Номер справи 175/353/26
Номер провадження 1-кс/175/186/26
іменем України
30 січня 2026 року селище Слобожанське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025042150000117 від 19.12.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Дніпро (Дніпропетровськ), освіта неповна середня, непрацевлаштований, неодружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
1. Зміст клопотання та короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється,
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що згідно ст.4 Закону України "Про поховання та похоронну справу" основним принципом діяльності в галузі поховання є безоплатне виділення місця для поховання померлих (їхніх останків) чи урн із прахом померлих на кладовищі (у колумбарії). Статтею 25 передбачено, що за зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації.
Слобожанською селищною радою створено комунальне підприємство «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» (код ЄДРПОУ 34504929), яке діє на підставі статуту затвердженого рішенням виконавчого комітету Слобожанської селищної ради від 20.04.2022 № 125, відповідно до якого основною діяльністю підприємства є: організація поховань і надання суміжних послуг; роздрібний продаж ритуальної атрибутики та інших пов'язаних товарів; створення зручних умов для громадян та поліпшення якості надання ритуальних послуг, створення агентських, диспетчерських служб; вирішення відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховань; організація поховання померлих громадян, контроль за здійсненням поховання та надання ритуальних послуг; будівництво, утримання, охорона кладовищ та інших місць поховань; ведення обліку та реєстрації поховань померлих і намогильних споруд.
Також, встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Слобожанської селищної ради, № 488 від 23.11.2022 «Про встановлення для комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» вартості ритуальних послуг передбачених мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг» вартість поховання померлого на вільному місці складає 2971,22 гривень, яка включає в себе наступні платежі: 28,37 грн - оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання; 21,08 грн - оформлення свідоцтва про поховання; 2921,77 грн - копання та закопування могили ручним способом у 2, 3 групах ґрунтів.
Директор комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» ОСОБА_7 , 11 серпня 2016 року уклав трудовий контракт із Слобожанською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області в особі селищного голови ОСОБА_8 , строком на 3 роки, тобто до 11 серпня 2019 року.
Розпорядженнями селищного голови ОСОБА_8 № 39-р від 12.08.2019, № 236/к/тр від 11.08.2022, № 165/к/тр від 15.07.2025 ОСОБА_7 неодноразово продовжено строк дії Контракту, востаннє до 12 серпня 2028 року.
Тобто, директор комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» ОСОБА_7 є службовою особою у розумінні ст. 364 КК України.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що у директора комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба», ОСОБА_7 у невстановлені органом досудового розслідування дату та час, але не пізніше 19.12.2025, виник умисел, направлений на систематичне скоєння злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, а саме: одержання, як службовою особою, неправомірної вигоди.
Так, ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, з метою систематичного отримання незаконного прибутку, розробив злочинний план, неухильно дотримуючись умов якого був упевнений у неможливості викриття його злочинної діяльності, уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Усвідомлюючи, що самостійне, без залучення інших осіб систематичне скоєння тяжких злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг неможливе, розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи запобігти викриттю такої діяльності, ОСОБА_7 , володіючи якостями лідера та організатора, у невстановлений органами досудового розслідування час, але не пізніше 19.12.2025, знаходячись у невстановленому органами досудового розслідування місці, з метою конспірації та систематичного отримання неправомірної вигоди прийняв рішення про залучення до реалізації свого злочинного умислу, в якості пособників, раніше знайомих йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який раніше обіймав посаду начальника виробничої дільниці № 3 з реалізації ритуальних послуг комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради, та був обізнаний з «особливостями» поховання громадян, та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований як фізична особа-підприємець та мав дозвіл на ведення діяльності за КВЕД 96.03 організування поховань і надання суміжних послуг, із якими підтримував стабільні, довірливі, тривалі за часом стосунки та у яких користувався авторитетом, під час зустрічі із якими ознайомив останніх зі своїми злочинними намірами, довів до їх відома деталі розробленого ним злочинного плану.
Злочинна роль ОСОБА_6 та ОСОБА_9 полягала у отриманні неправомірної вигоди від громадяни, які звертаються до комунального підприємства з приводу поховання осіб на кладовищах, які їм за вказівкою ОСОБА_7 повинні передавати такі особи.
Досягнувши між собою домовленості про спільне здійснення систематичної протиправної діяльності, співучасники кримінальних правопорушень ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 разом (спільно) почали втілювати у життя заздалегідь розроблений ОСОБА_7 злочинний план.
Суть діяльності співучасників кримінального правопорушення полягала в наступному: вищезазначені особи, достовірно знаючи, що відповідно до рішення виконавчого комітету Слобожанської селищної ради, № 488 від 23.11.2022 «Про встановлення для комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» вартості ритуальних послуг передбачених мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг» вартість поховання померлого на вільному місці складає 2971,22 гривень, а сплату комунальне підприємство «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» за такі послуги має приймати шляхом безготівкового перерахунку через банківські установи на спеціальний рахунок комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба», усвідомлюючи безальтернативність та монополію на надання ритуальних послуг, діючи з метою отримання неправомірної вигоди для себе, в декілька разів завищують вартість надання ритуальних послуг.
Громадяни, які звертаються до комунального підприємства з приводу поховання осіб на кладовищах, перебуваючи у складному емоційному стані, пов'язаному із втратою близьких людей, не здатні об'єктивно встановити справжню вартість ритуальних послуг, будучі обмежені у часі через невідворотні біологічні процеси з тілом померлого, вимушені сплачувати грошові кошти у розмірах, які вимагають службові особи комунального підприємства.
У випадку відмови громадян сплачувати вказану суму грошових коштів, керівник відповідного кладовища безпідставно відмовляє у наданні ритуальних послуг.
Після отримання грошових коштів від громадян, службові особи комунального підприємства самостійно сплачують в касу комунального підприємства за фактично надані ритуальні послуги грошові кошти в сумі, визначеній договором-замовленням, яка складає не більше 2971,22 гривень, а решта грошових коштів, у якості неправомірної вигоди, розподіляється між співучасниками кримінального правопорушення.
У подальшому встановлено, що громадянин ОСОБА_10 , з метою захоронення урни з прахом близької його родині особі - ОСОБА_11 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , кремована ІНФОРМАЦІЯ_4 , зателефонував до Слобожанської селищної ради, де йому повідомили, що з питань поховань необхідно звернутися до директора комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» - ОСОБА_7 . В ході розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10 , що дійсно допоможе у вирішенні питання про захоронення урни з прахом та зазначив, що виділення місця для поховання коштує близько 13000 грн, в залежності від місця розташування. В подальшому ОСОБА_7 повідомив, що з усіх інших питань щодо поховання необхідно спілкуватись з його співробітником на ім'я ОСОБА_12 та надав мобільний номер телефону останнього, грошові кошти за поховання потрібно передати готівкою також ОСОБА_12 ( ОСОБА_6 ).
Так, ОСОБА_10 зателефонував особі на ім'я ОСОБА_12 ( ОСОБА_6 ), в ході телефонної розмови останній підтвердив суму за послуги захоронення урни з прахом, визначену ОСОБА_7 та які необхідно сплатити за поховання, а також повідомив, що ОСОБА_10 необхідно звернутись до його, як він сказав, брата на ім'я ОСОБА_13 ( ОСОБА_9 ).
Далі, ОСОБА_10 зателефонував особі на ім'я ОСОБА_13 ( ОСОБА_9 ) та повідомив, що має намір захоронити урну з прахом ОСОБА_11 , під час розмови ОСОБА_13 ( ОСОБА_9 ) зазначив, що він забезпечить безперешкодне надання місця для поховання та визначив, в якості обов'язкової умови поховання близької особи ОСОБА_10 , необхідність внесення оплати за надання місця та викопування могили, 15000 гривень за виділення одинарного місця для поховання та 27000 гривень за виділення подвійного місця для поховання.
У подальшому, ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що ОСОБА_12 ( ОСОБА_6 ) надав йому мобільний номер телефону ОСОБА_14 ( ОСОБА_9 ) та зазначив, що з питань поховання необхідно звертатись до ОСОБА_14 ( ОСОБА_9 ).
Окрім цього, ОСОБА_10 зауважив, що ОСОБА_13 ( ОСОБА_9 ). зазначив суму за надання послуг з поховання у розмірі 15000 гривень за одинарне місце та 27000 гривень за подвійне місце, та попрохав ОСОБА_7 підтвердити або спростувати зазначену ОСОБА_14 ( ОСОБА_9 ) суму. На що ОСОБА_7 відповів позитивно та підтвердив визначену ОСОБА_14 ( ОСОБА_9 ) суму.
В подальшому, 13.01.2026, приблизно о 09 годині 20 хвилин, ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , знаходячись на території кладовища Слобожанської селищної ради, що розташоване по вул. Літній у с. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, діючи з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого службового становища, за попередньою змовою групою осіб, отримав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 27000 грн за надання ритуальних послуг, а саме поховання урни з прахом померлої ОСОБА_11 у землю, з яких: 2971,22 гривень - офіційна вартість ритуальних послуг, визначена рішенням виконавчого комітету Слобожанської селищної ради, № 488 від 23.11.2022, а 24028,78 гривень є неправомірною вигодою, яку ОСОБА_9 одержав для подальшого розподілу між ним, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Таким чином, умисні дії ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, кваліфікується за ч.3 ст.368 КК України.
2. Позиції учасників
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді триманні під вартою з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Прокурор просив визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що перевищує верхню межу у вісімдесят розмірів пщодо підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину. Виключність випадку прокурор та слідчий обґрунтовували тим, що в Індустріальному районному суду міста Дніпра з 2022 року слухається справа за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.255, ч.4 ст.58, ч.3 ст.368 КК України. Останньому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 800 000 грн, яку ОСОБА_6 вніс, однак навіть такий розмір застави не запобіг ризику повторення злочинної поведінки.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти заявленого прокурором клопотання, заявляв про необґрунтованість ризиків, просив застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід з числа більш м'яких, а саме домішній арешт. Захисник просив врахувати соціальні зв'язки та наявність утриманця у підзахисного.
Підозрюваний ОСОБА_6 причетність до вчинення злочину, сформульованого у висунутій підозрі, відкидав, пояснив, що лише допомагав з підготовкою могил, грошей не вимагав, до кладовища офіційно відношення не мав. Підозрюваний підтвердив, що телефон НОМЕР_1 належить йому, однак розмови не свідчать про його причетність до злочину. Підозрюваний підтвердив, що 30 січня 2026 після обшуку у його квартирі йому повідомили про підозру, але заперечив, що переховувався від слідства. Раніше на початку місяця у нього вже проводили обшук, однак він був відсутній. Він помітив, що за ним хтось слідкує, переставив автомобіль, який потім евакуювали, після обшуку повернувся до квартири, де і знаходився до другого обшуку. Про порушення під час обшуків, а також з приводу евакуації автомобіля нікуди не заявляв, чекав поки звільниться захисник із іншої справи.
Підозрюваний ОСОБА_6 пояснив суду, що є обвинуваченим у кримінальному провадженні за ст.368 КК України, яка слухається в Індустріальному районному суду міста Дніпра, відносно нього обрано запобіжний захід у виді застави у розмірі 800 тис. грн, які вніс за нього його брат, який заробив гроші під час служби.
Підозрюваний вказав, що проживає у власній квартирі вдвох із сином ОСОБА_15 , 2012 року народження, який навчається онлайн. Син зараз вдома. Мати дитини живе окремо, у неї своя родина. Просив не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою, а застосувати більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, бо йому треба піклуватись про сина.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та прийняті процесуальні рішення
30.01.2026 о 12:17 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Затримання ОСОБА_6 в порядку ст.208 КПК України не здійснювалось.
4.Обґрунтованість підозри та посилання на докази
Захист заявляв про необґрунтованість підозри.
Слідчий суддя встановив, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч.3 ст.368 КК України здійснено 30.01.2026.
Суддею взято до уваги вагомість наявних в матеріалах справи доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме: заява про вчинення злочину, протоколи оглядів телефону свідка, протоколи допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протокол огляду, копіювання та вручення грошових коштів, протокол затримання підозрюваного ОСОБА_9 , протоколи обшуків, а також протоколи про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю осіб; контролю за вчиненням злочину; зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а також інші матеріали в їх сукупності.
Вищевказані докази свідчать про те, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване кримінальне правопорушення, тобто підозра стосовно ОСОБА_6 є обґрунтованою.
Прокурором дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За змістом ст.279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор мають повноваження знову здійснити письмове повідомлення про підозру, дотримуючись вимог ст.278. При цьому Кодекс не обмежує кількість таких дій, а лише зобов'язує вчиняти дії у розумні строки, забезпечуючи їх дотримання через механізм встановлення граничних строків досудового слідства після повідомлення особі про підозру.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
5.Висновки про існування ризиків
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду
Слідчий суддя погоджується, що є достатні підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від суду, зважаючи на тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочину, який йому інкримінується.
Згідно практики ЄСПЛ очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваного ОСОБА_6 наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкі злочини у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Цей ризик також підтверджується інформацією, зафіксованою у дослідженому протоколі про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільного телефонного номеру, який використовувася ОСОБА_6 . Відомості відображені у протоколі, вказують на те, що підозрюваний у спілкуванні висловлював намір ухилитись від слідства.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Підозрюваний ОСОБА_6 , який раніше виконував обов'язки начальника виробничої дільниці № 3 з реалізації ритуальних послуг комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради, добре обізнаний з особливостями поховання громадян, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства, знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального злочинних дій.
Підозрюваний ОСОБА_6 володіє інформацією, які саме речі та документи мають доказове значення та досі не здобуті органом досудового розслідування, а тому може здійснити їх знищення, приховання чи спотворення, тим самим запобігти органу досудового розслідування у їх виявленні та вилученні.
Цей ризик також підтверджується інформацією, зафіксованою у дослідженому протоколі про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії-зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільного телефонного номеру, який використовувася ОСОБА_6 . Відомості відображені у протоколі, вказують на те, що підозрюваний у спілкуванні повідомляв про обізнаність із методами роботи правоохоронних органів, вживав заходів для переміщення автомобіля, яким користується, протидіяв таким чином проведенню слідчих дій з ним, а саме проведенню обшуку з метою встановлення місцезнаходження та вилучення речей, що мають значення для встановлення істини.
Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
У ході досудового розслідування існує імовірність залученості або обізнаності великої кількості осіб, які на цій стадії досудового розслідування не допитані як свідки, однак їм можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину.
Наведене дає підстави обґрунтовано припускати, що ОСОБА_6 може розробляти заходи щодо здійснення впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, ОСОБА_6 володіє інформацією стосовно біографічних даних свідка, який надав органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні, матиме можливість вступати у позапроцесуальні відносини із цим та іншими свідками, впливати на учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів, схиляти їх до зміни даних слідству показань іншим чином.
Цей ризик також підтверджується інформацією, зафіксованою у дослідженому протоколі про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільного телефонного номеру, який використовувася ОСОБА_6 , та телефону іншого підозрюваного. Зокрема, зафіксовано неодноразове спілкування із різними особами з приводу оплатного виділення місць під поховання на кладовищі. Ці особи можуть свідчити про обставини, які мають значення у справі.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
У випадку засудження ОСОБА_6 за вчинення тяжкого злочину, до нього може бути застосовано покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Отже є підстави вважати, що ОСОБА_6 , маючи широке коло знайомств, перебуваючи на волі до вирішення питання про виявлення майна з метою його конфіскації та накладення на нього арешту, та використовуючи свої особисті зв'язки, швидко та ефективно вчинить активні дії щодо приховування такого майна, перешкоджаючи таким чином виконанню завдань кримінального провадження.
Крім того, ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, або вплинути на хід досудового розслідування.
Цей ризик також підтверджується інформацією, зафіксованою у дослідженому протоколі про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільного телефонного номеру, який використовувася ОСОБА_6 , та телефону іншого підозрюваного. Зокрема, зафіксовано, що підозрюваний вживав заходів для переміщення автомобіля, у спілкуванні повідомляв про потребу вирішувати питання з правоохоронними органами, спонукав до вирішення питань інших осіб.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що відносно ОСОБА_6 , який раніше обіймав посаду начальника виробничої дільниці № 3 з реалізації ритуальних послуг комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради, направлено до суду з обвинувальним актом кримінальне провадження №42022042000000042 від 24.05.2022, за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28, ч.3 ст 368, ч.3 ст. 255 КК України, за обставин схожих із тими, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні. Це безпосередньо свідчить про те, що після обвинувачення у вчиненні злочину, особа на шлях виправлення не стала, та наразі підозрювається знову у вчиненні нового умисного тяжкого злочину. Таким чином реальним є ризик того, що ОСОБА_6 може продовжувати вчиняти тотожні кримінальні правопорушення.
Відтак встановлено, що наведені ризики є реальними, обґрунтованими та підтвердженими дослідженими у судовомі засіданні доказами.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про необхідність запобігти ризикам та застосувати запобіжний захід до підозрюваного
6. Запобіжний захід, який застосовується, та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам
При вирішенні питання щодо обрання виду запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, погашення судимостей, та ризик повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Недостатність застосування домашнього арешту обумовлена тим, що запобігання встановленим ризикам потребує постійного цілодобового стороннього контролю за діями підозрюваного, що неможливо досягти при домашньому арешті. У цьому провадженні дослідженими доказами, зокрема, протоколами про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільного телефонного номеру, який використовувася ОСОБА_6 , та телефону іншого підозрюваного зафіксовано, що підозрюваний, перебуваючи вдома, вільно спілкуючись за допомогою мобільного зв'язку, уникав проведення слідчих дій з ним, вживав заходів для приховування речей, у спілкуванні спонукав інших осіб до вирішення питань з правоохоронними органами, намагався протидіяти слідству, тобто вчиняв дії, які і складають категорію ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Недостатність застосування застави обґрунтовується тим, що відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.255, ч.4 ст.58, ч.3 ст.368 КК України у кримінальному провадженні №42022042000000042 від 24.05.2022 Індустріальним районним судом міста Дніпра застосовано запобіжний захід у виді застави. Однак такий вид запобіжного заходу видається недостатнім для запобігання ризику продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується особа, оскільки наразі ОСОБА_6 вже повідомлено про підозру у вчиненні нового злочину.
Інші запобіжні заходи у виді особистого зобов'язання та особистої поруки із тих самих причин є неспроможними запобігти встановленим ризикам, оскільки мають ще більш м'який характер та менші стримуючі спроможності впливу на поведінку підозрюваного.
За встановлених суддею обставин та інтенсивності ризиків, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 на даному етапі є найбільш доцільним запобіжним заходом.
7. Обґрунтування розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов'язків, передбачених КПК України
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Дане кримінальне провадження не входить до виключень передбачених частиною четвертою ст.183 КПК України, а тому слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор просив визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що значно перевищує верхню межу розміру застави щодо тяжкого злочину. Прокурор посилався на виключні обставини для встановлення такого розміру застави.
Частина 5 ст.183 КПК України передбачає, що застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно у провадженнях щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину, але у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст.182 КПК).
При визначені достатнього розміру застави слідчий суддя, серед іншого, враховує майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 , наявність у власності нерухомості та транспортних засобів, а також те, що він неодружений, офіційно непрацевлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та проживає у м.Дніпро, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, оскільки сплили строки погашення судимості після звільнення ОСОБА_6 у 2006 році по відбуттю покарання у виді позбавлення волі.
Окремої уваги потребує той факт, що у провадженні Індустріального районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження №42022042000000042 від 24.05.2022 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.255, ч.4 ст.58, ч.3 ст.368 КК України, до нього застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 805 200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) гривень, яку було внесено заставодавцем.
Попри такий розмір застави, застосований до ОСОБА_6 у іншому провадженні, слідчим суддею встановлено із досліджених доказів і детально обґрунтовано вище реальний характер ризику вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується ОСОБА_6 .
Відтак слідчим суддею встановлено, що має місце виключний випадок, визначений абзацом п'ятим ч.5 ст.182 КПК України, і застава у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, а тому слід призначити заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов'язків слід визначити заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот гривень.
У разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти відповідно до ч.5 ст.194 КПК України обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, а саме щодо явки за викликом, контролю за місцем перебування, обмеження спілкування зі свідками, здачі документів, що дають право на виїзд з країни.
Відтак, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слід задовольнити.
8. Щодо вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини
За повідомленням підозрюваного у нього на утриманні знаходиться його малолітній син і інших дорослих з ними не проживає. Чи зможе матір піклуватись про сина підозрюваний відповіді не надав.
Згідно ч.9 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини.
Оскільки слідчий суддя встановив, що на утриманні підозрюваного перебуває малолітня дитина, яка може залишитись без батьківського піклування після затримання підозрюваного, тому треба вжити заходів, передбачених ч.9 ст.194 КПК України.
Керуючись статтями 131, 132, 176-199, 309, 369-372, 376, 532 КПК,
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 30.03.2026 включно.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту на виконання ухвали.
Визначити розмір застави, як альтернативного виду запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 передбачених КПК України обов'язків, - 665 600 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот) гривень 00 коп.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним викликом;
2) не відлучатися із міста Дніпро, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_10 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Зобов'язати прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування дитини підозрюваного ОСОБА_6 , а саме сина ОСОБА_15 , 2012 року народження, про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини.
Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини підозрюваного ОСОБА_6 , а саме сина ОСОБА_15 , 2012 року народження, залишеного без батьківського піклування, має письмово повідомити слідчого, прокурора, слідчого суддю про місце проживання (перебування) дітей.
Після отримання такої інформації, слідчий, прокурор мають повідомити підозрюваного ОСОБА_6 про місце проживання (перебування) дитини.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після оголошення.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1