79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" січня 2026 р. Справа №914/1867/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Стронська А.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Папуга С.В.
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу ФОП Сендак Марти Валеріївни від 21.11.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/3432/25 від 21.11.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 22.10.2025 (повне рішення складено 03.11.2025, суддя Матвіїв Р.І.)
у справі № 914/1867/24
за позовом ФОП Сендак Марти Валеріївни
до відповідача ФОП Винарчика Андрія Ігоровича
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ФОП Сендак Ігора Михайловича
про стягнення 925 990, 97 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи-підприємця Сендак Марти Валеріївни ( далі - ФОП Сендак М.В., позивач) до Фізичної особи-підприємця Винарчика Андрія Ігоровича (далі - ФОП Винарчик А.І., відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Фізичної особи-підприємця Сендак Ігора Михайловича ( далі - ФОП Сендак І.М., третя особа) про стягнення 925 990, 97 грн, з яких: 631 962 грн - заборгованість зі сплати орендної плати; 147 364,94 грн - інфляційні втрати; 40 386 грн - 3% річних; 107 278,03 грн - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення з правом викупу №1/19 від 01.10.2019 в період з 22.09.2021 по 20.03.2023.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.10.2025 у справі №914/1867/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що за умовами укладеного між сторонами договору оренди такий діяв по 01.10.2021, а в матеріалах справи відсутні докази продовження дії такого договору на новий строк та погодження сторонами його умов у визначеному договором порядку. Відтак, вимога позивача про стягнення орендної плати є безпідставною, а фактичне користування орендарем майном після припинення договору оренди дає орендодавцю право на стягнення неустойки, передбаченої ст.785 ЦК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ФОП Сендак М.В. подала апеляційну скаргу від 21.11.2025, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 22.10.2025 у справі №914/1867/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.
Вимоги апелянта обґрунтовані неповним встановлення судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що початок та припинення орендних правовідносин пов'язані з моментом підписання орендодавцем та орендарем акта приймання-передачі об'єкта оренди. Оскільки після закінчення строку дії договору (01.10.2021) відповідач не повернув орендованого майна позивачу за актом приймання-передачі, не подав суду доказів на спростування факту користування об'єктом оренди після вказаної дати, укладений між сторонами договір був продовжений на той же строк та на тих же умовах та припинився 20.03.2023 (дата підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди).
Відтак, на переконання апелянта, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про закінчення строку дії укладеного між сторонами договору оренди 01.10.2021 та відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідач та третя особа відзиву на апеляційну скаргу чи письмових пояснень не подали, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 справу №914/1867/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 апеляційну скаргу ФОП Сендак М.В. залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною ФОП Сендак М.В. на рішення Господарського суду Львівської області від 22.10.2025 у справі № 914/1867/24 та призначено розгляд справи на 27.01.2026.
В судове засідання прибула представник позивача.
Відповідач та третя особа участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення усім учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників відповідача та третьої особи.
У судовому засіданні 27.01.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом.
Сендак М.В. зареєстрована як фізична особа-підприємець 28.11.2007.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Сендак І.М. з 02.11.2007 є власником нежитлового приміщення в АДРЕСА_1 .
Відповідно до довіреності від 22.03.2016, посвідченої приватним нотаріусом Комар С.С. і зареєстрованої в реєстрі за номером 512, Сендак І.М. уповноважив Сендак М.В. управляти і розпоряджатися всім його майном, де б воно не було і з чого б воно не складалося, укладати всі передбачені законом правочини по управлінню і розпорядженню майном ( зокрема, купувати, продавати, укладати та підписувати договори оренди), вести від імені довірителя справи, подавати заяви. Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам і дійсна до 22.03.2021 якщо не буде скасована раніше.
01.10.2019 між ФОП Сендак М.В. ( далі - орендодавець) та ФОП Винарчиком А.І. укладено договір оренди нежитлового приміщення з правом викупу № 1/19 (далі - Договір).
Відповідно до п.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування з правом викупу нерухоме майно - приміщення кафе, що розташоване за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Мазепи, 9, загальною площею 153,4 кв. м. ( далі - об'єкт оренди).
За цим Договором об'єкт оренди надається орендарю на термін дії Договору і підлягає поверненню орендодавцю після припинення дії Договору чи переоформлення права власності на орендаря ( п.1.4. Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору сторони не пізніше 10-ти днів з дня підписання Договору підписують частину 1 акта приймання-передачі, де зазначається фактичний стан майна, що передається в оренду, а також не пізніше 30-ти днів з дня підписання частини 1 акта приймання-передачі сторони підписують частину 2 такого акта, відповідно до якого об'єкт оренди передається повністю орендарю для ведення господарської діяльності.
Частина 1 акта приймання-передачі приміщення підписана сторонами 07.10.2019, а частина 2 - 30.10.2019. Відповідно до назви та змісту такого акта він складений до договору № 1/19 від 30.09.2019. Такого договору у матеріалах справи немає.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.3., 3.4. Договору такий діє з 01.10.2019 по 01.10.2021. При умові належного виконання своїх обов'язків за цим Договором орендар має переважне право за інших рівних умов на продовження Договору на новий термін. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення Договору оренди на новий строк, повинен письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших умов Договору переважне право орендаря припиняється. Умови договору оренди на новий строк встановлюються сторонами додатково шляхом переговорів.
Відповідно до п.п. 4.1 - 4.2 Договору орендна плата впродовж першого року дії Договору, тобто з 01.10.2019 до 01.10.2020, становить 1 гривню за один повний календарний місяць, а впродовж другого року оренди, тобто з 02.10.2020 по 01.10.2021 - 35 282,00 грн за один повний місяць.
Розмір орендної плати на наступні періоди в Договорі не визначено.
Відповідно до п. 4.3 Договору плата за викуп приміщення становить 110 000,00 доларів США. Орендна плата за період з 02.10.2020 по 01.10.2021 не входить до плати за викуп приміщення.
Відповідно до п. 4.7 Договору орендна плата сплачується у вказані цим Договором строки.
Однак інших умов щодо строку оплати платежів сторонами в Договорі не погоджено.
Первинні документи, які б підтверджувалу сплату орендарем обумовленої Договором орендної плати в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до змісту написаного вручну документа без назви і без дати, на виконання п.4.3. договору купівлі-продажу №1/19 від 01.10.2019 Винарчик А.І. сплатив 27.11.2020 Сендак М.В. 14 500 доларів США готівкою, залишок суми відповідно до умов договору буде сплачено до 31.01.2021. Сендак М.В., в свою чергу, розпискою підтвердила отримання 27.11.2020 від Винарчика А.І. 14 500 доларів США.
20.03.2023 Сендак М.В. відправила засобами поштового зв'язку на адресу орендаря повідомлення про наявність заборгованості зі сплати орендної плати по Договору за період з 01.10.2019 по 17.03.2023 в сумі 654 306,00 грн, яку просила погасити.
21.03.2023 орендодавець скерувала засобами поштового зв'язку на адресу орендаря повідомлення про дострокове розірвання Договору.
В матеріалах справи міститься підписана зі сторони орендодавця угода від 17.03.2023 про розірвання договору оренди та припинення його дії з 20.03.2023. Вказана угода орендарем не підписана, докази її надіслання орендарю в матеріалах справи відсутні.
До позовної заяви долучено також підписаний сторонами акт прийому-передачі (повернення) приміщення, датований 20.03.2023 (виправлено), з викресленнями, виправленнями і вручну здійсненими написами, зокрема, про «перебування в користуванні до жовтня 2021», «виправленому вірити» (без детальних відомостей про особу, яка внесла виправлення).
Зважаючи на наведене ФОП Сендак М.В. звернулась до суду з позовом у цій справі про стягнення з ФОП Винарчика А.І. 631 962 грн заборгованості зі сплати орендної плати ( за період з 22.09.2021 по 20.03.2023), 147 364,94 грн інфляційних втрат, 40 386 грн 3% річних та 107 278,03 грн пені.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини (частина 2 статті 11 ЦК України).
За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За змістом статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч.1 ст. 530 ЦК України).
Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди за період з 22.09.2021 по 20.03.2023, а також інфляційних втрат, 3% річних та пені, нарахованих у зв'язку з простроченням сплати орендних платежів.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Як зазначалось вище, пунктами 4.1 - 4.2 Договору сторони погодили, що орендна плата впродовж першого року дії Договору, тобто з 01.10.2019 до 01.10.2020, становить 1 гривню за один повний календарний місяць, а впродовж другого року оренди, тобто з 02.10.2020 по 01.10.2021 - 35 282,00 грн за один повний місяць. Розміру орендної плати на наступні періоди в Договорі сторони не погодили.
Відповідно до п. 4.7 Договору орендна плата сплачується у вказані цим Договором строки. Однак інших умов щодо строку оплати платежів сторонами в Договорі не погоджено.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 зазначив, що правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором оренди у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок негайно повернути наймодавцеві річ.
Отже, після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду).Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною 2 статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Так, згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Неустойка за ч. 2 ст. 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Частиною першою статті 763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Як зазначалось вище, п.п. 3.1, 3.3., 3.4. Договору сторони погодили, що такий діє з 01.10.2019 по 01.10.2021. При умові належного виконання своїх обов'язків за цим Договором орендар має переважне право за інших рівних умов на продовження Договору на новий термін. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення Договору оренди на новий строк, повинен письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших умов Договору переважне право орендаря припиняється. Умови договору оренди на новий строк встановлюються сторонами додатково шляхом переговорів.
Враховуючи наведене вище, а також відсутність у матеріалах справи доказів досягнення сторонами згоди щодо продовження дії Договору на новий строк та погодження його умов, зокрема, щодо розміру орендної плати, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про припинення Договору 01.10.2021.
При цьому, судом апеляційної інстанції відхиляються покликання апелянта на продовження Договору до 20.03.2023 - моменту підписання сторонами акта приймання-передачі майна, оскільки такий акт за своїм змістом може підтверджувати момент повернення майна з оренди, а не строк дії Договору.
Окрім того, суд не розцінює вказаний акт як належний та достатній доказ на підтвердження строку користування орендарем об'єктом оренди, оскільки в такому акті викреслено твердження про користування майном за Договором до 20.03.2023 та зазначено «перебуває в користуванні до жовтня 2021».
Наявні в матеріалах справи повідомлення про розірвання Договору та угода від 17.03.2023 про розірвання Договору та припинення його дії з 20.03.2023 також не можуть вважатись належними доказами продовження дії Договору після 01.10.2021 оскільки такі підписані лише орендодавцем, докази надіслання угоди орендарю в матеріалах справи відсутні.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову у цій справі про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, а також нарахованих на вказану заборгованість 3% річних, інфляційних втрат та пені, оскільки в період після закінчення строку дії Договору ( 01.10.2021) при фактичному користуванні орендарем майном орендодавець має право на стягнення неустойки, передбаченої ст. 785 ЦК України, а не орендної плати.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 22.10.2025 у цій справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ФОП Сендак Марти Валеріївни від 21.11.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/3432/25 від 21.11.2025) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.10.2025 у справі №914/1867/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 05.02.2026
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.