79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" лютого 2026 р. Справа №907/992/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Стронська А.І.
за участю представників учасників процесу:
від позивача - Гладченко І.С.
від відповідача 1 - Мерза Д.Б.
від відповідачів 2, 3 - не з'явились
від відповідача 4 - Теслюк Т.Ю.
від третьої особи 1- Юрескул Н.С.
від третіх осіб 2-7 - не з'явились
розглянувши апеляційні скарги ТОВ "Плодоовоч - Уж" від 09.12.2025 (вх. №01-05/3663/25 від 10.12.2025) та ТОВ "Латуж" від 11.12.2025 (вх. №01-05/3688/25 від 12.12.2025)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2025 (складено та підписано 03.12.2025, суддя Пригуза П.Д.)
у справі № 907/992/25
за позовом ОСОБА_1
до відповідача 1 ТОВ "Плодоовоч-УЖ"
до відповідача 2 ОСОБА_2
до відповідача 3 ОСОБА_3
до відповідача 4 ТОВ "Латуж"
треті особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору:
1 - ОСОБА_4
2 - ОСОБА_5
3 - ОСОБА_6
4 - ОСОБА_7
5 - ОСОБА_8
6 - ОСОБА_8
7 - ОСОБА_9
про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства, визначення розміру статутного капіталу товариства та часток учасників товариства
Короткий зміст вимог позивача та ухвали суду першої інстанції.
ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_10 , позивач) звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовоч-Уж" (далі - ТОВ "Плодоовоч-Уж", відповідач 1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач 2), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач 3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Латуж" (далі - ТОВ "Латуж", відповідач 4) про:
1) визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників ТОВ "Плодоовоч-Уж" від 31.05.2016, оформлених протоколом № 12, в цілому з моменту їх прийняття та Статуту ТОВ "Плодоовоч-Уж" (в новій редакцій), затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Плодоовоч-Уж" № 12 від 31.05.2016;
2) визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників ТОВ "Плодоовоч-Уж" від 09.12.2016, оформлених протоколом № 15, в цілому з моменту їх прийняття та Статуту ТОВ "Плодоовоч-Уж" (в новій редакції), затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Плодоовоч-Уж" № 15 від 09.12.2016;
3) скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Плодоовоч-Уж", код 05528259, а саме:
- реєстраційного запису №13241050010005339 від 12.12.2016 “Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи», здійсненого приватним нотаріусом Дроботею Алісою Віталіївною;
- реєстраційного запису №13241050008005339 від 08.06.2016 (із виправленнями помилок реєстраційним номером № 1324777000900533 від 09.06.2016) “Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи», здійсненого державним реєстратором виконавчого комітету Ужгородської міської ради Гороховою Оленою Карлівною;
та поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційного запису від 15.02.2012 №13141010001005338, визнавши чинним Статут у попередній редакції, затвердженій протоколом загальних зборів № 2 від 15.02.2012;
4) визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Плодоовоч-Уж" відповідно до редакції Статуту від 15.02.2012, затвердженого протоколом загальних зборів №2 від 15.02.2012, а саме у розмірі 742 893,00 грн, що складає 100 % статутного капіталу, та поділеного між учасниками наступним чином:
- ОСОБА_1 , частка якої у статутному капіталі у грошовому виразі складає 250,00 грн, що становить 0,03 % статутного капіталу ТОВ "Плодоовоч-Уж";
- ОСОБА_6 , частка якого у статутному капіталі у грошовому виразі складає 466,50 грн, що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ "Плодоовоч-Уж",
- ОСОБА_5 , частка якого у статутному капіталі у грошовому виразі складає 429,75 грн, що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ"Плодоовоч-Уж",
- ОСОБА_7 , частка якої у статутному капіталі у грошовому виразі складає 429,75 грн, що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ "Плодоовоч-Уж";
- ОСОБА_8 , частка якого у статутному капіталі у громовому виразі складає 429,75 грн, що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ "Плодоовоч-Уж";
- ОСОБА_8 , часткаякого у статутному капіталі у грошовому виразіскладає 429,75 грн, що становить 0,06 % статутного капіталуТОВ "Плодоовоч-Уж";
- ОСОБА_9 , частка якого у статутному капіталі у грошовому виразі складає 429,75 грн, що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ "Плодоовоч-Уж";
- ОСОБА_2 , частка якої у статутному капіталі у грошовому виразі складає 53 040,00 грн, що становить 7,14 % статутного капіталу ТОВ "Плодоовоч-Уж";
- ОСОБА_3 , частка якого у статутному капіталі у грошовому виразі складає 151 268,50 грн, що становить 20,36 % статутного капіталу ТОВ "Плодоовоч-Уж";
- ТОВ “Латуж», частка якого у статутному капіталі у грошовому виразі складає 214 875,00 грн, що становить 28,92 % статутного капіталу ТОВ "Плодоовоч-Уж";
- ОСОБА_4 , частка якого у статутному капіталі у грошовому виразі складає 320 844,25 грн, що становить 43,19% статутного капіталу ТОВ "Плодоовоч-Уж".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори учасників ТОВ "Плодоовоч-Уж", на яких прийнято оспорювані рішення, були проведені за відсутності встановленого Статутом кворуму та з порушенням порядку їх скликання, оскільки позивач, як учасниця цього товариства, не була повідомлена про скликання зборів. Вказане позбавило ОСОБА_1 можливості взяти участь у зборах та порушило її корпоративні права на участь в управлінні товариством. Окрім того, внаслідок прийняття оскаржуваних рішень ОСОБА_1 було виключено зі складу учасників товариства з порушенням встановлених Законом та Статутом гарантій.
В процесі розгляду справи ОСОБА_1 подала суду першої інстанції заяву про забезпечення позову шляхом:
-заборони ТОВ “Плодоовоч-Уж» та всім державним реєстраторам суб'єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб'єктам державної реєстрації, вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, а саме ТОВ “Плодоовоч-Уж» (код 05528259 місцезнаходження:88000, м. Ужгород, вул. Грушевського, 78А), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до вирішення справи по суті;
- заборони ТОВ “Плодоовоч-Уж» відчужувати корпоративні права інших структур, засновниками, яких воно є.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що під час розгляду цієї справи існує загроза вчинення відповідачами подальших дій щодо зміни розміру статутного капіталу товариства, відчуження часток в статутному капіталі третім особам, відчуження активів у виді нерухомого та рухомого майна, патентів або торгових марок. В разі вчинення на підставі нових протиправних рішень відповідачів реєстраційних дій зі зміною відомостей Єдиного державного реєстру про ТОВ “Плодоовоч-Уж», позивач не зможе захистити своє порушене право в межах даного спору.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2025 у справі №907/992/25 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, а саме ТОВ “Плодоовоч-Уж», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до вирішення справи по суті, а саме: будь-яких змін до відомостей про розмір статутного капіталу товариства та часток учасників товариства. В решті вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала суду мотивована положеннями ст.ст.136,137 ГПК України та тим, що в контексті спірних правовідносин заборона до вирішення справи по суті вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про розмір статутного капіталу та часток учасників ТОВ “Плодоовоч-Уж», що містяться в Єдиному державному реєстрі, відповідає заявленим вимогам та зможе забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення такого. Натомість невжиття такого заходу може позбавити позивача можливості захистити свої права в межах даного судового провадження без нових звернень до суду.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та відзивів на апеляційні скарги.
ТОВ “Плодоовоч-Уж» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2025 про забезпечення позову у справі №907/992/25.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 1 зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення заяви про забезпечення позову, оскільки позивачем не доведено вчинення відповідачами до подання позову або після відкриття провадження у цій справі будь-яких дій, спрямованих на внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру, відчуження часток товариства третім особам, скликання загальних зборів учасників ТОВ “Плодоовоч-Уж» щодо питань зміни розміру статутного капіталу товариства чи часток учасників товариства тощо. Самі лише припущення позивачки не є достатніми підставами для вжиття судом заходів забезпечення позову.
Окрім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав можливості висловити сторонам свої заперечення щодо заяви позивача про забезпечення позову та розглянув таку без виклику сторін.
ТОВ "Латуж" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2025 у справі №907/992/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Вимоги апелянта обгрунтовані неповним встановленням судом першої інстанції обставин справи та порушенням норм процесуального права.
Зокрема, відповідач 4 зазначає, що ОСОБА_1 не доведено та документально не підтверджено наявності обставин, які б свідчили про реальну можливість вчинення відповідачами будь-яких дій, здатних перешкодити виконанню рішення суду в разі задоволення позову. З часу прийняття оскаржуваних рішень минуло 9 років, впродовж яких відповідачами не вчинялось жодних дій, спрямованих на зміну статутного капіталу, відчуження часток чи активів товариства, а тому заява про забезпечення позову ґрунтується виключно на суб'єктивних припущеннях позивачки.
Апелянт вважає, що заява про забезпечення позову у цій справі спрямована не на забезпечення ефективного судового захисту, а на необґрунтоване блокування діяльності товариства, створення надмірних та невиправданих обмежень, що суперечить принципам співмірності та балансу інтересів сторін.
Обгрунтовуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апелянт зазначає, що заява про забезпечення позову подана безпосередньо перед судовим засіданням, що відбулось 02.12.2025, однак у зв'язку з несправністю системи відеоконференцзв'язку сторони не змогли виловити свою позицію щодо поданої заяви. Незважаючи на вказані обставини суд не забезпечив сторонам можливості надати свої пояснення щодо заяви про забезпечення позову, натомість постановив оскаржувану ухвалу без виклику учасників справи.
ОСОБА_4 подав письмові пояснення у справі, в яких зазначає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2025 у справі №907/992/25 є законною та обгрунтованою, а підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.
Зокрема, третя особа 1 зазначає, що застосовані судом заходи забезпечення позову у цій справі є співмірними та не порушують баланс інтересів сторін, оскільки такі не перешкоджають господарській діяльності товариства, не передбачають накладення арешту на майно чи рахунки, а мають виключно тимчасовий характер і стосуються лише тих реєстраційних змін, які безпосередньо пов'язані з предметом спору. Судом було застосовано мінімально необхідне втручання для збереження спірних правовідносин до вирішення справи по суті, оскільки у корпоративних
спорах внесення змін до відомостей ЄДР може призвести до неможливості навіть у разі задоволення позову відновлення попереднього становища без нових судових спорів, що суперечить завданню господарського судочинства щодо забезпечення ефективного захисту порушених прав.
Інші учасники справи відзивів на апеляційні скарги не подали, що не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні просила ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2025 про забезпечення позову у справі №907/992/25 залишити без змін з підстав її законності та обгрунтованості, а апеляційні скарги - без задоволення.
Представники сторін в судовому засіданні виклали свої доводи та заперечення щодо вимог апеляційних скарг.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2025 справу №907/992/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Плодоовоч - Уж" на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2025 у справі № 907/992/25 та призначено розгляд такої на 13.01.2026.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Латуж" на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2025 у справі № 907/992/25 та призначено її розгляд на 13.01.2026.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 та від 30.01.2026 задоволено заяви представників позивача, відповідача 1 та третьої особи 1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 призначено апеляційні скарги ТОВ "Плодоовоч - Уж" та ТОВ "Латуж" на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2025 у справі № 907/992/25 до спільного розгляду, розгляд справи за клопотанням представника третьої особи 1 відкладено на 03.02.2026.
В судове засідання 03.02.2026 з'явились представники позивача, відповідачів 1, 4 та третьої особи 1.
Інші учасники справи участі уповноважених представників в судовому засіданні повторно не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення усім учасникам спрви ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників відповідачів 2-3 та третіх осіб 2-7.
В судовому засіданні 03.02.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи приписи вищевказаних норм, а також доводи та вимоги апеляційних скарг, колегія суддів переглядає ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2025 у цій справі лише в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу ( ч.9 ст. 137 ГПК України).
Відповідно до ч.ч.10-11 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача(аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову.
У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому,в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19, від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суд розглядає вказану заяву з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п'ятій, шостій та сьомій статті 137 ГПК України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами Господарського процесуального кодексу України та інших нормативно-правових актів, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення/дії, передбачених законом (чи визначених на його основі судом) найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Такі правові висновки Верховного Суду викладено у постановах, зокрема, від 24.10.2022 у справі № 916/950/22, від 15.05.2019 у справі №910/688/13.
З наведеного випливає, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у застосуванні знаходяться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Водночас, заходи забезпечення позову мають чітко відповідати суті та предмету заявлених позовних вимог, оскільки це гарантує, що вжиті заходи не виходять за межі спору, сприяють належному виконанню судового рішення і не створюють необґрунтованих перешкод для сторін у справі.
Колегія суддів зазначає, що у цій справі ОСОБА_1 заявлено позов про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників ТОВ "Плодоовоч - Уж" ( якими збільшено розмір статутного капіталу товариства, перерозподілено частки та виключено, в тому числі і позивачку, зі складу учасників товариства), затверджених такими рішеннями редакцій Статутів, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Плодоовоч - Уж" та часток учасників товариства.
Отже, з огляду на предмет позову у цій справі невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернулась до суду, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду справи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань будуть внесені зміни до відомостей про розмір статутного капіталу ТОВ "Плодоовоч - Уж" та часток учасників товариства, позивач, у разі задоволення позову, не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Доводи апелянтів про відсутність належних доказів вчинення відповідачами дій, спрямованих на зміну статутного капіталу та відчуження часток товариства, апеляційним судом відхиляються, оскільки вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідачів в будь-який момент здійснити такі дії) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Схожа за змістом позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
Доводи апелянтів про спрямованість заходів забезпечення позову на необґрунтоване блокування діяльності товариства судом апеляційної інстанції також відхиляються, оскільки вжитий судом захід забезпечення позову стосується виключно предмета спору (можливості вчинення реєстраційних дій щодо зміни розміру статутного капіталу ТОВ "Плодоовоч - Уж" та часток учасників товариства) та не призведе до невиправданого обмеження прав учасників справи.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (постанови Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 07.09.2020 у справі № 904/1766/20, від 19.10.2020 у справі № 916/30/20 від 16.12.2020 у справі № 915/2460/19).
Постановляючи ухвалу про заборону вчиняти певні дії, суд має визначити, які саме дії забороняється вчиняти, а також визначити коло осіб яким судом заборонено вчиняти певні дії з метою забезпечення позову. Відсутність вказівки у судовому рішенні на чітко окреслене вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняються вчиняти, створює умови для потенційного обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.12.2024 у справі № 910/8594/24, від 16.12.2025 у справі № 910/7726/25).
Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог та зазначено в ухвалі про забезпечення позову, які саме дії та кому забороняється вчиняти .
У цьому випадку заборона вчинення реєстраційних дій саме щодо зміни розміру статутного капіталу ТОВ "Плодоовоч - Уж" та часток учасників товариства узгоджується з предметом спору, відповідає вимогам співмірності, адекватності, розумності, збалансованості інтересів сторін, не призведе до невиправданого обмеження прав та законних інтересів відповідачів, третіх осіб та інших осіб, які не є учасниками справи, чи до блокування їх господарської діяльності, а лише запровадить тимчасові законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод для ефективного захисту прав позивача у разі задоволення позовних вимог.
Доводи скаржників про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з постановленням оскаржуваної ухвали без заслуховування позиції учасників справи, колегією суддів також відхиляються як безпідставні, оскільки відповідно до ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За змістом ч.4 ст. 140 ГПК України суд може призначити розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін. Однак, це не обов'язок, а право суду, яким останній може скористатись у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову.
Отже, доводи апелянтів не знайшли свого підтвердження за наслідками розгляду апеляційних скарг, не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2025 у цій справі прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для розгляду заяви про забезпечення позову, дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Доводи, наведені скаржниками в апеляційних скаргах, не спростовують висновків суду першої інстанції зважаючи на викладене вище, а тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Зважаючи на наведене, а також те, що судом апеляційної інстанції не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, що визначені ст.277 ГПК України, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2025 у цій справі слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг залишаються за скаржниками.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги ТОВ "Плодоовоч - Уж" від 09.12.2025 (вх. №01-05/3663/25 від 10.12.2025) та ТОВ "Латуж" від 11.12.2025 (вх. №01-05/3688/25 від 12.12.2025) залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2025 у справі №907/992/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг залишити за скаржниками.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Матеріали оскарження ухвали повернути до Господарського суду Закарпатської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 05.02.2026
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.