04 лютого 2026 року м. Харків Справа № 922/3371/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участю представників сторін:
від позивача - адвокат Ладигін С.С., на підставі ордера (поза межами приміщення суду),
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" (вх.№2615Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 (суддя О.І. Байбак) у справі №922/3371/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Буд-Логістик", м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой", м. Харків,
про стягнення 2 142 275, 34грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Буд-Логістик" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" 2 142 275, 34грн, з яких: 1 070 000, 00грн неповернутої фінансової допомоги, 1 000 000, 00грн штрафу; 21 106, 85грн 3% річних, 51 168, 49грн інфляційних втрат.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору про надання поворотної фінансової допомоги №21/24-ФДП від 31.12.2024 щодо своєчасного та повного повернення грошових коштів, наданих позивачем відповідачу як фінансова допомога.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Буд-Логістик" 1 070 000, 00грн неповернутої фінансової допомоги, 1 000 000, 00грн штрафу, 21 106, 85грн 3% річних, 51 168, 49грн інфляційних втрат, 25 707, 31грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що доказів повернення решти отриманої поворотної фінансової допомоги в сумі 1 070 000, 00грн відповідач суду не надав, хоча відповідно до умов договору строк виконання зобов'язань з її повернення є таким, що настав. Зазначене надає позивачу також право на нарахування інфляційних та 3% річних за весь час прострочення, а також штрафу, що передбачено умовами договору.
Відповідач, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17 листопада 2025 року у справі №922/3371/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що директором позивача - Драгою М.В. повідомлено відповідача, що він не подавав жодного позову до відповідача щодо стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №21/24-ФДП від 31.12.2024.
Як зазначає апелянт, суд залишив поза увагою той факт, що позивач проігнорував надання відповідей на запитання відповідача, поставлені у відповідності до статті 90 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025, для розгляду справи №922/3371/25, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 у справі №922/3371/25. Призначено справу до розгляду на "13" січня 2026 р. о 12:00 годині.
23.12.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що в апеляційній скарзі відповідач не наводить заперечення щодо суми боргу, факту отримання фінансової допомоги і щодо факту її неповернення. Натомість, як вказує позивач, ним було сплачено судовий збір за подання позову, укладено договір на надання правничої допомоги з адвокатом, директором особисто було подано відповідь на відзив, в якій він ще раз підтвердив, що підписав позовну заяву, до відзиву директор додав роздрукований і підписаний ним власноруч варіант позовної заяви. Тобто, як вважає позивач, будь-які підстави вважати, що позовна заява не була підписана директором відсутні.
З огляду на викладене, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 17.11.2025 - без змін.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.01.2026 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Буд-Логістик" про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Постановлено судове засідання у справі №922/3371/25, призначене на "13" січня 2026 р. о 12:00 годині, провести за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Буд-Логістик" в особі представника адвоката Ладигіна Сергія Сергійовича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника.
12.01.2026 від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи; зазначає, що адвокат, що здійснює представництво інтересів відповідача, має представляти інтереси іншої особи у Нововодолазькому районному суді Харківської області в межах кримінального провадження у справі №631/1784/24 та безпосередньо бути присутнім у судовому засіданні. До дня подання клопотання представник відповідача був впевнений, що забезпечить участь у судовому засіданні в межах справи №922/3371/25, адже відстань між м. Харків та м. Нова Водолага складає 50 км. Однак, рух у бік м. Нова Водолага ускладнений у зв'язку з погодними умовами.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" про відкладення розгляду справи. Відкладено розгляд справи на 04 лютого 2026 року о 09:30 год. Постановлно судове засідання, відкладене на 04.02.2026 о 09:30год., провести за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Буд-Логістик" в особі представника - адвоката Ладигіна Сергія Сергійовича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника.
03.02.2026 від представника апелянта знову надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на його перебування у відпустці.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 04.02.2026 представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить у її задоволенні відмовити. Також представник позивача заперечує проти відкладення розгляду скарги.
Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, його представник в судове засідання не з'явився.
Розглянувши клопотання представника апелянта про відкладення розгляду скарги, судова колегія виходить з такого.
Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи і ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 сторони були повідомлені, що неявка їх представників у судове засідання не перешкоджає розгляду скарги.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції не визнає наведені відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи повідомлені ним причини неявки у судове засідання поважними, виходячи з такого.
Так, відповідач є юридичною особою і не позбавлений права і можливості забезпечити або свою участь в судовому засіданні в порядку статті 56 Господарського процесуального кодексу України (самопредставництво) або через свого представника.
У клопотанні про відкладення розгляду справи представником відповідача вказано про те, що він перебуває у відпустці, однак, відповідачем не надано доказів, що він не має інших представників в порядку самопредставництва або шляхом укладення відповідного договору; і, що він не може забезпечити участь інших своїх представників в судовому засіданні у даній справі.
Крім того, у клопотанні про відкладення розгляду справи представник відповідача не посилається на причини, з яких суд у даній справі не може розглянути апеляційну скаргу за його відсутності у судовому засіданні.
З огляду на викладене, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, враховуючи встановлений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду, судова колегія відмовляє представнику відповідача у задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги і здійснює розгляд скарги в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, 31.12.2024 між позивачем, як позикодавцем, та відповідачем, як позичальником, укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №21/24-ФДП, за умовами якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором (пункт 1.1 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України і становить 3 000 000, 00 (три мільйона) гривень 00 коп. без ПДВ.
На підставі пунктів 2.3-2.4 договору, поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позичальника.
Поворотна фінансова допомога може бути надана як на всю суму договору одноразово, так і періодичними траншами у сумах згідно усних заявок позичальника.
Пунктом 2.5 договору передбачено, що строк надання грошових коштів до 02 січня 2025 року.
Відповідно до пункту 3.1 договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 20 (двадцятого) січня 2025 року включно.
Пунктом 3.3. договору також передбачено, якщо позичальник не повертає допомогу вчасно згідно з пунктом 3.1, то з 25 січня 2025 року нараховується штраф в розмірі 1 000 000, 00грн та додатково стягується щоденно комісія за користування в розмірі 30 000, 00грн до повного повернення допомоги.
Як свідчать матеріали справи, свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі, та надав відповідачу поворотну фінансову допомогу шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позичальника у розмірі 3 000 000, 00грн, що підтверджується платіжними інструкціями №592 від 31.12.2024 на суму 400 000, 00грн, №587 від 31.12.2024 на суму 450 000, 00грн, №588 від 31.12.2024 на суму 450 000, 00грн, №591 від 31.12.2024 на суму 300 000, 00грн, №589 від 31.12.2024 на суму 400 000, 00грн, №594 від 31.12.2024 на суму 330 000, 00грн, №593 від 31.12.2024 на суму 320 000, 00грн, №590 від 31.12.2024 на суму 350 000, 00грн.
Відповідач здійснив повернення поворотної фінансової допомоги таким чином: 06.02.2025 повернуто 300 000, 00грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 105 від 06.02.2025; 07.02.2025 повернуто 430 000, 00грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 106 від 07.02.2025; 11.02.2025 повернуто 500 000, 00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №107 від 11.02.2025; 14.02.2025 повернуто 700 000, 00грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 108 від 14.02.2025.
Сума неповернутої поворотної фінансової допомоги за договором №21/24-ФДП від 31.12.2024 становить 1 070 000, 00грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 18/03-01 від 18.03.2025, в якій вимагав повернення частини неповернутої фінансової допомоги.
Однак, зазначена претензія залишилась з боку відповідача без відповіді, а викладені у ній вимоги без задоволення.
Обставини щодо стягнення боргу з поворотної фінансової допомоги стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Доказів повернення решти отриманої поворотної фінансової допомоги в сумі 1 070 000, 00грн відповідач суду не надав, хоча відповідно до умов договору строк виконання зобов'язань з її повернення є таким, що настав.
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язань, позивачем на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України, нараховано до стягнення з відповідача 1 000 000, 00грн штрафу, 21 106, 85грн - 3% річних за період прострочення оплати з 21.01.2025 по 17.09.2025 та 51 168, 49грн інфляційних втрат за період прострочення оплати з 01.02.2025 по 31.08.2025.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних та річних, суд першої інстанції встановив, що його здійснено арифметично вірно.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі, у зв'язку із неповерненням у повному обсязі відповідачем грошових коштів за договором позики.
За змістом статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Сума неповернутої поворотної фінансової допомоги за договором №21/24-ФДП від 31.12.2024 становить 1 070 000, 00грн.
В апеляційній скарзі апелянт не заперечує щодо суми боргу, факту отримання фінансової допомоги і її неповернення у повному обсязі.
Апелянт не оспорює підстави нарахування штрафу, арифметичну вірність 3% річних та інфляційних.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до того, що директор позивача у ході телефонної розмови повідомив його про те, що він не подавав жодного позову до відповідача щодо стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №21/24-ФДП від 31.12.2024.
Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, саме відповідач, посилаючись на вказані обставини, мав надати суду відповідні докази. Проте, жодних доказів відповідач суду не надав.
Натомість, як свідчать матеріали справи, позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви, укладено договір на надання правничої допомоги адвокатом для представництва його інтересів у даній справі.
Крім того, позивач в особі директора Драги М.В. надав суду першої інстанції пояснення, що він, як директор ТОВ "Транс-Буд-Логістик", підтверджує, що позовну заяву у справі №922/3371/25 було підписано і подано ним через "Електронний суд"; жодних претензій до будь-яких осіб з приводу підписання і подачі позовної заяви він не має. Для усунення будь-яких сумнівів директор Драга М.В., також додав скан-копію роздрукованого і підписаного ним варіанту позовної заяви, щоб він був у матеріалах справи.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для сумніву щодо наявності у позивача наміру на звернення до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №21/24-ФДП від 31.12.2024, яку останній, тим паче, не заперечує.
Щодо доводів апелянта, що суд залишив поза увагою той факт, що позивач проігнорував надання відповідей на запитання відповідача, поставлені у відповідності до статті 90 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 90 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порядку вказаної статті поставив позивачу такі питання:
1) Чи підписана позовна заява в межах справи №922/3371/25 безпосередньо самим ОСОБА_1 (а не іншою особою) з використанням його електронного цифрового підпису?
2) За якою точною адресою (країна, місто, вулиця, будинок та номер приміщення) була підписана позовна заява в межах справи №922/3371/25?
3) Чи отримував ОСОБА_1 документи щодо здійснення зустрічного зарахування однорідних вимог за договором про надання поворотної фінансової допомоги №21/24-ФДП від 31 грудня 2024 та договором про надання послуг спецтехнікою, механізмами №27012025 від 27.01.2025, з яких вбачається відсутність заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №21/24-ФДП від 31 грудня 2024?
Судова колегія зазначає, що позивач в особі директора ОСОБА_1 надав суду першої інстанції пояснення, що він, як директор ТОВ "Транс-Буд-Логістик", підтверджує, що позовну заяву у справі № 922/3371/25 було підписано і подано ним через "Електронний суд"; жодних претензій до будь-яких осіб з приводу підписання і подачі позовної заяви він не має.
Жодних доказів на спростування зазначеного відповідачем суду не надано.
Поряд з цим, питання, відповідно, і відповіді на них, щодо точної адреси підписання позовної заяви та отримання/неотримання директором позивача певних документів не мають значення для вирішення спору.
Якщо відповідач мав докази на підтвердження відсутності заборгованості, такі докази він мав надати суду першої інстанції, чого останнім здійснено не було.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Належних та допустимих доказів відсутності заборгованості перед позивачем відповідач суду не надав, а його доводи щодо імовірного підписання позовної заяви не директором позивача, а іншою особою, є виключно його непідтвердженими припущеннями.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, прийнятого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 у справі №922/3371/25 - без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати апелянта, пов'язані із розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 у справі №922/3371/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 04.02.2026.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко