10.2021 року в розмірі 2 000,00 грн.
Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками по кредитних договорах, суд дійшов до наступного висновку.
ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, просило у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) також заборгованість за відсотками.
Суд установив, що договірні відсотки за договором позики № 3289895 від 06.10.2021 року у розмірі 12 000 грн., за договором про споживчий кредит № 4991156 від 08.10.2021 року у розмірі 20 000 грн., за Договором про споживчий кредит № 102742736 від 26.09.2021 року у розмірі 16 600 грн., за договором позики № 3159622922-134941. «Проста позика» від 22.10.2021 року у розмірі 161 542 грн. були нараховані позивачем поза межами строку кредитування, що не відповідає правильному застосуванню положень ст.ст.625, 1048 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, зробила правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, враховуючи вищенаведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду стосовно правильного застосування положень ст.ст.625, 1048 ЦК України, позивач вправі нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку кредиту. Після закінчення строку кредитування позивач, як і попередній кредитор, не вправі був нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення ст.625 ЦК України.
З огляду на зазначене, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії Кредитного договору є безпідставним.
У постанові об'єднаної палати КГС ВС від 02 жовтня 2020 року №911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
З огляду на вищевикладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути відсотки у загальному розмірі 47 081,80 грн., нараховані за період строку кредитування, таким чином:
1) за договором позики № 3289895 від 06.10.2021 року строк кредитування 26 днів, тіло кредиту 12 000,00 грн., відсоткова ставка 1,99% на день, таким чином розмір відсотків становить 6 208,80 грн. (12 000 х 0,0199 х 26).
2) за договором про споживчий кредит № 4991156 від 08.10.2021 року строк кредитування 24 дні, тіло кредиту 20 000,00 грн., відсоткова ставка 5% на день, таким чином розмір відсотків становить 24 000 грн. (20 000 х 0,05 х 24).
3) за договором про споживчий кредит № 102742736 від 26.09.2021 строк кредитування 20 днів, тіло кредиту 16 600,00 грн., відсоткова ставка 5% на день, таким чином розмір відсотків становить 16 600 грн. (16 600 х 0,05 х 20);
4) за договором позики № 3159622922-134941 від 22.10.2021 строк кредитування 14 днів, тіло кредиту 1 000,00 грн., відсоткова ставка 1,95% на день, таким чином розмір відсотків становить 273 грн. (1000 х 0,195 х 14).
Отже, суд задовольняє позовні вимоги частково та до стягнення підлягають відсотки за договорами у загальному розмірі 47 081,80 грн.
Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як зазначено вище відповідач не надав суду у встановленому порядку відзиву на позов чи заперечення, у зв'язку з чим несе ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням даних процесуальних дій, в даному випадку,- ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 дотепер неналежно виконує свої обов'язки з повернення отриманих нею кредитів ні перед первісним кредитором, ні перед новим, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов'язань у розумінні норм ЦК України, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог. Суд вважає, що необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором позики № 3289895 від 06.10.2021 року у розмірі 18 208,80 грн., яка складається із 12 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 6 208,80 грн.- заборгованість за відсотками , за договором про споживчий кредит № 4991156 від 08.10.2021 року у розмірі 46 000 грн., яка складається із 20 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 24 000 грн. заборгованість за відсотками; заборгованість з комісії - 2000 грн.; за Договором про споживчий кредит № 102742736 від 26.09.2021 року у розмірі 33 200 грн., яка складається із 16 600,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 16 600,00 грн.- заборгованість за відсотками; за договором позики № 3159622922-134941. «Проста позика» від 22.10.2021 року у розмірі 1 273 грн., яка складається із 1 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 273 грн. - заборгованість за відсотками.
У загальному розмірі заборгованість відповідача за кредитними договорами становить 98 681,80 гривень ( тіло кредитів 49600 грн. +47 081,80 грн. відсотки + 2000 грн. комісія).
Оскільки суд задовольнив позов частково, на підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, що становить 1 184,18 грн. (3 122,69 х (98 681,80 / 260223,80)).
Позивач у прохальній частині позову просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн. Однак суд вважає ці витрати необґрунтовано завищеними, з таких міркувань.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні з викликом сторін.
У розглядуваній справі, в детальному описі наданих адвокатом послуг зазначені наступні дії:
1) надання усної консультації, 2 години, 4 000,00 грн.;
2) надання письмової консультації, 1 година, 3 000,00 грн.;
3) складання позовної заяви, 6 годин, 18 000,00 грн.
Оцінюючи співмірність цих витрат суд зазначає, що в детальному описі наданих послуг не розкритий зміст усних та письмових консультацій адвоката, зважаючи на те, що позивач є фінансовою установою, а примусове стягнення заборгованості, яка була ним викуплена за договором факторингу, є основною його господарською діяльністю.
Також суд вважає необґрунтовано завищеними витрати адвоката на складання позову, оскільки справа є типовою та не вимагає значних зусиль для підготовки позовної заяви.
Виокремлення адвокатом «надання усних, письмових консультацій» як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «складення позовної заяви», а тому визначення оплати на суму 7 000 грн. має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи дії сторін у справі, тривалість розгляду справи, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову не відповідає принципам справедливості та верховенства права, та вартість послуг я є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем.
Суд дійшов висновку, що обґрунтованими та співмірними є судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у вигляді складання позовної заяви у розмірі 8 000,00 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.
Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути вказані витрати пропорційно задоволеним вимогам, що становить 3 033,75 грн. (8 000,00 х (98 681,80 / 260223,80).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики № 3289895 від 06.10.2021 року, за договором про споживчий кредит № 4991156 від 08.10.2021 року, за договором про споживчий кредит № 102742736 від 26.09.2021 року , за договором позики № 3159622922-134941 від 22.10.2021 року у загальному розмірі 98 681 (дев'яносто вісім тисяч шістсот вісімдесят одна) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр » 1 184 ( одна тисяча сто вісімдесят чотири) гривень 18 копійок судового збору та 3 033 (три тисячі тридцять три) гривні 75 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306);
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Дата складення повного тексту заочного рішення - 23 січня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.М. Філюк