Справа № 178/3312/23
02 лютого 2026 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Берелет В.В.,
секретаря Янченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: державний нотаріус Криничанської державної нотаріальної контори Парусникова І.О., про звернення стягнення на спадкове майно, -
Позивачка звернулась до суду з цим позовом і вказала, що 01 січня 2014 року вона уклала договір позики з ОСОБА_4 , згідно умов якого надала останній грошові кошти в сумі 150000 гривень, що станом на час укладення зазначеного договору, було еквівалентно 18773,47 доларів США за офіційним курсом НБУ, з кінцевим терміном повернення не пізніше 01 січня 2029 року, або за письмовою вимогою про дострокове повернення боргу, яка має бути пред'явлена не раніше ніж через три роки з дати підписання договору.
Відповідно до п. 3 зазначеного договору визначено за ОСОБА_4 сплачувати позивачці 20 % річних від суми позики, яка має бути виплачена із поверненням суми боргу.
Пунктом 4 Договору визначено, що повернення має бути здійснено готівкою у с. Гуляйполе Крпиничанського району Дніпропетровської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24 лютого 2020 року Криничанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
27 лютого 2020 року позивачка надіслала на адресу ОСОБА_3 вимогу про дострокове повернення боргу, яку було отримано ОСОБА_3 27 лютого 2020 року. 03 грудня 2020 року позивачка надіслала на адресу ОСОБА_2 вимогу про дострокове повернення боргу, яку було отримано нею 19 грудня 2020 року.
Позивачка зазначає, що 26 лютого 2020 року на підставі заяви № 96 про прийняття спадщини за заповітом та за законом від імені ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 25/2020, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Згідно змісту заповіту від 26 липня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за № 36, ОСОБА_4 заповіла усе своє майно ОСОБА_3 , у тому числі, що виникне у майбутньому, в тому числі належне на праві власності житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 ; земельну частку пай площею 8,0900 га по сертифікату серії ДП № 0310185 ОСОБА_3 . Згідно інформаційної довідки від 26.02.2020 із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіт номеру реєстрі № 37035075 стан: чинний.
Згідно змісту заповіту від 27 січня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 21, ОСОБА_4 заповіла своє майно ОСОБА_3 , а саме: - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, номер (три), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 8,0900 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, Гуляйпільська сільська рада, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно інформаційної довідки від 26 лютого 2020 року, із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові
договори) заповіт номер у реєстрі № 48829613 стан: чинний. Тобто, заповіт від 26 липня 2005 року, зареєстрований в реєстрі № 36 та заповіт від 27 січня 2010 року, зареєстрований в реєстрі № 21 є чинними. Згідно змісту вказаних заповітів усе спадкове майно, у тому числі, право власності ОСОБА_4 на яке виникло вже після складання заповіту успадковує ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 вказує, що після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини та є спадкоємцем у спадковій справі № 25/2020. Тому, з урахуванням наведеного, позивачка звернулась до суду з цим позовом та просить звернути стягнення на спадкове майно, що залишилось після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , в межах частки вартості майна успадкованого ОСОБА_2 (1/4 від загальної вартості спадкового майна, що складає 154450 грн.) та у межах частки вартості майна, успадкованого ОСОБА_3 (3/4 від загальної вартості майна, що складає 463350 грн.) в рахунок погашення боргу за договором позики від 01 січня 2014 року. Також позивачка просить стягнути з відповідачів 6178 грн. судового збору та 10000 грн. за проведення експертної оцінки майна.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про день слухання справи сповіщений.
Представник Криничанської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилась.
Перевіривши матеріали справи суд вважає, що вимоги позивачки задоволеними бути не можуть, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 01 січня 2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, згідно умов якого ОСОБА_5 надала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 150000 гривень, що станом на час виникнення вказаних договірних відносин було еквівалентно 18773,47 доларів США за офіційним курсом НБУ, з кінцевим терміном повернення не пізніше 01 січня 2029 року, або за письмовою вимогою про дострокове повернення боргу, яка має бути пред'явлена не раніше ніж через три роки з дати підписання договору.
Відповідно до п. 3 зазначеного договору визначено за ОСОБА_4 сплачувати позивачці 20 % річних від суми позики, яка має бути виплачена із поверненням суми боргу.
Пунктом 4 Договору визначено, що повернення має бути здійснено готівкою у с. Гуляйполе Крпиничанського району Дніпропетровської області.
Викладені обставини також підтверджуються наявною в матеріалах справи борговою розпискою, засвідченою підписом ОСОБА_4 .
Зміна належного прізвища позивачки з дошлюбного « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 09 вересня 2017 року заводським районним у місті Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції м Дніпропетровській області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24 лютого 2020 року Криничанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
27 лютого 2020 року позивачка надіслала на адресу ОСОБА_3 вимогу про дострокове повернення боргу, яку було отримано ОСОБА_3 27 лютого 2020 року.
03 грудня 2020 року позивачка надіслала на адресу ОСОБА_2 вимогу про дострокове повернення боргу, яку було отримано нею 19 грудня 2020 року.
Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦПК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст.1218, ч. 3 ст.1231ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Ч. 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
26 лютого 2020 року на підставі заяви № 96 про прийняття спадщини за заповітом та за законом від імені ОСОБА_3 була зведена спадкова справа № 25/2020, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Згідно змісту заповіту від 26 липня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за № 36, ОСОБА_4 заповіла усе своє майно ОСОБА_3 , у тому числі, що виникне у майбутньому. Згідно інформаційної довідки від 26.02.2020 із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіт номеру реєстрі № 37035075 стан: чинний.
Згідно змісту заповіту від 27 січня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 21, ОСОБА_4 заповіла своє майно ОСОБА_3 . Згідно інформаційної довідки від 26 лютого 2020 року, із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіт номер у реєстрі № 48829613 стан: чинний.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини та є спадкоємцем у спадковій справі № 25/2020 з часткою у спадковому майні в розмірі.
Однак, постановою нотаріуса Матус Н.І. було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, оскільки нею не надано до нотаріальної контори правовстановлюючих документів на спадкове майно, яке, згідно заповіту, складається з житлового будинку по АДРЕСА_1 , та приватизованої земельної ділянки, площею 8,09 га, що належала померлій згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 830103.
Позивачкою не долучено до матеріалів справи будь-яких інших доказів, підтверджуючих отримання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спадкового майна після смерті ОСОБА_4 , з урахуванням чого, суд не вбачає доведеності належним чином законних підстав переходу спадкових прав до відповідачів, серед яких і право на стягнення боргу за спірним договором позики.
Спадкоємці померлого позичальника, який не виконав умови договору позики, прийнявши спадщину, в силу ст. ст.1281,1282ЦК України зобов'язані у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.
Норми законодавства свідчать, що спадкоємець відповідає перед кредитором тільки в межах своєї частки у спадщині, тобто у спадкоємця виникає зобов'язання задовольнити вимоги кредитора лише в межах майна, одержаного у спадщину. У спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцем (кредитором) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених ст. 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб'єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.
При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.
Згідно з вимогами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, у зв'язку з вищенаведеним суд вважає, що вимоги позивачки задоволеними бути не можуть, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Також, враховуючи результат вирішення спору, відповідно до вимогст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачкою, не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України суд, -
ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на спадкове майно, що залишилось після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , в межах частки вартості майна успадкованого ОСОБА_2 (1/4 від загальної вартості спадкового майна, що складає 154450 грн.) та у межах частки вартості майна, успадкованого ОСОБА_3 (3/4 від загальної вартості майна, що складає 463350 грн.) в рахунок погашення боргу за договором позики від 01 січня 2014 року, а також стягнення 6178 грн. судового збору та 10000 грн. як витрат на проведення експертної оцінки майна - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: В. В. Берелет
р