Справа № 187/1804/25
2/0187/68/26
"05" лютого 2026 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караул О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за загальною сумою 38310 гривень 00 копійки, яка складається з зсуми заборгованості за оосновним боргом у розмірі 6000 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 21 690 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» - 10 620 грн., а також сплачений судовий збір 2422 гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 гривень 00 копійок, а також в порядку ч.10, 11 ст.265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si*s):100) s, де І сума інфляційних втрат, si індекс інфляції за певний період, s сума заборгованості, 100 переведення відсотків. Розрахунок 3% річних: С*3:100:365*Дн, де С сума основного боргу, 3 3% річних, 100 переведення відсотків, 365 кількість днів у році, Дн кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3% річних з відповідача на користь ТОВ «Українські фінансові операції», роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втирати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.07.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір №4780182 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
На умовах, встановлених договору, ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п.1.2 тип кредиту кредит, сума кредиту складає 3000 гривень; згідно із п.1.3 договору, строк кредиту 360 днів, з 01.07.2024 року по 26.06.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів. Процентна ставка 1.5 % в день в межах сторку кредиту.
На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1 договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладення договору.
Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало їй кредит у сумі 3000 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Універсал Банк».
В подальшому позичальником було підписано додатковий договір від 02.07.2024 та відповідно кршти у розмірі 3000 гривень від первісного кредитора згідно договору були надіслані платіжною системою ТОВ “Пейтек» на картку споживача.
Відповідно до реквізитів договору №4780182від 01.07. 2024 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 36385.
За даними поденного розрахунку заборгованості за договором №4780182 від 01.07. 2024, у період з 01.07. 2024 року по 27.02.2025 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 21 690 гривень.
Станом на сьогодення позивачу невідомо про існування судового рішення щодо зміни умов договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, через що погоджені сторонами умови є дійсними та підлягають виконанню.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед первісним кредитором, 27.02.2025 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу №27/02/2025 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного договору факторингу від 27.02.2025 року №27/02/2025 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №4780182 від 01.07. 2024.
Станом на дату укладення договору факторингу від 27.02.2025 року №27/02/2025, строк дії договору №4780182 від 01.07. 2024 не закінчився.
А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» з дати факторингу 27.02.2025 донараховано відсотки за 118 календарних днів. 6000 грн.*1,5% = 90 грн.*118 календарних дні = 10620 грн. відсотки нараховані ТОВ «Українські фінансові операції».
Стосовно вимог про зазначення в рішенні суду про стягнення в порядку ч.10 та ч.11 ст.265 ЦПК України з відповідача інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення зазначив, що формулювання вказаних норм процесуального права визначають право, а не обов'язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи ч.10 та ч.11 ст.265 ЦПК України.
Ухвалою суду від 27.10.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
На офіційну адресу відповідача, тобто на зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно наявного поштового повідомлення ухвала суду не була вручена відповідачу у зв'язку з відсутністю адресата.
Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).
Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику з відповідною відміткою.
Водночас до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
15.01.2026 судом отримані від АТ “Універсал Банк» витребувані докази.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Судом встановлено, що 01.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір №4780182 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 36385.
Згідно п.1.1 вказаного Договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Відповідно до п.1.2 зазначеного Договору, на умовах, встановлених договором, товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 3000 гривень 00 копійок.
Згідно п.1.3 вказаного Договору, строк кредитування 360 день. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору.
Відповідно до п.1.4 зазначеного Договору, тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: п.1.4.1 - Стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.
Згідно п.1.5 вказаного Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 12 608.01 % річних.
Відповідно до п.1.6 зазначеного Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 19 200 гривень 00 копійок.
Згідно п.2.1 вказаного Договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .
Відповідно до п.2.2 зазначеного Договору, суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору.
Дати надання кредиту: 01.02.2024 або 02.07. 2024 року.
Згідно п.3.1 вказаного Договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом «факт/факт».
Відповідно до п.3.2 зазначеного Договору, до періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту та день фактичного повернення кредиту. У випадку, якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.
Згідно п.4.1 вказаного Договору, сторони домовились, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.4.3 договору.
Відповідно до п.4.3 зазначеного Договору, у разі направлення клієнтом коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, в тому числі але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів що направляються на повернення кредиту недостатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається, що строк сплати таких процентів настав і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості передбаченої пунктом 4.6 цього договору.
Згідно п.9.3 вказаного Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України. Договір укладений строком на 365 днів, але у будь-якому випадку договір припиняється не раніше дати повного повернення/сплати клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки, у разі наявності штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, або в дату дострокового повного повернення/сплати клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом.
Відповідно до п.9.7 зазначеного Договору, порядок укладення договору та створенняя і накладення електронних підписів сторін: п.9.7.1 - цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим сторонами в договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів), в особистому кабінеті/мобільному застосунку «Credit7» для ознайомлення та підписання.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІКС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис клієнта на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
На підписаний сторонами договір уповноваженим працівником товариства накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу.
Згідно п.9.9 вказаного Договору, підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що: перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) про фінансову послугу та про її надавача у визначеному законодавством обсязі, достатньої для прийняття клієнтом свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання, яка розміщена на Вебсайті; б) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування.
01.07. 2024 року відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 36385 Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який є Додатком №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4780182 від 01.07. 2024 року.
Крім того, 01.07.2024 року відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 11153 Паспорт споживчого кредиту (Інформація, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма).
02.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено додатковий договір до договору №4780182 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 11153, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 3000 грн. на умовах встановлених первісним договором від 01.07.2024.
Відповідно до листа №20250306-1410 від 06.03.2025 та №20250306-1408 від 06.03.2025 ТОВ «Пейтек», останнє повідомило ТОВ «Лінеура Україна» про те, що ТОВ «Пейтек» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство отримало Ліцензію Національного банку України №21/990-рк від 20.05.2023. Між їх підприємствами укладено договір на переказ коштів 03012024 від 03.01.2024. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 01.07.2024 та 02.07.2024 на суму по 3000 гривень 00 копійок, номер картки НОМЕР_1 .
Згідно листа №бт/е-1152 від 14 січня 2026 року АТ «Універсал Банк», який наданий на виконання ухвали суду про витребування доказів, банківська картка № НОМЕР_3 емітована на ім'я ОСОБА_1 . На вказану картку 01.07.2024 та 02.07.2024 було зараховані платежі на суму по 3000 гривень 00 копійок.
Таким чином, ТОВ «Лінеура Україна» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ грошових коштів відповідачу на його картковий рахунок, у погодженому сторонами розмірі.
Однак, згідно матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за вказаним договором у строки, визначені договором, щодо повернення кредиту та нарахованих процентів належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 27.02.2025 у нього була наявна заборгованість у загальній сумі 30690 гривень, з яких: 6000 гривень тіло кредиту; 21690 гривень проценти за користування, , що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №4780182 від 01.07. 2024 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який складений ТОВ «Лінеура Україна».
За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
27.02.2025 року між ТОВ «Українські фінансові операції» («Фактор») та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу №27/02/2025.
Відповідно до п.1.1 вказаного Договору, за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.1.2 зазначеного Договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі реєстру боржником згідно Додатку №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п.3.3 цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношення до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок клієнта, підтверджують факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості.
Відповідно до п.3.3 зазначеного Договору, ціна продажу за договором становить 2 161 034 гривні 10 копійок.
В матеріалах справи наявні платіжні інструкції від 27.02.2025 відповідно до яких, ТОВ «Українські фінансові операції» перерахувало на рахунок ТОВ «Лінеура Україна» грошові кошти у сумі 2 161 034 гривні 10 копійок, як часткову сплату за договором факторингу №27/02/2025.
Відповідно до Реєстру боржників від 27.02.2025 року до Договору факторингу №27/02/2025, ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4780182 у загальній сумі у загальній сумі 30690 гривень, з яких: 6000 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 21690 гривень сума заборгованості за процентами; 3000 гривень 00 копійок сума заборгованості за пенею, штрафами.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №4780182 про надання споживчого кредиту, який складений ТОВ «Українські фінансові операції» за 118 календарних днів з 28.02.2025 по 25.06.2025 останнім у вказаний період часу відповідачу за користування кредитним коштами нараховано відсотки у загальній сумі 10620 гривень.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за договором №4780182 про надання споживчого кредиту становить 38310 гривень 00 копійки, яка складається з зсуми заборгованості за оосновним боргом у розмірі 6000 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 21 690 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» - 10 620 грн.
Доказів погашення відповідачем вищевказаної заборгованості як позивачу, так і попереднім кредиторам, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач взятих на себе зобов'язань у строки, передбачені кредитним договором, належним чином не виконала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» у частині стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимог позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч.10 та ч.11 ст.265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні витрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.10 та ч.11 ст.265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при прийнятті рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов'язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
У той же час, згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
В Україні воєнний стан, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ХІ, введений із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та неодноразово продовжено, станом на даний час воєнний стан триває.
Як роз'яснено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», що кореспондується із положенням п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року №6, суд не вправі зобов'язувати державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Суд звертає увагу, що позивачем вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат не заявлялась.
Кредитні відносини між сторонами у справі виникли у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Враховуючи викладене, оскільки суд не наділений правом ухвалення рішення суду на майбутнє та правом на зобов'язання виконавчих органів на вчинення виконавчих дій, - не підлягає задоволенню вимога позивача про надання вказівки/роз'яснення органу примусового виконання рішення суду на подальше нарахування на суму боргу 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції №11416 від 20.10. 2025 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422 гривні 40 копійок.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2422 гривні 40 копійок.
Крім того, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
01 серпня 2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» (замовник) та адвокатом Дідухом Є.О. укладено договір №01/08/2024-А про надання юридичних послуг.
Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору, в рамках цього договору виконавець, який маж право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №5972/10, видане на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 24 березня 2017 року №48, зобов'язується надати замовнику наступні юридичні послуги: складання проектів процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, представництво інтересів замовника у органах державної влади та місцевого самоврядування (на підставі окремої довіреності), а замовник зобов'язується прийняти такі послуги та оплатити їх послуги, в строки та на умовах, визначених цим договором.
Згідно п.3.1 вказаного Договору, вартість послуг виконавця визначається у актах наданих послуг по домовленості.
Відповідно до п.4.3 зазначеного Договору, замовник вважається таким, що отримав послуги, а виконавець таким, що надав послуги після підписання акту приймання-передачі наданих послуг. Акт складається виконавцем у двох екземплярах та надається на підписання замовнику не пізніше 5-ти робочих днів, після завершення надання послуг.
Згідно п.8.1 вказаного Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплений печатками сторін та діє до 31 грудня 2025 року.
21 квітня 2025 року ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідухом Є.О. складено Заявку на виконання доручення до Договору №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року.
Відповідно до п.1 зазначеної Заявки, клієнт доручає, а адвокат зобов'язується надати послуги професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №4492760 від 22 березня 2024 року, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем.
14.10. 2025 року ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідухом Є.О. складено Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №4780182 до Договору №01/08/2024-А про надання юридичної допомоги від 01 серпня 2024 року (а.с.63-64).
Відповідно зазначеного Акту, цей акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) складений в підтвердження того, що згідно з умовами договору про надання правничої допомоги №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, адвокат надав, а клієнт прийняв послуги професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №4780182, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем. Загальна суму витрат 10 000 гривень 00 копійок.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 вказала на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 21 травня 2020 року у справі №240/3888/19.
У додатковій постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст.41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Вирішуючи питання щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що публічний інтерес до справи відсутній, справа належить до категорії незначної складності, має невелику ціну позову, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та правові позиції у цій категорії справ є усталеними, та приходить до висновку, що заявлена ТОВ «Українські фінансові операції» сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 гривень 00 копійок є завищеною, непропорційною та неспівмірною із ціною позову.
З врахуванням вищевикладене, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, якості підготовлених документів, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат ТОВ «Українські фінансові операції» на професійну правничу допомогу, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, з 10000 гривень 00 копійок до 3000 гривень 00 копійок.
На підставі викладеного, відповідно до ст.525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором №4780182 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01.07.2024 в сумі 38 310 (тридцять вісім тисяч триста десять) гривень 00 копійки, витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти заявлених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: юридична адреса: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 40966896.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя О.А. Караул