Справа № 495/8646/25
Провадження № 2/513/293/26
Саратський районний суд Одеської області
28 січня 2026 року Саратський районний суд Одеської області
під головуванням судді Миргород В.С.,
за участю секретаря судового засідання Аркуші І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ», в особі Овсейчука Володимира Сергійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», суд, -
ТзОВ «Фінансова компанія «Уно Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь борг за договором про надання споживчого кредиту № 978304 від 03 вересня 2023 року в розмірі 56 640,00 грн, а також судові витрати по справі.
Свої вимоги мотивували тим, що 03 вересня 2023 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 978304 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», що підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору, первісний кредитор надав відповідачці кредит в сумі 10 000,00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок платіжної картки. Однак, відповідачка кредитні кошти не повернула у повному обсязі та не виконала інші грошові зобов'язання, тому в неї виникла заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 56 640,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за основною сумою боргу 10 000,00 грн та заборгованість за відсотками 46 640,00 грн.
02 квітня 2024 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «Фінансова компанія Уно Капітал» укладено договір факторингу № 02/04/24, у відповідності до якого до останнього перейшло право вимоги повернення коштів за вказаним вище договором кредиту, що укладений з ОСОБА_1 . Оскільки відповідачка свої зобов'язання за договором кредиту не виконує та кошти добровільно не повертає, виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві висловив прохання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи: ТзОВ «Селфі Кредит», в судове засідання також не з'явився та про причини своєї неявки суд не повідомив, незважаючи на те, що був належно повідомлений про час та місце розгляду справи у встановленому законом шляхом порядку.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином та завчасно, шляхом направлення рекомендованого поштового повідомлення за місцем реєстрації проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яке повернулося на адресу суду з відміткою з відміткою пошти про отримання. Відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У встановлений судом строк відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що 03 вересня 2023 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого товариство надало відповідачці кредит в розмірі 10 000,00 грн в безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 , строком на 360 днів, що підтверджується договором № 978304 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» та паспортом споживчого кредиту, що підписані позичальником електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора «Х149».
Відповідно до п.п. 1.5.1, 1.5.2 вказаного договору, стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Знижена процентна ставка складає 1,32 % в день та застосовується згідно Програми лояльності.
Як вбачається з листа № 20250804-21 від 04 серпня 2025 року, ТзОВ «Пейтек» повідомило ТзОВ «Селфі Кредит», що згідно договору про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03 травня 2022 року, на картковий рахунок № НОМЕР_1 було перераховано 03 вересня 2023 року кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що 03 вересня 2023 року відповідачка підписала електронний договір № 978304 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Х149» та отримав від ТзОВ «Селфі Кредит» кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн на свій картковий рахунок.
ТзОВ «Селфі Кредит» надало відповідачці можливість користуватися кредитними коштами, однак остання не дотрималася своїх зобов'язань щодо погашення кредиту у визначені строки та сплати процентів за користування коштами і на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов'язань.
З наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за договором № 978304 від 03 вересня 2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту вбачається, що станом на 04 серпня 2025 року борг ОСОБА_1 по даному кредитному договору становить 56 640,00 грн з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом позики та 46 640,00 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками на дату відступлення права вимоги.
Ці ж розрахунки підтверджують, що ОСОБА_1 не здійснила жодної сплати з метою погашення кредитної заборгованості.
Як встановлено з договору факторингу № 02/04/24 від 02 квітня 2024 року та витягу з цього Реєстру боржників до цього договору, право вимоги до ОСОБА_1 по договору №978304 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 03 вересня 2023 року ТзОВ «Селфі Кредит» відступило ТзОВ «Фінансова компанія «Уно Капітал».
За таких обставин, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 істотно порушив умови укладеного кредитного договору, своєчасно кредит не погашала та не повернула позичені кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення і з неї на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Уно Капітал» слід стягнути заборгованість за договором № 978304 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 03 вересня 2023 року в розмірі 56 640,00 грн.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, в якій зазначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Таким чином, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2 422,40 грн. сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції № 17 від 29 жовтня 2025 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ», в особі Овсейчука Володимира Сергійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 39669296, заборгованість за договором від 03 вересня 2023 року № 978304 укладеним з ТОВ «Селфі Кредит» у розмірі 56 640,00 грн (п'ятдесят шість тисяч шістсот сорок гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 39669296, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.
Дата складення повного тексту рішення 05 лютого 2026 року.
Суддя В. С. Миргород