29.01.2026 року м.Дніпро Справа № 904/2993/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від скаржника: Савченко Л.В., представник
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 року у справі №904/2993/25 (суддя Камша Н.М.)
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 року у справі №904/2993/25 залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Ухвала мотивована тим, що заявник не з'явився в судове засідання, хоча його явка була визнана судом обов'язковою.
Суд зазначив, що особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами (наприклад колекторними організаціями) виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Неявка заявника, на думку суду, перешкоджає виконанню завдань підготовчого засідання, всебічному, повному та об'єктивному встановленню обставин справи, оскільки перешкоджає суду здійснити ідентифікацію заявника, встановити його особу і дійсні наміри пройти судові процедури неплатоспроможності, повно і всебічно з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Вказані дії суду є неможливими без особистої участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, без з'ясування особистості боржника суд позбавлений можливості відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.
Правовою підставою прийнятого рішення суд зазначив положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що апелянт має право користуватися правничою допомогою і його інтереси у даній справі представляла адвокат Савченко (дошлюбне прізвище Войтович) Людмила Василівна. В день призначеного судового засідання адвокат перебувала у щорічній основній оплачуваній відпустці (наказ про відпустку міститься у матеріалах справи у якості додатків до заяви від 12.06.2025 року про відкладення судового засідання, призначеного на 24.06.2025 року на 10 год. 00 хв.). Про це адвокатом було завчасно повідомлено господарський суд відповідною заявою про відкладення розгляду справи.
Апелянт вказує, що боржник також не мав змоги бути присутнім у судовому засіданні, призначеному на 24.06.2025 року на 10 год. 00 хв., у зв'язку з тим, що не має юридичної освіти, а тому у процедурі його неплатоспроможності користується професійною правничою допомогою адвоката ОСОБА_3 .
Тому вважає, що за вказаних обставин проведення судового засідання, призначеного на 24.06.2025 року на 10 год. 00 хв, за участі боржника, але без участі його представника, було б порушенням конституційного права боржника на правничу допомогу, а участь представника боржника у такому засіданні була неможливою у зв'язку з перебуванням у щорічній основній оплачуваній відпустці, про що йшлося вище, і таке судове засідання не могло б відбутися.
Скаржник зазначає, що з урахуванням поданої представником боржника заяви про відкладення судового засідання, призначеного на 24.06.2025 року на 10 год. 00 хв, на іншу дату, суд повинен був відкласти судове засідання.
Також апелянт вказує, що суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що раніше по справам №904/3108/24, №904/5145/24 та №904/810/2 судом було відмовлено фізичній особі - ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зазначені ухвали набрали законної сили та в апеляційному порядку не оскаржувались. Однак дану підставу для постановлення оскаржуваної ухвали вважає незаконною та необґрунтованою.
Просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 року у справі № 904/2993/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та направити справу для подальшого розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника апелянта, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та відмову в її задоволенні з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2025 року прийнято заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність для розгляду у підготовчому засіданні, яке відбудеться 24.06.2025 року на 10:00 год; зобов'язано ОСОБА_1 надати:
- детальну інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від фінансових установ, з документальним підтвердженням;
- докази в підтвердження того, на якому праві заявник проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
- оригінал паспорту, ідентифікаційного коду та трудової книжки (для огляду у судовому засіданні).
Даною ухвалою явку у судове засідання 24.06.2025 року особисто заявника визнано обов'язковою.
12.06.2025 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява №б/н від 12.06.2025 року представника ОСОБА_1 про відкладення судового засідання, яке призначено на 24.06.2025 на 10:00 на іншу дату, через перебування представника у відпустці.
Боржник - ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням №0610259615242 (18.06.2025 року отримано одержувачем) і самим апелянтом не спростовується.
В судове засідання 24.06.2025 року боржник не з'явився, причини своєї особистої неявки до суду не повідомив.
Відповідно вимог частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини 3 статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відтак, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Отже, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях коли суд визнав явку такого учасника обов'язковою.
Апелянт вірно вказує на право адвоката заявника на відпустку і на право ОСОБА_1 на правничу допомогу.
Однак у даному випадку на виконання ухвали суду від 10.06.2025 року у даній справі скаржник мав особисто з'явитись до суду і подання адвокатом скаржника заяви про відкладення розгляду справи через перебування адвоката у відпустці не звільняє його від виконання вимог суду.
Крім того, у справах про банкрутство фізичних осіб заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається самим боржником (частина 1 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства).
Для з'ясування судом питань, які необхідно вирішити у підготовчому засіданні, суд має впевнитись в особі заявника (боржника), роз'яснити йому наслідки введення процедури реструктуризації боргів, що є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур.
Суд першої інстанції вірно вказав, що на етапі ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, та як наслідок, вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів, обов'язкова особиста присутність боржника у підготовчому засіданні (аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 08.11.2023 року у справі №926/1402-б/23 ).
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Правова позиція Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі №905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
На спростування доводів апеляційної скарги про те, що адвокат Верхошапки Е.Є., як його представник, подав заяву про відкладення судового засідання, виявивши при цьому волю самого боржника та вказавши поважні причини неявки у судове засідання представника, і суд мав таке засідання відкласти і не порушувати право ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката, колегія суддів звертає увагу на наступне:
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі Alimentaria Sanders S.A. v. Spain, заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі №9901/278/21.
Відповідно до приписів частин 7, 8 статті 123, статті 124, частини 8 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа).
Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 року по справі №905/458/21 що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Матеріали справи не містять доказів того, що особисто скаржник звертався до суду з заявою про відкладення розгляду справи.
Заява адвоката, про яку йде мова в апеляційній скарзі, за змістом містить обставини, які стосуються причин неможливості явки адвоката скаржника, а не особисто ОСОБА_1 .
За вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для залишення заяви скаржника без розгляду.
У даній справі є доведеним, що скаржник про час та місце призначеного судом першої інстанції судового засідання був повідомлений належним чином, суд про причини неявки не повідомив, вимоги ухвали про його обов'язкову особисту явку до суду не виконав.
Вищевикладене свідчить, що апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає.
Посилання апелянта, що однією з підстав ухваленого рішення є доводи суду про те, що раніше ОСОБА_1 вже звертався до суду з аналогічними заявами, відхиляються колегією суддів, оскільки саме таких причинно-наслідкових зав'язків судом в оскаржуваній ухвалі не зазначено.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 року у справі №904/2993/25 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05.02.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко