Справа №576/1305/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/29/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - домашній арешт
Іменем України
22 січня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 576/1305/25 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10.06.2025 про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту,
установила:
В поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваної не зможе запобігти передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК ризикам.
10.06.2025 до Глухівського міськрайонного суду Сумської області з клопотанням про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, погодженим із начальником Глухівського відділу Шосткинської окружної прокуратури, звернувся слідчий СВ ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.
08.06.2025 до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, а 09.06.2025 ОСОБА_9 було вручене повідомлення про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Зважаючи на те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, наявні ризики, передбачені 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, тому слідчий просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10.06.2025 клопотання слідчого задоволено частково і відносно ОСОБА_9 застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту в період доби з 19:00 до 07:00 за адресою: АДРЕСА_1 , а також покладені передбачені ч. 5 ст. 194 КПК обов'язки. Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивував тим, що прокурором не доведено необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п'яти запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК, і що більше м'які запобіжні заходи не здатні запобігти заявленим ризикам.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явились, від прокурора ОСОБА_10 надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні, а підозрювана ОСОБА_9 померла, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд у відсутність сторін провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю через смерть підозрюваної.
Зокрема, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України), а порядок кримінального провадження визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ст. 1 КПК).
Завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК). При цьому належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження (тобто провадження у суді першої інстанції, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, за нововиявленими або виключними обставинами), процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження (п. 5, 10, 24 ч. 1 ст. 3 КПК).
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК (ч. 1, 6 ст. 9 КПК).
Суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК, скасовує ухвалу і закриває кримінальне провадження (ст. 417 КПК), а якщо помер підозрюваний, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого, і цю обставину виявлено під час судового провадження, то кримінальне провадження закривається і постановляється ухвала (п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК).
Згідно правових позицій ККС ВС (ухвала від 03.03.2020 у справі № 264/6533/17, провадження № 51-1126ск20; постанова ОП від 16.01.2019 у справі № 761/33482/16-к; постанова від 13.11.2018 у справі № 521/6766/15-к), закриття кримінального провадження у зв'язку зі смертю особи, стосовно якої здійснюється це провадження, крім випадків, коли воно є необхідним для реабілітації померлого, по суті означає припинення процесуальної діяльності щодо встановлення винуватості особи у вчиненні певного кримінального правопорушення та відмову держави від притягнення її до кримінальної відповідальності й призначення їй покарання. Припинення кримінального переслідування особи, яка померла, дозволяє уникнути надмірного витрачання ресурсів держави, адже продовження такого переслідування виключно заради формального визнання померлого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, як правило, не має жодного практичного сенсу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, підозрювана ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що мається актовий запис про її смерть № 67 від 02.12.2025, складений виконавчим комітетом Есманської селищної ради Шосткинського району Сумської області.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді суду першої інстанції та закрити дане кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 у зв'язку з її смертю.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 417, 418, 419, 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10.06.2025 відносно підозрюваної ОСОБА_11 скасувати, а дане кримінальне провадження щодо застосування запобіжного заходу закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із її смертю.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4