вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" січня 2026 р. Справа№ 920/396/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Сибіги О.М.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 27.01.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лебідь"
на рішення Господарського суду Сумської області
від 17.07.2025 (повний текст складено та підписано 28.07.2025)
у справі №920/396/25 (суддя Джепа Ю.А.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Лебідь"
до Лебединської міської ради Сумської області
про визнання додаткової угоди укладеною
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "Лебідь" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Лебединської міської ради Сумської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі № 5 від 12.02.2018, укладену Лебединською міською радою, попередній орендодавець - Лебединська районна державна адміністрація та Приватним акціонерним товариством "Лебідь" у редакції, зазначеній в прохальній частині позовної заяви.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є орендарем, який добросовісно виконує свої обов'язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.07.2025 відмовлено у задоволенні позову.
Приймаючи оскаржуване рішення суд виходив з того, що позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір на новий строк на змінених умовах і докази згоди відповідача на укладення договору на змінених умовах відсутні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Лебідь" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 17.07.2025 у справі №920/396/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з порушенням норм матеріального права. При цьому, в апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, які за своїм змістом тотожні змісту позовної заяви. Апелянт також зазначає щодо необхідності врахування під час розгляду даної справи презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.
Узагальнені доводи та заперечення відповідача
03.09.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Відповідач наголошує на тому, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов висновків, що відповідають дійсним обставинам справи, а також судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до правильного вирішення справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв та клопотань
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025 апеляційну скаргу у справі №920/396/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Демидова А.М., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Лебідь» на рішення Господарського суду Сумської області від 17.07.2025 у справі №920/396/25 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Витребувано матеріали справи №920/396/25 з Господарського суду Сумської області.
18.08.2025 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
18.08.2025 матеріали справи №920/396/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025, у зв'язку з перебуванням судді Демидової А.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/396/25.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.08.2025, справу №920/396/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробено Г.П. (головуючий), судді: Хрипун О.О., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Приватного акціонерного товариства “Лебідь» на рішення Господарського суду Сумської області від 17.07.2025 у справі №920/396/25. Судове засідання призначено на 11.09.2025.
02.09.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 10.09.2025.
05.09.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 11.09.2025.
Розгляд справи відкладено на 30.09.2025.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025, у зв'язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/396/25.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.09.2025, справу №920/396/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробено Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства “Лебідь» на рішення Господарського суду Сумської області від 17.07.2025 у справі №920/396/25 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Кравчук Г.А., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.10.2025.
У зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, судове засідання призначене на 22.10.2025 не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства “Лебідь» на рішення Господарського суду Сумської області від 17.07.2025 у справі №920/396/25, призначено на 25.11.2025.
Розгляд справи відкладено на 25.12.2025.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2025, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/396/25.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25.12.2025, справу №920/396/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробено Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2025 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства “Лебідь» на рішення Господарського суду Сумської області від 17.07.2025 у справі №920/396/25, колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Сибіга О.М., Кравчук Г.А., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025. Розгляд апеляційної скарги призначено на 27.01.2026.
Явка представників сторін
У судове засідання 27.01.2026 представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 30.12.2025.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Лебідь" за відсутності представників позивача та відповідача.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Між Лебединською районною державною адміністрацією та Приватним акціонерним товариством “Лебідь» укладено договір оренди землі № 5 від 12.02.2018 (далі - Договір).
Відповідно п. 1.1. Договору орендодавець (Лебединська районна державна адміністрація) на підставі розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації № 46-ОД від 02.02.2018 “Про укладання договорів оренди не витребуваних земельних ділянок з ПАТ “Лебідь» на території Будильської сільської ради Лебединського району» надає, а орендар (позивач) приймає в строкове платне користування нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку (земельну частку (пай) - (далі - земельний пай) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Будильської сільської ради.
Земельний пай запроектований на Мордовець Марію Михайлівну на підставі сертифікату серія СМ № 036908 від 11.04.1996, земельна частка перебуває у колективній власності АТ “Лебідь» Лебединського району (п. 1.2. Договору).
Згідно п. 2.1. Договору, в оренду передається земельний пай розміром 3,89 в умовних кадастрових гектарах.
Відповідно до п. 3.1. Договору, договір укладено строком на 7 (сім) років до моменту отримання власником Земельного паю (його спадкоємцем) державного акту (Свідоцтва) на право власності на земельну ділянку/реєстрації права власності відповідно до чинного законодавства. Право оренди Земельного паю реєструється відповідно до законодавства. Цей Договір набирає чинності після підписання сторонами. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
По закінченню строку, на який було укладено договір, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк (поновлення договору). В такому разі орендар повідомляє про це орендодавця до спливу строку договору. До листа-повідомлення орендаря про поновлення договору орендар додає проект додаткової угоди (п. 3.2. Договору).
Згідно з п. 4.1. Договору розмір орендної плати у рік становить 12438,24 грн, що складає 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до п. 6.1. Договору, передача земельного паю в оренду здійснюється без розроблення проекту його відведення.
Згідно з п. 6.2. Договору, передача Земельного паю орендарю здійснюється за актом його приймання-передачі після підписання цього договору сторонами.
Земельна ділянка передана в оренду за актом приймання-передачі №5 від 12.02.2018.
26.12.2024 позивач звернувся до Лебединської міської ради, як управителя земельної ділянки на час звернення, з листом - повідомленням про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк 7 років, терміном дії з 13.02.2025 до 13.02.2032, із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки 5922981200:09:002:0067. До листа доданий проект додаткової угоди згідно з яким позивач пропонує: 1) поновити термін дії договору оренди на нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку (земельну частку (пай)) №5 від 12.02.2018, зареєстрований в Книзі реєстрації договорів оренди Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області від 22.02.2018 за №46 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5922981200:09:002:0067, площею 2,9 га, строком від 13 лютого 2025 року до 13 лютого 2032 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; 2) з метою приведення тексту договору оренди землі до вимог нормативних актів, якими врегульовані відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок (Цивільний кодекс України, Земельний кодекс України, Закон України “Про оренду землі», інші нормативно-правові акти), з урахуванням змін, що були внесені до тексту останніх та набули чинності на день укладання (підписання) даної додаткової угоди, внести змінити в договір оренди землі, виклавши його в цілому в новій редакції.
У відповідь на пропозицію відповідач листом №02-12/132 від 08.01.2025 повідомив, що позивач пропонує поновити термін дії договору щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5922981200:09:002:0067 площею 2,9 га (померлий власник земельної частки (паю) розміром 3,89 умовних кадастрових гектарів Мордовець М.М.). Проте відповідно до інформації Держаного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку вищезазначена земельна ділянка має площу 2,8992 га та передана в оренду ФГ “Тимофіївське», право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав. Чинне законодавство не передбачає права управителя (Лебединської міської ради) земельної ділянки, щодо якої ним уже укладено договір оренди, передавати її в користування іншій особі, тому відповідач відмовляє позивачу у поновленні договору оренди на нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку (земельну частку (пай)) від 12.02.2018 №5.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 29.08.2023 зареєстроване право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5922981200:09:002:0067 площею 2,8992 га за ТОВ “Тимофіївське» на підставі укладеного між відповідачем та третьою особою договору оренди від 18.05.2023.
Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначає, що він є орендарем, який добросовісно виконує свої обов'язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин. Позивач зазначає, що він завчасно, в грудні місяці 2024 року, звернувся до відповідача з пропозицією щодо продовження строку договору; протягом строку дії договору оренди землі добросовісно виконував свої обов'язки, своєчасно сплачував орендну плату, і на даний час використовує земельну ділянку за призначенням, своєчасно сплачує орендну плату за землю. Позивач також зазначає, що відповідач у місячний термін після закінчення строку договору не надіслав жодного повідомлення про заперечення у продовженні договору оренди землі, не повернув сплачену орендну плату як безпідставну.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 30 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції станом на лютий 2018 року право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав.
Відповідно до частини першої статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина перша статті 79-1 Земельного кодексу України).
Як вище встановлено судом, предметом договору від 12.02.2018 є оренда земельного паю розміром 3,89 в умовних кадастрових гектарах.
На реєстрацію права оренди невитребуваних земельних часток (паїв) поширюються вимоги Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 №119, який для такого виду договорів встановлює спеціальну процедуру реєстрації (позиція Верховного Суду у постановах від 21.04.2021 у справі №914/2179/19, від 07.12.2021 у справі №904/4993/20).
Згідно з п. 2, 4 Порядку реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю). Договір оренди реєструється у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), що ведеться за формою згідно з додатком. Датою реєстрації договору оренди є дата внесення відповідного запису до цієї Книги.
Судом встановлено, що договір оренди, відповідно до Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119, зареєстрований 22.02.2018 у книзі реєстрації договорів оренди за № 46, про що на договорі зроблена відповідна відмітка.
За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що договір від 12.02.2018 є неукладений.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що за рахунок паю, який перебував в оренді у позивача згідно з договором оренди від 12.02.2018 розміром 3,89 в умовних кадастрових гектарах, утворена, зокрема, земельна ділянка площею 2,8992 га, яка зареєстрована у Державному земельному кадастрі із присвоєнням кадастрового номера 5922981200:09:002:0067.
Суд першої інстанції, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, вірно зазначив, що внаслідок виділення земельної ділянки у натурі (на місцевості) предмет оренди за договором оренди земельної частки (паю) не зникає, а відбувається тільки зміна його юридичного статусу на земельну ділянку.
Згідно зі ст. 33 Закону “Про оренду землі», в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.
Отже, статтею 33 Закону України “Про оренду землі» визначено алгоритм дій орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, та орендодавця під час укладення договору оренди землі на новий строк.
При цьому імперативна норма частини 4 статті 33 Закону України “Про оренду землі» передбачає, що при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін; у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Відповідно до правової позиці Верховного Суду у постанові від 28.01.2025 у справі № 914/1025/24 саме орган місцевого самоврядування уповноважений визначати істотні умови такої оренди, а за відсутності такого рішення істотні умови не можуть бути визначені судом або орендарем одноособово в позовній заяві. Без волевиявлення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у користування, неможливе укладення нового договору оренди землі на змінених умовах.
Суд не може підміняти інший орган державної виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, не може перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції відповідного органу. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №915/2586/20, від 08.07.2021 у справі №915/1889/19, від 09.04.2024 у справі №902/453/23.
Матеріали справи свідчать, що позивач, у встановлений договором та законом строк, звернувся до відповідача з листом-повідомленням про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк - 7 років, із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки - 5922981200:09:002:0067.
Водночас, суд першої інстанції вірно встановив, що згідно із запропонованою редакцією договору, що є додатком до листа повідомлення, позивач виклав у новій редакції договір, зі зміною в тому числі, умов щодо об'єкта оренди - земельна ділянка з кадастровим номером 5922981200:09:002:0067 площею 2,9 га, в тому числі рілля 2,9 га, сіножаті- га (об'єктом за договором був земельний пай розміром 3,89 в умовних кадастрових номерах, фактична площа земельної ділянки з кадастровим номером 5922981200:09:002:0067 становить 2,8992 га); строку дії договору - згідно з п. 7 запропонованої редакції договір оренди землі укладено строком на 14 років (п. 3.1. договору передбачав, що договір укладений строком на 7 років); розміру орендної плати - річна орендна плата складає 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на дату укладення договору становить 10238,91 грн за повний рік оренди (договір передбачав орендну плату у розмірі 10 %, що у рік становить 12 438,24 грн).
Відповідач у встановлений законом строк надіслав позивачу лист-повідомлення від 08.01.2025 про відмову в укладенні договору оренди землі на новий строк, вказуючи, в тому числі, на площу земельної ділянки - 2,8992 га.
Згоду щодо укладення договору оренди на змінених умовах відповідач не надав.
Виходячи із аналізу положень частин 1- 5 статті 33 Закону України “Про оренду землі», в разі досягнення між орендарем та орендодавцем домовленості щодо істотних умов нового договору оренди землі, але подальшої відмови або зволікання орендодавця з укладенням такого договору, орендар може звернутися з позовом про визнання укладеним договору оренди в редакції з істотними умовами, визначеними сторонами під час процедури їх погодження.
Також орендар може оскаржити незаконне рішення орендодавця про відмову укласти договір оренди землі, якщо до цього сторонами були фактично погоджені істотні умови такого договору. Так само орендар може оскаржити незаконне рішення орендодавця про відмову укласти новий договір оренди в разі порушення переважного права орендаря, який запропонував рівні умови з визначеним орендодавцем переможцем земельних торгів.
Натомість в будь-якому разі навіть визнання судом незаконним рішення орендодавця про відмову укласти новий договір оренди землі не може означати досягнення між орендарем та орендодавцем згоди щодо істотних умов такого договору.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі №902/453/23.
За змістом частини 4 статті 33 Закону України умови, на яких договір може бути укладений, у будь-якому випадку узгоджуються сторонами. Якщо відсутня згода будь-якої сторони (в тому числі орендодавця) щодо істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь-якого іншого змісту переважне право не має. Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі №902/453/23.
За наведеного вище, враховуючи, що позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір на новий строк на змінених умовах і докази згоди відповідача на укладення договору на змінених умовах відсутні, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі про порушення орендодавцем законного права орендаря на переважне право оренди земельної ділянки, колегія суддів відхиляє як безпідставні та такі, що спростовуються встановленими судом обставинами та представленими суду доказами.
Колегія суддів також зазначає щодо нерелевантності до даних правовідносин правових висновків Верховного Суду у справі № 905/650/19, № 912/1984/17 та у справі 912/3810/16 щодо застосування принципу добросовісності при розгляді судами справ, оскільки, викладені в цих постановах висновки, стосуються правовідносин та обставин, які відрізняються від тих, що є предметом розгляду в даній справі.
У свою чергу, викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони грунтуються виключно на власному тлумаченні скаржником спірних правовідносин та норм чинного законодавства, зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Лебідь".
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 17.07.2025 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лебідь" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Сумської області від 17.07.2025у справі №920/396/25 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Лебідь".
Матеріали справи №920/396/25 повернути Господарському суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 30.01.2026
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
О.М. Сибіга