Справа № 159/8817/25
Провадження № 2/159/655/26
03 лютого 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Чалого А.В.,
за участю секретаря Конашук М.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі справу за позовом ОСОБА_1 до Дубівської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
В грудні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування вимог зазначив, що 24.07.2023 ОСОБА_2 склала заповіт яким все її майно заповіла внукові ОСОБА_1 . Даний заповіт не змінений та не відмінений. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається, зокрема, з житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,25 га, що розташована за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Дубове. На день смерті бабусі, позивач проживав разом з нею. У спосіб та строк, визначений законом, позивач звернувся до Ковельської державної нотаріальної контори з заявою для прийняття спадщини після смерті бабусі, однак нотаріус помилково визначила строк для прийняття спадщини та повідомила, що позивачу необхідно звернутись з заявою про прийняття спадщини до 01.10.2025. Як наслідок, він помилково вважав, що має час для відкриття спадкової справи. Однак, коли 01.10.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, то дізнався, що строк для прийняття спадщини складає шість місяців, які він пропустив.
Просить суд викладені у позовній заяві обставини та причини пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини визнати поважними та продовжити йому строк для прийняття спадщини, оскільки це буде відповідати його інтересам. Без визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, він позбавлений можливості реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті бабусі.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08.01.2026 закрито підготовче провадження, цивільну справу призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, звернувся суду з заявою про розгляд справи без його участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.07.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склала заповіт яким все належне їй майно, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Мартинюком Е.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1195.
На підставі договору купівлі-продажу від 18.07.2023, ОСОБА_2 належали: земельна ділянка, площею 0,25 га, що розташована за адресою: Волинська область, Ковельський район, село Дубове, кадастровий номер якої: 0722182400:01:001:1581 (витяг з Державного реєстру речових прав № 339576167 від 18.07.2023) та житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (витяг з Державного реєстру речових прав № 339575142 від 18.07.2023).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.12.2024.
Наданими суду доказами, які наявні в матеріалах справи, підтверджується факт проживання позивача ОСОБА_1 з його бабусею, ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , на момент смерті останньої.
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про спадщину) № 83876506 від 15.01.2026 вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.
Листом приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Козоріз Н.С. №406№01-16 від 27.10.2025 ОСОБА_1 повідомлено, що останній пропустив шестимісячний строк, встановлений законом для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15, частина 1 статті 16 ЦК України).
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).
Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частина 1 статті 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною 1 статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд має досліджувати поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Крім того, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи.
Цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Суд приймає до уваги, що позивач фактично прийняв спадщину після смерті бабусі, яка все майно заповідала йому, оскільки на момент смерті проживав разом зі спадкодавицею, про відмову від спадщини не заявляв, проте через обставини, які не залежали від його волі, а саме невірний обрахунок строку нотаріусом, не зміг вчасно, у встановлений законом шестимісячний строк звернутися до нотаріальної контори для оформлення свої спадкових прав.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи те, що поважність причин пропуску строку є оціночною категорією і встановлюються судом у кожному конкретному випадку окремо, суд дійшов висновку, що причина пропуску строку прийняття спадщини позивачем є поважною, а тому наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком два місяці, починаючи з дня наступного після набрання рішенням законної сили.
Судові витрати залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 11-13, 80, 81, 89, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дубівської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 2 (два) місяці, починаючи з дня, наступного після дня набрання законної сили даним рішенням суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Дубівська сільська рада Ковельського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04333141, місцезнаходження: вул. Ковельська, 72, с.Дубове, Ковельський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 04333939.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:А. В. ЧАЛИЙ