Справа №577/791/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/145/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Заява про роз'яснення судового рішення
Іменем України
14 січня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 577/791/20 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.09.2023 про відмову у роз'яснення судового рішення,
установила:
В поданій апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 зазначає, що він не згоден із вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01.03.2023, вирок йому не зрозумілий, а відмова у роз'ясненні вироку є незаконною.
20.09.2023 до Конотопського міськрайонного суду Сумської області звернувся засуджений ОСОБА_8 з клопотанням про роз'яснення йому вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01.03.2023, так як він йому не зрозумілий.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.09.2023 відмовлено ОСОБА_8 у роз'ясненні вироку. Своє рішення суд першої інстанції умотивував тим, що засуджений у своїй заяві не вказав, в чому для нього полягає незрозумілість вироку.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України), а порядок кримінального провадження визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ст. 1 КПК).
Завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК). При цьому належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК (ч. 1 ст. 22 КПК), а суд під час кримінального провадження зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК), а також зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створювати необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 6 ст. 22 КПК).
Необхідно зауважити, що суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК (ч. 3 ст. 26 КПК).
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 29.06.2010 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 пп. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 той же Високий Суд вказав, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абз. 2 пп. 5.4 п. 5).
У справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (рішення від 23.09.1998, п. 54) ЄСПЛ наголосив, що «Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія; вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом», зумовлюють повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права».
Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення (ч. 1, 2 ст. 380 КПК).
Тобто, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю неоднакового тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Роз'яснення полягає у викладенні змісту рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, без внесення при цьому змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд відмовляє в роз'ясненні рішення, якщо фактично порушується питання про його зміну чи внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття такого рішення.
Як убачається з матеріалів провадження, вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01.03.2023 відносно ОСОБА_8 є зрозумілим, містить достатні мотиви ухваленого судом рішення та посилання на відповідні норми закону України про кримінальну відповідальність і кримінального процесуального закону, сам текст вироку є доступним для сприйняття та будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння не містить, що виключає необхідність його роз'яснення судом. При цьому ухвалене відносно ОСОБА_8 судове рішення не припускає різних варіантів свого тлумачення, а мотиви, з яких виходив суд першої інстанції при постановленні свого вироку викладені в доступній для сприйняття формі та його зрозумілість є очевидною.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 про незрозумілість судового рішення колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, оскільки останній не зазначив, в чому саме полягає незрозумілість ухваленого судом першої інстанції вироку, що саме необхідно йому роз'яснити для зрозуміння тексту.
Таким чином, відповідно до конституційних засад поділу влади рішення в суді першої інстанції було ухвалене незалежним та безстороннім судом, утвореним законом, згідно визначених законом процедур судочинства.
На підставі викладеного, колегія суддів не убачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, це судове рішення законним, обґрунтованим та належним чином умотивованим, внаслідок чого воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України,
постановила:
Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.09.2023 про відмову засудженому ОСОБА_9 у роз'яснення вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01.03.2023 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4