Справа № 203/9153/25
Провадження № 2/0203/899/2026
02.02.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого-судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Биченковій Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що з 07.06.2013 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на життя, цінності та ведення спільного господарства і побуту, фактичне припинення шлюбних відносин, ведення спільного господарства та окреме проживання з 2024 року, а також на неможливість примирення, позивачка просила розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 29.12.2025 року позов було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В призначене судове засідання сторони не з'явились.
Представник позивачки в наданій заяві просив провести розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, зазначивши про підтримання позовних вимог.
Відповідач в наданій заяві також просив розглядати справу без його участі, визнавши позов.
Враховуючи зазначене та положення ч.3 ст.211, ч.2 ст.247 ЦПК України, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши викладені в позовній заяві доводи та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 07 червня 2013 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №434.
Від шлюбу малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною 1 ст.24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст.112 СК України шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.
Як зазначила в своєму позові позивачка та визнано відповідачем, шлюбні відносини між ними було припинено та вони мешкають окремо, спільного господарства не ведуть. Намірів відновлювати шлюбні стосунки не мають.
З урахуванням зазначених вище обставин та положень законодавства, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя та збереження шлюбу між сторонами, який може будуватись лише на паритетних засадах, є неможливим та протирічить їх інтересам, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню та слід розірвати шлюб між останніми.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в порядку ст.141 ЦПК України, враховуючи подачу відповідачем до початку розгляду справи по суті заяви про визнання позову та положення ч.1 ст.142 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки судового збору в сумі 605 грн. 60 коп., що становить 50% від сплаченого судового збору, а також повернення позивачці з державного бюджету решти 50% сплаченого судового збору в сумі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,56,112,113 СК України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,141,142, 211,223,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 червня 2013 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №434 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з державного бюджету 50% судового збору в сумі 605 грн. 60 коп., перерахованого згідно квитанції №4070-6160-8837-8413 від 17 грудня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 02 лютого 2026 року.
Суддя С.Ю.Казак