Ухвала від 05.02.2026 по справі 902/560/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" лютого 2026 р. Cправа № 902/560/20

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.

За участі представників:

арбітражний керуючий - Томашук Микола Савелійович, посвідчення №187 від 08.02.2013 року (в залі суду)

заявник - Ланецький Ігор Євгенійович, довіреність №24/10/2023-1 від 24.10.23 (в залі суду)

представники заявника - Кучерява Катерина Леонідівна (поза межами суду )

Цурка Наталія Олександрівна (поза межами суду)

кредитора (ТОВ "Фінінтелект-Плюс") - Сніцаренко Анатолій Анатолійович, довіреність №02-01/26 від 02.01.2026 (в залі суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника ОСОБА_1 (б/н від 28.01.2026) (вх.канц. №01-36/148/26) про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 24.07.2024 у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінінтелект-Плюс" (код 32983524)

до: Фермерського господарства "Ланецького" (код 36244177)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/560/20 про банкрутство ФГ "Ланецького".

Постановою Господарського суду Вінницької області від 23.07.2025 Фермерське господарство "Ланецького" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Томашука М.С.

01.08.2025 року здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури - Фермерського господарства "Ланецького" на офіційному веб-порталі судової влади України.

28.01.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява (б/н від 28.01.2026) (вх.канц. №01-36/148/26 від 28.01.2026) про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 24.07.2024 у справі №902/560/20.

Ухвалою суду від 29.01.2026 заяву представника ОСОБА_1 (б/н від 28.01.2026) (вх.канц. №01-36/148/26 від 28.01.2026) призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.02.2026.

02.02.2026 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява (б/н від 02.02.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 03.02.2026 забезпечено участь представника ОСОБА_1 Кучерявої К.А. в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 04.02.2026 прийняли участь арбітражний керуючий, заявник, його представники та представник кредитора ТОВ "Фінінтелект-Плюс".

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Після переходу суду до стадії ухвалення та проголошення судового рішення, відповідно до ст. 219 ГПК України та з урахуванням складності справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів до 05.02.2026 о 14:30 год., про що повідомлено присутніх учасників справи у судовому засіданні під звукозапис.

Розглянувши матеріали справи та заяву представника ОСОБА_1 (б/н від 28.01.2026) (вх.канц. №01-36/148/26) судом встановлено наступне.

У поданому до суду клопотанні 28.01.2026 через систему "Електронний суд" представник ОСОБА_1 адвокат Кучерява К.Л. просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 24.07.2024 у справі №902/560/20 в частині накладення арешту на 100% частки статутного капіталу Фермерського господарства "Ланецького", яка складає 400,00 грн., до дня закриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Ланецького".

Суд зазначає, що порядок та підстави скасування вжитих заходів забезпечення позову врегульовані у статті 145 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник посилається на те, що відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 24.04.2025 визначено остаточний розмір статутного капіталу ФГ "Ланецького" та частки учасників: ОСОБА_1 - 25%; ОСОБА_2 - 20%; ОСОБА_3 - 55%.

За твердженнями ОСОБА_1 наявність арешту на 100% частки статутного капіталу Фермерського господарства "Ланецького", порушує корпоративні права заявника.

Звертаючись до суду з даним клопотанням, ОСОБА_1 вважає, що права учасників відновлено, а підстави для накладення арешту відпали. Як вказується у клопотанні, державні реєстратори відмовляють у вчиненні реєстраційних дій на підставі ухвали Господарського суду Вінницької області від 24.07.2024 у справі №902/560/20, якою накладено арешт на 100% частки статутного капіталу Фермерського господарства "Ланецького" (код ЄДРПОУ 36244177).

Розглянувши дане клопотання, суд відзначає, що чинний Господарський процесуальний кодекс України не передбачає процесуальних повноважень господарського суду першої інстанції на скасування постановлених ним ухвал.

Відповідно до частин 1, 4 статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати не ухвалу, а заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

В залежності від обставин прийняття рішення про скасування заходів забезпечення позову може бути правом суду (частини 1-6 статті 145 Господарського процесуального кодексу України), або обов'язком суду (частини 9, 13 статті 145 Господарського процесуального кодексу України). Прийняття судом рішення про скасування заходів забезпечення позову з підстав, передбачених частинами 9, 13 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, є процесуальним наслідком прийнятих судових рішень у справі або процесуальних подій на стадії відкриття провадження у справі, і ці рішення не зумовлені будь-якими іншими обставинами.

Натомість, скасування заходів забезпечення позову в порядку частин 1-6 статті 145 Господарського процесуального кодексу України має оціночний характер, дослідження якого потребує з'ясування існування критеріїв на цей час, визначених частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, і які зумовили вжиття заходів забезпечення позову

Скасування заходів забезпечення позову допускається як за ініціативою суду, так і на підставі вмотивованого клопотання учасника справи за умови втрати чинності обставинами, що зумовлювали їх застосування. Вирішальне значення у цьому разі має оцінка актуальності підстав для збереження забезпечення на час розгляду питання про його скасування. Якщо ж такі підстави відпали збереження заходів забезпечення є необґрунтованим.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог кредиторів, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Розгляд клопотання про скасування вжитих заходів забезпечення позову не є переглядом або переоцінкою судом доказів та доводів, що досліджувалися при розгляді заяви про забезпечення позову, що може здійснюватися лише в порядку апеляційного або касаційного оскарження ухвали про забезпечення позову.

Обґрунтованість клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що заявлене в процесі розгляду справи, має досліджуватися судом лише з огляду на наявність нових обставин або з огляду на зміну підстав, які були покладені в основу прийнятого раніше рішення про забезпечення позову. Тобто до набрання рішенням суду законної сили, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані лише в тому випадку, якщо після їх вжиття виникли нові обставини або після їх вжиття змінилися підстави, які були покладені в основу забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 23.04.2025 у справі №910/3427/24).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 15 серпня 2019 року у справі №15/155-б.

Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Виходячи з положень ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Нормами чинного законодавства не визначено підстав та меж розгляду клопотання учасника справи про скасування заходів забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову, як правило, вживаються за вмотивованим клопотанням позивача для забезпечення ефективного захисту порушених прав.

Водночас, забезпечити баланс між правами та інтересами сторін покликаний інститут скасування заходів забезпечення позову. Саме розглядаючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, відбувається реалізація принципу змагальності учасників процесу.

Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи і мають на меті гарантувати реальне виконання рішення суду. Тобто, хоча забезпечення позову і має тимчасовий характер, але спрямоване саме на гарантування виконання майбутнього рішення господарського суду, та має бути скасоване господарським судом у разі, якщо потреба у такому забезпеченні відпала з певних причин.

Разом з тим, ухвалою від 24.07.2024 суд вжив заходів на забезпечення вимог кредиторів за заявою № 19 від 19.07.2024 Приватного підприємства "Спецземтехніка" у справі № 902/560/20, а саме - до дня закриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Ланецького" накладено арешт на 100% частки статутного капіталу Фермерського господарства "Ланецького".

Дану ухвалу постановлено судом з урахуванням доводів кредитора стосовно того, що накладення арешту на частку спрямоване на збереження існуючого становища боржника та на ефективний захист прав та інтересів кредиторів; заявлений захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на частку у статутному капіталі Фермерського господарства "Ланецького" перебуває в логічному зв'язку з кредиторськими вимогами.

Натомість доводи, наведені представником ОСОБА_1 у клопотанні від 28.01.2026, не є обставинами, з якими господарський процесуальний закон пов'язує можливість скасування заходів забезпечення позову.

Посилання на те, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.04.2025 у справі №902/560/20(902/1247/24) визначено остаточний розмір статутного капіталу ФГ "Ланецького" та частки учасників, не можуть братися судом до уваги, оскільки заходи забезпечення позову були вжиті судом на забезпечення вимог кредиторів у справі №902/560/20 про банкрутство ФГ "Ланецького" і не повязані із корпоративним спором щодо статутного капіталу останнього. ОСОБА_1 не є учасником (стороною) у справі, в якій вжито зазначені заходи забезпечення позову.

Розгляд справи про банкрутство наразі судом не завершено, а тому потреба у забезпеченні позову не відпала, як і не змінились обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

У постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173 Верховний Суд сформував висновок про те, що в силу статей 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Скасування заходів забезпечення вимог кредиторів, вжитих ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.07.2024 у справі №902/560/20, матиме наслідком порушення їх прав, на захист яким судом було вжито заходи забезпечення.

Вказане виключає можливість скасування заходів забезпечення позову у порядку статті 145 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає про те, що заходи забезпечення позову самі по собі не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей, а тому за відсутності доказів протилежного, є ефективним засобом запобігання неможливості чи утруднення ефективного захисту прав, за захистом яких кредитори звернулися із заявами у справі про банкрутство.

Отже, обставини, якими представник ОСОБА_1 обґрунтувала своє клопотання від 28.01.2026, не вказують на зміну підстав для забезпечення позову, які було наведено судом в ухвалі від 24.07.2024.

Будь-яких інших обставин, які вказують на те, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджатиме належному виконанню судового рішення, судом не встановлено.

Крім того, як вказано вище, чинний Господарський процесуальний кодекс України не передбачає процесуальних повноважень господарського суду першої інстанції на скасування постановлених ним ухвал.

З урахуванням чого, у суду відсутні підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_1 (б/н від 28.01.2026) (вх.канц. №01-36/148/26).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 18, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Кучерявої К.Л. (б/н від 28.01.2026) (вх.канц. №01-36/148/26) про скасування заходів забезпечення позову.

Примірник ухвали надіслати учасникам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена відповідно до приписів ст.ст.255,256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 05.02.2026.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи