Рішення від 05.01.2026 по справі 908/2671/25

номер провадження справи 7/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2026 Справа № 908/2671/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №908/2671/25 за позовом

позивача 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

позивача 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 )

позивача 3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )

позивача 4: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 )

позивача 5: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 )

позивача 6: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 )

позивача 7: ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 )

позивача 8: ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 )

до відповідача 1: Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872)

до відповідача 2: ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 )

про стягнення суми

за участю представників учасників справи:

від позивачів: Погрібна Світлана Олександрівна (в режимі відеконференції) - свідоцтво адвоката №001144 від 29.06.2016, ордер серія АР №1246957 від 18.06.2025, ордер серія АР №1246952 від 18.06.2025, ордер серія АР №1246953 від 18.06.2025, ордер серія АР №1246959 від 18.06.2025, ордер серія АР №1246954 від 18.06.2025, ордер серія АР №1246955 від 18.06.2025, ордер серія АР №1246958 від 18.06.2025, ордер серія АР №1251687 від 11.07.2025

від відповідача 1: Максецька Ольга Сергіївна (в режимі відеконференції) довіреність № 26-ДнЕ/25 від 23.07.2025, Перцев Денис Петрович (в режимі відеконференції) - довіреність №28-ДнЕ/25 від 31.10.2025

від відповідача 2: не з'явився

Процесуальні дії у справі.

До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» (зареєстрована в канцелярії суду вх. № 2917/08-07/25 від 28.08.2025) надійшла позовна заява від позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до відповідачів: Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (далі - АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО») та ОСОБА_9 із вимогами про солідарне стягнення суми компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з урахуванням інфляційних втрат, а саме:

1. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 189 290 (сто вісімдесят дев'ять тисяч двісті дев'яносно) грн. 41 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 95 897 (дев'яносто п'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 55 коп.

2. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 694 064 (шістсот дев'яносто чотири тисячі шістдесят чотири) грн. 82 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 351 624 (триста п'ятдесят одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн. 35 коп.

3. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 694 064 (шістсот дев'яносто чотири тисячі шістдесят чотири) грн. 82 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 351 624 (триста п'ятдесят одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн. 35 коп.

4. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 694 064 (шістсот дев'яносто чотири тисячі шістдесят чотири) грн. 82 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 351 624 (триста п'ятдесят одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн. 35 коп.

5. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 706 684 (сімсот шість тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 18 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 358 017 (триста п'ятдесят вісім тисяч сімнадцять) грн. 52 коп.

6. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 750 851 (сімсот п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн. 95 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 380 339 (триста вісімдесят тисяч триста дев'ять) грн 27 коп.

7. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 1 261 936 (один мільйон двісті шістдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять шість) грн. 04 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 639 317 (шістсот тридцять дев'ять тисяч триста сімнадцять) грн 00 коп.

8. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 2 208 388 (два мільйони двісті вісім тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 08 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 1 118 804 (один мільйон сто вісімнадцять тисяч вісімсот чотири грн 75 коп.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 28.08.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2671/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.

Ухвалою суду від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2671/25 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 7/169/25. Підготовче засідання призначено на 25.09.2025 о/об 10 год. 00 хв.

У системі «Електронний суд» представником позивачів та представником відповідача 1 сформовані заяви про проведення судових засідань у даній справі в режимі відеокнференції.

Ухвалами суду від 22.09.2025 заяви представників позивачів - ОСОБА_10 та представника відповідача 1 - Максецької О.С. про проведення підготовчого засідання 25.09.2025 та всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції задоволені.

У судовому засіданні 25.09.2025 приймали участь в режимі відеоконференції представник позивачів та відповідача 1.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру до суду від відповідача не надходило.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.09.2025, яка була направлена на адресу відповідача 2, повернута до суду поштовим відділенням з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Додатково дана ухвала суду буда розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України.

Судом відкрито підготовче засідання та з'ясовано у представників позивачів та відповідача 1 щодо розгляду справи без участі представника відповідача 2.

Представник позивачів вважала можливим розпочати підготовче засідання без участі відповідача 2, зазначила, що відповідач 2 є відповідачем також в аналогічних справах, в яких участі в судових засіданнях не брав. Представник відповідача 1 залишив дане питання на розсуд суду.

Представник відповідача 1 повідомив суд, що 09.09.2025 у системі «Електронний суд» (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 18271/08-08/25 від 09.09.2025) ним подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволені позовних вимог. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю предмету спору. Встановити АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» строк 5 днів після ухвалення рішення суду для подання доказів понесених судових витрат. Питання про судові витрати вирішити додатковим рішенням. До відзиву на позовну заяву відповідачем долучено письмове опитування позивачів у порядку ст. 90 ГПК України. Питання викладені у резолютивні частині.

Відзив долучено до матеріалів справи.

Представником позивачів у системі «Електронний суд» 18.09.2025 сформовано відповідь на відзив (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 19014/08-08/25) від 19.09.2025, в якій останній просить суд:

- відмовити у задоволенні клопотання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» щодо призначення експертного дослідження.

- визнати відсутність зобов'язань у Позивачів для надання показань свідків у відповідності до ст.90 ГПК України.

- задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», гр. ОСОБА_9 про стягнення набутого без достатньої правової підстави майна (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.ст.1212, 1214 ЦК України.

- вирішити питання розподілу судових витрат.

Також позивачами заявлено клопотання про витребування доказів (зареєстровано в канцелярії суду вх. № 190158/08-08/25 від 19.09.2025), а саме витребувати в Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО»:

- структуру власності ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» станом на період проведеної процедури обов'язкового продажу акцій ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» та яка була додатком до Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 07.12.2017;

- копію звіту залученого суб'єкта оціночної діяльності - Консалтингової фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Аналітик» від 04.10.2017 щодо визначення ринкової вартості акцій ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» з метою проведення процедури обов'язкового продажу акцій ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

- копію Звіту про індексацію або Звіту про професійну оцінку у відповідності до яких проводилась індексація майна ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» перед визначенням ринкової вартості акцій ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» з метою проведення процедури обов'язкового продажу акцій ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (04.10.2017) та перед списанням акцій ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» з рахунків міноритарних акціонерів (13.02.2018).

Відповідачем 1 у системі «Електронний суд» 23.09.2025 сформовано (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 19318/08-08/25 від 24.09.2025) заперечення щодо відповіді позивачів на відзив та поданих клопотань, в яких останній просить суд :

- Розглядати справу з урахуванням даних Заперечень.

- Закрити провадження у справі № 908/2671/25 в частині позовних вимог ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю предмету спору.

- Зобов'язати Позивачів надати відповіді на письмове опитування АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", в порядку ст. 90 ГПК України.

- Призначити у справі № 908/2671/25 судову оціночну експертизу. На вирішення експерта поставити наступне питання: 4.1. Якою була дійсна ринкова (справедлива) вартість 1 (однієї) акції ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (ідентифікаційний код юридичної особи - 00130872) станом на 07.09.2017 у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" за трьома основними методичними підходами: дохідним, порівняльним і майновим? 4.2. Вирішити також інші питання, які виникнуть в процесі проведення судової оціночної експертизи.

- Під час розгляду судової справи, крім іншого, встановити наступні факти, що мають значення для розгляду справи: - факт припинення зобов'язань перед Позивачами щодо оплати вартості акцій в процедурі сквіз-аут у зв'язку з мовчазною згодою Позивачів протягом більше як шести років; - факт відсутності в ОСОБА_2 (Позивач 2) та ОСОБА_6 (Позивача 6) прав вимоги за наслідком процедури сквіз-аут в АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО".

Відповідачем 1 у системі «Електронний суд» 24.09.2025 сформовано (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 19357/08-08/25 від 24.09.2025) заперечення на заяву про витребування доказів, до яких долучено, зокрема: копію Звіту про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції бездокументарної ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» Консалтингової фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Аналітик», 2017 рік; копію Статуту ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» 2013 року; копії Звітів про фінансовий стан за 2014, 2015, 2016 роки, перше півріччя 2017 року, 9 місяців 2017 року.

Представники позивачів та відповідача 1 висловили свої міркування з приводу поданих заяв та заперечень.

Суд запропонував представнику позивачів та відповідача 1 викласти свої заперечення та міркування у відповідних письмових поясненнях щодо питань, які були з'ясовані у підготовчому засіданні 25.09.2025.

Ухвалою суду від 25.09.2025 суд відклав підготовче засідання до 10.10.2025 о 10год 00хв.

У системі «Електронний суд» 09.10.2025 представником позивачів сформовані письмові пояснення (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 20580/08-08/25 від 09.10.2025), в яких, серед іншого, представник позивачів підтримав клопотання щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_4 . Пояснення долучені судом до матеріалів справи.

У системі «Електронний суд» 09.10.2025 (зареєстровано в канцелярії суду за вх. №20585/08-08/25 від 24.09.2025) відповідачем 1 сформовано додаткові пояснення, яких останній просить суд:

1) Розглядати справу з врахуванням даних додаткових пояснень.

2) Закрити провадження у справі № 908/2671/25, в частині позовних вимог Позивачів до ОСОБА_9 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України (спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства).

3) Закрити провадження у справі № 908/2671/25, в частині позовних вимог Позивачів до АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" та ОСОБА_9 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України (спір не підлягає розгляду в порядку жодного господарського судочинства).

Письмові пояснення долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.10.2025 приймали участь представники позивачів та відповідача1.

Представником позивачів у судовому засіданні надані пояснення, в яких остання просить суд залишити без розгляду клопотання про витребування доказів, подане до суду 19.09.2025 (вх. № 19015/08-08/25), а також не заперечила проти задоволення клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі № 908/2671/25 в частині позовних вимог ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Представниками позивачів та відповідача 1 заявлені усні клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату з метою надання додаткового часу подати додаткові письмові пояснення. Розгляд клопотання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про призначення у справі №908/2671/25 судової оціночної експертизи та клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», поданого в порядку ст. 90 ГПК України, щодо письмового опитування позивачів у справі розглянути у наступному підготовчому засіданні.

Усні клопотання представників судом задоволені.

Ухвалою суду від 10.10.2025 суд задовольнив клопотання АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про закриття провадження у справі № 908/2671/25 в частині позовних вимог ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю предмету спору. Закрив провадження у справі № 908/2671/25 в частині позовних вимог до ОСОБА_4 . Клопотання позивачів про витребування доказів, подане до суду 19.09.2025 (вх. № 19015/08-08/25), залишив без розгляду. Продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів. Відклав підготовче засідання на 04.11.2025 о/об 12год. 30 хв.

У системі «Електронний суд» відповідачем 1 сформовано додаткові письмові пояснення (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 21477/08-08/25 від 23.10.2025). Долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.11.2025 приймали участь представники позивачів та відповідача 1. Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув.

Суд у судовому засіданні 04.11.2025 суд з'ясовував у відповідача 1, чи підтримує клопотання, заявлені у письмових поясненнях (зареєстровано в канцелярії суду вх. №20585/08-08/25 від 10.10.2025) про закриття провадження у справі №908/2671/25 в частині позовних вимог до ОСОБА_9 на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України; про закриття провадження у справі №908/2671/25 в частині позовних вимог до АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» та ОСОБА_9 на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Представниками відповідача 1 підтримано клопотання, надано пояснення.

Представником позивачів надані пояснення щодо заявлених клопотань. Представник позивачів заперечив проти задоволення.

Суд також з'ясовував, чи підтримується клопотання про призначення у справі судової оціночної експертизи.

Представниками відповідача 1 підтримано клопотання про призначення судової оціночної експертизи.

Представником позивачів надані заперечення щодо призначення судової оціночної експертизи, а також висловлено намір подати заяву про відвід судді у даній справі, для чого просить суд відкласти розгляд справи.

Судом задоволено усне клопотання про відкладення розгляду справи для реалізації позивачами свого права на подання заяви про відвід судді у даній справі.

Із метою забезпечення права кожного із учасників у даній справі на належний судовий захист, надання позивачам можливості оформити мотивовану та обґрунтовану заяву про відвід судді у даній справі, суд дійшов висновку відкласти підготовче засідання в межах строку підготовчого провадження на 13.11.2025 о 09 год. 30 хв.

Суд роз'яснив представникам сторін, що всі клопотання та заяви, що не були розглянуті судом, будуть вирішені після розгляду заяви про відвід судді, яку позивачі мають намір подати, якщо така заява буде подана.

Через систему «Електронний суд» 06.11.2025 від представника позивачів надійшла заява про відвід судді Лєскіної І.Є., яка 06.11.2025 визначена для розгляду судді Лєскіній І.Є.

Розглянувши матеріали позовної заяви та заяви представника позивачів про відвід судді Лєскіної І.Є. від розгляду справи № 908/2671/25, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та наявність підстав для передачі заяви про відвід у справі № 908/2671/25 судді Лєскіної І.Є. на автоматизований розподіл справи між суддями з метою вирішення питання про відвід в іншому складі суду, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст.32 ГПК України, про що винесено відповідну ухвалу суду.

У системі «Електронний суд» 06.11.2025 (зареєстрована в канцелярії вх. № 22435/08-08/25 від 06.11.2025) від відповідача 1 надійшли письмові пояснення, в яких останній просить суд відмовити у задоволенні заяви позивачів про відвід судді Лєскіної І.Є. Зобов'язати позивачів надати відповіді на письмове опитування АТ №ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», в порядку ст. 90 ГПК України. Призначити у справі судову оціночну експертизу.

Позивачами через систему «Електронний суд» 06.11.2025 (зареєстровано в канцелярії вх. № 22451/08-08/25 від 07.11.2025) сформовані заперечення щодо проведення експертизи.

Також, від позивачів 08.11.2025 надішли додаткові письмові пояснення (зареєстровані в канцелярії вх. № 22637/08-08/25 від 10.11.2025).

За результатами повторного автоматизованого розподілу заяви про відвід судді Лєскіної І.Є. від 10.11.2025 заяву визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою суду від 12.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника заявника Погрібної С.О. про відвід судді Лєскіної І.Є від розгляду справи № 908/2671/25.

У підготовчому засіданні 13.11.2025 в режимі відеоконференції приймали участь представники позивачів та відповідача 1. Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув.

У підготовчому засіданні 13.11.2025 суд оголосив перерву до 17.11.2025 о 12 год. 30хв. для надання представнику позивачів можливості надати письмові пояснення щодо актуального балансу із посиланням на сайт.

Представники відповідача 1 підтримали необхідність надання додаткових пояснень з цього приводу.

Суд роз'яснив представникам сторін, що всі клопотання та заяви, що не були розглянуті судом, будуть вирішені у наступному підготовчому засіданні.

У системі «Електронний суд» представником позивачів 13.11.2025 сформована заява щодо фінансової звітності емітента із посиланням на сайт (зареєстрована в канцелярії вх. №22990/08-08/25 від 13.11.2025). Також 13.11.2025 представником позивачів сформовані заперечення щодо надання заяв свідків (зареєстровані в канцелярії за вх. № 22989/08-08/25 від 13.11.2025).

У судовому засіданні 17.11.2025 приймали участь представники позивачів та відповідача 1. Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув.

За результатами розгляду клопотань АТ «ДТЕК, ДНІПРОЕНЕРГО» суд ухвалив:

- Клопотання АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» подане в порядку ст. 90 ГПК України щодо письмового опитування позивачів у справі залишити без задоволення з огляду на таке.

Згідно зі ст. 90 ГПК України:

1. Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

2. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.

3. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п'ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п'ять днів до першого судового засідання.

Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.

4. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом із заявою свідка надає такі докази.

5. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання:

1) з підстав, визначених статтями 67, 68 цього Кодексу;

2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;

3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

6. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.

Ураховуючи те, що відповіді на частину запитань містяться у позовній заяві, а решта відноситься до питань, які будуть вирішені судом при ухваленні рішення під час оцінки доказів, суд не вбачає підстав для зобов'язання позивачів надати відповіді на запитання, зазначені у відзиві.

- Клопотання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про призначення у справі №908/2671/25 судової оціночної експертизи суд залишив без задоволення, оскільки відповідачем 1 не доведено, що в матеріалах справи відсутні докази, достатні для з'ясування обставин та що виключно на підставі експертного дослідження можуть бути встановлені факти, що входять до предмету доказування.

- Клопотання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про закриття провадження у справі №908/2671/25 в частині позовних вимог позивачів до ОСОБА_9 на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України та клопотання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про закриття провадження у справі №908/2671/25 в частині позовних вимог позивачів до АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" та ОСОБА_9 на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України суд залишив без задоволення з огляду на сформовану Верховним Судом України практику, зокрема, висловлену у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, щодо можливості пред'явлення позову в такій категорії справ не тільки до особи, яка здійснила викуп акцій, а і до її афілійованих осіб та засновників.

Представники позивачів та відповідача 1 зазначили, що всі докази подані, заяви та клопотання відсутні.

У підготовчому засіданні судом розглянуті питання, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України.

Судом у підготовчому засіданні 17.11.2025 з'ясовано у представників сторін, чи про всі обставини повідомлено суд, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Представники сторін не заперечили проти призначення справи до судового розгляду по суті.

Отже, за результатами судового засідання 17.11.2025 суд ухвалив:

1. Клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», подане в порядку ст. 90 ГПК України, щодо письмового опитування позивачів у справі залишив без задоволення.

2. Клопотання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про призначення у справі №908/2671/25 судової оціночної експертизи залишити без задоволення.

3. Клопотання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про закриття провадження у справі №908/2671/25 в частині позовних вимог позивачів до ОСОБА_9 на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України залишити без задоволення.

4. Клопотання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про закриття провадження у справі №908/2671/25 в частині позовних вимог позивачів до АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" та ОСОБА_9 на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України залишити без задоволення.

5.Закрити підготовче провадження.

6. Розгляд справи по суті призначити на 05.12.2025 о 10 год. 00 хв.

У системі «Електронний суд» 04.12.2025 (зареєстровано в канцелярії за вх. №24533/08-08/25 від 04.12.2025) представник позивачів у справі подав розрахунок судових витрат, понесених на стадії розгляду даної справи в суді першої інстанції, які складаються з: 1. Гонорару адвоката за представництво в судових засіданнях по даній справі в суді першої інстанції. 2. Гонорару адвоката за складання процесуальних документів по даній справі в суді першої інстанцій.

У судовому засіданні 05.12.2025 брали участь представник позивачів та представники відповідача 1.

Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув. Про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 17.11.2025 була розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.

Представники позивачів та відповідача 1 виступили із вступними промовами. Представник позивачів підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити. Представники відповідача проти позову заперечили, просили суд відмовити у його задоволенні.

Зважаючи на обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд оголосив протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 09.12.2025 о 15-30. Суд у судовому засіданні повідомив сторін про дату, час та місце проведення наступного судового засідання під звукозапис.

Повідомлення про оголошення протокольної ухвали від 05.12.2025 було розміщено на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.

У системі «Електронний суд» 06.12.2025 представник позивачів у справі подав заяву про здійснення розподілу судових витрат (зареєстрована в канцелярії вх. №24691/08-08/25 від 08.12.2025).

У судовому засіданні 09.12.2025 брали участь представник позивачів та представники відповідача 1.

Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув. Про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши думку представників позивача та відповідача 1, зважаючи на обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 24.12.2025 о 14 год. 15 хв.

У судовому засіданні 24.12.2025 приймали участь представники позивачів та відповідача 1.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічного засобу, відповідно до положення ст. 222 ГПК України.

Суд закінчив з'ясування обставин справи та дослідження доказів, провів судові дебати, на підставі ст. 219 ГПК України оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомив про відкладення його проголошення до 05.01.2026 о 14 год. 40 хв.

Суд 05.01.2026 проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань.

Суд зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Копія ухвали суду від 02.09.2025 про відкриття провадження у справі № 908/2671/25 була повернута на адресу суду 24.09.2025 неврученою відповідачу 2 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У той же час судом на підставі відомостей з Єдиного демографічного реєстру установлено відповідність адреси реєстрації відповідача 2, зазначеній на конверті, що повернувся.

Інші дані (поштові адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача 2, матеріали справи не містять та суду невідомі.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

При цьому судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ураховуючи наведене вище господарський суд зазначає, що відповідач 2 не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі № 908/2671/25, а також з іншими процесуальними ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом було дотримано права відповідача 2 в частині належного повідомлення про дату, час та місце судових засідань.

Стислий виклад позиції позивачів, заперечень відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог позивачі ОСОБА_1 (надалі - Позивач-1), ОСОБА_2 (надалі - Позивач - 2), ОСОБА_3 (надалі - позивач -3), ОСОБА_4 (надалі - Позивач - 4), ОСОБА_5 (надалі - Позивач 5), ОСОБА_6 (надалі - Позивач 6), ОСОБА_7 (надалі - Позивач -7), ОСОБА_8 (надалі - Позивач - 80) зазначили таке.

Усі позивачі є колишніми акціонерами (або їх правонаступниками) Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», яке 20.04.2018 змінило тип Товариства на приватне та назву на Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (надалі - Відповідач-1, АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», Емітент, Товариство).

Вважають, що у 2018 році до них неправомірно застосована Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД» (ТОВ «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД») процедура обов'язкового продажу (примусового викупу) акцій Товариства (процедура сквіз-аут).

Стверджують, що ціна, за яку були викуплені у примусовому порядку належні їм акції, є несправедливою, а відповідачі безпідставно утримали кошти, належні їм та не сплачені як справедлива компенсація.

Просять суд стягнути на користь кожного із позивачів суму компенсації у розмірі подвійної балансової вартості акції (помноженої на кількість акцій, належних кожному позивачеві) за мінусом ціни викупу, а також інфляційні втрати, відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі облікової ставки НБУ за період з 13.02.2028 (дата викупу) по 18.06.2025.

Відповідач 1 не визнав позовні вимоги. У відзиві на позовну заяву висловив свою позицію.

Щодо бази розрахунку вказує, що для визначення вартості акцій Товариства може братись лише актуальна станом на 07.09.2017 фінансова звітність АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", тобто за 6 міс. 2017 року (а не на 31.12.2016, як зазначають Позивачі). Відповідно до такої фінансової звітності вартість чистих активів з розрахунку на 1 акцію Товариства становить 1 685,75 грн / 1 акція (10 059 618 тис грн чистих активів / 5 967 432 шт акцій).

Заперечив щодо можливості розрахунку вартості акцій за майновим методом не оцінювачем/експертом, а лише на підставі балансової вартості чистих активів (як зазначають Позивачі), оскільки вважає таку вартість не репрезентативною у випадку АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО"", з огляду на таке:

· у АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" не було проведено незалежну оцінку всього майна, а тому балансова вартість не базується на ринковій вартості майна (не підтверджена оцінювачем);

· майно АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" в основному є неліквідне (теплоелектростанції, трансформатори і т.п.).

Відповідач вважає, що особою, яка подавала публічну безвідкличну вимогу (була заявником вимоги), яка здійснювала оплату за акції АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (в т.ч. на користь Позивачів), а також набувала такі акції у власність було ТОВ "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД". Отже, єдиною особою, яка могла недоплатити кошти за придбані акції в процедурі сквіз-аут (зберегти такі кошти без достатньої правової підстави) є ТОВ "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД".

Щодо нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами відповідач вказує на те, що відповідно до ч.2 ст.1214, ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами можуть нараховуватись проценти у розмірі, що встановлений договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Однак, між сторонами відсутній договір, яким визначено можливість нарахування таких процентів, і їх розмір, як і відсутня норма законодавства, яка передбачає можливість і встановлює розмір нарахування процентів на грошові кошти, які не були недоплачені в процедурі сквіз-аут (безпідставно збережені кошти).

Відповідно до практики Верховного суду (наприклад, в постанові Верховного суду від 05.09.2023 у справі № 904/8014/21), проценти за користування чужими коштами, відповідно до ст.ст.536 та 1048 ЦК України можуть нараховуватись лише як плата за "правомірне" користування чужими коштами.

У той же час, між Позивачами і Відповідачем відсутні як договір, так і будь-які інші домовленості про "користування" грошима Позивачів. Самі Позивачі в позовній заяві фактично вказують на те, що мало місце неправомірне збереження коштів, що може свідчити про необхідність застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, а не стягнення процентів за "правомірне" користування чужими коштами відповідно до ст. 536 ЦК України.

Акцентує, що емітент (АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО") і кінцевий бенефіціарний власник ( ОСОБА_11 ) взагалі ані набували у власність акції АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", ані здійснювали оплату за такі акції, а тому жодним чином не могли зберігати кошти Позивачів (ані правомірно, ані неправомірно). Крім цього, Позивачі просять стягнути як проценти за користування чужими коштами за ст.536 ЦК України, так і інфляційні втрати за ст.625 ЦК України, що заборонено.

У зазначеній постанові Верховного суду (від 05.09.2023 у справі № 904/8014/21) прямо зазначено, що "91. Відповідно до постанови від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно."

На підставі викладених у відзиві заперечень, АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 не скористався правом на подання до суду відзиву. Інші заяви або клопотання від відповідача 2 до суду не надходили.

Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.

Відповідно до загальнодоступної інформації на час спірних правовідносин статутний капітал АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» в розмірі 149 185 800,00 грн був поділений на 5 967 432 шт. простих іменних акцій, номінальною вартістю 25,0 грн.

Позивачі є колишніми акціонерами ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО».

Так, Позивач-1 ОСОБА_12 станом на 13.02.2018 володів простими іменними акціями Емітента в кількості 30 шт., що підтверджується обмеженою випискою про операції з цінними паперами за період з 12.02.2018 по 13.02.2018.

Позивач-2 ОСОБА_2 (як правонаступник ОСОБА_13 , РНОКПП НОМЕР_10 та ОСОБА_14 , РНОКПП НОМЕР_11 ) володів простими іменними акціями Емітента в кількості 110 шт., що підтверджується договором про відступлення права вимоги від 17.06.2025, випискою про операції з цінними паперами за період з 01.02.2018 по 28.02.2018; договором про відступлення права вимоги від 16.06.2025, випискою про стан рахунку в цінних паперах на 13.02.2018.

Позивач-3 ОСОБА_3 володів простими іменними акціями Емітента в кількості 110 шт., що підтверджується випискою про операції з цінними паперами на період з 12.02.2018 по 13.02.2018.

Позивач-4 ОСОБА_4 володів простими іменними акціями Емітента в кількості 110 шт., що підтверджується обмеженою випискою про операції з цінними паперами на період з 12.02.2018 по 13.02.2018.

Разом із цим, у зв'язку із закриттям на стадії підготовчого провадження провадження у справі в частині вимог ОСОБА_4 до відповідачів, позов в цій частині не розглядається.

Позивач-5 ОСОБА_5 володів простими іменними акціями Емітента в кількості 89 шт., що підтверджується обмеженою випискою про операції з цінними паперами за період з 13.02.2018 по 13.02.2018.

Позивач-6 ОСОБА_6 (як правонаступник ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) володів простими іменними акціями Емітента в кількості 119 шт., що підтверджується договором про відступлення права вимоги від 21.05.2025, свідоцтвом про право на спадщину за законом.

Позивач-7 ОСОБА_7 володів простими іменними акціями Емітента в кількості 200 шт., що підтверджується випискою про операції з цінними паперами за період з 13.02.2018 по 13.02.2018.

Позивач-8 ОСОБА_8 володів простими іменними акціями Емітента в кількості 350 шт., що підтверджується обмеженою випискою про операції з цінними паперами на період з 12.02.2018 по 13.02.2018.

З рахунків в цінних паперах Позивачів 13.02.2018 були списані акції Товариства відповідно до заявленої ТОВ «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД» Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» від 07.12.2017 (надалі - Вимога).

Позивачі звернулися до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (надалі - ПАТ «ПУМБ») із заявами на видачу готівки з рахунку ескроу та отримали грошові кошти в наступному розмірі:

- Позивач-1 - 30 шт. * 488,14 грн. = 14 644,20 грн.;

- Позивач-2 - 110 шт. * 488,14 грн. = 53 695,40 грн.;

- Позивач-3 - 110 шт. * 488,14 грн. = 53 695,40 грн.;

- Позивач-4 - 110 шт. * 488,14 грн. = 53 695,40 грн.;

- Позивач-5 - 112 шт. * 488,14 грн. = 54 671,68 грн.;

- Позивач-6 - 119 шт. * 488,14 грн. = 58 088,66 грн.;

- Позивач-7 - 200 шт. * 488,14 грн. = 97 628,00 грн.;

- Позивач-8 - 350 шт. * 488,14 грн. = 170 849,00 грн.

Списанню з рахунків в цінних паперах Позивачів акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» передували такі події.

Фонд державного майна України 08.09.2017 провів приватизацію блокуючого пакету акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» у розмірі 25%, що належав державі. За результатами проведеної приватизації покупцем цього блокуючого пакету акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» у розмірі 25% стала Компанія «ORNEX LIMITED».

ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» 11.09.2017 отримало від Компанії «ORNEX LIMITED» в порядку ч.1 ст. 65-1 та ч. 1 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2208 №514-VI (у відповідній редакції, надалі - Закон №514-VI) Повідомлення від 08.09.2017 №10/2017 про те, що Компанія «ORNEX LIMITED» разом з дев'ятьма юридичними особами (особами, що діють спільно) набула право власності на значний контрольний (75% та більше простих акцій) та домінуючий (95% та більше простих акцій) пакет акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО».

За змістом цього повідомлення до набуття цього пакету особам, що діють спільно, належав пакет простих акцій у сукупності 73,55%, а загалом Компанія «ORNEX LIMITED» разом з дев'ятьма юридичними особами (особами, що діють спільно) набула право власності на 98,55% статутного капіталу ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО».

ТОВ «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД» 18.09.2017 став акціонером ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» та афілійованою особою Компанії «ORNEX LIMITED».

Відповідно до ст.ст. 65-1, 65-2, 65-3 Закону №514-VI 20.09.2017 між Компанією «ORNEX LIMITED», Компанією «DTEK HOLDINGS LIMITED», Компанією «DTEK ENERGY B.V.», Компанією «DTEK OIL&GAS B.V.», Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія Аско-Донбас Північний», Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу», Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля», Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ЕНЕРГО», ТОВ «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД» як сторонами, які прямо та опосередковано набули право власності на домінуючий контрольний пакет акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», (надалі - Сторони) був укладений договір, за змістом якого Сторони визначили ТОВ «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД» особою, уповноваженою на вчинення ряду дій, зокрема уповноважили його:

- надсилати до ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» публічну безвідкличну пропозицію для всіх акціонерів - власників простих акцій Товариства про придбання належних їм акцій (оферту), придбавати акції Товариства та вчиняти всі інші дії відповідно до вимог та у порядку, визначеними ст. 65-1 Закону України «Про акціонерні товариства»;

- вимагати від інших акціонерів продажу належних їм акцій шляхом надсилання до Товариства публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Товариства та вчиняти всі інші дії відповідно до вимог та у порядку, визначеними ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства»;

- придбавати на вимогу інших акціонерів, які не є сторонами цього договору, належні їм акції відповідно до вимог ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства»;

- вчиняти всі інші дії, передбачені ст.ст. 65-1, 65-2, 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» для особи (осіб, що діють спільно), які набули права власності на значний контрольний та домінуючий контрольний пакета акцій Товариства. Згідно з п. 2 цього договору ТОВ «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД» вчиняє зазначені дії від власного імені. 1.2.5. 04.10.2017 наглядова рада ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» прийняла рішення, оформлене протоколом засідання наглядової ради ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» від 04.10.2017, яким затвердила:

- ринкову вартість однієї простої акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на підставі звіту залученого суб'єкта оціночної діяльності - Консалтингової фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт - Аналітик» від 04.10.2017 у розмірі 250,01 грн. (відповідно до вимог абз. 2 ч.3 та п. 3 ч.5 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства»),

- ціну обов'язкового придбання акцій Компанією «ORNEX LIMITED» та її афілійованими особами у акціонерів ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» - власників простих акцій Товариства, щодо яких не встановлено обмеження, у розмірі 488,14 грн. за одну просту акцію Товариства (відповідно до вимог ч.ч.3 та 4 ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства»),

- ціну придбання акцій Товариства для Компанії «ORNEX LIMITED» та її афілійованих осіб у розмірі 488,14 грн. за одну просту акцію Товариства (відповідно до вимог абз. 3 ч.2 ст. 65-1 Закону України «Про акціонерні товариства»), про що ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» 09.10.2017 повідомило Компанію «ORNEX LIMITED». 1.2.6. 09.10.2017 ТОВ «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД», як уповноважена особа, надіслало ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», а останній опублікував на офіційному сайті ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» Публічну безвідкличну пропозицію (надалі - Оферту) від 09.10.2017 № 6 про придбання акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», за змістом якої її заявником виступило ТОВ «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД», який зазначив, що разом із афілійованими особами набув значний контрольний пакет (більше 75% простих іменних акцій) ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО».

ТОВ «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД» надіслало ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» Публічну безвідкличну вимогу від 06.12.2017 №14 про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО». Ця вимога була отримана наглядовою радою ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» 07.12.2017 та у цей же день була розміщена на сайті Товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Зазначені обставини встановлені постановами Касаційного господарського суду Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18, від 04.03.2021 у справі №910/2483/18 та в силу вимог ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Окрім цього, вище встановлені обставини не заперечувались відповідачем 1.

Обставини, встановлені щодо правонаступництва позивачів.

Між колишнім власником простих іменних акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» в кількості 10 шт. ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_11 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 16.06.2025 було укладено Договір про відступлення прав вимоги. Відповідно до умов п.1.2. та п.1.3. цього Договору, СТОРОНА-1 ( ОСОБА_14 ) передає, а СТОРОНА-2 ( ОСОБА_2 ) приймає на себе усі права та обов'язки, що належать СТОРОНІ-1 як колишньому власнику простих іменних акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО».

За цим Договором СТОРОНА-2 набуває права: а) звертатися до суду або до інших компетентних органів в якості позивача/скаржника, укладати мирову угоду, звертатися до виконавчих органів з метою виконання рішень судів щодо стягнення компенсаційних сум (доплати до справедливої ціни, дивідендів, тощо) за належні СТОРОНІ-1 примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» відповідно до заявленої Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій вказаного емітенту; б) вимагати від відповідних боржників належного виконання зобов'язань у вигляді оплати компенсаційних сум (доплати до справедливої ціни, дивідендів, тощо) за належні СТОРОНІ-1 примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО».

Аналогічний договір був укладений 17.06.2025 між ОСОБА_2 та ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_10 ).

Між ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_12 ), як спадкоємцем колишнього власника простих іменних акцій в кількості 119 шт. ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 18.05.2021 було укладено Договір про відступлення прав вимоги. Спадкоємництво ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_12 ) на прості іменні акції в кількості 119 шт.

Право ОСОБА_16 на спадщину ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим приватним нотаріусом Енергодарської міської державної нотаріальної контори Запорізької області Жебелюк В.А., спадкова справа №76 за 2008 рік, зареєстровано в реєстрі за №1263.

Відповідно до умов п.1.2. та п.1.3. цього Договору, СТОРОНА-1 ( ОСОБА_16 ) передає, а СТОРОНА-2 ( ОСОБА_6 ) приймає на себе усі права та обов'язки, що належать СТОРОНІ-1 як колишньому власнику простих іменних акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО».

Із урахуванням наведеного та на підставі ст.52 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) є правонаступником прав та обов'язків колишніх власників простих іменних акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_14 (PHOKПП НОМЕР_11 ) у загальній кількості 110 шт.; ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) є правонаступником прав та обов'язків колишнього власника простих іменних акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в загальній кількості 119 шт.

Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 15,16 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до частини першої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частини 1, 2, 4 ст. 11 ГПК України).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 321 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч.2 ст. 353 цього Кодексу.

Отже, норми Конституції України, Конвенції та ЦК України визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення особи своєї власності. При цьому зазначені норми припускають можливість винятку з цього загального правила за умови, коли позбавлення права власності передбачено законом, здійснюється в інтересах суспільства (з мотивів суспільної необхідності) та є пропорційним (зокрема передбачає компенсацію, відшкодування вартості майна).

14 червня 1994 року було укладено Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами.

Ця Угода передбачала процес зближення існуючого та майбутнього законодавства України із законодавством співтовариства. Україна зобов'язалася вживати заходи для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведено у відповідність із законодавством співтовариства. 21 березня 2014 року підписано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (надалі - Угода).

Ця Угода була ратифікована Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII і є невід'ємною частиною українського законодавства.

Відповідно до ст. 480 Угоди додатки і протоколи до цієї Угоди є її невід'ємною частиною. Додатком XXXIV до Глави 13 «Законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит» Розділу V «Економічне і галузеве співробітництво» Угоди передбачено, що Україна зобов'язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства Європейського Союзу про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит у встановлені додатком терміни. У цьому додатку наведено й Директиву про поглинання. Згідно з графіком, зазначеним у додатку, положення цієї Директиви повинні бути впроваджені протягом 4 років з дати набрання чинності цією Угодою.

Згідно з абз. 3 ст. 249 Договору про заснування Європейської Спільноти, Директива є обов'язковою для кожної держави-члена, якій її адресовано, щодо результатів, що їх треба досягти, однак залишає національній владі цілковиту свободу вибирати форму та засоби досягнення цих результатів.

Директива покладає на держави-члени обов'язок видавати правові акти для досягнення результату, зазначеного в директиві (імплементувати директиву у внутрішнє законодавство).

Таким чином директиви не є актами, які безпосередньо регулюють відповідні відносини у державах-членах, таке регулювання запроваджується внаслідок імплементації директив у внутрішні правопорядки. Директива про поглинання регулює відносини за участю акціонерних товариств, усі або частина акцій яких знаходяться в обігу на регульованому ринку.

Оскільки ця Директива встановлює лише мінімальні стандарти в цій сфері, то держави можуть поширити її дію і на інші товариства.

Згідно з ч.2 ст. 15 Директиви про поглинання держави-члени повинні забезпечити, щоб оферент був спроможний вимагати від усіх власників решти цінних паперів продати йому/їй ці папери за справедливою ціною.

Держави-члени можуть запровадити таке право у наступних ситуаціях: (а) у разі, якщо оферент володіє акціями, що складають не менше, ніж 90 % капіталу, що дає право голосу та 90 % голосів у компанії-адресата оферти, або (b) у разі, якщо, після прийняття пропозиції, оферент придбав або остаточно зобов'язався придбати цінні папери, що представляють не менше 90 % капіталу адресата оферти, що забезпечує право голосу та 90 % голосів, що були предметом оферти. У випадку, передбаченому пунктом (а), держави-члени можуть встановити вищий поріг, котрий, однак, не може бути вищим, ніж 95 % капіталу, що дає право голосу.

Виконуючи міжнародні зобов'язання України за Угодою, Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.2017 № 1983-VIII (надалі - Закон № 1983-VIII), яким доповнено Закон України «Про акціонерні товариства.

Як зазначено у пояснювальній записці до проекту Закону №1983-VIII, даний закон спрямований на імплементацію Директиви від 21.04.2004 2004/25/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо пропозицій про поглинання в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Директива про поглинання регулює відносини за участю акціонерних товариств, усі або частина акцій яких знаходяться в обігу на регульованому ринку. Вказаним законодавчим актом доповнено Закон України «Про акціонерні товариства» статтею 65-2, яка серед іншого встановлює порядок обов'язкового продажу акцій на вимогу особи, яка стала власником 95 і більше відсотків акцій товариства.

Крім того, п.п.2,3 р.ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1983- VIII передбачено порядок обов'язкового продажу акцій на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій на дату набуття чинності вказаним Законом. Таким чином, законодавцем встановлено дві окремі процедури реалізації права на обов'язковий продаж акцій для особи, яка вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій на дату набрання чинності Законом України №1983-VIII та особи, яка стала власником домінуючого контрольного пакета акцій після набрання чинності Законом України №1983-VIII.

Тобто, у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-аут) власник домінуючого контрольного пакета вимагає від міноритарних акціонерів продати йому акції шляхом виставлення та надсилання товариству публічної безвідкличної вимоги. При цьому має бути визначена ціна обов'язкового продажу акцій, яка зазначається у публічній безвідкличній вимозі як ціна придбання акцій, тобто ціна, за якою власник домінуючого контрольного пакета акцій примусово вимагає від міноритарних акціонерів продати йому пакет акцій.

Також слід зазначити, що хоча положення Закон № 1983-VIII неконституційними не визнавались, однак Верховний Суд констатував, що спеціальний закон (Закон № 1983- VIII) є неякісним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №908/137/18, постанова Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19, постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №905/830/21).

Так, справа №908/137/18 є першою, в якій Велика Палата Верховного Суду досліджувала спеціальний закон, яким імплементовані процедури сквіз-аут та селл-аут у національне законодавство. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №908/137/18 були надані універсальні правові висновки по основним питанням стосовно вітчизняних процедур сквіз-аут, а саме, щодо:

- неякісності спеціального закону;

- відсутності у спеціальному законі конкретних способів захисту для міноритарних акціонерів;

- переліку належних та ефективних способів захисту у подібних спорах;

- зазначено напрямки дослідження правомірності проведеної процедури сквіз-аут на будь-якому акціонерному товаристві, що збігались з трискладовим тестом Європейського суду з прав людини у спорах щодо порушення прав власності;

- визначено міноритарного акціонера слабкою стороною, яка потребує ефективного захисту в умовах неякісності спеціального закону, відсутності адміністративного контролю за правомірністю проведених процедур сквіз-аут, відсутності гарантій для міноритарного акціонера від зловживань мажоритарного акціонера, який замовляв залежним йому членам Наглядової ради акціонерного товариства встановлення ринкової вартості акцій при примусовому викупі за принципом «скільки не шкода»;

- були відокремлені поняття «ринкова ціна» і «справедлива ціна»;

- встановлено, що «справедлива ціна» може бути навіть вищою за «ринкову вартість», оскільки без волі власника у нього вилучають його власність;...

Правомірність проведеної процедури сквіз-аут саме на ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» вже досліджувалася Верховним Судом у справах №№908/137/18, 910/12591/18, 910/2483/18 та по другій справі прийнято остаточну постанову від 28.04.2021.

У справі №908/137/17, яка була першою справою у спорах по сквіз-аутам, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.11.2020 були зроблені базові висновки, що стосуються всіх процедур сквіз-аутів, проведення яких розпочалося в Україні в 2017 році.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 24.11.2020 у справі №908/137/18 із посиланням на положення Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зазначила, що при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, як вимагає Закон України «Про акціонерні товариства», а й справедливою (п.п. 7.22, 7.24, 7.28, 7.35, 7.37). Велика Палата Верховного Суду також вказала, що при визначенні ціни акцій існує ймовірність недобросовісної поведінки особи, яка володіє домінуючим контрольним пакетом акцій, а міноритарний акціонер позбавлений можливості впливати на визначення ціни акцій. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу й на відсутність спеціального контролю з боку суду або НКЦПФР за процедурою такого визначення до позбавлення міноритарного акціонера права власності на акції.

Таке поняття як «справедлива вартість»/»справедлива ціна»/»справедлива компенсація» було базовим ще на початку введення інституту сквіз-ауту в національне законодавство, оскільки Директива від 21.04.2004 2004/25/ЄС про пропозиції поглинання оперується поняттям «справедлива ціна».

Так, в п.9 Директиви зазначається: «Держави-члени повинні вжити заходи для забезпечення захисту власників цінних паперів та зокрема тих, що володіють меншою часткою акцій, у разі встановлення контролю над їхніми компаніями. Держави-члени повинні забезпечувати такий захист, зобов'язуючи особу, що отримала право контролю, запропонувати усім власникам цінних паперів певної компанії за всі їхні активи справедливу ціну відповідно до загальної оцінки».

Окрім того, проаналізувавши спеціальний закон в питаннях визначення ціни при примусовому викупу акцій, Верховний Суд у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19 зробив наступний висновок: « 154. Тобто при сквіз-ауті ціною викупу має бути не середня ринкова (біржова) ціна, а найбільша з існуючих на ринку та визначених експертом за допомогою різних методів, і саме така ціна має вважатися справедливою».

Позивачі визначили ціну викупу акцій, яку вважають справедливою, на підставі балансової вартості чистих активів відповідача 1 станом на 31.12.2016, використовуючи фінансову звітність товариства за 2016 рік, яка наявна у відкритому доступі.

При цьому послалися на постанову Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі №910/12591/18, в якій зазначено таке:

« 4.5. Скаржник звернув увагу на те, що для оцінки, чи є ціна у розмірі 488,14 грн. справедливою та чи відповідає вона ринковій вартості акцій, визначеній відповідно до вимог закону, слід зважати, що:

1) 488,14 грн є оціночною вартістю 1 (однієї) акції у 25 % пакеті акцій АТ «ДТЕК Дніпроенерго», ціною приватизаційного аукціону, переможцем якого є Компанія ORNEX LIMITED. Відповідач -1 придбав 1 (одну) акцію 18.09.2017, а не в процесі приватизації;

2) 18.09.2017 торги акціями АТ «ДТЕК Дніпроенерго» відбувалися за цінами 799,90 грн - 804,00 грн за одну акцію;

3) 250,01 грн - ціна, визначена суб'єктом оціночної діяльності КФ ТОВ «Експерт-Аналітик», не підтверджена належними та допустимими доказами у справі (матеріали справи не містять звіту КФ ТОВ «Експерт-Аналітик» про оцінку майна);

4) 773,7013 грн - середній біржовий курс акцій на АТ «Українська біржа» за період з 30.05.2017 по 30.08.2017, обов 'язковий для застосування відповідно до п. 1 ч. З ст. 65-1 та абз. 1 п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства»;

5) 783,6581 грн - середній біржовий курс акцій на АТ «Українська біржа» за період з 07.06.2017 по 07.09.2017 є ринковою вартістю, визначеною відповідно до ч. 5 ст. 65-2 та п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства»;

6) 1547,40 грн - заявлена у позові подвійна ринкова вартість, визначена відповідно до частини 5 статті 65-2 та пункту 2 частини 2 статті 8 Закону України «Про акціонерні товариства»;

7) 1 714,50 грн - вартість чистих активів АТ «ДТЕК «Дніпроенерго» - вартість чистих активів АТ «ДТЕК «Дніпроенерго» на 1 акцію станом на 31.12.2016 року;

8) 2 253,90 гри - вартість чистих активів АТ «ДТЕК «Дніпроенерго» на 1 акцію станом на 31.12.2017;

9) 3 527,00 грн - ціна акцій за угодою купівлі-продажу пакету акцій АТ «ДТЕК Дніпроенерго» у розмірі 25 % (зворотній викуп після сквіз-ауту);

10) 2 573,00 грн - вартість акцій АТ «ДТЕК Дніпроенерго» як дочірньої компанії холдингу по балансу компанії DTEK Energy В.V.;

11) після завершення процедури сквіз-ауту в березні-квітні 2018 року акції торгувалися на біржі за ціною 700,00 грн та 750,00 грн за одну просту іменну акцію, а у серпні 2020 на позабіржовомуринку за ціною 2545,00 грн за одну акцію.

Позивачі зазначили, що логіка Верховного Суду щодо пошуку найбільшого показника, який не може бути меншим за балансову вартість є зрозуміла, оскільки процедура сквіз-ауту - це по суті вихід з товариства. При виході з товариства чи то добровільному, чи то примусовому учаснику/акціонеру товариства має бути сплачена вартість майна товариства, пропорційна долі учасника/акціонера в такому товаристві. При примусовому витиснені учасника/акціонера з товариства має бути сплачено за його власність навіть більше, аніж при добровільному, оскільки примусовий вихід відбувається без волі такого учасника/акціонера.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14 зазначала:

« 6.7. За змістом ч.1 ст. 66 та ст. 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

6.8. Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов'язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства».

Позивачі зазначили, що згідно із Звітом суб'єкта оціночної діяльності КФ ТОВ «Експерт-Аналітик», на підставі якого визначалась ціна в процедурі сквіз-аут на ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», вже були використані дохідний та порівняльний підходи, у той час вони надали розрахунок вартості акцій за майновим (витратним) підходом, який формально відповідає методу накопиченню активів витратного (майнового) підходу, передбаченого п.10 Національного стандарту з оцінки №3.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Зокрема, під час проведення оцінки майна та майнових прав (майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, є обов'язковим для застосування Національний стандарт № 1, затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 (надалі - Національний стандарт № 1).

Національний стандарт № 3, затверджений постановою КМУ від 29.11.2006 № 1655 (надалі - Національний стандарт № 3), є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки цілісного майнового комплексу суб'єкта господарювання (далі - цілісний майновий комплекс) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку цілісного майнового комплексу.

У Національному стандарті № 3 надається визначення корпоративної долі - це частина (пай, акція) господарського товариства, створеного на основі цілісного майнового комплексу. Отже, оцінка пакету акцій у 100% означає оцінку товариства як єдиного (цілісного) майнового комплексу.

Відповідно до п. 38 Національного стандарту №1 для проведення оцінки цілісного майнового комплексу використовуються такі основні методологічні підходи: майновий (метод вартості чистих активів і метод оцінки вартості ліквідації), порівняльний (метод ринку капіталу та метод ринкових угод), дохідний (дисконтування грошових потоків або дивідендів). Саме застосування трьох різних підходів дозволяє отримати найбільш об'єктивний розрахунок ринкової вартості акцій.

У Методиці комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18, вказано, що у багатьох випадках балансова вартість акцій вважається самою консервативною оцінкою, і в цьому випадку вона може застосовуватися для оцінювання нижньої межі вартості акцій. Автори методики також зазначають, що в Україні при оцінюванні акцій балансова вартість часто виступає на перший план, що пов'язано з відсутністю об'єктивної інформації для використання інших методів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства; консолідована фінансова звітність - фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

У розділі 1 вказаного положення визначено, що норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов'язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають такі значення: баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал; власний капітал - різниця між активами і зобов'язаннями підприємства.

У розділі 2 Національного положення встановлено, що фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Згідно з Національним стандартом «Оцінка цілісних майнових комплексів» №3, затвердженим постановою КМУ від 29.11.2006 № 1655: «п.9. Основним методом майнового підходу до оцінки цілісного майнового комплексу є метод накопичення активів..,. 10. Метод накопичення активів полягає у визначенні чистої вартості активів цілісного майнового комплексу. Чисти вартість активів цілісного майнового комплексу визначається як різниця між вартістю активів та вартістю його зобов'язань, визначених на дату оцінки відповідно до вимог п. 11 цього Стандарту».

Отже, розрахунок чистої вартості активів цілісного майнового комплексу є основним методом майнового підходу до оцінки цілісного майнового комплексу та може бути використано для визначення вартості частини майна товариства, що підлягає виплаті міноритарному акціонерові при сквіз-ауті.

Верховний Суд у складі Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у справі №905/671/19 також визначив справедливу ціну акцій в сквіз-ауті на ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» на рівні балансової вартості акцій.

Тобто балансова вартість чистих активів - це є той мінімальний стандарт, який мали отримати міноритарні акціонери - Позивачі у цій справі у процедурі обов'язкового продажу акцій у 2018 році.

ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на сторінці smida.gov.ua опублікувало самостійно прорахований на підставі своєї фінансової звітності показники чистих активів за 2016 та 2017 роки, зазначивши наступне: «Розрахунок вартості чистих активів акціонерних товариств здійснюється згідно з п. 4 Методичних рекомендацій Національної комісії з цінних паперів ти фондового ринку щодо визначення вартості чистих активів акціонерних товариств (від 17.11.2004 № 485): з вартості активів публічного акціонерного товариства була вирахувана вартість його зобов'язань».

Чисті активи ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» за 2016 рік склали 10 231 569 000,00 грн, якщо поділити на кількість акцій в статутному капіталі 5 967 432 шт. акцій, то балансова вартість/чисті активи із розрахунку на 1 акцію дорівнюють 1 714,56 грн. Чисті активи ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» за 2017 рік склали 13 450 147 000,0 грн, якщо поділити на кількість акцій в статутному капіталі 5 967 432 шт. акцій, то балансова вартість/чисті активи із розрахунку на 1 акцію дорівнюють 2 253,93 грн.

Позивачі просили суд врахувати, що Методичні рекомендації щодо визначення вартості чистих активів акціонерних товариств, схвалені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 № 485, є нормативним документом.

Із урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість обраного позивачами способу визначення справедливої ціни акцій на підставі балансової вартості чистих активів, розрахованої таким чином: 102 31569 000,00 грн (вартість чистих активів)/5 967 432 шт. (кількість акцій)=1714,57 грн.

При цьому господарський суд в межах даної справи визначає не ринкову вартість акцій як таку, а суму справедливої компенсації за примусово викуплені акції, на отримання якої позивачі могли обґрунтовано розраховувати.

Щодо визначення ціни примусового викупу в подвійному розмірі.

Сквіз-аут на ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» відрізняється сквіз-аутів інших акціонерних товариств, оскільки одночасно на ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» мала бути проведена і процедура добровільного викупу акцій (ст.65-1 Закону України «Про акціонерні товариства»), і процедура примусового викупу акцій (ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства»).

За приписами ч. 4 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» протягом 90 днів з дня подання повідомлення відповідно до частини другої цієї статті та за умови виконання нею дій, передбачених ст.ст. 65 або 65-1 цього Закону, особа, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або будь-яка її афілійована особа, або уповноважена особа (далі - заявник вимоги) має право надіслати до товариства публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій товариства.

Отже, заявник вимоги може подати до товариства публічну безвідкличну вимогу тільки після виконання ним дій, передбачених ст.ст. 65 або 65-1 Закону України «Про акціонерні товариства».

При цьому, в ч.7 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» зазначено, якщо заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, не виконали обов'язки, передбачені ст. 65-1 цього Закону у разі придбання значного контрольного пакета акцій, ціною обов'язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних:

1) подвійна ціна найвищої ціни, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції товариства протягом періоду часу, що минув з дати набуття значного контрольного пакета акцій товариства, а також протягом 12 місяців, що передують цій даті;

2) подвійна ціна найвищої ціни, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, набули опосередковане право власності на акції цього товариства протягом періоду часу, що минув з дати набуття значного контрольного пакета акцій товариства, а також протягом 12 місяців, що передують цій даті, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;

3) подвійна ринкова вартість акцій товариства, визначена відповідно до статті 8 цього Закону станом на день, що передує дню набуття заявником вимоги значного контрольного пакета акцій.

Постановами Касаційного господарського суду від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18, від 04.03.2021 у справі №910/2483/18 встановлені обставини, які мають преюдиційне значення для справи № 908/2671/25, що ТОВ «ДТЕК Пауер Трейд» перед застосуванням ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» не виконали дії, передбачені ст.65-1 Закону України «Про акціонерні товариства», а саме щодо визначення правильної ціни придбання акцій.

Тому Верховний Суд у справі № 910/12591/18 дійшов висновку щодо застосування у відповідності до ч.7 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» подвійного розміру ціни: « 5.26. Що стосується розміру збитків, то оскільки матеріалами справи підтверджується невиконання дій ТОВ «ДТЕК Пауер Трейд», передбачених ст. 65-1 Закону України «Про акціонерні товариства», а також зважаючи, що у даному випадку подвійний розмір вартості акцій товариства має також компенсаційний характер з огляду на встановлені порушення прав позивача та серйозність втручання у право позивача на мирне володіння своїм майном, Верховний Суд погоджується з розрахунком збитків, наведеним позивачем.

Вказані постанови є остаточними, тому ними встановлені преюдиційиі факти, які не доказуються при розгляді іншої справи, в тому числі і цієї справи.

Варто зазначити, що Верховний Суд, розглядаючи справу №234/16272/15-ц, підтвердив правові висновки Верховного Суду України, зазначені ву постанові від 16.08.2017 у справі №6-490цс17, про те, що окрім інших ознакою преюдиції є те, що сторонами у справі мають бути ті ж особи/особа, стосовно яких встановлено обставини, однак суб'єктний склад сторін у справі не обов'язково має бути повністю тотожним.

Крім того, в порушення ч.4 ст.65-1 Закону України «Про акціонерні товариства (в редакції, чинній на час спірних відносин) Позивачам не була надіслана Публічна безвідклична пропозиція (надалі - Оферта) від 09.10.2017.

1.З урахуванням викладеного, Північний апеляційний господарський суд своєю постановою від 06.02.2025 у справі №908/137/18 підтвердив правомірність визначення ціни акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» в процедурі сквіз-аут на рівні подвійного розміру та зазначив: «Оскільки матеріалами справи та судовими рішеннями підтверджується невиконання дій, передбачених ст. 65-1 Закону України «Про акціонерні товариства», а також зважаючи, що у даному випадку подвійний розмір вартості акцій товариства має також компенсаційний характер з огляду на встановлені порушення прав позивачів та серйозність втручання у право позивачів на мирне володіння своїм майном, апеляційний суд погоджується з розрахунком позивачів та позицією місцевого господарського суду в частині застосування подвійної справедливої вартості акцій Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго».

Стосовно природи стягуваних сум та належних відповідачів.

У п.п. 145, 212 постанови Верховного Суду у складі Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19 зазначено, що колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір - звернутися до товариства та / або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК України. Верховний Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що позовні вимоги мають бути адресовані саме покупцю, тобто Компанії Барленко ЛТД. Верховний Суд вважає, що міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціариого власника/ а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина «підняття корпоративної завіси». Схожі за змістом висновки містяться у пунктах 5.22-5.23 постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/12591/18 та у постанові від 29.04.2022 у справі №905/830/21.

Правовідносини обов'язкового продажу акцій (ст. 65-2 Закону «Про акціонерні товариства», р.ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1983-VІІІ) мають складну (комплексну) правову природу, вони регулюються нормами ст.ст.541, 543, 1190, 1212 ЦК України.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди зазначені в ст. 1166 ЦК України (гл. 82 «Відшкодування шкоди»), відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1190 ЦК України (гл. 82 «Відшкодування шкоди») особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Зі змісту ст.ст. 614, 623 ЦК України та ст. 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Із аналізу наведених норм слідує, що однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди (збитків) іншій особі, а для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

протиправної поведінки; збитків (шкоди);

причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою);

наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду), яка презюмується (відсутність вини має бути доведена заподіювачем шкоди).

Тобто, підставою для відшкодування шкоди є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, за відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

До зобов'язань з відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи, застосовуються положення гл. 83 ЦК України (п. 4 ч. З ст. 1212 ЦК України). Положення гл. 83 ЦК України застосовуються і до договірних зобов'язань, зокрема, повернення виконаного однією із сторін зобов'язання, повернення виконаного за недійсним правочином (п.1,3 ч. З ст. 1212 ЦК України). Тобто можливість співіснування договірних та кондикційних, а також деліктних та кондикційних зобов'язань в одному правовідношенні прямо передбачена ч. З ст. 1212 ЦК України.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у справі №910/8714/18 (постанова від 03.02.2025) додатково дослідив природу правових відносин у спорах щодо неправомірно проведених процедур сквіз-аутів.

Корпоративна палата у постанові від 03.02.2025 у цій справі зазначила, що не вбачає підстав для відступу від висновків, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, щодо можливості колишнього акціонера звернутися з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави за ст. 1212 ЦК України. При цьому, Корпоративна палата виходила з того, що деліктне зобов'язання частково перетинається за змістом з кондикційним зобов'язанням. Відтак, на думку більшості суддів Корпоративної палати, суди мають можливість самостійно застосувати до спірних правовідносин ті норми права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, у цьому випадку - застосувати норми гл. 82 ЦК України «Відшкодування шкоди» та/або гл. 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави».

Солідарний обов'язок/солідарна відповідальність/солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (ст. 541 ЦК України). У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України). Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором (ч.ч. 2, 4 ст. 543 ЦК України).

У спірних правовідносинах з правочину обов'язкового продажу акцій їх учасники (заявник публічної безвідкличної вимоги, особи, які діють спільно, з метою набуття домінуючого контрольного пакета акцій та їх афілійовані особи, акціонерне товариство, банк, депозитарні установи, акціонери, акції яких підлягають продажу) перебувають одночасно в зобов'язальних правовідносинах з правочину, правовідносинах із заподіяння шкоди та правовідносинах з безпідставного збагачення. Внаслідок заниження ціни обов'язкового продажу акцій емітентом та заявником публічної безвідкличної вимоги, відбувається неправомірне набуття (збереження) майна однією особою (групою осіб) за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (ст.1212 ЦК України), а міноритарному акціонеру заподіюється шкода, яка підлягає компенсації в порядку, визначеному ст.ст. 22, 541, 543, 1166, 1190 ЦК України.

Якщо спільними діями або бездіяльністю учасників правовідносин з обов'язкового продажу акцій (сквіз-аут) спричиняється шкода іншим учасникам зазначених відносин (міноритарним акціонерам), то перші несуть відповідальність як солідарні боржники. Для виникнення солідарного обов'язку з відшкодування шкоди необхідно встановити, що особи діяли з єдністю наміру або заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними сукупними діями.

Правові підстави солідарного стягнення компенсації в подібних до спірних правовідносинах визначено в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.04.2021 у справі №910/12591/18, а саме:

« 5.22. Верховний Суд бере до уваги, що ринкову вартість акцій затверджувала наглядова рада товариства. Водночас, суд також бере до уваги, що акціонерне товариство перебуває під контролем ТОВ «ДТЕК Пауер Трейд», яке разом з афілійованими особами є власником домінуючого контрольного пакету акцій; процедура сквіз-аут здійснювалась в інтересах останнього; члени наглядової ради, що затверджували ціну, є представниками мажоритарного акціонера; заявник вимоги не виконав дії, передбачені ст. 65 -1 Закону України «Про акціонерні товариства».

5.23. Отже в даному випадку позивачеві завдано збитків взаємопов'язаним сукупними діями наглядової ради акціонерного товариства та заявником вимоги з єдністю наміру - викупу акцій у позивача за заниженою ціною. Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

5.24. Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо».

Тобто, у Емітента - ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», Заявника Вимоги - ТОВ «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД», та кінцевого бенефіціарного власника групи юридичних осіб - ОСОБА_9 (Відповідач-2) існує солідарний обов'язок перед міноритарними акціонерами з доплати компенсації вартості акцій, примусово викуплених у Позивачів в процедурі обов'язкового продажу акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (сквіз-аут) до рівня справедливої ціни, він є неподільним, зумовлений спільними діями зазначених осіб щодо примусового викупу акцій по заниженій вартості (солідарна відповідальність).

При цьому міноритарному акціонеру дається право вибору, до кого саме йому подавати свій позов, а саме: або до 1) Емітента, або до 2) Заявника Публічної безвідкличної вимоги, або до 3) учасників Договору про спільну діяльність (акціонер з домінуючим пакетом акцій), або до 4) кінцевого бенефіціарного власника, обох до 5) всіх разом, зобов'язання у них все одно залишається солідарним, оскільки відповідальність також солідарна.

Щодо договорів про відступлення права вимоги та наявності у позивача-2 та позивача-6 права на звернення до суду.

Із приводу доводів відповідача 1 про відсутність у позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 права вимоги до відповідачів суд зазначає таке.

Стаття 512 ЦК України визначає підстави заміни кредитора у зобов'язанні

1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

2. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

3. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 1077 ЦК України надає поняття договору факторингу. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Переуступка прав вимоги та факторинг - це два різні механізми, які передбачають передачу права вимоги від однієї сторони до іншої. Переуступка (цесія) є більш загальним поняттям і може включати будь-який тип права вимоги (грошову та не грошову), тоді як факторинг, як правило, передбачає передачу грошових вимог, що виникають з торговельних операцій, і часто пов'язаний з наданням фінансових послуг. Факторинг є більш специфічним видом переуступки, який характеризується наданням фінансової послуги та передачею права вимоги за грошовими зобов'язаннями. Факторинг є більш обмеженим видом переуступки, який має на меті фінансування та перерозподіл ризиків, пов'язаних з отриманням грошових коштів від боржника. Переуступка, навпаки, є більш широким поняттям, що може включати передачу прав вимоги будь-якого характеру.

У даному випадку взазаємовідносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_13 , які виникли на підставі договору про відступлення права вимоги від 17.06.2025; ОСОБА_2 та ОСОБА_14 які виникли на підставі договору про відступлення права вимоги від 16.06.2025; ОСОБА_6 та ОСОБА_16 , які виникли на підставі договору про відступлення права вимоги від 18.05.2021, врегульовані правилами цесії.

Крім того, доказів визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, за якими ОСОБА_2 та ОСОБА_6 набули права вимоги в межах цієї справи, суду не надано, тому слід керуватися презумпцією правморіності правочину за ст. 204 ЦК України.

Щодо припинення зобов'язань у зв'язку з мовчазною згодою.

Відхиляючи доводи Відповідача 1 про припинення зобов'язань перед Позивачами щодо оплати вартості акцій в процедурі сквіз-аут у зв'язку з мовчазною згодою Позивачів протягом більше як шести років, суд виходить із такого.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання поділяються на договірні та недоговірні.

Підстави припинення зобов'язань передбачені главою 50 розділу І ЦК України.

Серед підстав припинення зобов'язань, визначених ст.ст. 598 - 609 ЦК України, відсутня така підстава, як мовчазна згода.

Щодо кола відповідачів та клопотань про закриття провадження на підставі п. 1. ч. 1 ст. 231 ГПК України.

У додаткових поясненнях від 09.10.2025, сформованих у системі «Електронний суд» (зареєстровано в канцелярії суду за вх. №20585/08-08/25 від 24.09.2025), відповідач 1 АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» просив суд:

- Закрити провадження у справі № 908/2671/25, в частині позовних вимог Позивачів до ОСОБА_9 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України (спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства).

- Закрити провадження у справі № 908/2671/25, в частині позовних вимог Позивачів до АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" та ОСОБА_9 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України (спір не підлягає розгляду в порядку жодного господарського судочинства).

Уважає, що відповідач-1 ОСОБА_9 є неналежним відповідачем, а вимоги до нього мають розглядатися в порядку цивільного судочинства. Стверджує, що спір між особою, яка була власником акцій, та кінцевим бенефіціарним власником, пов'язаний зі стягненням компенсації у розмірі справедливої компенсації за вилучене майно, не є спором, що виник з корпоративних відносин у розумінні п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 20 ГПК України, та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Крім того вважає, що визначені позивачами особи (АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» та кінцевий бенефіціарний власник) не можуть виступати відповідачами у спорі з огляду на приписи ч. 21 ст. 95 Закону України «Про акціонерні товариства». Таким чином, позов до вказаних осіб не підлягає розгляду у жодному виді судочинства.

Розглянувши клопотання АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про закриття провадження у справі суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, про що винесено відповідну ухвалу.

Додатково суд зазначає таке.

Судом урахована практика Верховного Суду, зокрема, викладена у постанові у справі № 905/617/19, про те, що колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір - звернутися до товариства та/або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК. Верховний Суд вважає, що оскільки ознакою домінуючого контрольного пакету акцій є наявність повного контролю над товариством з боку мажоритарного акціонера (його афілійованих осіб чи осіб, що діють з ним спільно на підставі угоди), то позивач (колишній міноритарний акціонер) має право вибору щодо відповідача, адже вигоду від викупу акцій у міноритарних акціонерів отримує насамперед товариство, у якого суттєво знижуються витрати, а також мажоритарний акціонер, який отримує повний контроль над товариством. Верховний Суд також звертає увагу, що мажоритарний акціонер може не бути покупцем акцій у процедурі сквіз-аут. Верховний Суд вважає, що обмеження міноритарного акціонера у праві звертатися з позовом про визначення суми компенсації виключно до покупця акцій істотно обмежить можливості захисту ним своїх прав.

У справі №910/8714/18 Верховний Суд повторно розглядав питання щодо кола відповідачів у спорах про стягнення компенсації за примусово продані акції, та наявності підстав для застосування доктрини «підняття корпоративної завіси». Так, Верховний Суд виснував, що «229. Застосування доктрини підняття корпоративної завіси є обґрунтованим, оскільки відповідачі, незалежно від наявності чи відсутності у Компанії BARLENCO LTD статусу «технічної» особи, фактично становлять єдину економічну групу, їх інтереси збігаються. Особливістю діяльності групи компаній є те, що один учасник цієї групи може діяти в інтересах інших учасників, а тому неможливо визначити, хто саме отримав вигоду від процедури примусового продажу акцій за заниженою ціною. Вигодонабувачем у такому випадку може бути будь-яка юридична особа, а відтак, кінцевим вигодонабувачем є кінцевий бенефіціарний власник, що вбачається навіть із визначення самого поняття «бенефіціар» (від фр. benefice - прибуток, користь) - це особа, яка одержує вигоди.

230. Застосування доктрини також є виправданим, оскільки переслідує мету досягнення справедливого результату, зокрема, полегшити виконання судового рішення за умови повного або часткового задоволення позовних вимог.

231. Натомість визначення у ст.95 Закону України «Про акціонерні товариства» відповідачем заявника вимоги не нівелює висновків Верховного Суду щодо необхідності застосування механізму підняття корпоративної завіси, який є винятком із загальноприйнятного принципу відокремленості юридичної особи.».

З урахуванням наведених висновків Верховного Суду підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 ст. 231 ГПК України (спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, та в порядку жодного виду судочинства) відсутні.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів втрат від інфляції грошових коштів на підставі ст. 625 ЦК України.

Позивачами заявлено до стягнення інфляційні нарахування за період з 13.02.2018 (дата примусового списання акцій) по 18.06.2025.

Позивачі здійснили розрахунок інфляційних втрат на суми подвійного розміру справедливої вартості примусово вилучених акцій залежно від кількості акцій кожного з позивачів, за вирахуванням ціни викупу.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 виклав правову позицію щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць.

У наведеній постанові об'єднана палата Касаційного господарського суду роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум компенсації з урахуванням інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідачів з лютого 2018 року по червень 2025 року такі суми.

Щодо Позивача-1 ОСОБА_1 інфляційні втрати нараховуються на суму компенсації в подвійному розмірі за вирахуванням ціни викупу: (1714,57*2-488,14)*30=88230,00 грн. Сума з урахуванням інфляційних втрат становить за розрахунком суду 181910,94 грн.

Щодо Позивача-2 ОСОБА_2 інфляційні втрати нараховуються на суму компенсації в подвійному розмірі за вирахуванням ціни викупу: (1714,57*2-488,14)*110=323510,00 грн. Сума з урахуванням інфляційних втрат становить за розрахунком суду 667006,79 грн.

Щодо Позивача-3 ОСОБА_3 інфляційні втрати нараховуються на суму компенсації в подвійному розмірі за вирахуванням ціни викупу: (1714,57*2-488,14)*110=323510,00 грн. Сума з урахуванням інфляційних втрат становить за розрахунком суду 667006,79 грн.

Щодо Позивача-5 ОСОБА_5 інфляційні втрати нараховуються на суму компенсації в подвійному розмірі за вирахуванням ціни викупу: (1714,57*2-488,14)*89=261749,00 грн. Сума з урахуванням інфляційних втрат становить за розрахунком суду 539669,13 грн.

При цьому суд зазначає, що позивачем-5 розраховано суму справедливої компенсації та відповідно на цю суму нараховані інфляційні втрати, виходячи із кількості акцій - 112 шт. Однак, матеріалами справи підтверджується належність Руднику П.Ю. станом на дату примусового викупу, 13.08.2018, простих акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» у кількості 89 шт., про що свідчить виписка про операції з цінними паперами за період з 13.02.2018 по 13.02.2018 (а.с. 53 т.1). Інших доказів належності Руднику П.Ю простих акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» матеріали справи не містять.

Щодо Позивача-6 ОСОБА_6 інфляційні втрати нараховані позивачем на суму 349929,00 грн. Разом із цим, за розрахунком суду вірною є сума компенсації, на яку нараховуються інфляційні втрати: (1714,57*2-488,14)*119=349979,00 грн. Однак, з огляду на відсутність передбаченої процесуальним законом можливості виходу судом за межі позовних вимог, суд перевірив розрахунок інфляційних втрат, виходячи із заявленої позивачем суми - 349929,00 грн. За розрахунком суду сума до стягнення з урахуванням інфляційних втрат становить 721476,99 грн.

Щодо Позивача-7 ОСОБА_7 інфляційні втрати нараховуються на суму компенсації в подвійному розмірі за вирахуванням ціни викупу: (1714,57*2-488,14)*200=588200,00 грн. Сума з урахуванням інфляційних втрат становить за розрахунком суду 1212739,63 грн.

Щодо Позивача-8 ОСОБА_8 інфляційні втрати нараховуються на суму компенсації в подвійному розмірі за вирахуванням ціни викупу: (1714,57*2-488,14)*110=1029350,00 грн. Сума з урахуванням інфляційних втрат становить за розрахунком суду 2122294,35 грн.

Також суд зазначає, що контррозрахунок відповідачем зроблено за період лютий 2019 року - червень 2025 року. Разом із цим, суд бере до уваги, що позивачі мотивують період прострочення, обрахований із лютого 2018 року, тобто із дати примусового списання акцій. Представник позивачів зазначила про технічну помилку у тексті позову (2019 рік замість 2018 року). Тому суд бере до уваги саме період, обґрунтований позивачами, тобто починаючи із лютого 2018 року.

При цьому суд додатково зауважує, що згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відносно дати, з якої порушено зобов'язання, суд приходить до висновку, що отримати вказані кошти позивачі мали право, в тому числі, у день списання з їх рахунку акцій товариства (18.02.2018), що є відліком моменту прострочення грошового зобов'язання у спірних правовідносинах, а саме з наступного дня з 19.02.2018.

Щодо позовних вимог про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позивачі такі позовні вимоги обґрунтовують ст.ст. 536, 1214, 1048, 1051, 1061 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 зазначено таке:

« 33. Згідно із частиною другою статті 1214 ЦК у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Відповідно до статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

34. Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

35. Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу частини другої статті 1054 ЦК та до відносин із комерційного кредиту в силу частини другої статті 1057 ЦК.

36. Сторони також мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). При цьому відповідно до частини другої статті 628 ЦК до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Тому, зокрема, якщо одна сторона має сплатити іншій певну суму грошових коштів, але сторони досягли згоди про відстрочення сплати такої суми, то розмір процентів, що підлягає сплаті боржником за період, на який надана відстрочка, визначається за правилами статті 1048 ЦК.

37. Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

38. Оскільки законодавством встановлені наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, то підстави для застосування аналогії закону відсутні.

39. Отже, висновки судів про необхідність застосовувати до спірних відносин положення частини першої статті 1048 ЦК за аналогією закону, аби визначити розмір процентів, є помилковими, бо, по-перше, у цій справі йдеться про неправомірну поведінку боржника (в той час як частина 1 статті 1048 ЦК застосовується у випадку правомірної поведінки), а по-друге, у законодавстві немає прогалини у цій частині.

40. Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновку, наведеного у цьому відношенні в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 910/2899/14.

41. Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань. Велика Палата Верховного Суду погоджується з цим висновком. Тому у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК…».

Між сторонами у справі відсутні правовідносини позики, кредиту, банківського вкладу, відтак суд вважає помилковими аргументи позивачів про застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1048 ЦК України та стягнення процентів за користування грошовими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України.

Застосовуючи наведені правові висновки Верховного Суду господарський суд зазначає, що в даному випадку, ураховуючи правову природу правовідносин, що склалися між сторонами, невиконання відповідачами зобов'язань щодо виплати позивачам справедливої вартості за примусово вилучені акції має наслідком стягнення трьох процентів річних на таку суму в порядку частини 2 ст. 625 ЦК України, оскільки іншого розміру процентів чинним законодавством не визначено.

Вимоги про стягнення 3% річних у справі № 908/2671/25 не заявлялися та не розглядалися.

Отже, суд вважає необґрунтованим нарахування позивачами процентів за користування чужими грошовими коштами, відтак відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Посилання позивачів у позові на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справі № 905/830/21 від 29.08.24 суд вважає помилковим, оскільки у цій справі Верховним Судом не викладено правових висновків щодо правомірності вимог за користування чужими грошовими коштами із застосовуванням статей 1048, 1051, 1061 ЦК України.

Щодо решти пояснень та доводів учасників справи суд зауважує таке.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд із цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову у даній справі не спростовує.

Судові витрати.

Судовий збір.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ст. 129 ГПК України.

При цьому процесуальним законодавством не передбачено солідарного стягнення суми судових витрат. Відтак, судовий збір, визначений відповідно до частини 4 ст. 129 ГПК, належний до стягнення на користь кожного з позивачів, стягується по з кожного відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Ухвалою від 10.10.2025 суд задовольнив клопотання відповідача 1 та закрив провадження в частині позовних вимог ОСОБА_4 до АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», ОСОБА_9 у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Звертаючись до суду із цим позовом позивач Лісничий сплатив судовий збір у розмірі 12548,27 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №c3f223e8-7859-4595-9df7-5296e502427b. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України, про що свідчить виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Інші судові витрати.

У системі «Елктронний суд» 04.12.2025 (зареєстровано в канцелярії за вх. № 24533/08-08/25 від 04.12.2025) представник позивачів у справі подав розрахунок судових витрат, понесених на стадії розгляду даної справи в суді першої інстанції, які складаються з: 1. Гонорару адвоката за представництво в судових засіданнях по даній справі в суді першої інстанції. 2. Гонорару адвоката за складання процесуальних документів по даній справі в суді першої інстанцій.

Просив суд стягнути з відповідача 1 на користь кожного з позивачів по 3312,50 грн, з відповідача 2 на користь кожного з позивачів аналогічно по 3312,50 грн.

Відповідно до розрахунку адвокатом надано такі послуги:

- складання та подання позовної заяви - 8000,00 грн;

- складання та подання відповіді на відзив, заяви про витребування доказів - 8000,00 грн;

- представництво інтересів позивачів у справі 25.09.2025 - 3000,00 грн;

- складання та подання пояснень - 7000,00 грн;

- представництво інтересів позивачів у справі 11.10.2025 - 3000,00 грн;

- представництво інтересів позивачів у справі 04.11.2025 - 3000,00 грн;

- складання та подання пояснень, заяви про відвід, заперечень на проведення експертизи - 8000,00 грн;

- представництво інтересів позивачів у справі 13.11.2025 - 3000,00 грн;

- складання та подання заперечень про надання показань свідків, заяви щодо посилань на фінансову звітність - 4000,00 грн;

- представництво інтересів позивачів у справі 17.11.2025 - 3000,00 грн;

- представництво інтересів позивачів у справі 05.12.2025 - 3000,00 грн

Усього 53000,00 грн.

Також через систему «Елктронний суд» 06.12.2025 представник позивачів у справі подав заяву про здійснення розподілу судових витрат (зареєстрована в канцелярії вх. №24691/08-08/25 від 08.12.2025).

До вказаної заяви долучено розрахунок судових витрат на представництво позивачів у цій справі, аналогічний розрахунку, долученому до заяви від 04.12.2025, який наведено вище; квитанції до прибуткового касового ордеру від 22.08.2025 на суму 8000,00 грн, від 25.09.2025 на суму 11000,00 грн, від 11.10.2025 на суму 10000,00 грн, від 11.10.2025 на суму 10000,00 грн, від 03.12.2025 на суму 3000 грн; акти виконаних робіт від 03.12.2025, підписані адвокатом Погрібною С.О. із позивачами ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; договори про надання правової допомоги: від 06.06.2025, укладений адвокатом Погрібною С.В. із ОСОБА_7 , від 18.05.2025 із ОСОБА_3 , від 05.04.2025 із ОСОБА_8 , від 08.03.2025 із ОСОБА_2 , від 26.05.2025 із ОСОБА_5 , від 05.04.2025 із ОСОБА_1 , від 18.05.2025 із ОСОБА_6 . Договори є ідентичними за змістом.

В актах виконаних робіт відображені юридичні послуги, надані позивачам адвокатом Погрібною С.В., які за змістом відповідають наведеному вище розрахунку. Акти підписані сторонами без зауважень.

За умовами договорів, адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором з питання захисту порушених прав та інтересів Замовника в ході примусового викупу належних Замовнику на праві власності акцій АТ «ДТЕК «ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) у відповідності до Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій вказаного Емітента, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені Сторонами (п.1.1).

Договорами про надання правової допомоги передбачено, серед іншого, надання позивачам адвокатом Погрібною С.В. консультацій та юридичних послуг, представництво інтересів позивачів (замовників) в судах. Винагорода адвоката за надання консультацій, складання процесуальних документів, проведення перемовин становить 1000.00 грн за годину витраченого адвокатом часу; за представництво інтересів в суді першої інстанції - 3000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна за змістом позиція викладена Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 19.01.2022 у справі № 910/1344/19).

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До закінчення судових дебатів у справі представник позивачів заявив про відповідні витрати на професійну правничу допомогу.

У матеріалах справи наявні копії ордерів серії АР №1246959, №1246954, №1246955, №1246958, №1251687, №1246953, №1246952, №1246957 на надання правничої (правової) допомоги позивачам, відповідно до яких адвокат Погрібна С.О. здійснювала представництво їх інтересів під час розгляду справи №908/2671/25.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.

За змістом пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України, до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).

За частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлює суд на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подають до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд установив, що заявлені позивачами витрати на правничу допомогу пов'язані з розглядом цієї справи та підтверджуються наданими доказами.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує категорію та складність справи, предмет спору, заявлену до стягнення суму, здійснені адвокатом дії зі складення процесуальних документів у цій справі, кількість та обсяг поданих у справі заяв по суті, клопотань, доказів, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в загальній сумі 53000,00 грн, тобто по 6625,00 грн понесених витрат на надання правничої допомоги кожним з позивачів, доведений та документально підтверджений. Понесення таких витрат стало наслідком необхідності захисту позивачами своїх законних прав та охоронюваних майнових інтересів, внаслідок їх порушення з боку відповідачів та, відповідно, звернення з позовом до суду.

Керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу відповідають зазначеним вище критеріям.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачами по 6625,00 грн кожним, які визнані судом обґрунтованими, підлягають стягненню з АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» та ОСОБА_9 на користь кожного з позивачів, пропорційно вимогам, які були задоволенні судом, по від такої суми.

В іншій частині витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1.Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 181 910 (сто вісімдесят одна тисяча дев'ятсот десять) гривень 94 копійок.

2. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 667 006 (шістсот шістдесят сім тисяч шість) гривень 79 копійок.

3. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 667 006 (шістсот шістдесят сім тисяч шість) гривень 79 копійок.

4.Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 539 669 (п'ятсот тридцять дев'ять шістсот шістдесят дев'ять) гривень 13 копійок.

5. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 721 476 (сімсот двадцять одна тисяча чотириста сімдесят шість) гривень 99 копійок.

6. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 1 212 739 (один мільйон двісті дванадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) гривень 63 копійки.

7. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 2 122 294 (два мільйона сто двадцять дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 35 копійок.

8. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1091 (одна тисяча дев'яносто одна) гривень 53 копійки судового збору, 2113 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 05 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

9. Стягнути з ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1091 (одна тисяча дев'яносто одна) гривень 53 копійки судового збору, 2113 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 05 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

10. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) 4002 (чотири тисячі дві) гривні 27 копійок судового збору, 2113 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 04 копійки витрат на професійну правничу допомогу.

11. Стягнути з ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) 4002 (чотири тисячі дві) гривні 27 копійок судового збору, 2113 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 04 копійки витрат на професійну правничу допомогу.

12. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 4002 (чотири тисячі дві) гривні 27 копійок судового збору, 2113 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 04 копійки витрат на професійну правничу допомогу.

13. Стягнути з ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 4002 (чотири тисячі дві) гривні 27 копійок судового збору, 2113 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 04 копійки витрат на професійну правничу допомогу.

14. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 3238 (три тисячі двісті тридцять вісім) гривень 18 копійок судового збору, 1679 (одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять) гривень 11 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

15. Стягнути з ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 3238 (три тисячі двісті тридцять вісім) гривень 18 копійок судового збору, 1679 (одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять) гривень 11 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

16. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ) 4328 (чотири тисячі триста двадцять вісім) гривень 84 копійки судового збору, 2112 (дві тисячі сто дванадцять) гривень 71 копійку витрат на професійну правничу допомогу.

17. Стягнути з ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ) 4328 (чотири тисячі триста двадцять вісім) гривень 84 копійки судового збору, 2112 (дві тисячі сто дванадцять) гривень 71 копійку витрат на професійну правничу допомогу.

18. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 ) 7276 (сім тисяч двісті сімдесят шість) гривень 86 копійок судового збору, 2113 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 04 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

19. Стягнути з ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 ) 7276 (сім тисяч двісті сімдесят шість) гривень 86 копійок судового збору, 2113 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 04 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

20. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) на користь ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 ) 12734 (дванадцять тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 50 копійок судового збору, 2113 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 04 копійки витрат на професійну правничу допомогу.

21. Стягнути з ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 ) 12734 (дванадцять тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 50 копійок судового збору, 2113 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 04 копійки витрат на професійну правничу допомогу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 05.02.2026, із урахуванням погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, яке є наближеним до лінії фронту, постійними обстрілами обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці суддів, працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також через перебування судді на лікарняному.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Лєскіна

Попередній документ

133832386

Наступний документ

133832388

Інформація про рішення:

№ рішення:	133832387
№ справи:	908/2671/25
Дата рішення:	05.01.2026
Дата публікації:	06.02.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Запорізької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо цінних паперів

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (05.01.2026)
Дата надходження:	28.08.2025
Предмет позову:	про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатної правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарним акціонерам) за ст.ст. 1212, 1214 ЦК України

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

25.09.2025 10:00	Господарський суд Запорізької області
10.10.2025 10:00	Господарський суд Запорізької області
04.11.2025 12:30	Господарський суд Запорізької області
13.11.2025 09:30	Господарський суд Запорізької області
05.12.2025 10:00	Господарський суд Запорізької області
09.12.2025 15:30	Господарський суд Запорізької області
24.12.2025 14:15	Господарський суд Запорізької області
05.01.2026 14:40	Господарський суд Запорізької області