вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"05" лютого 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1487/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі
за позовом: фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "СТЕАТИТ", код ЄДРПОУ - 14313814, 89200, Закарпатська область, м. Перечин, вул. Червоноармійська, буд. 33,
про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників і скасування державної реєстрації
Фізична особа ОСОБА_1 , звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "СТЕАТИТ", код ЄДРПОУ - 14313814, з позовними вимогами визнання недійсними всіх рішень, які були прийняті 03.01.2025 загальними зборами учасників ТОВ "Перечинський "СТЕАТИТ", що оформлені протоколом №01/2025 загальних зборів учасників від 03.01.2025 в тому числі нову редакцію статуту ТОВ "Перечинський "СТЕАТИТ", затверджену рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Перечинський "СТЕАТИТ" (протокол від 03.01.2025 №01/2025) та скасування державної реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Перечинський "СТЕАТИТ" "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 15.01.2025 10:59:46, 1003161070014000385, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна установчих документів", вчинену ОСОБА_2 . Приватний нотаріус Котлярова Л.В.
Ухвалою суду від 21.01.2026 позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви: надання доказів, що підтверджують вказаний в тексті позовної заяви реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача - ОСОБА_1 , зазначення якого у позовній заяві для фізичних осіб є вимогою приписів ч. 3 ст. 162 ГПК України.
22.01.2026 до суду надійшло клопотання від представника позивача (вх. №02.3.1-02/530/26) в якому він просив надати копію запиту судді Пригузи П.Д. на звернення Господарського суду Закарпатської області, на який засобами підсистеми ЄСІТС “Електронний суд» сформована відповідь №2251713 від 19.01.2026, а також надати йому копію відповіді №2251713 від 19.01.2026, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС “Електронний суд» на запит судді Пригузи П.Д. щодо отримання даних із ЄДДР стосовно особи з ідентифікаційним кодом 2997818778.
Копію такої відповіді №2251713 від 19.01.2026, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС “Електронний суд», судом додано до електронного кабінету (D:\Відповідь з ЄДДР.pdf), чим забезпечено заявнику доступ до документу.
За результатами розгляду клопотання представника позивача від 22.01.2026 (вх. №02.3.1-02/530/26), суд дійшов висновку, що цією заявою представник позивача спростував наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, підтвердив правильність зазначення позивачем у змісті позовної заяви свого номера облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що за переконанням суду спростовує наявність помилки, підтверджує відсутність підстав для залишення позову без руху. Окрім того, у позивача буде можливість уточнити такі відомості у підготовчому провадженні. Тому, суд 23.01.2026, постановив процесуальне рішення - прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрив провадження у справі.
Підставою для прийняття такого судового рішення є приписи ч. 1 ст. 176 ГПК України - відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
До господарського суду 04.02.2026 надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Пригузі П.Д. у справі № 907/1487/25 з підстави визначеної п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Заява мотивована тим, що:
1). 31.12.2025 до господарського суду через систему Електронний суд адвокатом Сухан Наталією Вододимирівною, яка є представником ОСОБА_1 , було подано позовну заяву про вирішення корпоративного спору до відповідача ТОВ «Перечинський «Стеатит».
Позовна заява зареєстрована в Господарському суді Закарпатської області 31.12.2025 року за вхідним номером 02.3.1-05/1605/25.
Згідно звіту автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.01.2026 14:23:39 у справі № 907/1487/25 обрано суддю ІІригузу ІІ.Д.
2). Суддя Пригуза П.Д. затягнув розгляд питання про прийняття позовної заяви до розгляду та лише 21.01.2026 виніс ухвалу у справі №907/1487/25 про залишення позову без руху.
3). Суддя не мав підстав при вирішенні питання про прийняття позовної заяви використовувати відомості Єдиного державного демографічного реєстру, оскільки такі дії суд може вчиняти виключно з метою визначення підсудності.
4). Суддя відкрив провадження у справі не отримавши від позивача заяви про виправлення недоліків позовної заяви.
5). ОСОБА_1 припускає, що зазначені обставини можуть свідчити про те, що вирішуючи питання про прийняття позовної заяви суддя:
- Порушив строки вирішення питання про прийняття позовної заяви визначені нормами ГПК України.
- Перевищив надані йому повноваження, поклавши на позивача обов'язок усунути недоліки позовної заяви, що не передбачений законом, чим допустив перешкоджання реалізації права в доступі до правосуддя;
- Звертаючись з запитами про дані, які містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі стосовно особи ОСОБА_1 , діяв протиправно.
- Постановив ухвалу від 21 січня 2026 року за відсутності підстав для залишення позову без руху.
Окрім того, заявник зазначає, що суддя не виконав вимогу представника ОСОБА_1 , що висунута у клопотанні від 22.01.2026, про надання копій документів, долучених до справи № 907/1487/25.
ОСОБА_3 свої доводи у цій заяві про відвід судді, ОСОБА_1 висновує, що у нього є наявним обгрунтований легітимний сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Пригузи П.Д. у справі № 907/1487/25.
Розглянувши заяву, надавши оцінку вказаним заявником обставинам надходження та руху позовної заяви і дій суді у справі, які, на думку заявника, викликають сумніви у неупередженості або об'єктивності судді, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 не є обгрунтованою з таких підстав.
У відповідності до ст. 2, 7, 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2, 3, 7, 8 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Суд, так само як і заявник, керується критеріями, які неодноразово визначав Європейський суд з прав людини, щодо наявності суб'єктивного критерію та об'єктивного критерію оцінки.
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Висновки або позиції судді, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку суддя позбавляється можливості на висловлення позиції при розгляді справ у подальшому.
Як вбачається з доводів та аргументів заявника, вони фактично зводяться до необхідності відводу судді Пригузи П.Д., через процесуальні рішення при прийнятті суддею заяви до розгляду та ймовірної тяганини при вирішенні питання відкриття справи.
Судом встановлено, що об'єктивно у цій справі позовна заява ОСОБА_1 дійсно була подана ним до суду 31.12.2025 року.
В той же час, відповідно до звіту про автоматизований розподіл судової справи між суддями, ця справа була розподілена автоматизованою системою 12.01.2026 о 14:23:39 годині, - обрано суддю у справі - ІІригузу ІІ.Д.
Втім, суддя Пригуза П.Д. з 13.01.2026 по 16.01.2026 знаходився на лікарняному через хворобу. Інші дні - 17 та 18.01.2026, є вихідними днями.
Про ці обставини, як вбачається із змісту заяви - заявнику ОСОБА_1 та його представникові не було відомо.
Отже, суддя об'єктивно прийняв до розгляду цю позовну заяву лише 19.01.2026 року, коли суддя став до роботи після лікарняного.
В подальшому, 21.01.2026, тобто на третій робочий день, суддя розглянув матеріали цього позову та виніс ухвалу у справі №907/1487/25 про залишення позову без руху.
Далі, вже 23.01.2026 року провадження у справі було відкрито, тобто провадження у справі було відкрито на п'ятий день, з часу як матеріали позовної заяви були передані судді.
Наведеними фактами спростовуються припущення ОСОБА_1 про порушення суддею строків прийняття заяви до розгляду та відкриття справи.
Щодо використання суддею даних Єдиного державного демографічного реєстру суд зазначає таке. Відповідно до приписів норм ГПК України та Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» суддя при здійсненні судочинства має доступ до інформації Реєстру в обсязі, необхідному для ідентифікації учасників судового процесу. У разі необхідності визначення підсудності справи суддя також може з цією метою користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Отже твердження заявника, що суддя має право користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру виключно з метою визначення підсудності справи є помилковими.
Суд висновує, що припущення та побоювання заявника щодо упередженості судді є необгрунтованими.
Суд зазначає, що за суб'єктивним критерієм суддя Пригуза П.Д. у даній справі за участю заявника ОСОБА_1 є суб'єктивно вільний від особистих прихильностей та упереджень, не має з сторонами та їх представниками, а також іншими особами, в тому числі й з колегами, відносин, які могли-би завадити всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, у цій справі №907/1487/25, не допускав поведінки, яка давала би привід сумніватися у неупередженості або безсторонності судді.
Щодо об'єктивного критерію. Суддя Пригуза П.Д. прийняв справу до розгляду 19.01.2026 та, з урахуванням ухвали про залишення заяви без руху, у п'ятиденний строк відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду на 26.02.2026 року - у строк, який на переконання судді є розумним в умовах воєнного стану в державі, що забезпечить сторонам реалізувати свої процесуальні права та виконати обов'язки підготовчого провадження та досягнення мети правосуддя.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, у контексті об'єктивного критерію... окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оцінивши зазначені вище доводи заявника, суд дійшов висновку, що такі не свідчать про наявність суб'єктивних підстав передбачених ст. 35 ГПК України для відводу суду, а відтак - суд вважає заяву явно необґрунтованою.
Отже, питання об'єктивного критерію, зокрема, чи можна вважати заявлені позивачем ОСОБА_1 побоювання щодо неупередженості судді Пригузи П.Д. об'єктивно обґрунтованими має вирішити суддя, який не розглядає цю справу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 39, 234 ГПК України, суд
1. Заяву про відвід судді визнати необґрунтованою.
2. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Пригузи П.Д. для її вирішення суддею, що не входить до складу суду, що розглядає справу, і який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя П.Д. Пригуза