Справа № 199/15788/25
(2/199/1700/26)
Іменем України
05.02.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 107200 грн. та судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.02.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Договір №3479632 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Після того як Відповідач здійснив реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора та заповнив електронну заявку на отримання споживчого кредиту на вебсайті Первісного кредитора в мережі Інтернет (https://credit7.ua/), ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» того ж дня направило Відповідачу пропозицію (оферту) укласти Кредитний договір №3479632 у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту договору (за обраними Позичальником параметрами строку і суми кредиту). В процесі реєстрації та оформлення заявки Первісний кредитор здійснив ідентифікацію Позичальника (отримання його ідентифікаційних даних) і верифікацію (підтвердження належності цих даних Позичальнику) у порядку, передбаченому п. 2 розділу ІІІ «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додаток 2 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженні Постановою Правління НБУ від 28.07.2020 р. № 107), з використанням системи BankID НБУ. Таким чином, особу, яка вчиняла дії в ІТС Первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://credit7.ua/), було однозначно встановлено як Відповідача (Позичальника).
22.02.2023 року Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містив усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, висловив однозначну згоду з умовами договору шляхом натискання відповідної електронної кнопки в ІТС Первісного кредитора. У свою чергу, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 22.02.2023 року надіслало Відповідачу через телекомунікаційну систему на номер телефону, зазначений Позичальником у своїй анкеті (SMS на номер, що належить Відповідачу), одноразовий ідентифікатор №H763, який того ж дня о 09:16:21 був введений/відправлений Відповідачем у відповідному розділі ІТС. Цими діями Відповідач прийняв (акцептував) пропозицію укласти Кредитний договір №3479632 на умовах, визначених офертою. Таким чином, 22.02.2023 року о 09:16:21 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідачем був укладений Кредитний договір шляхом обміну електронними повідомленнями, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Підписанням договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Згідно з розділом 1, Кредитного договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти (кредит) у сумі 20000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 359 днів, стандартна процентна ставка - 1,99% на день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов'язання за договором, надавши Позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (саме цю картку Позичальник зазначив при оформленні кредиту). Факт надання кредитних коштів підтверджується документом від надавача платіжних послуг - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (ліцензія НБУ № 3 від 11.11.2013 р. на переказ коштів без відкриття рахунку).
Відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за Кредитним договором, допускаючи прострочення сплати чергових платежів, сплачуючи платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи їх взагалі, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.
26.10.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір факторингу №26102023, за яким Первісний кредитор відступив товариству «ФК ПРОФІТ» право вимоги за Кредитним договором. Надалі ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (Позивачу, Новому кредитору) - відповідно до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року. За умовами цього договору ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступає (передає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги кредитора за визначеними кредитними договорами, сплативши ТОВ «ФК ПРОФІТ» грошові кошти в розмірі ціни відступлення, у порядку та строки, встановлені договором. Згідно з Додатком 1 (Реєстр боржників) до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 р., заборгованість Відповідача за кредитним договором №3479632 становить 107200 грн. Оскільки Додаток 1 (Реєстр боржників) є об'ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження зазначеного факту додаються копія самого договору факторингу, копії першої та останньої сторінок
Додатку 1 (із застереженням про наявність оригіналу Додатку 1 у Позивача) та копія витягу з Додатку 1, що містить інформацію про заборгованість конкретно Відповідача за договором №3479632.
Станом на дату подання цього позову заборгованість відповідача за Кредитним договором №3479632 від 22.02.2023р. становить: тіло кредиту: 20000 грн; нараховані відсотки: 87200 грн, а всього: 107200 грн., які позивач просив суд стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 04 грудня 2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористалась.
Судом по справі встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 22.02.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Договір №3479632 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Після того як Відповідач здійснив реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора та заповнив електронну заявку на отримання споживчого кредиту на вебсайті Первісного кредитора в мережі Інтернет (https://credit7.ua/), ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» того ж дня направило Відповідачу пропозицію (оферту) укласти Кредитний договір №3479632 у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту договору (за обраними Позичальником параметрами строку і суми кредиту). В процесі реєстрації та оформлення заявки Первісний кредитор здійснив ідентифікацію Позичальника (отримання його ідентифікаційних даних) і верифікацію (підтвердження належності цих даних Позичальнику) у порядку, передбаченому п. 2 розділу ІІІ «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додаток 2 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженні Постановою Правління НБУ від 28.07.2020 р. № 107), з використанням системи BankID НБУ. Таким чином, особу, яка вчиняла дії в ІТС Первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://credit7.ua/), було однозначно встановлено як Відповідача (Позичальника).
22.02.2023 року Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містив усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, висловив однозначну згоду з умовами договору шляхом натискання відповідної електронної кнопки в ІТС Первісного кредитора. У свою чергу, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 22.02.2023 року надіслало Відповідачу через телекомунікаційну систему на номер телефону, зазначений Позичальником у своїй анкеті (SMS на номер, що належить Відповідачу), одноразовий ідентифікатор №H763, який того ж дня о 09:16:21 був введений/відправлений Відповідачем у відповідному розділі ІТС. Цими діями Відповідач прийняв (акцептував) пропозицію укласти Кредитний договір №3479632 на умовах, визначених офертою. Таким чином, 22.02.2023 року о 09:16:21 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідачем був укладений Кредитний договір шляхом обміну електронними повідомленнями, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Підписанням договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Згідно з розділом 1, Кредитного договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти (кредит) у сумі 20000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 359 днів, стандартна процентна ставка - 1,99% на день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов'язання за договором, надавши Позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (саме цю картку Позичальник зазначив при оформленні кредиту). Факт надання кредитних коштів підтверджується документом від надавача платіжних послуг - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (ліцензія НБУ № 3 від 11.11.2013 р. на переказ коштів без відкриття рахунку).
Відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за Кредитним договором, допускаючи прострочення сплати чергових платежів, сплачуючи платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи їх взагалі, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.
26.10.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір факторингу №26102023, за яким Первісний кредитор відступив товариству «ФК ПРОФІТ» право вимоги за Кредитним договором. Надалі ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (Позивачу, Новому кредитору) - відповідно до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року. За умовами цього договору ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступає (передає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги кредитора за визначеними кредитними договорами, сплативши ТОВ «ФК ПРОФІТ» грошові кошти в розмірі ціни відступлення, у порядку та строки, встановлені договором. Згідно з Додатком 1 (Реєстр боржників) до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 р., заборгованість Відповідача за кредитним договором №3479632 становить 107200 грн. Оскільки Додаток 1 (Реєстр боржників) є об'ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження зазначеного факту додаються копія самого договору факторингу, копії першої та останньої сторінок
Додатку 1 (із застереженням про наявність оригіналу Додатку 1 у Позивача) та копія витягу з Додатку 1, що містить інформацію про заборгованість конкретно Відповідача за договором №3479632.
Станом на дату подання цього позову заборгованість відповідача за Кредитним договором №3479632 від 22.02.2023р. становить: тіло кредиту: 20000 грн; нараховані відсотки: 87200 грн, а всього: 107200 грн.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до норм статей 610, 612, 625, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним. Така позиція викладена і Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року № 6-979цс15.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та з урахуванням доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку що позивачем належним чином доведені обставини виникнення між сторонами правовідносин та обґрунтованість позовних вимог, за таких обставин є підстави для задоволення позову ТОВ «ФК «Сіті колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом досліджено договір про надання правової допомоги №25 від 17.10.2025, Додаток № 1 до договору про надання правової допомоги №25 від 17.10.2025, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, заявку про надання правової допомоги №31 від 23.10.2025 року, витяг акту №31 про надання юридичної допомоги від 24.10.2025 року.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, типовість позовів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті колект», підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді у розмірі 2000 грн.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.12,76,77,78,79,80,81, 141, 211, 223, 263,265,285,289 ЦПК України, ст.ст.11, 207, 526, 598, 610-612, 615, 626-629, 638-639, 1052, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (м.Київ, вул. Прорізна, Шевченківський район, 01034, код ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за кредитним договором №3479632 від 22.02.2023 року у розмірі 107200,00 грн., в тому числі 2000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, заборгованість за нарахованими процентами 87200,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а всього 109622 (сто дев'ять тисяч шістсот двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко