Справа №585/60/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шульга В. О.
Номер провадження 33/816/34/26 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
16 січня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Кислої Ю. М., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 585/60/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.04.2024, якою на
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 КУпАП накладене стягнення,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
захисника - адвоката Чайки М. М.,
установив:
У поданій апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, оскільки він не керував т/з, порядок фіксації відмови від проходження огляду порушений, свідки в суді не допитані, направлення на проходження огляду в закладі охорони здоров'я йому не вручали, відеозапис є неповним.
Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.04.2024 на ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування т/з строком один рік. Стягнуто з ОСОБА_4 536,80 грн судового збору.
Згідно постанови судді, 29.12.2023 о 21 год. 04 хв. Сумська область м. Ромни вул. Прокопенко водій ОСОБА_4 керував т/з ВАЗ 21099, д. н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, зафіксовано на нагрудну бодікамеру № 43 та 51, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Вислухавши доводи захисника Чайки М. М., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 283837 від 29.12.2023, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що водій ОСОБА_4 керував т/з із ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та, окрім протоколу, об'єктивно підтверджується відеозаписами з технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовано як останніми здійснено зупинку т/з під керуванням ОСОБА_4 . У зв'язку з наявністю у ОСОБА_4 ознак алкогольного сп'яніння йому неодноразово пропонувалося пройти огляд на відповідний стан із застосуванням спеціального технічного засобу або в закладі охорони здоров'я. При цьому він формально погоджувався на проведення такого огляду, однак фактично ухилявся від нього, не вчиняючи жодних реальних дій, спрямованих на його проходження.
Оцінюючи наведені вище докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також їх достатності та взаємозв'язку для ухвалення відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі поліцейського та в постанові судді суду першої інстанції присутнє посилання на порушення ОСОБА_4 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
У разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп'яніння.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Водій т/з, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки т/з або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, а у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (ч. 6 ст. 266 КУпАП, п. 6, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»).
Відеозапис подій є об'єктивним доказом у справі і не залежить від суб'єктивного сприйняття будь-якою особою певних подій, а засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій поліцейських, у тому числі і щодо забезпечення ними можливості проходження водієм ОСОБА_4 огляду на стан сп'яніння.
Із самих відеозаписів є очевидним, що вони здійснювалися поліцейськими, які оформлювали матеріали справи про адміністративне правопорушення, а той факт, що зафіксовані на них події за участю водія ОСОБА_4 реально мали місце та стосуються саме цієї справи, ніким не оспорюється, тому свідома відмова останнього від проходження огляду на стан сп'яніння в порушення вимог п. 2.5 ПДР цілком логічно завершилася складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно ЗУ «Про дорожній рух» Правила дорожнього руху України встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України; інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація т/з окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил; учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.1, 1.3), а на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність т/з; в) дати можливість оглянути т/з відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану т/з, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю (п. 2.4 ПДР), тому застосування уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції заходів адміністративного впливу провадилось в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП). Тобто, правомірність дій поліцейських щодо зупинки т/з не знаходиться у причинному зв'язку з безальтернативним обов'язком водія т/з пройти відповідний установлений законом огляд з метою встановлення стану сп'яніння, а водій, незалежно від причин зупинки т/з поліцейським, повинен пройти у передбаченому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Зокрема, положення п. 2.5 ПДР містять дві конкретні дії: 1) це - вимога поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; 2) - це виконання водієм чи особою, яка керує т/з, висунутої поліцейським вимоги і проходження відповідного огляду, тому ігнорування цієї вимоги у будь-який спосіб (активними діями чи пасивною бездіяльністю) і утворює об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а про наявність у поліцейського обґрунтованих та об'єктивних підстав вважати, що водій підлягав огляду на стан сп'яніння, свідчили ознаки, що відповідали приписам розділу І вказаної вище Інструкції, тому вимога до водія пройти відповідний огляд на стан сп'яніння відповідає легітимній меті та завданням КУпАП, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Вищенаведене підтверджує не лише факт перебування ОСОБА_4 із ознаками алкогольного сп'яніння під час керування т/з, а й дотримання поліцейськими самої процедури відповідного огляду, що повністю відповідає приписам законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій т/з зобов'язаний виконувати (п. 2.5 ПДР), так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971). При цьому апеляційний суд вважає, що поліцейським при складанні у відношенні ОСОБА_4 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього як учасника дорожнього руху, а вказаний протокол містить всі обов'язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об'єктивна сторона) - відмова особи, яка керує т/з, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, конкретний пункт ПДР - 2.5 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за недотримання ПДР - ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що він не керував т/з, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наведеними вище відеозаписами, якими чітко зафіксовано, що поліцейськими здійснено зупинку т/з, за кермом якого перебував саме ОСОБА_4 , а не будь-яка інша особа.
Доводи апеляційної скарги про недопустимість вказаних вище відеозаписів через їх не безперервність не заслуговують на увагу, оскільки КУпАП не містить будь-яких заборон з цього приводу, сам відеозапис містить усі суттєві обставини, що підлягають з'ясуванню і встановленню під час розгляду справи в суді, зокрема 1) керування особою т/з; 2) вимога поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння; 3) відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку; 4) фіксації такої відмови.
Тобто, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги також відносно того, що суддя суду першої інстанції не допитав свідка, який був на місці події згідно відеозапису, оскільки справа розглянута на підставі наявних доказів. При цьому в матеріалах справи відсутні жодні документи (заяви, клопотання тощо) щодо виклику та допиту вказаного свідка. Крім того, з урахуванням сукупності наведених вище беззаперечних доказів вини ОСОБА_4 , апеляційний суд не вбачає підстав вважати, що допит зазначеного свідка міг би повідомити такі обставини, які істотно або кардинально вплинули б на висновки, викладені в постанові судді. З огляду на зафіксовані матеріалами справи обставини, вказаний свідок фактично лише підтверджував би обставини правопорушення, зафіксовані працівниками поліції та відображені у відеозаписах.
Є неприйнятними й доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 щодо порушення порядку фіксації відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Як убачається з матеріалів справи, після відмови ОСОБА_4 пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, працівниками поліції з дотриманням вимог чинного законодавства та із застосуванням технічних засобів відеофіксації було складено протокол про адміністративне правопорушення.
У вказаному протоколі належним чином зафіксовано наявні у водія ознаки алкогольного сп'яніння, а також його поведінку та дії, спрямовані на ухилення від проходження огляду, що у своїй сукупності свідчить про дотримання встановленого порядку фіксації відмови та спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.
Крім того, Інструкцією не передбачено, що направлення на проходження огляду водія на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я виписується та вручається особі, яка відмовляється від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки т/з, тому доводи апеляційної скарги про ненадання поліцейськими ОСОБА_4 письмового направлення на огляд на увагу не заслуговують і задоволенню не підлягають, оскільки таке направлення надається поліцейським за двох умов: 1) працівнику закладу охорони здоров'я, який безпосередньо проводить медичний огляд водія чи особи, яка керує т/з; 2) коли водій чи особа, яка керує т/з, бажає пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров'я. Тобто, коли водій чи особа, яка керує т/з, відмовляється від проходження огляду на стан сп'янінням, то відповідне направлення не видається.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, крім іншого, є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Послідовність викладення в диспозиціях наведених вище правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.
Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення огляду на стан сп'яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей, суд повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Враховуючи викладене, сукупність всіх фактичних обставин справи, здійснена апеляційним судом перевірка, безсторонній і неупереджений аналіз зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин ОСОБА_4 керував т/з із ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, так як будь-який наявний у справі обґрунтований сумнів був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.04.2024 відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов