Справа № 184/2532/25
Номер провадження 3/184/14/26
05 лютого 2026 рокум. Покров
Суддя Покровського міського суду Дніпропетровської області Коваленко В.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП№2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу серії ВАД №868435 від 15.11.2025 гр. ОСОБА_1 15.11.2025 о 10:40 годині на центральному ринку м. Покров по вул. Європейській, 2А, будучі продавцем торгівельного кіоску, здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями без марок акцизного податку, відповідно до п.226.5 ст.226 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.156 КУпаП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона не працює на центральному ринку в м. Покров в торгівельному ларьку та не здійснює торгівлю тютюновими виробами та алкоголем. 15.11.2025 за проханням власниці ОСОБА_2 підміняла останню дві години, продаючи пиріжки, оскільки ОСОБА_2 потрібно було сходити в лікарню. Коли ОСОБА_1 зайшла в кіоск там були поліцейські, без понятих. Також прийшла ОСОБА_2 .
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Івріна І.Н. заявила клопотання про закриття провадження по даній справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Зокрема, рапорт поліцейського, доданий до матеріалів справи за своєю суттю являються внутрішнім документом, не відповідає елементарним вимогам діловодства, не містить доказів отримання його керівником або резолюцій. Більш того, даний документ не може бути доказом здійснення роздрібної торгівлі тютюнових виробів та алкогольних напоїв не маючи ліцензії на провадження даних видів господарської діяльності, особою, яка притягується до відповідальності. По-друге, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодним чином нічого не підтверджують, оскільки сам по собі факт визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути достатнім доказом та не звільняє від обов'язку надання особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини. По-третє, в протоколі про адміністративне правопорушення є відмітка про проведення особистого огляду та огляду речей. І в той же час записано: «огляд не проводився, речі вилучені згідно протоколу огляду»(???). Звертає увагу суду на посилання в протоколі про адміністративне правопорушення на протокол особистого огляду, огляду речей та їх вилучення від 15.11.2025 року, складений начебто в присутності двох понятих, але в протоколі про адміністративне правопорушення поняті не зафіксовані. Протокол огляду додається в якості доказу вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення. В даному протоколі зазначається, що був проведений особистий огляд та огляд речей, що в такому випадку є порушенням вимог ст. 264 КУпАП (особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.). Матеріали адміністративної справи містять протокол особистого огляду, огляду речей та їх вилучення від 15.11.2025 року відповідно до змісту якого ст. лейтенантом поліції Винничук І.О. в присутності двох понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було проведено огляд гр. ОСОБА_1 , тобто в порушення вимог ст. 264 КУпАП в присутності одного понятого чоловічої статі провели особистий обшук особи жіночої статі. Відтак даний протокол не може бути належним доказом, оскільки складений з грубим порушенням чинного законодавства.
Крім того зовсім незрозуміло, на підставі чого і якими доказами підтверджується факт здійснення ОСОБА_1 торгівлі алкогольними напоями та тютюновим и виробами, про що йде мова в протоколі особистого огляду, на який працівник поліції посилається як на доказ її вини. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт торгівлі спиртними напоями та тютюновими виробами не надано.
Таким чином, у матеріалах даної справи відсутні докази для встановлення об'єктивної сторони правопорушення (торгівлі спиртними напоями).
Відповідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідивши наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 КУпАП, роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки , одержаної від продажу предметів торгівлі.
Склад будь-якого адміністративного правопорушення, що передбачене законом, характеризується єдністю чотирьох елементів: об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона. При цьому, не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони , суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Норма ч. 1 ст. 156 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види діяльності і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих протиправних діянь, які врегульовані законом.
Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №868435 від 15.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП, протокол огляду речей від 15.11.2025 року, пояснення ОСОБА_1 , клопотання захисника про закриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.
Та обставина, що ОСОБА_1 письмово в своїх поясненнях підтвердила, що вона здійснює торгівлю домашнім вином та самостійно вирощеним тютюном, жодним чином нічого не підтверджує, оскільки сам по собі факт визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути достатнім доказом та не звільняє від обов'язку надання особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини. Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суд у справі №537/2088/17 від 15.05.2019 року та у справі № 177/525/17 від 08.07.2020 року.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази здійснення ОСОБА_1 операцій з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (відсутні фіскальні чеки, акти контрольної закупки, показання свідків-покупців або мічені грошові кошти). Сама по собі наявність алкогольних напоїв та тютюнових виробів у приміщенні магазину не є доказом їх реалізації.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь які висновки експерта, який би встановлював, що вилучені речі дійсно є тютюном та вином виготовленим в домашніх умовах.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року "Романаускас проти Литви" судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Доведення "поза розумним сумнівом" відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена "поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroplu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції). Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 не може вважатися такою, що вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП, а тому справу про адміністративне правопорушення відносно неї слід закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 156, 221, 268, 276, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Покровський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко