Справа № 911/3148/25
04.02.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця Гарасимка Василя Васильовича
до відповідача: Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення заборгованості в сумі 870 000,00 грн
за участю:
від позивача: Гарасимко Василь Васильович,
від відповідача: Войцеховська Наталія Ярославівна,
Фізична особа - підприємець Гарасимко Василь Васильович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 870 000,00 грн.
Позивач подав суду клопотання за вх. № 185/26 від 07.01.2026 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи.
Представниця відповідача проти задоволення клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи заперечила, аргументуючи недоцільністю проведення експертизи тому, що правовідносини про проведення будь-якого виду ремонту за власний рахунок орендаря урегульовані договором.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.
Відповідно до ч.1 ст.177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті (ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» та процесуального законодавства судова експертиза проводиться на підставі матеріалів справи, наданих органом (особою), що призначив експертизу (суд, слідчий, прокурор) або залучив експерта, що включають досліджувані об'єкти, речові докази, документи та порівняльні зразки.
Згідно до ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: - для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; - жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Частиною 1 статті 100 ГПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
З вищезазначених приписів чинного законодавства вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, для оцінки взаємно суперечливих наявних у справі доказів , тощо.
Подібним за правовим змістом висновку притримується Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі №761/29966/16-ц.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України від 01.06.2006, яке відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури,
Предметом спору у справі, що розглядається є відшкодування коштів в розмірі 870000,00 грн, понесених позивачем в результаті здійснення ним капітального ремонту в орендованому ним приміщенні, яке знаходиться за адресою: вул. Т. Шевченка,21, м. Долина, Івано-Франківська область.
В підтвердження обставин заявленого позову позивач до позовної заяви долучив Договір оренди державного майна №05/12 від 14.02.2012 з доданими до нього Договору про внесення змін та доповнень №2 від 29.01.2014, №3 від 18.06.2014, №4 від 23.01.2015, №6 від 20.08.2015, до Договору оренди державного майна; Додаткових договорів від 29.01.2016, від 31.03.2016, від 26.10.2016, від 17.11.2016, від 02.04.2017, від 09.01.2018, від 07.05.2018 та Додатку №1 до Додаткового Договору від 29.01.2016; Акту №1 приймання-передачі державного майна від 14.02.2012; Акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 29.01.2016 (Додаток №2 до Додаткового договору від 29.01.2016). Проте, доказів проведення ним ремонту орендованого приміщення, як от проектно-кошторисної документації, договорів підряду , актів виконаних робіт, опису проведених робіт, доказів оплати, тощо - суду не надав.
Принагідно, ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1). Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч.4).
З урахуванням п. 5.1.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень об'єктом дослідження оціночно-будівельної експертизи є зокрема вартість фактичних робіт будівництва (ремонту, реконструкції об'єкту).
В контексті викладеного, беручи до уваги, що проведення експертизи проводиться на підставі доказів наявних у матеріалах справи, які є об'єктами дослідження експертизи, а в матеріалах справи відсутні докази проведення чи вартості виконаних ремонтних робіт, суд приходить до висновку, що експертиза не дасть очікуваного результату, а отже і про відсутність правових підстав для призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи, а отже в клопотанні позивача вх. № 185/26 від 07.01.2026 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи слід відмовити .
Позивачем подано клопотання за вх. № 230/26 від 09.01.2026 про залучення до участі в справі третьої особи Фонду державного майна України.
Представниця відповідача проти задоволення поданого клопотання заперечила із підстав викладених у письмових запереченнях.
Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Однак, позивач не довів перед судом належними засобами доказування, що рішення у цьому спорі може вплинути на права та обов'язки Фонду державного майна України, а тому суд не вбачає необхідності у залученні цієї особи до участі у справі.
Отже, відповідно до викладеного, у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі в справі третьої особи Фонду державного майна України, слід відмовити.
Суд звертає увагу сторін на те, що жодних інших заяв та клопотань, які б потрібно було б розглянути в підготовчому провадженні до суду не надходило.
З огляду на викладене та відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
За наведеного, керуючись ст. 120, п. 3 ч. 2 ст. 185, ст. 234, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні клопотання позивача вх. № 185/26 від 07.01.2026 про призначення у даній справі судової оціночно-будівельної експертизи - відмовити.
В задоволенні клопотання позивача вх. № 230/26 від 09.01.2026 про залучення до участі у справі третьої особи Фонду державного майна України - відмовити.
Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.03.2026 о 12:00.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Грушевського, 32, м. Івано-Франківськ, зал судових засідань № 6.
При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін останнім мати при собі відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.
Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5010/ та на веб-сторінці Єдиного державного реєстру судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набрала законної сили 04.02.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Кобецька