номер провадження справи 3/202/25
05.02.2026 Справа № 908/3491/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» (вх.№1995/08-08/26 від 27.01.2026) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №908/3491/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» (юридична адреса: пров. Біологічний, буд. 2А, м. Дніпро, 49005; фактична адреса: вул. Полякова, 13-В, м. Запоріжжя, 69098, ідентифікаційний код юридичної особи 40413159)
до відповідача: Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя. пр. Соборний, буд. 206; ідентифікаційний код юридичної особи 04053915)
про стягнення коштів,
без виклику (повідомлення) сторін
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.01.2026 у справі №908/3491/25 позов задоволено частково; стягнуто з Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код юридичної особи 04053915, платник: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 02140892, банк: Державна казначейська служба України м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» (юридична адреса: пров. Біологічний, буд. 2А, м. Дніпро, 49005; фактична адреса: вул. Полякова, 13-В, м. Запоріжжя, 69098, ідентифікаційний код юридичної особи 40413159) суму 16 300,96 грн (шістнадцять тисяч триста гривень 96 коп.) заборгованості за період з 01.11.2017 до 30.06.2023 за договором д про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №К-801 від 06.09.2017 та суму 2180,16 грн (дві тисячі сто вісімдесят гривень 16 коп) витрат зі сплати судового збору; відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по внескам на управління будинком в розмірі 1595,96 грн та пені у розмірі 157,64 грн.
27.01.2026 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №908/3491/25.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 28.01.2026 заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №908/3491/25 прийнято до розгляду. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк до 03.02.2026 для надання суду обґрунтованих письмових заперечень на заяву за їх наявності.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду заяви стягнення витрат на професійну правничу допомогу, внаслідок чого, в порядку статей 240, 244 ГПК України 05.02.2026 ухвалено додаткове рішення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Під час подання позовної заяви позивачем було вказано орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу, які позивач поніс та очікував понести при розгляді справи, а саме: за підготовку цієї позовної заяви позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн; за підготовку відповіді на відзив відповідача, якщо такий буде поданий ним до суду 1-ої інстанції, позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн; за участь адвоката у підготовчих судових засіданнях в Господарському суді Запорізької області позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн за кожне підготовче судове засідання; позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн за кожне судове засідання, в якому його права та інтереси буде представляти адвокат; за можливу підготовку адвокатом клопотань, заяв та/або пояснень, в т.ч. з процесуальних питань, позивач очікує додатково понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі від 700,00 грн до 1100,00 грн за кожний такий документ.
Також повідомлено суд, що усі докази фактично понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, як тих, які вже понесені, так і тих, які він фактично понесе в процесі розгляду справи в суді 1-ої інстанції (навіть, із обов'язком сплатити їх в майбутньому) будуть окремо надані суду пізніше.
За результатами розгляду справи позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач 29.01.2026 через систему «Електронний суд» подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Відповідач вважає, що з огляду на характер спору, відсутність підвищеної складності справи, незначний обсяг виконаних адвокатом робіт та ціну позову, заявлений представником Позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним та таким, що підлягає зменшенню судом до 2 000,00 грн.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Питання розподілу між сторонами судових витрат суд вирішує під час ухвалення рішення і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п'ятої статті 238 ГПК України).
Водночас, частиною першою статті 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частин другої та третьої статті 221 ГПК для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя статті 244 ГПК України).
Суд враховує, що позивачем дотримано процесуального строку подачі доказів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи викладені вимоги ГПК України, КГС ВС у п. 4.2.4. постанови від 06.10.2020 у справі №922/376/20 викладено висновок, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.
Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Рішення у справі ухвалено 22.01.2026, позивачем заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подана (сформована в системі «Електронний суд») 26.01.2026.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Як слідує з матеріалів справи, 21.11.2025 між адвокатом Волжиним Євгеном Юрійовичем (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» (Клієнт, позивач у справі) укладено договір про надання правової допомоги №3/11 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого адвокат здійснити представництво Клієнта, що вказане в цьому Договорі, та надати інші види правничої допомоги (послуг) Клієнту на умовах і в порядку, що визначені им Договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги (послуг) та фактичні витрати. Необхідні для виконання цього Договору.
Безпосередній зміст професійної правничої допомоги Адвоката за цим Договором, зокрема, полягає в тому, що Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання ,яке надалі іменується Доручення, здійснити представництво Клієнта в усіх судах (в т.ч. у господарському суді Запорізької області) за наступними справами:
А) за позовом Клієнта до територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про стягнення заборгованості, (…), п. 1.2 Договору.
Відповідно до п. 1.3 Договору конкретний зміст/перелік/обсяг професійної правничої (правової) допомоги та послуг, які надаються Адвокатом Клієнту за цим Договором, встановлюється Сторонами у Додатках до цього Договору, які є невід'ємною його часиною.
Договір діє до 31.12.2026 (п. 5. Договору).
У додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №3/11 від 21.11.2025 сторони погодили надання адвокатом Клієнту наступної правової допомоги (послуг), а також розмір гонорару/його частини у фіксованій сумі в межах виконання Адвокатом Доручення, визначеного в п. 1.2 Договору:
Позовна заява - 5000,00 грн.
Сторони також погодили у п. 2 додатку №1 до Договору, що оплата здійснюється протягом двадцяти робочих днів з дати набрання рішенням законної сили у відповідній справі.
У додатку №2 від 11.12.2025 до договору про надання правничої допомоги №3/11 від 21.11.2025 сторони визначили вартість послуги щодо складання Адвокатом відповіді на відзив в розмірі 3000,00 грн.
Підписаним між сторонами актом приймання-передачі наданих послуг від 22.01.2026 сторони підтвердили факт надання правової допомоги на загальну суму 8000,00 грн, з яких: підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Запорізької області від імені (в інтересах) Клієнта (11 год. 45 хв.) - 5000,00 грн; підготовка та подання відповіді на відзив до Господарського суду Запорізької області (9 год. 30 хв.) - 3000,00 грн.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки, зокрема, викладено у додатковій постанові ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 (провадження №12-94гс20).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України.
Так, за приписами ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Враховуючи зміст норм статей 3, 11, 15 ГПК України питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Оскільки доказів фактичної сплати відповідачем вартості витрат на правову допомогу матеріали справи не містять, суд враховує, що в силу приписів п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено. Таку правову позицію викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Окремо суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 12.05.2020 у справі №904/4507/18), що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання.
Дослідивши подані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, враховуючи характер спору у даній справі (стягнення внесків на управління багатоквартирним будинком), ступінь її складності (справа є малозначною та розглядалася в спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) представників сторін), незначний обсяг матеріалів у справі та простота арифметичних розрахунків, а також часткове задоволення заявлених позовних вимог, керуючись принципами справедливості та верховенства права, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд вважає, що 4000,00 грн становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі, а тому вимога позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню в цій сумі. У стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовляється.
Також, суд враховує, що 17.12.2025 Запорізькою міською радою прийнято рішення №62 «Про бюджет Запорізької міської територіальної громади на 2026 рік». Згідно з додатком 3 до рішення №62 головним розпорядником бюджетних коштів визначено Виконавчий комітет Запорізької міської ради.
Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків у фінансових установах. Головним розпорядником коштів, який здійснює видатки, є Виконавчий комітет Запорізької міської ради.
Таким чином, Виконавчий комітет Запорізької міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, в тому числі щодо сплати судового збору за подачу позовних заяв та інших заяв до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади в особі Запорізької міської ради.
Враховуючи викладене, оскільки головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі є Виконавчий комітет Запорізької міської ради, стягнення присуджених на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» грошових сум підлягає з відповідача в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» (вх.№1995/08-08/26 від 27.01.2026) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №908/3491/25 задовольнити частково.
Стягнути з Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код юридичної особи 04053915, платник: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 02140892, банк: Державна казначейська служба України м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» (юридична адреса: пров. Біологічний, буд. 2А, м. Дніпро, 49005; фактична адреса: вул. Полякова, 13-В, м. Запоріжжя, 69098, ідентифікаційний код юридичної особи 40413159) судові витрати на професійну (правничу) допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 коп.). Видати наказ.
В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення підписаний 05.02.2026.
Направити додаткове рішення суду учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси в електронній формі із застосуванням ЄСІТС.
Суддя С.І. Педорич